Рішення

від 30.05.2019 по справі 160/289/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року Справа № 160/289/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

за участі:секретаря судового засідання Максименко Е.М.,

представника позивача ОСОБА_1 А ОСОБА_2 ,

представника відповідача Борисової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Українські системи енергомодернізації до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, наказу -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Українські системи енергомодернізації (далі - ТОВ Українські системи енергомодернізації , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 04.04.2019 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.05.2018 року №2679-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Українські системи енергомодернізації ;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Українські системи енергомодернізації в період з 25.05.2018 року по 01.06.2018 року, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Дінкарт за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2018 року №0018841422;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2018 року №0018861422.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі № 160/289/19 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

В підготовчому засіданні 07.05.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 28.05.2019 року.

В судовому засіданні 28.05.2019 року оголошено перерву до 30.05.2019 року, у зв`язку з необхідністю надання відповідачем.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ від 14.05.2018 року №2679-п, вважає протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Українські системи енергомодернізації , а податкові повідомлення-рішення, що були винесені за результатами проведення перевірки такими, що прийняті без достатніх підстав та підлягають скасуванню, виходячи з наступного. Наказ про проведення перевірки від 14.05.2018 року №2679-п підлягає скасуванню, оскільки в ньому міститься лише посилання на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати передбачену Податковим кодексом України фактичну підставу для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки. Копію наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, не було одержано позивачем до початку проведення перевірки. Як вбачається з акту перевірки, в рамках документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Українські системи енергомодернізації та ТОВ Дінкарт за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року контролюючим органом досліджено не було, оскільки позивач не отримував жодного запиту про надання документів до перевірки. За відсутності належної правової оцінки первинним документам по взаємовідносинам між ТОВ Українські системи енергомодернізації та ТОВ Дінкарт контролюючим органом в основу висновків відносно порушення вимог Податкового кодексу України покладена інформація з інформаційних баз даних податкового органу, які, в свою чергу, не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. На момент вчинення та виконання господарського договору ТОВ Дінкарт було належним чином зареєстрованою юридичною особою, яка має право вчиняти правочини, та було платником ПДВ. Позивач зазначає, що не може нести відповідальність за дотримання податкового законодавства контрагентом. Відтак, на думку позивача, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Представником відповідача 27.02.2019 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що на підставі повідомлення від 14.05.2018 року №1071 та відповідно наказу від 14.05.2018 року №2679-п у зв`язку з ненаданням ТОВ Українські системи енергомодернізації первинних документів на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.02.2018 року №5526/10/04-36-14-09, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Дінкарт за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року. Запит від 06.02.2018 року №5526/10/04-36-14-09 відправлений на адресу позивача 08.02.2018 року, що підтверджується штрихкодом №4903812415799. До відповідача повернувся конверт з відміткою про причини повернення "за строком зберігання". На вказаний запит не було надано документів по взаємовідносинам з ТОВ Дінкарт . В подальшому, ніяких дій щодо надання пояснень та документальних підтверджень позивачем не вживалось. Оскільки вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2017 року ТОВ Дінкарт визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу витрат за 2016 рік по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником. Таким чином, первинні документи, які складені ТОВ Дінкарт по взаємовідносинам з ТОВ Українські системи енергомодернізації є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтвердити факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ Українські системи енергомодернізації (код ЄДРПОУ 33127466) зареєстроване в якості юридичної особи 20.10.2004 року, взято на податковий облік у контролюючих органах 04.11.2004 року за №216 та станом на момент виникнення спірних правовідносин перебувало на податковому обліку в Кам`янській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

06.02.2018 року відповідачем було сформовано запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) №5526/10/04-36-14-09, в якому зазначено про необхідність подання пояснень та їх документальних підтверджень стосовно здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Тех-Трейд за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року та з ТОВ Дінкарт за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

Вказаний запит було направлено засобами поштового зв`язку 08.02.2016 року, проте конверт повернувся до ГУ ДФС у Дніпропетровській області з відміткою про закінчення терміну зберігання, що підтверджується копією конверту зі штрих-кодом №4903812415799.

У зв`язку з ненаданням запитуваних документів, відповідачем винесено наказ від 14.05.2018 року №2679-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Українські системи енергомодернізації , яким на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України призначено з 25.05.2018 року документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Українські системи енергомодернізації з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Дінкарт за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року тривалістю 5 робочих днів.

У період з 25.05.2018 року по 01.06.2018 року на підставі повідомлення від 14.05.2018 року №1071, відповідно до наказу від 14.05.2018 року №2679-п, згідно з підпунктом 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статтею 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статтею 79 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням ТОВ Українські системи енергомодернізації первинних документів на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.02.2018 року №5526/10/04-36-14-09, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ Українські системи енергомодернізації з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Дінкарт за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року тривалістю 5 робочих днів.

За результатами перевірки складено акт від 08.06.2018 року №29571/04-36-14-22/33127466.

В акті перевірки зазначено, що повідомлення від 14.05.2018 року №1071 та наказ від 14.05.2018 року №2679-п надіслані на податкову адресу підприємства засобами поштового зв`язку.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 123882 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3, статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 137647 грн., в тому числі за серпень 2016 року у сумі 75556 грн. та за вересень 2016 року у сумі 62091 грн.

На підставі акту перевірки від 08.06.2018 року №29571/04-36-14-22/33127466 відповідачем сформовані та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 24.07.2018 року :

- №0018841422, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 154852,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 123882 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 30970,50 грн.;

- №0018861422, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 172058,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 137647 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 34411,75 грн.

Надаючи оцінку доводам представника позивача про порушення процедури проведення перевірки та протиправність винесення наказу від 14.05.2018 року №2679-п про проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки посадових осіб фіскальних органів під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У відповідності до п.п.19-1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п.75.1.2 пп. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Так, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У відповідності до положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

З аналізу запиту від 06.02.2018 року №5526/10/04-36-14-09 встановлено, що він містить всі необхідні реквізити та підстави для його направлення. Так, підставою для його направлення стало отримання контролюючим органом вироку Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2017 року у справі №759/11929/17, яким ТОВ Інтех К ( Дінкарт ) визнано фіктивним підприємством.

Запит, також, містить конкретний перелік документів, які необхідно було надати позивачу.

Вказаний запит було направлено засобами поштового зв`язку 08.02.2016 року, проте конверт повернувся до ГУ ДФС у Дніпропетровській області з відміткою про закінчення терміну зберігання, що підтверджується копією конверту зі штрих-кодом №4903812415799.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.4 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Повідомлення від 14.05.2018 року №1071 та наказ від 14.05.2018 року №2679-п про проведення перевірки були надіслані на податкову адресу позивача поштою з рекомендованим повідомленням , що підтверджується штрих-кодом №4903813955908 до початку перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З аналізу наведеної статті, суд вважає, що відповідачем було дотримано порядок процедури проведення перевірки та направлення наказу про проведення перевірки, у відповідача наявні підстави для проведення перевірки.

Адвокатські запити представників позивача не спростовують встановленої судом правомірності проведення перевірки відповідачем.

Відтак, підстави для скасування наказу на проведення перевірки та визнання дій щодо проведення перевірки протиправними у суду відсутні.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на помилковість висновків контролюючого органу про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ Дінкарт , суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ Українські системи енергомодернізації (замовник) та ТОВ Інтех-К (підрядник, в подальшому назву змінено на ТОВ Дінкарт ) укладено договір підряду №1406 від 14.06.2016 року, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботу з ремонту об`єктів ПАТ ЕМЗ та ВАТ Полтавський ГЗК відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Термін виконання робіт: липень-серпень 2016 року. Вартість робіт за даним договором складає 377782,04 грн. згідно фактично виконаних робіт, у тому числі з вартістю матеріалів підрядника, ПДВ у розмірі 20% складає 75556,40 грн., усього вартість робіт за договором складає 453338,45 грн. і лишається незмінною до повного виконання робіт.

У пункті 4.1 договору підряду визначено, що при завершенні роботи на об`єкті підрядник надає замовникові акт виконаних робіт по типовій формі КБ-2в, оформлений у двосторонньому порядку, але не пізніше 30 числа звітного місяця.

Додатковою угодою №1 від 15.08.2016 року сторонами договору підряду продовжено термін виконання робіт: липень-вересень 2016 року. Ціна додаткової угоди складає 372544,02 грн., у томі числі ПДВ 62090,67 грн.

На підтвердження виконаних підрядних робіт, позивачем надані суду копії актів приймання виконаних робіт, оформлених у тристоронньому порядку між замовниками: ПАТ ЕМЗ та ВАТ Полтавський ГЗК , генпідрядником - ТОВ Українські системи енергомодернізації та субпідрядником ТОВ Інтех-К , та підписаними субпідрядником та генпідрядником: №02/08 від 16.08.2016 року, №01/08 від 22.08.2016 року, №03/08 від 26.08.2016 року, №01/98 від 20.09.2016 року, №02/153 від 26.09.2016 року.

Оплата за надані підрядні послуги здійснена на рахунок ТОВ Інтех-К , відкритий у ПАТ Полтава-Банк , згідно з платіжними дорученнями №213 від 16.08.2016 року, №214 від 18.08.2016 року, №221 від 22.08.2016 року, №234 від 08.09.2016 року, №230 від 05.09.2016 року, №244 від 22.09.2016 року, №253 від 27.09.2016 року, №256 від 28.09.2016 року, №279 від 31.10.2016 року, №281 від 04.11.2016 року.

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

За приписами п.198.2 ст.198 вказаного вище Кодексу, встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до вимог п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

За приписами п.201.10 ст.201 наведеного вище Кодексу, встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Отже, з аналізу наведених вище норм видно, що підставами для формування податкового кредиту та податкових зобов`язань, витрат і доходів є наявність у платника податків належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність здійснення господарський операцій, зокрема і реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем товарів та послуг, що дає право покупцю на віднесення вказаних сум до податкового кредиту.

Також, належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Про обґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити доводи про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

В розглянутій справі спір точиться щодо реальності відображених у податковому обліку платника податків - позивача операцій з контрагентом - ТОВ Інтех-К (ТОВ Дінкарт ), та достатності наявних первинних документів та їх відповідності вимогам законодавства для підтвердження таких операцій.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Оскільки виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб`єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов`язано із діями таких суб`єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, та мають ознаки кримінальних правопорушень.

Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю, це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України №742/11/13-11 від 2 червня 2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Позивач підтвердив, що надав суду всі наявні документи, що складались при виконанні спірних операцій.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо реальності та правомірності відображення у податковому обліку операцій придбання робіт у ТОВ Інтех-К (ТОВ Дінкарт ) суд доходить висновку щодо відсутності підстав для беззаперечного висновку на користь позивача, з огляду на наступне.

З досліджених в судовому засіданні актів приймання виконаних підрядних робіт, судом встановлено, що вони складені у тристоронньому порядку між замовниками: ПАТ ЕМЗ та ВАТ Полтавський ГЗК , генпідрядником - ТОВ Українські системи енергомодернізації та субпідрядником ТОВ Інтех-К , та підписаними субпідрядником та генпідрядником.

Акти приймання виконаних підрядних робіт хоча і містять посилання на замовників послуг ПАТ ЕМЗ та ВАТ Полтавський ГЗК , проте посадові особи, відповідальні за вчинену господарську операцію вказані акти не підписували, печаток цих підприємств на актах не має, що не дає можливості підтвердити дійсність факту виконаних робіт.

Суд звертає увагу, що письмової згоди замовників послуг ПАТ ЕМЗ та ВАТ Полтавський ГЗК на залучення позивачем ТОВ Інтех К (ТОВ Дінкарт ) як субпідрядника до виконання робіт на території підприємств, суду не надано.

Акти приймання виконаних підрядних робіт не містять посад та ПІБ осіб-підписантів, що не дає можливості встановити особу, відповідальну за вчинені господарські операції.

Також, договір підряду від 14.06.2016 року №1406, укладений між позивачем та ТОВ Інтех К (ТОВ Дінкарт ) іменує сторін договору як замовник та підрядник, без визначення генпідрядника, підрядника та субпідрядника в розглядуваних правовідносинах, натомість складені первинні документи на виконання договору підряду мають тристоронній характер.

Вказане не дає можливості дослідити фактичного замовника послуг у ТОВ Інтех К (ТОВ Дінкарт ) та дослідити ланцюг виконаних робіт до їх отримання фактичним замовником послуг - ПАТ ЕМЗ та ВАТ Полтавський ГЗК або ТОВ Українські системи енергомодернізації .

З пункту 3.1.5 договору підряду відомо, що підрядні роботи виконувались на території ПАТ ЕМЗ та ВАТ Полтавський ГЗК , проте перепусток та дозволів перебування на території режимного об`єкту від вказаних підприємств суду не надано.

Представником позивача не надано проектно-кошторисної документації та плану-графіку виконаних робіт, складання якої передбачено пунктом 3.1.1 договору підряду.

Суду надані лише акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, які були передбачені пунктом 4.1 договору та складались підрядником при завершенні будівельних робіт.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата здійснюється на підставі актів форми №КБ-2в та довідки по формі №КБ-3 і рахунків, доданих до них.

В порушення цього пункту договору довідки по формі №КБ-3 і рахунків, доданих до неї, сторонами договору складено не було.

Договір підряду зі сторони ТОВ Інтех К (ТОВ Дінкарт ) був підписаний директором ОСОБА_3 .

В матеріалах справи міститься вирок Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2017 року у справі №759/11929/17, яким затверджено угоду від 27.07.2017 року про визнання винуватості між прокурором Тахтаровим О.С. та обвинуваченою ОСОБА_3 , ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 205 ч.1 КК України, за якою призначено їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27.07.2017 року покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу розміром 150 неоподаткованих розмірів доходів громадян, що становить 2 550 гривень.

З вироку Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2017 року у справі №759/11929/17 відомо наступне:

- ОСОБА_3 у травні 2016 року, перебуваючи у м. Києві, біля станції метро Житомирська , не маючи наміру здійснення статутної господарської діяльності, діючи з корисливих спонукань, погодилася на пропозицію невстановленої особи на ім`я ОСОБА_4 , за грошову винагороду створити суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ Інтех К ( ТОВ Дінкарт ) (код ЄДРПОУ 40510296), стати його засновником та директором, усвідомлюючи при цьому, що створення вказаного товариства здійснюється з метою прикриття незаконної діяльності, передбачаючи, при цьому, можливість спричинення державі матеріальної шкоди в результаті такої незаконної діяльності;

- 26.05.2016 року на підставі підписаних ОСОБА_3 документів невстановленими особами зареєстровано факт створення ОСОБА_3 ТОВ Інтех К (ТОВ Дінкарт ) (код ЄДРПОУ 40510296) у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області;

- ОСОБА_3 діючи як службова особа та засновник ТОВ Інтех К (ТОВ Дінкарт ) (код ЄДРПОУ 40510296) у відповідності до ст.67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16.07.1999 №996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". ст.ст.16, 47, 168 Податкового кодексу України та статуту ТОВ Інтех К ( ТОВ Дінкарт ) (код ЄДРПОУ 40510296), будучи уповноваженою виконувати організаційно розпорядчі та адміністративно-господарські функції по керівництву вказаним, підприємством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальною за організацію та ведення бухгалтерського і податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів), не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності, з метою надання вигоди третім особам та прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, виступила власником та директором ТОВ Інтех К ( ТОВ Дінкарт ) (код ЄДРПОУ 40510296) згідно з протоколом № 1 загальних зборів Учасників ТОВ Інтех К (ТОВ Дінкарт ) (код ЄДРПОУ 40510296) від 11.05.2016 року;

- в подальшому, з метою здійснення злочинної діяльності, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, отримали печатку ТОВ Інтех К (ТОВ Дінкарт ) (код ЄДРПОУ 40510296), якою завіряли завідомо неправдиві первинні документи, що засвідчували нібито проведеній фінансово-господарських операцій. Таким чином ОСОБА_3 , будучи засновником та директором фіктивного підприємства ТОВ Інтех К (ТОВ Дінкарт ) (код ЄДРПОУ 40510296), забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємству складання від її імені, як службової особи ТОВ Інтех К (ТОВ Дінкарт ) (код ЄДРПОУ 40510296), фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складання та видачу документів податкової звітності, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим підприємствам та завищенню валових витрат таким суб`єктам господарської діяльності, в результаті чого до Державного бюджету України не надходили кошти у вигляді сплати вказаних податків;

- дії ОСОБА_3 , які полягали у пособництві у створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ Інтех К Дінкарт ) (код ЄДРПОУ 40510296) з метою прикриття незаконної діяльності, призвели до того, що невстановлені слідством особи, здійснили документальне оформлення, начебто проведених фінансово-господарський операцій від імені формально призначеного засновника та директора. Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.ст.27 ч.5, 205 ч.1 КК України, як пособництво у фіктивному підприємництві, тобто пособництві у створенні суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Вказаний вирок суду набрав законної сили 22.09.2017 року.

Оскільки вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2017 року у справі №759/11929/17 ТОВ Інтех К ( Дінкарт ) визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу витрат за 2016 рік по взаємовідносинам з даним постачальником.

Таким чином, первинні документи, які складені ТОВ Інтех К ( Дінкарт ) по взаємовідносинам з ТОВ Українські системи енергомодернізації є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Отже, ТОВ Українські системи енергомодернізації при укладанні з ТОВ Інтех К ( Дінкарт ) договору на придбання послуг не мало підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, та інших ознак комерційної привабливості для обрання ТОВ Українські системи енергомодернізації саме цього контрагента.

Дослідженими в судовому засіданні первинними документами, складеними на виконання договору підряду, укладеного між ТОВ Українські системи енергомодернізації та ТОВ Інтех К ( Дінкарт ), не підтверджено ділової мети укладеного договору, фактичності здійснених операцій, кола осіб, що фактично отримали послуги, перебування осіб-робітників ТОВ Інтех К ( Дінкарт ) на об`єкті замовників послуг, ПІБ осіб, що виконували роботи за договором підряду, документів, що підтверджують формування ціни виконаних робіт, осіб, відповідальних за проведення господарських операцій.

Результати дослідження діяльності ТОВ Інтех К ( Дінкарт ) вказують на те, що метою його створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, у тому числі ТОВ Українські системи енергомодернізації .

Таким чином, досліджені судом первинні документи, які складені ТОВ Українські системи енергомодернізації та ТОВ Інтех К ( Дінкарт ) є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами, за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Зважаючи на те, що ТОВ Українські системи енергомодернізації подано звітність з податку на прибуток, в якій враховано операції від ТОВ Інтех К ( Дінкарт ), суд приходить до висновку, що в порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, позивачем занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 123882 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0018841422 від 24.07.2018 року є таким, що прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.

Відображення позивачем сум податку на додану вартість в податкових деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Інтех К ( Дінкарт ) призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 137647 грн., у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №0018861422 від 24.07.2018 року не підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Представником відповідача, як суб`єктом владних повноважень, в судовому засіданні доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, наказу про проведення перевірки та дій щодо проведення перевірки, з огляду на що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, не підлягають відшкодуванню.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи енергомодернізації» (вул. Гайдамацька, буд. 3, оф.2, м. Кам`янське, 51935, код ЄДРПОУ 33127466) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) про:

визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.05.2018 року вих.№ 2679-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "УСЕМ";

визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українські системи енергомодернізації» в період з 25.05.2018 по 01.06.2018 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Дінкарт» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2018 № 0018841422;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2018 № 0018861422 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 10 червня 2019 року.

Суддя О.В. Врона