Рішення

від 11.07.2019 по справі 219/1063/19

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/1063/19

Провадження № 2/219/1143/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді : Харченко О.П.,

за участю секретаря судового засідання Єлісеєвій С.Є.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТБУДІНВЕСТ про стягнення коштів у зв`язку із невиконанням умов договору, -

в с т а н о в и в:

04.02.2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ БАХМУТБУДІНВЕСТ про стягнення коштів у зв`язку з невиконанням умов договору, яку в подальшому уточнив її представкник. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона була власником квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2009 року, зареєстрованого 28.09.2009 року в Артемівському бюро технічної інвентаризації та рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05 серпня 2010 року, зареєстрованого 21.09.2012 року в Артемівському бюро технічної інвентаризації. Позивачка вказала, що в подальшому, згідно з рішенням виконкому, вищевказане житлове приміщення було переведене в нежитлове. Як зазначила позивачка, 27.03.2018 року між нею та відповідачем був укладений договір про надання послуг за Проектування системи газопостачання не житлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 та відповідачем був наданий рахунок-фактура № 27/03 від 27 березня 2018 року. У позові також зазначено, що згідно з платіжними документами, позивачка свої зобов`язання перед відповідачем ТОВ БАХМУТБУДІНВЕСТ виконала та сплатила суму, зазначену в рахунку-фактурі у розмірі 21 000,00 грн. за послуги проектування системи газопостачання не житлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 . Однак відповідач до теперішнього часу не виконав взяті на себе зобов`язання і не надавав відповідне проектування. В подальшому, 13.03.2018 року позивачка продала належне їй не житлове приміщення, під час продажу вона пообіцяла продавцю надати документи на проектування системи газопостачання не житлового приміщення. Після чого, неодноразово, як вона вказує, на протязі літа та осені 2018 року, вона зверталася до відповідача з вимогою про надання їй документів, однак документи отримані не були. 26.12.2018 року позивачка письмово звернулася до відповідач з листом, який останній отримав 29.12.2018 року. 29.01.2019 року на адресу позивачка надійшла відповідь, в якій вказувалася, що позивачці для розгляду її заяви слід надати засвідчену копію договору про надання послуг з проектування системи газопостачання не житлового приміщення. Однак, як зауважила ОСОБА_1 в своєму позові, такий договір їй не надавався, замість нього був наданий лише рахунок-фактура № 27/03від 27.03.18 року за підписом керівника ОСОБА_2 . Такі дії відповідача завдали позивачці, на її думку, моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 10 000,00 грн. В обґрунтування даних позовних вимог позивачка зазначила, що вона є інвалідом 1 групи, їй тяжко приходиться у житті організовувати свою діяльність на візку, ходити по інстанціях, переживати стосовно грошей, які вона сплатила відповідачу, і їй не надала належну послугу протягом десяти місяців і до теперішнього часу відповідач ігнорує її вимоги, через що вона хвилюється і нервує. Просила стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 21 000,00 грн. у зв`язку із невиконанням умов договору по проектуванню системи газопостачання не житлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 , а також стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. у зв`язку із невиконанням умов договору по проектуванню системи газопостачання не житлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 .

У судове засідання позивачка та її представник - адвокат Топчийов Є.В. не з`явилися, 11.07.2019 року представник позивачки надав суду заяву, в якому вказав, що підтримує позовні вимоги та просив їх задовольнити, а також просив розглянути справу у його відсутність, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував. (а. с. 29).

Представник відповідача ТОВ БАХМУТБУДІНВЕСТ у судове засідання також не з`явився. Він у встановленому законом порядку був повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Але про причини неявки суд не сповістив. Від нього не надійшло клопотання про відкладення слухання справи. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 Цивильного процесуального кодексу України.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цивільно-процесуальним Кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Частиною 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 Цивильного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч .1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 76 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено в судовому засіданні, 27.03.2018 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір про надання послуг за Проектування системи газопостачання не житлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 .

На підтвердження укладнення між позивачкою та відповідачем договору нею був наданий рахунок-фактура № 27/03 від 27 березня 2018 року. (а. с. 4).

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого 30 березня 2018 року приватним нотаріусом Бахмутського міського нотаріального округу позивачка ОСОБА_1 продала нежиле вбудоване приміщення загальною площею 30,6 кв. м., що розташоване по АДРЕСА_3 . (а. с. 7).

Згідно з платіжними документами, позивачка свої зобов`язання перед відповідачем ТОВ БАХМУТБУДІНВЕСТ виконала та сплатила суму, зазначену в рахунку-фактурі у розмірі 21 000,00 грн. за послуги проектування системи газопостачання не житлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 , що вбачається з дублікату квитанції № 0.0.1003163560.1 від 03.04.2018 року на а. с. 6 (зворотній бік).

Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з вимогою виконати свої зобов`язання та надати проектування системи газопостачання не житлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 , що підтверджується наявними матеріалами справи.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, а положеннями частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 509 Цивільного кодексу України надано визначення зобов`язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За загальними умовами виконання зобов`язання, які встановлені статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якшо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим, до теперішнього часу відповідач не виконала вимоги договору щодо проектування системи газопостачання не житлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 , що є порушенням прав позивача.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні обставини та докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТБУДІНВЕСТ на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути кошти у зв`язку з невиконанням умов договоруу розмірі 21 000,00 грн., а тому позовні вимоги в цій підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Крім того, для відшкодування моральної шкоди за правилами ст. ст. 1166 та 1167 ЦК України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, наявність вини завдавача шкоди. Таким чином лише наявність всіх вищезазначених умов є підставою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Суд приймає до уваги ті обставини, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ).

Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4 (із змінами та доповненнями внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5), згідно з яким ця шкода визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що позивачці, яка є особою з інвалідністю першої групи та пересувається на візку з боку відповідача була завдана моральна шкода, яка полягає у втраті душевного спокою, постійному перебуванні у стані важкого стресу, витраті часу, необхідності звертатися за допомогою у вирішенні даного питання до інших осіб, враховуючи ступінь душевних страждань позивача, суд вважає можливим позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити та стягнути з відповідача ТОВ БАХМУТБУДІНВЕСТ на користь позивачки ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000, 00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України , враховуючи те, що позивачка відповідно до ЗУ Про судовий збір звільнена від сплати судових витрат, суд вважає за необхідне судові витрати по даній цивільній справі у вигляді судового збору за вимоги майнового та немайнового характеру стягнути з відповідача на користь держави.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 284, 289, 354 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 15, 16, 23, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 1167 Цивільного кодексу України. Законом України Про судовий збір , суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТБУДІНВЕСТ про стягнення коштів у зв`язку із невиконанням умов договору - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТБУДІНВЕСТ (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Чайковського, 7/38, р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 40850230, Банк ПАТ КБ ПриватБанк ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) грошові кошти у розмірі 21 000 (двадцять одну тисячу) гривень 00 копійок у зв`язку із невиконанням умов договору по проектуванню системи газопостачання не житлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТБУДІНВЕСТ (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Чайковського, 7/38, р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 40850230, Банк ПАТ КБ ПриватБанк ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку із невиконанням умов договору по проектуванню системи газопостачання не житлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТБУДІНВЕСТ (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Чайковського, 7/38, р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 40850230, Банк ПАТ КБ ПриватБанк ) судовий збір на користь держави у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. за вимоги майнового характеру та 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. за вимоги немайнового характеру.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя О.П.Харченко