Рішення

від 17.07.2019 по справі 140/2018/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2018/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язання провести призначення та виплату пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 59 цього Закону з 12 червня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримую пенсію по втраті годувальника за нормами Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та де яких інших осіб як інвалід дитинства за померлого батька , звернувся до відпові дача 12 червня 2019 року із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника за нормами статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796 за померлого батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання отриманого при виконанні службових обов`язків в період проходження військових зборів по ліквідації наслід ків Чорнобильської катастрофи.

Однак, листом за №7310/02-39 від 20.06.2019 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії в зв`язку з тим, що годувальник не відноситься до кола осіб, які підлягають під дію статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постражда ли внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки став інвалідом внаслідок за хворювання отриманого у період проходження військових зборів під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини, які не відносяться до числа військовослужбовців. Відповідно позивач, як член сім`ї померлого, на думку пенсійного органу також не від носиться до кола осіб, що мають право на призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до зазначеної норми Закону.

З рішенням відповідача позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що не відповідає діючому законодавству, порушує його конституційне права на пе нсійне забезпечення з огляду на те, що його батько прирівнюється до військовослужбовців, оскільки був призваний на спеціальні збори для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та в подальшому визнаний інвалідом внаслідок захворювання при виконанні обов`язків військової служби під час ліквідації аварії на ЧАЕС, а відтак він має право на призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, зазначає, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі №140/2505/18 йому призначалася пенсія по втраті годувальника відповідно до статей 29, 30 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб .

З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.1).

В поданому до суду відзиві від 15.07.2019 №9583/06-39 (а.с.24-28) відповідач позовних вимог ОСОБА_1 не визнав та просить відмовити в їх задоволенні з тих мотивів, що для застосування норм статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при обчисленні пенсії немає підстав (тобто обчислення її в п`ятикратному розмірі).

Відповідач вказує на те, що відповідно до статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Словосполучення дійсної строкової, яке міститься у положеннях частини третьої статті 59, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019).

Водночас Рішення №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 не містило положень щодо порядку його виконання.

На момент звернення позивача до управління зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 внесені не були.

Лише постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року № 543 внесено зміни до п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема даний пункт викладено в новій редакції: За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 р. № 543 зміни до п. 11 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 1210 від 23.11.2011 року відповідно до якого обчислюється розмір пенсії по втраті годувальника для непрацездатних осіб не вносилися.

Підсумовуючи вищенаведене відповідач зазначає, що на сьогоднішній день на законодавчому рівні не визначено механізм можливості призначення пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, для непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином померлого учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є інвалідом І групи з дитинства по захворюванню внаслідок впливу аварії на ЧАЕС, отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та де яких інших осіб, звернувся до відпові дача 12 червня 2019 року із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника за нормами статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796 за померлого батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання отриманого при виконанні службових обов`язків в період проходження військових зборів по ліквідації наслід ків Чорнобильської катастрофи.

20.06.2019 листом за №7310/02-39 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії в зв`язку з тим, що годувальник не відноситься до кола осіб, які підпадають під дію статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки став інвалідом внаслідок за хворювання отриманого у період проходження військових зборів під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини, які не відносяться до числа військовослужбовців.

19.06.2019 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області прийняло рішення №907550149316 про відмову у переведені на інший вид пенсії ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Так, за правилами статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу № 2232-ХІІ.

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 цього Закону щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військово службовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забез печення оборони держави.

За правилами частини першої статті 16 Закону України від 06 грудня 1991 року №1934-ХІІ Про Збройні Сили України, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або пере вірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службо вих обов`язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах над звичайного стану чи під час виконання службових обов`язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII Про соціальний і право вий захист військовослужбовців та членів їх сімей, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобо в`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збо ри, і членів їх сімей (підпункт 3 пункту 1 статті 3 цього Закону).

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, дія цьо го Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок за хворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей.

У статті 10 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які по страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-ХІІ, що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники лік відації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено коло осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозо бов`язані, призвані на військові збори. Тобто, військовозобов`язані, призвані на вій ськові збори належать до військовослужбовців в розумінні статті 10 Закону №796- XII.

Особливості призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, передбачені у статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які по страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка передбачає право на пен сію військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які по страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`яз ку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Частиною третьою статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які по страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Однак, Конституційний Суд України у рішенні від 25 квітня 2019 року №1- р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019(402/19,1737/19)дійшов висновку, що положення ча стини третьої статті 59 Закону щодо визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої зако ном на 1 січня відповідного року, що поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інва лідністю, є такими, що суперечать Конституції України та вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення „дійсної строкової, яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорно бильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мі німальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквіда ції наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави стверджувати, що дія статті 59 поширюється також на військовослужбовців-резервістів, в тому числі на померлого годувальника ОСОБА_1 , що стверджується наступними документами: довідкою військової частини № НОМЕР_1 та військовим квитком померлого стверджується період виконання службових обов`язків (військової служби) у період травень- серпень 1987 року по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-ти кілометровій зоні (а.с.14 зв.), експертним висновком № 16455, виданого Львівською регіональною міжвідом чою експертною комісією на засіданні № 13 від 26.08.2014 року встановлено, що за хворювання, що призвело до смерті ОСОБА_1 , повязане з виконанням обов`язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.15).

Щодо приналежності позивача до кола осіб, які мають право на призначення пенсії за померлого військовослужбовця, то суд зазначає, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видано го міськвідділом ЗАГСу м. Ковеля Волинської області 28.03.1990 року, ОСОБА_1 є сином померлого (а.с.14). ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ з 1998 року. А ві дповідно до довідки МСЄК 12ААА №745059 у 2017 році позивача визнано довічно ін валідом першої групи з дитинства, що свідчить про факт перебування його на утриманні годувальника з моменту встановлення групи інвалідності та до смерті годувальни ка (а.с.11).

Відповідно до статті 30 Закону № 2262-ХІІ, право на пенсію в разі втрати годувальни ка мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія по втраті го дувальника призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які заги нули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Крім цього суд зазначає, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі № 140/2505/18 встановлено наявність у позивача права на призна чення пенсії по втраті годувальника, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, тому факт належності померлого ОСОБА_1 до військовослужбовців, а позивача до кола утриманців померлого є доведеним, і доказуванню не підлягає відповідно до вимог частини четвертої статті 78 КАС України.

Згідно із частиною третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язко ве державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, за робітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Також суд зазначає, що Конституційний суд України у рішенні №6- р/2018 від 17 липня 2018 року по справі № 1-11/2018(3830/15) у пункті 6 наголошує, що, положення статті 16 Основного Закону України зобов`язують державу нести відповідальність за впровадження системи заходів щодо розв`язання проблем, пов`язаних із забезпеченням захисту прав, інтересів, гарантій, наданих особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Конституційний Суд України зазначає, що необхідність забезпечення належного рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зумовлена обмеження ми, ризиками, втратами, яких зазнали вони та члени їх сімей. В ухваленому на ви конання статті 16 Конституції У країни Законі № 796 передбачено додаткові га рантії соціального захисту для вказаних осіб - комплекс заходів у вигляді пільг, компенсацій і гарантій. Фактично ці заходи є компенсацією особам, які постражда ли внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей за безпечити собі гідний життєвий рівень, а також основним засобом реалізації дер жавою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту таких осіб.

З огляду на це соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та їх утриманців, має передбачати відшкодування шкоди, за подіяної їх життю, здоров`ю і майну внаслідок радіоактивного забруднення, та реа лізовуватися шляхом надання їм відповідних пільг, компенсацій і гарантій. Вибір такого особливого порядку відшкодування шкоди обумовлений надзвичайними масштабами катастрофи та її наслідків.

Рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має бути таким, щоб забезпечувати їм гідне життя, і не повинен зале жати від майнового стану їх сімей.

З врахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про наявність у позивача, який є непрацездатним членом сім`ї загиблого військовослужбовця, права на призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а відтак відмова відповідача у призначенні такої пенсії є протиправною.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач є непрацездатним членом сім`ї загиблого військовослужбовця, а дії відповідача щодо відмови у переведені його на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 викладені в формі прийнятого рішення від 19.06.2019 №907550149316, тому таке рішення є протиправними.

Суд вважає, що оскільки позовні вимоги позивача є взаємопов`язаними, тому належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 19.06.2019 №907550149316 про відмову у переведені ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов`язання відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та здійснити її нарахування і виплату (з урахуванням виплачених сум) з моменту звернення із заявою про призначення такої пенсії, а саме з 12 червня 2019 року.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 19.06.2019 №907550149316 про відмову у переведені ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026 Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та здійснити її нарахування і виплату (з урахуванням виплачених сум) з 12 червня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя В.Д. Ковальчук