Рішення

від 08.07.2019 по справі 927/228/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/228/19 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., при секретарі Скороход А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815, в особі філії Стрийський вагоноремонтний завод Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , вул. Зубенка, 2, м. Стрий, Львівська область, 82400, код ЄДРПОУ 40123439

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромспецтехно ,

вул. Шевченка, 5, офіс 235, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40100228

про стягнення 13 473 175,84 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Плесканка О.В.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Стрийський вагоноремонтний завод Публічного акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромспецтехно про стягнення 13 473 175,84 грн, з яких 11 173 472,65 грн основного боргу, 1 590 847,26 грн пені; 158 084,45 грн трьох відсотків річних та 550 771,48 грн інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 29.03.2016 за №СВРЗ-05-(П-18/03)-16-06/ю про надання послуг з організації перевезень вантажів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2019 справа №927/228/19 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.04.2019, встановлено строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив на позов, письмових пояснень до позову, заяв та заперечень на відповідь на відзив.

12.04.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромспецтехно надійшов відзив б/н від 09.04.2019 на позовну заяву. В поданому відзиві відповідач зауважує, що акти виконаних робіт, на які посилається позивач, складено всупереч вимог п5.7. положення про філію Стрийський вагоноремонтний завод та п.121 статуту АТ Укрзалізниця , тобто підписані замість двох необхідних підписів одним підписом або підписані особами, повноваження яких не підтверджені належними та допустимими доказами. Посилаючись на п. 3.4. договору про надання послуг з організації перевезень вантажів №СВРЗ-05-(П-18/03)-16-06/ю від 29.03.2016, який передбачає оплату послуг виконавця по пред`явленому рахунку, відповідач зазначає, що такі рахунки ним не отримувались, а тому вважає, що обов`язку оплати таких послуг не виникло. Зазначаючи, що позивач складаючи акти у 2017 році знав про своє порушене право, а тому звертаючись до суду у березні 2019 року пропустив строк позовної давності щодо заявлених вимог про застосування штрафних санкцій. Враховуючи викладене відповідач просить суд застосувати строк позовної давності щодо заявлених вимог про застосування штрафних санкцій та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відзив з доданими до нього документами долучено судом до матеріалів справи.

22.04.2019 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке задоволено судом.

23.04.2019 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (№ЮВ-5-ПЗ/2) в якому позивач наполягає, що акти виконаних робіт були підписані уповноваженими на те особами, відповідачем виконані роботи були прийняті без зауважень, а по актах №361 від 30.09.2016 та №421 від 30.11.2016 було здійснено оплату. Акти приймання-здачі робіт №77 від 10.03.2017, №36 від 08.02.2017, №4 від 17.01.2017, №399 від 22.10.2016, №87 від 27.02.2018, №2 від 04.01.2018, №320 від 15.08.2017, №277 від 20.07.2017, №151 від 10.05.2017 та № 343 від 21.08.2018, відображають витрати позивача на доставку вагонів після планових ремонтів відповідачу, оплата яких відповідно до положень п.3.8. договору здійснюється за рахунок відповідача. Такі акти були підписані ТОВ Укрпромспецтехно , а отже відповідач визнав правомірність нарахувань даних коштів. В тому числі позивачем підписано і акт №152 від 10.05.2017, відображаючий витрати, пов`язані з простоєм. Посилаючись на вищевикладене позивач вважає заявлені вимоги обґрунтованими та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідь на відзив з доданими документами долучено судом до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 24.04.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 24.05.2019.

16.05.2019 від ТОВ Укрпромспецтехно на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в якому відповідач зазначає, що акти виконаних робіт №19 від 31.01.2018, №234 від 31.05.2018, № 238 від 31.07.2018 та №418 від 30.09.2018 підписані ОСОБА_1 на підставі довіреності від 17.01.2018 виданої в порядку передоручення всупереч умовам основної довіреності від 25.10.2017, а тому такі акти виконаних робіт є нікчемними, отже відповідач вважає, що у нього не виникло обов`язку щодо сплати боргу за такими актами. Щодо здійсненої відповідачем оплати останній звертає увагу суду на те, що в призначенні платежу відсутні посилання на акти, за якими здійснювалась оплата, тому вважає, що така оплата проведена не за вказаними позивачем актами, а як попередня оплата за наступні періоди. Відповідач просить суд врахувати подані заперечення при розгляді справи та відмовити позивачу у задоволенні вимог у повному обсязі.

Суд долучив заперечення на відповідь на відзив до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 24.05.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.06.2019, встановивши час позивачу для витребування документів та подання їх до суду до 03.06.2019.

03.06.2019 за клопотанням учасників провадження розгляд справи відкладено на 08.07.2019

05.07.2019 до початку судового засідання на електронну адресу суду від позивача надійшла скан-копія клопотання про відкладення розгляду справи від 04.07.2019. Отриманий електронний лист не підписано електронним цифровим підписом.

Аналогічне за змістом клопотання надіслано суду засобами факсимільного зв`язку 05.07.2019.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Відповідно до п. 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Згідно з п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Суд враховує, що в силу приписів пункту 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи повинні бути скріплені електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Отже, отриманий судом електронний лист з клопотанням про відкладення розгляду справи не відповідає вимогам вказаних норм кодексу, закону та положенню Інструкції, не належать до офіційних.

В той же час, обґрунтовуючи необхідність відкладення розгляду справи відповідач посилається на закінчення 04.07.2019 строку дії договору з адвокатом, здійснюючим представництво відповідача, який наразі перебуває за кордоном, а тому у відповідача відсутня можливість продовжити або укласти новий договір.

Згідно положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» ).

Відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

ТОВ Укрпромспецтехно як сторона договору про надання правничої допомоги, не могла не знати про закінчення строку дії договору, укладеного з адвокатом, який здійснює представництво інтересів підприємства в суді, а оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи за клопотаннями учасників провадження, відповідач мав можливість та достатню кількість часу для продовження існуючої угоди або укладання іншої угоди про надання правничої допомоги тощо. Доказів, підтверджуючих неможливість забезпечити явку представника в засідання суду, відповідачем не надано.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на необхідність дотримання розумної тривалості судового провадження, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливість предмета спору суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ :

29.03.2016 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Стрийський вагоноремонтний завод Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (надалі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрпромспецтехно (надалі - відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів № СВР3-05-(П-18/03)-16-06/ю (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець від свого імені та за рахунок замовника надає послуги з організації перевезень вантажів шляхом надання напіввагонів (далі - вагонів), балансоутримувачем, яких є виконавець.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своїм змістом та правовою природою договір про надання послуг з організації перевезень вантажів №СВРЗ-05-(П-18/03)-16-06/ю від 29.03.2016 є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розмір ставки за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг визначається протоколом узгодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною цього договору (п.3.1. договору).

Відповідно до п. п. 3.4. договору оплата за надані виконавцем послуги здійснюється замовником по пред`явленому рахунку згідно з актами подачі/повернення вагонів (додаток 2) та актами наданих послуг (додаток 3) .

Підписавши 29.03.2016 протокол узгодження договірної ціни (додаток 1) до договору сторони дійшли згоди встановити ставку за кожен напіввагон за кожну добу періоду надання послуг, в розмірі 204,20 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 40,84грн, Усього разом з ПДВ 20% - 245,04 грн.

Пунктом 10.1. договору визначено, що договір набирає чинності з дати підписання обома сторонами та діє строком на один рік, в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного здійснення розрахунків.

Додатковою угодою № 2 від 31.08.2016 та № 3 від 04.12.2017 до договору сторони внесли зміни до п.10.1 договору, продовживши строк дії договору до 31.12.2018, в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного здійснення розрахунків.

Також додатковою угодою № 3 від 04.12.2017 до договору з 01.12.2017 сторонами встановлено ставку за кожен напіввагон за кожну добу періоду надання послуг, в розмірі 300,00 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 60,00грн, Усього разом з ПДВ 20% - 360,00 грн. встановивши, що розмір ставки на кожний наступний місяць нараховується з урахуванням індексу інфляції.

Аналогічні положення додаткової угоди №3 в частині встановлення ціни (ставки) викладені у підписаному сторонами протоколі узгодження договірної ціни до договору від 04.12.2017.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оплата за надані виконавцем послуги здійснюється замовником по пред`явленому рахунку згідно з Актами подачі/повернення вагонів (додаток 2) та актами наданих послуг (додаток 3). Період надання послуг починається з дати подачі вагонів під навантаження, що відображається в Акті подачі/повернення вагонів. Доставка вагонів до станції навантаження, вказаній в заявці замовника, здійснюється за рахунок виконавця. Період надання послуг закінчується датою підписання Акту повернення вагонів на станцію Стрий Регіональної філії Львівської залізниці ПАТ Укрзалізниця , або іншу станцію в межах України, узгоджену між замовником і виконавцем здійснюється за рахунок замовника (п.3.4., 3.5. договору).

Відповідно до п.3.7. договору щомісячна вартість послуг визначається з розміру ставки за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг (додаток 3), згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) та нараховується на підставі Актів подачі/повернення вагонів.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.3. договору замовник проводить 100% (сто відсотків) попередню оплату вартості послуг виконавця за поточний період (календарний місяць) протягом п`яти календарних діб з моменту отримання рахунку виконавця, згідно з бланк-заявки (додаток №4). Замовник зобов`язаний отримати рахунок на оплату послуг в перший робочий день поточного місяця у виконавця.

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 3.3 Договору, відповідач повинен був оплачувати послуги позивача шляхом здійснення 100 % передоплати або за погодженням з позивачем - за фактом виконання послуг після підписання відповідного акту виконаних робіт (послуг). Відтак, станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов`язань, щодо яких заявлено позов, настав.

Пунктами 2.2.4, 3.3, 3.4, 3.7 Договору відповідач зобов`язався отримувати рахунки на оплату у виконавця та здійснювати 100 % передоплату послуг, виходячи з погодженого сторонами тарифу в Протоколі узгодження договірної ціни на підставі відповідних Актів подачі/повернення вагонів.

При цьому, суд визнає необґрунтованими твердження відповідача про те, що строк виконання зобов`язання з оплати пов`язується з датою фактичного отримання від виконавця рахунку на оплату послуг, оскільки за умовами п. 3.3. договору обов`язок отримання рахунку у визначений термін покладено саме на замовника (відповідача).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем на виконання умов договору про надання послуг з організації перевезень вантажів № СВР3-05-(П-18/03)-16-06/ю від 29.03.2016 в період з 07.04.2016 по 01.12.2018 було надано відповідачу передбачені договором послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами подачі/повернення вагонів та актами виконаних робіт (послуг).

Обумовлені договором послуги позивач надав вчасно, послуги виконавцем надано в повному обсязі та без зауважень, про що свідчать підписи уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромспецтехно та печатка товариства як на актах подачі/повернення вагонів так і на актах виконаних робіт.

Посилання відповідача на нікчемність актів виконаних робіт №19 від 31.01.2018, №234 від 31.05.2018, № 238 від 31.07.2018 та №418 від 30.09.2018 у зв`язку з їх підписанням ОСОБА_1 на підставі довіреності від 17.01.2018, виданої в порядку передоручення всупереч умовам основної довіреності від 25.10.2017, судом відхиляються з огляду на наступне.

Положеннями статті 238 Цивільного кодексу України встановлено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов`язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (ст. 240 Цивільного кодексу України).

Довіреністю від 25.10.2017 ПАТ Укрзалізниця в особі в.о. голови правління ОСОБА_2 та члена правління ОСОБА_3 . уповноважили директора філії Стрийський вагоноремонтний завод ОСОБА_4 та/або головного інженера ОСОБА_5 та/або начальника відділу матеріально-технічного постачання ОСОБА_6 здійснювати дії пов`язані з діяльністю позивача, зокрема, видавати та скасовувати в установленому порядку довіреності від імені довірителя працівникам філії, її структурних підрозділів у порядку передоручення з обов`язковим повідомленням довірителя про видачу та скасування довіреності з наданням відомостей про особу, якій передані відповідні повноваження або довіреність якої скасовано (п.18 довіреності).

Зазначення в переліку повірених осіб сполучника та/або передбачає право реалізовувати повноваження як всіма повіреними разом, так і кожним із них окремо.

Згідно із п.5.5. Положення про філію Стрийський вагоноремонтний завод , затвердженого наказом ПАТ Укрзалізниця №018 від 18.11.2015 начальник філії на підставі довіреності та у межах своїх повноважень має право, в порядку передоручення та на підставі рішення правління Товариства видавати довіреності від імені Товариства керівникам підрозділів Філії.

Реалізуючи право надане п.5.5. положення, довіреністю від 17.01.2018 директор філії Стрийський вагоноремонтний завод ОСОБА_4 уповноважив заступника начальника філії (з економіки та фінансів) ОСОБА_1 здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю філії, її структурних підрозділів відповідно до планів. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Швед І.В. та зареєстрована в реєстрі за № 195.

Згідно із п.5.7. Положення про філію Стрийський вагоноремонтний завод будь-які договори, довіреності, інші правочини та інші вихідні документи, а також банківські та фінансові документи від імені товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, Товариства та третіх осіб виключно у разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів (скріплені двома підписами щонайменше двох посадових осіб Філії), уповноважених на це посадовими особами Філії, які діють на підставі довіреності, виданої Товариством (керівник та заступник керівника філії, іншого структурного підрозділу Філії або іншою уповноваженою на це посадовою особою Філії тощо).

Видаючи довіреність в порядку передоручення без дотримання правила двох підписів ОСОБА_4 перевищено надані йому повноваження за довіреністю від 25.10.2017

В той же час, статтею 241 розділу 17 (Представництво) Цивільного кодексу України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Окрім заступника начальника філії (з економіки та фінансів) ОСОБА_1 акти виконаних робіт №19 від 31.01.2018 (т2.а.с.239) та №234 від 31.05.2018 (т.3 а.с.35) були підписані головним інженером ОСОБА_5 , тобто вказані акти підписані двома посадовими особами Філії, На підставі вказаних актів складено рахунки-фактури на відповідні суми - № 19 від 31.01.2018 (т.2. а.с. 238) на суму 3 369 956,40грн. та №234 від 31.05.2018 (т.3 а.с.34) на суму 3 555 754,82грн, підписані заступником начальника філії (з комерційних питань) ОСОБА_6 та головним бухгалтером ОСОБА_7 , що в свою чергу свідчить про прийняття та схвалення вчинених ОСОБА_1 дій.

Акти № 238 від 31.07.2018 (т.3. а.с.59) та № 418 від 30.09.2018 (т.3. а.с.78) підписані директором філії Стрийський вагоноремонтний завод ОСОБА_4 та заступником начальника філії (з економіки та фінансів) ОСОБА_1 , яка діяла підставі довіреності від 24.07.2018 виданої за підписами в.о. директора філії ОСОБА_6 та директора філії з комерційних питань Лазаренка В.В., посвідченої приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Швед І.В. тобто підписані з дотриманням передбаченого положенням правила двох підписів, двома уповноваженими посадовими особами філії.

Як зазначалось вище, акти виконаних робіт в тому числі і акти №19 від 31.01.2018, №234 від 31.05.2018, № 238 від 31.07.2018 та № 418 від 30.09.2018 підписані та скріплені печаткою відповідача, заперечень щодо факту отримання відповідачем послуг, їх обсягу, вартості, не заявлено.

Заперечуючи здійснення оплати по актах виконаних робіт № 361 від 30.09.2016 та №421 від 30.11.2016 відповідач зазначає, що в призначенні платежу не зазначалось за яким саме актом здійснювалась оплата вважаючи, що така оплата здійснювалась за послуги наступних періодів.

Реквізит Призначення платежу у платіжних дорученнях, меморіальних ордерах та платіжних вимогах-дорученнях заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004.

Відповідно до п 3.7. реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу . Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, обов`язок навести повну інформацію про призначення платежу у платіжному дорученні та відповідальність за неправильність або неповноту її зазначення покладається саме на платника.

Отримавши позовну заяву з розрахунком заборгованості відповідач мав можливість, проте не скористався правом надати суду контррозрахунок заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості з урахуванням поданих заперечень, не надав доказів звернення до позивача з проханням врахувати здійснену оплату не як за надані послуги, а як попередню оплату на майбутні періоди.

Отже позивач, отримавши від ТОВ Укрпромспецтехно платіж без зазначення інформації у реквізитах графи Призначення платежу за якими саме актами виконаних робіт здійснено такий платіж правомірно зарахував отримані кошти як погашення заборгованості за надані відповідачу послуги.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 11 173 472,65 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Враховуючи, що господарським судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 158 084,45грн та втрат внаслідок інфляційних процесів на суму 550 771,48грн, нарахованих позивачем до сплати відповідачу на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частинами 4 та 6 статті 231 та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату платежів, належних виконавцю за використання вагонів, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Як встановлено судом вище, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку з оплати наданих послуг не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, статтею 258 Цивільного кодексу України за вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено спеціальну позовну давність в один рік.

Нарахування пені підлягає здійсненню з дня підписання актів виконаних робіт (послуг), тобто за фактом виконаних робіт (як передбачено у пункті 3.3 Договору), зважаючи на обов`язок відповідача ще до 10-го числа поточного місяця здійснювати 100 % передоплату вартості послуг, виходячи з погоджених сторонами тарифів.

Здійснюючи обрахунок штрафних санкцій позивачем не було враховано, що за період з 30.08.2016 по 17.03.2018 спливли строки спеціальної позовної давності стягнення неустойки (штрафу, пені), а отже в частині стягнення з відповідача на користь позивача 278 404,50грн нарахованої позивачем пені за період 30.08.2016 по 17.03.2018 має бути відмовлено.

Разом з тим, пеня, нарахована за актами виконаних робіт за період з 18.03.2018 по 31.12.2018 (з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат та відповідних періодів прострочення) є обґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 1 312 442,76 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грн судового збору.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромспецтехно , (вул. Шевченка, 5, офіс 235, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40100228) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії Стрийський вагоноремонтний завод Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , (вул. Зубенка, 2, м. Стрий, Львівська область, 82400, код ЄДРПОУ 40123439) - 11 173 472,65 грн основного боргу, 1 312 442,76 грн пені; 158 084,45 грн трьох відсотків річних, 550 771,48 грн інфляційних нарахувань та 197 921,57 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18 липня 2019 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/