Постанова

від 18.07.2019 по справі 243/4948/15-ц

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 243/4948/15-ц Номер провадження 22-ц/804/1635/19

Єдиний унікальний номер 234/4948/15-ц

Номер провадження 22-ц/804/1635/19

Головуючий у 1 інстанції Сидоренко І.О.

Доповідач Агєєв О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

суддів Мальованого Ю.М., Санікової О.С.

за участі секретаря судового засідання Самойленко Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу №234/4948/15-ц за поданням старшого державного виконавця Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 квітня 2019 року (суддя Сидоренко І.О.), ухваленого в приміщенні суду в м.Слов`янськ Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року старший державний виконавець Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу.

Обґрунтовуючи подання зазначив, що у Слов`янському міськрайонному ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження по виконавчому листу за № 2/243/44, виданого на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області 21.11.2017 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 1970000,00 грн. та судового збору у сумі 3775,80 грн.

05.01.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищезазначеним виконавчим документом. Станом на час звернення з поданням рішення боржником не виконано.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана простою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, по якому знаходиться нерухоме майно боржника: АДРЕСА_1 ; також постанову про відкриття виконавчого провадження з викликом до ВДВС були направлені адресу боржника у м. Києві рекомендованою кореспонденцією за № 8412204860101.

В ході примусового виконання виконавчого листа державним виконавцем встановлено, що у Державній фіскальній службі України відсутня інформація про номери рахунків ОСОБА_1 , відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними та фізичними особами - підприємцями.

Державна фіскальна служба України щодо джерел отримання доходів боржника-фізичних осіб та Пенсійний Фонд України на запит державного виконавця про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-трудовими договорами, про останнє місце роботи повідомили, що інформація стосовно ОСОБА_1 знайдена: ОСОБА_1 згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України є засновником, та керівником ТОВ ГОФРО Консалтінг , що зареєстрований за адресою: вул . Маршала Малиновського , 15/3, офіс ПО , м. Київ, та працює в ТОВ Гофро-Тех , юридична адреса: м. Київ, Оболонський р-н, вул. Маршала Малиновського, б. 15/3, кім. 110.

Державним виконавцем на телефон НОМЕР_1 , який міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, було здійснено дзвінок боржнику. ОСОБА_1 ще раз був повідомлений про відкриття виконавчого провадження у відділі. Йому було запропоновано надати письмове пояснення щодо виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області. Але на теперішній час боржник до відділу не з`явився, не надав письмове пояснення про виконання ним рішення суду.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 за боржником зареєстроване нерухоме майно: дачний будинок по АДРЕСА_1, двокімнатна квартира: АДРЕСА_2, чотирикімнатна квартира: АДРЕСА_3 .

26.08.2018 державним виконавцем складена постанова про опис та арешт майна боржника, а саме: Дачний будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 ; Земельна ділянка розташована за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер: НОМЕР_2 . Державним виконавцем сформовано заявку на реалізацію майна боржника, та скеровано до СЕТАМ , вартість майна становить 287196,00 грн. Станом на час звернення з поданням торги не відбулись.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржник є засновником та кінцевим бенефіціаром, власником товариства з обмеженою відповідальністю ГОФРО КОНСАЛТИНГ ЄДРПОУ 39781980.

31.01.2019 державним виконавцем винесена постанова про арешт корпоративних прав ОСОБА_1 ТОВ ГОФРО КОНСАЛТИНГ ЄДРПОУ 39781980.

Згідно даних МВС за боржником зареєстрований автомобіль ЗАЗ-DАЕWOО LANOS легковий 2004 р.в. НОМЕР_3, про арешт якого державним виконавцем винесено постанову від 15.02.2019 та постанову про розшук зазначеного автомобіля від 15.02.2019.

Зазначає, що у боржника є реальна можливість сплатити заборгованість (наявність майна, грошових коштів, постійний дохід), боржник належним чином повідомлений про існування зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, але ОСОБА_1 свідомо ухиляється від погашення боргових зобов`язань.

Просив тимчасово обмежити право ОСОБА_1 на виїзд з території України до виконання зобов`язань, встановленого рішенням суду.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 квітня 2019 року в задоволенні подання відмовлено.

ОСОБА_2 (стягувач у виконавчому провадженні), яка не приймала участі у справі, не погодилась з зазначеною ухвалою суду першої інстанції та подала на неї апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати, подання старшого державного виконавця задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ст.33 Конституції України, ст.441 ЦПК України, ст.19 Закону України Про виконавче провадження , ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , ст.19 Закону України Про Державну прикордонну службу України , п.15 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року та зазначає, що ОСОБА_1 свідомо ігнорує вимоги державного виконавця, а систематичні виїзди за кордон в період 2018-2019 років, що підтверджено довідкою Державної прикордонної служби України, наявність іншого майна, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, свідчать про наявність у боржника коштів та свідоме ухилення від виконання зобов`язань.

Звертає увагу, що суд, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, дійшов висновку, що ухилення від зобов`язання повинно бути свідомим, що не підтверджується матеріалами виконавчого провадження. Однак, судом не надано оцінки діям боржника, який 05.01.2018 року отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, та в порушення ч.5 ст.19 Закону України Про виконавче провадження не подав декларацію про доходи та майно боржника.

Старшим державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надано пояснення апеляційному суду, в яких зазначено, що у боржника є реальна можливість сплатити заборгованість, боржник належним чином повідомлений про існування зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, проте ОСОБА_1 свідомо ухиляється від погашення боргових зобов`язань.

ОСОБА_2 та представник Слов`янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Направили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду також не з`явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник ОСОБА_1 адвокат Мацкевич Д.А. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що проводилось в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не надано суду доказів на підтвердження факту ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, а матеріали подання не містять достатньо даних про ухилення боржника від сплати заборгованості, в тому числі шляхом виїзду за кордон; державним виконавцем у процесі здійснення виконавчого провадження не виконані всі інші заходи примусового виконання рішення, що передбачені чинним законодавством; не наведено доказів, що застосовувати до боржника в ході примусового виконання рішення всі інші заходи примусового виконання є неможливим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні в Слов`янському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції знаходиться виконавче провадження №55480200 з примусового виконання виконавчого листа № 2/243/44 від 21.11.2017 року, виданого Слов`янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 1 970 000 гривень (том 2, а.с.96).

Постановою державного виконавця Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Титаренко А.В. від 05.01.2018 року відкрито виконавче провадження №55480200 за виконавчим листом № 2/243/44 від 21.11.2017 року.

Копія постанови від 05.01.2018 року про відкриття виконавчого провадження направлено поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням на адресу ОСОБА_1 , та отримано божником 07.03.2019 року (том 2, а.с.96, 97).

Постановою державного виконавця від 23.11.2018 року накладено арешт на майно боржника: корпоративні права ОСОБА_1 ТОВ ГОФРО КОНСАЛТИНГ ЄДРПОУ 39781980 (том 1, а.с.106).

Постановою державного виконавця від 31.01.2019 року оголошено у розшук майно боржника: ЗАЗ-DАЕWOО LANOS легковий 2004 р.в. НОМЕР_3 , зеленого кольору (том 2, а.с.104).

Постановою державного виконавця від 31.01.2019 року накладено арешт на майно боржника: ЗАЗ-DАЕWOО LANOS легковий 2004 р.в. НОМЕР_3 (том 2, а.с.105).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до пункту 18 частини 3 статті 11 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на час постановлення ухвали судом першої інстанції) державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.

Зі змісту наведених норм вбачається, що законом передбачено тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України лише за умов ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього за рішенням суду, а не за наявності факту невиконання зобов`язань.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , державний виконавець не прийняв до уваги, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а саме за ухилення від виконання.

Відповідно до положення ч.3 ст.12 ЦПК України, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Оскільки, відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України зазначене подання розглядається судом без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

У зв`язку з цим державному виконавцю необхідно було надати суду належні та допустимі докази того, що дійсно боржник свідомо не виконував належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково, зокрема докази того, що він має змогу виконувати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Належних доказів, які б свідчили про те, що державний виконавець вчинив всі дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження , що спрямовані на виконання виконавчого листа № 2/243/44 від 21.11.2017 року; доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що він ухилявся від виконання своїх боргових зобов`язань, що призвело до виникнення заборгованості, або безпідставно не з`являвся на виклики державного виконавця, заявником не надано.

Під час апеляційного розгляду справи доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження.

Згідно ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване судове рішення, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 квітня 2019 року залишити без задоволення.

Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.В. Агєєв

Судді Ю.М. Мальований

О.С. Санікова

Повне судове рішення складено 18 липня 2019 року.

Головуючий О.В. Агєєв