ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
18.07.2019р. Справа № 914/696/17
За заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ» ,
м. Львів,
Про: ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВЛІЗИНГ» ,м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ» ,
м. Львів,
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг» , м. Полтава,
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ - Лізинг» , м. Київ,
про: стягнення заборгованості в розмірі 1 540 000,00 грн
Суддя Синчук М.М.
за участю секретаря судового засідання Корольчук О.В.
Представники учасників процесу:
заявника (відповідача): Бердар С.В. - представник;
позивача: не з`явився;
третьої особи 1: не з`явився;
третьої особи 2: не з`явився.
Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд» .
На розгляд Господарського суду Львівської області перебувала позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ , за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг , за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Директ - Лізинг про стягнення заборгованості в розмірі 1 540 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.07.2019 у справі №914/696/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВЛІЗИНГ» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ» , за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг» , третої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ - Лізинг» , у задоволенні позовних вимог ТзОВ АКТИВЛІЗИНГ відмовлено в повному обсязі, судові витрати залишено за позивачем.
В судовому засіданні 08.07.2019 р. представник відповідача зазначив, що відповідно до п.1, ч.3 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, подав попередній розрахунок судових витрат, які відповідач очікує понести, а саме 55 000,00 грн на професійно правничу допомогу.
08.07.2019 р., до закінчення судових дебатів, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, представник відповідача подав заяву про те, що докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
12 липня 2019 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/696/17 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ 55 000,00 грн. вартості витрат на професійну правову допомогу.
Ухвалою суду від 15.07.2019 подану заяву прийнято та призначено до розгляду на 18.07.2019 р.
В судове засідання 18.07.2019 р. представник заявника (відповідача) з`явився, вимоги за клопотанням підтримав.
В судове засідання 18.07.2019 р. представники позивача, третіх осіб не з`явилися, причин неприбуття не повідомили.
Суд розглянувши клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначає про таке.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права (Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009, № 23-рп/2009 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу).
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно вимог ч. 5, 8 ст. 129 ГПК України , під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України , витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як встановлено з матеріалів справи, 01 вересня 2017 року між Адвокатським об`єднанням ФОРСЕТІ (надалі-Виконавець) в особі голови ОСОБА_1 та ТзОВ ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ (надалі - Замовник) укладено Договір про надання правової допомоги №13 (надалі - Договір). За умовами цього Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику правничу допомогу у справі № 914/696/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВЛІЗИНГ» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ» , за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг» , третої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ - Лізинг» про стягнення заборгованості в розмірі 1 540 000,00 грн (п. 1 Договір).
Згідно з п. 4.1. Договору, розмір наданої Виконавцем правничої допомоги Замовнику становить 2 500,00 грн за одну годину роботи поза судовим засіданням та 5 000,00 грн за участь в судовому засіданні. При розрахунку вартості правничої допомоги, вказаної в п.4.1. Договору, враховується час, витрачений Замовником, його партнерами та співробітниками. (п. 4.3 Договір). Оплата за цим договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Замовником рахунку та підписання Акту про надання правничої допомоги. (п. 4.2 Договір).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
08.07.2019 р., до закінчення судових дебатів, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, представник відповідача подав заяву про те, що докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до статті 123 ГПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами.
Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Такі висновки суду підтверджується правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним у постановах від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18, від 05.01.2019 у справі № 906/194/18, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18.
Позивачем долучено до матеріалів справи Акт про надання правничої допомоги №1/Б від 09 липня 2019 р. на підставі договору про надання правової допомоги №13 від 01.09.2017 на загальну суму 55 000,00 грн (із зазначенням виду наданих послуг, кількість годин та сум), Рахунок №09/07 від 09.07.2019 р. на оплату 55 000,00 грн за надання професійної правничої допомоги на підставі договору про надання правової допомоги №13 від 01.09.2017р., платіжне доручення №976 від 11.07.2019 р. на суму 55 000,00 грн (призначення платежу - оплата рахунку №09/07 від 09.07.2019 р.).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило, що виключає можливість суду самостійно (без вказаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2019 у справі №922/1350/18.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Позивач в порядку ст. 126 ГПК України не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, відповідно до поданих матеріалів, заявником вказується розмір, етапність, вартість виконаних робіт (наданих послуг), час їх виконання, тощо. З аналізу наявних доказів, встановлено, що витрати на правничу допомогу становлять 55 000,00 грн.
З урахуванням викладених обставин, враховуючи, що загальна вартість надання професійної правничої допомоги - 55 000,00 грн. є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, з урахуванням ціни позову - 1 540 000,00 грн., є співмірною із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатських послуг: вивчення матеріалів та документів, підготовка відзиву на позовну заяву, клопотань, які задоволені судом, представництво інтересів відповідача у судових засіданнях та надання інших видів професійної правничої допомоги пов`язаної із справою детальний опис яких наведено у актах прийому- передачі виконаних робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом з моменту укладення Договору №13 від 01.09.2017року по дату ухвалення судом рішення у справі 08.07.2019 року, який також детально по кожному виду послуг відображено у актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що відповідно до ст. ст. 126 , 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 55 000,00грн. покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 78, 123, 129, 234, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ (вх №1942/19 від 12.07.2019 р.) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення втрат на правничу допомогу задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ ( 03004, м. Київ, проспект Голосіївський, 70, ідентифікаційний код 40992622 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ ( 79059, м. Львів, вул. Миколайчука, 9, ідентифікаційний код 34857508 ) 55 000,00 грн вартості витрат на професійну правову допомогу.
3. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України , після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено: 18.07.2019р.
Суддя Синчук М.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2019 |
Оприлюднено | 19.07.2019 |
Номер документу | 83116220 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Синчук М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні