Постанова

від 10.12.2019 по справі 160/289/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/289/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українські системи енергомодернізації

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року (суддя - Врона О.В., повний текст складено 10.06.2019р.) у справі №160/289/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українські системи енергомодернізації до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування рішень, -

в с т а н о в и В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Українські системи енергомодернізації звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.05.2018 року №2679-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українські системи енергомодернізації» ;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українські системи енергомодернізації» в період з 25.05.2018 року по 01.06.2018 року, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дінкарт» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2018 року №0018841422;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2018 року №0018861422.

Підставами заявленого позову визначено наступне.

Наказ про проведення перевірки від 14.05.2018 року №2679-п підлягає скасуванню, оскільки в ньому міститься лише посилання на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати передбачену Податковим кодексом України фактичну підставу для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Копію наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, не було одержано позивачем до початку проведення перевірки, у зв`язку з чим дії відповідача щодо проведення перевірки є неправомірними.

В межах документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українські системи енергомодернізації» та ТОВ «Дінкарт» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року

контролюючим органом не було досліджено жодних первинних документів. За відсутності належної правової оцінки первинним документам по взаємовідносинам між ТОВ «Українські системи енергомодернізації» та ТОВ «Дінкарт» контролюючим органом в основу висновків відносно порушення вимог Податкового кодексу України покладена інформація з інформаційних баз даних податкового органу, які, в свою чергу, не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку.

На момент вчинення та виконання господарського договору ТОВ «Дінкарт» було належним чином зареєстрованою юридичною особою, яка має право вчиняти правочини, та було платником ПДВ. Позивач зазначав, що не може нести відповідальність за дотримання податкового законодавства контрагентом.

З цих підстав позивач вказував на неправомірність наказу про призначення перевірки, неправомірність дій по проведенню перевірки та неправомірність податкових повідомлень-рішень, які прийняті за наслідками такої перевірки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками розгляду справи судом першої інстанції зроблено такі висновки.

Суд дійшов висновку про правомірність наказу про призначення перевірки, оскільки позивачем не було надано на обов`язковий запит контролюючого органу письмові пояснення та витребувані документи, що є підставою для призначення позапланової документальної перевірки у відповідності із пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій контролюючого органу щодо проведення перевірки, оскільки відповідачем на адресу позивача було направлено засобами поштового зв`язку наказ та направлення до початку проведення перевірки.

З приводу аргументів позивача про те, що ним не було отримано письмового запиту контролюючого органу про витребування інформації, не було отримано наказу про призначення перевірки та направлення на перевірку, суд вказав на те, що такі документи контролюючим органом були направлені на адресу позивача, але не були вручені поштовою службою адресату. У свою чергу, пунктом 42.4 статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Суд першої інстанції також дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки контролюючим органом їх прийнято з дотриманням вимог щодо підстав та порядку проведення документальних перевірок та з урахуванням встановлених обставин, які вказують на нереальність господарських взаємовідносин, за наслідками яких позивачем сформовано дані бухгалтерського та податкового обліку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Українські системи енергомодернізації подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Позиція позивача фактично полягає у тому, що без встановлення факту отримання платником податків обов`язкового запиту контролюючого органу, наказу та направлення на перевірку, не можливо стверджувати про правомірність призначення контролюючим органом перевірки та її проведення. З цього приводу позивач також посилається на те, що підприємство не відмовлялося від отримання таких документів відповідача, а суд першої інстанції, у свою чергу, не встановив того, чи відповідали дії органу поштового зв`язку вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку, в частині вручення позивачу документів, які на його адресу направлялися відповідачем. Не погоджується позивач і з висновками суду першої інстанції про те, що встановлені обставини у справі дають підстави для висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ Дінкарт . З цього приводу позивач вказує на те, що ним надавалися суду належним чином завірені копії первинних документів, які підтверджують здійснення спірних господарських операцій. Посилання суду першої інстанції на вирок суду, який ухвалено відносно посадових осіб постачальника позивача, не може бути безперечним доказом, на думку позивача, нереальності господарських операцій.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що ТОВ «Українські системи енергомодернізації» (код ЄДРПОУ 33127466) зареєстроване в якості юридичної особи 20.10.2004 року, взято на податковий облік у контролюючих органах 04.11.2004 року за №216 та станом на момент виникнення спірних правовідносин перебувало на податковому обліку в Кам`янській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

06.02.2018 року відповідачем було сформовано запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) №5526/10/04-36-14-09, в якому зазначено про необхідність подання пояснень та їх документальних підтверджень стосовно здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Тех-Трейд» за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року та з ТОВ «Дінкарт» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

Вказаний запит було направлено засобами поштового зв`язку 08.02.2016 року, проте конверт повернувся до ГУ ДФС у Дніпропетровській області з відміткою про закінчення терміну зберігання, що підтверджується копією конверту зі штрих-кодом №4903812415799.

У зв`язку з ненаданням запитуваних документів, відповідачем винесено наказ від 14.05.2018 року №2679-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українські системи енергомодернізації» , яким на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України призначено з 25.05.2018 року документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Українські системи енергомодернізації» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дінкарт» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року тривалістю 5 робочих днів.

У період з 25.05.2018 року по 01.06.2018 року на підставі повідомлення від 14.05.2018 року №1071, відповідно до наказу від 14.05.2018 року №2679-п, згідно з підпунктом 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статтею 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статтею 79 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням ТОВ «Українські системи енергомодернізації» первинних документів на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.02.2018 року №5526/10/04-36-14-09, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Українські системи енергомодернізації» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дінкарт» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року тривалістю 5 робочих днів.

За результатами перевірки складено акт від 08.06.2018 року №29571/04-36-14-22/33127466, в якому зроблено висновки про порушення підприємством:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 123882 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3, статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 137647 грн., в тому числі за серпень 2016 року у сумі 75556 грн. та за вересень 2016 року у сумі 62091 грн.

На підставі акту перевірки від 08.06.2018 року №29571/04-36-14-22/33127466 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.07.2018 року :

- №0018841422, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 154852,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 123882 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 30970,50 грн.;

- №0018861422, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 172058,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 137647 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 34411,75 грн.

Не погоджуючись з наказом про призначення документальної позапланової перевірки, діями контролюючого органу щодо проведення перевірки та рішеннями, які прийнятті за результатами такої перевірки, позивач звернувся до суду із позовом.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо заявлених позивачем вимог про визнання неправомірним наказу про призначення перевірки.

Як вбачається з оскарженого наказу, правовою підставою для його прийняття відповідачем визначено пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже правовими підставами для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по-перше: контролюючим органом отримано податкову інформацію про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; по-друге, не надання платником податків пояснень та їх документальне підтвердження на обов`язковий запит контролюючого органу.

Відповідно до абз.1 п. 73.3 статті 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно із абз.2 п. 73.3 статті 73 ПК України такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

У відповідності із абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.3 ст.73 ПК України).

Запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області складений від 06.02.2018р. №5526/10/04-36-14-09 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» відповідає вимогам п.73.3 ст.73 ПК України, він містив посилання на фактичну і правову підстави направлення запиту, а саме, п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені за результатом аналізу податкової інформації, отриманої і опрацьованої відповідно до ст.ст. 72, 73 та 74 ПК України. Запит містив опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її можуть підтверджувати. Вказаний наказ підписаний в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Вказаний запит направлено позивачу засобами поштового зв`язку 08.02.2016 року, проте конверт повернувся до ГУ ДФС у Дніпропетровській області з відміткою про закінчення терміну зберігання, що підтверджується копією конверту зі штрих-кодом №4903812415799 (а.с77).

Відповідно до п.42.4 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже відправлений контролюючим органом документ, за умови наявності поштового повідомлення, в якому зазначено про причини невручення, вважається врученим платнику податків у день зазначений поштовою службою в такому повідомленні.

Тобто, в контексті спірних відносин контролюючим органом вказані обставини правильно кваліфіковані як ненадання платником податків пояснень та їх документальне підтвердження на обов`язковий запит контролюючого органу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що встановлені обставини справи дають підстави стверджувати про те, що вирішуючи питання про призначення позапланової документальної перевірки, контролюючий орган діяв у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним податковим законодавством.

З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, в частині заявлених вимог про визнання протиправним та скасування наказу про призначення документальної перевірки.

Щодо заявлених позивачем вимог про визнання протиправними дій відповідача під час проведення перевірки, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як зазначено вище, підставами заявлених вимог в цій частині, позивачем визначено те, що ним не було отримано копію наказу про призначення перевірки та письмового повідомлення про дату початку проведення, що унеможливило прийняття позивачем участі у такій перевірці та надання контролюючому органу первинних документів та пояснень з приводу господарських операцій, відносно яких відповідачем зроблено висновок про їх нереальність.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п.79.2. ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже наведені норми права, свідчать саме про те, що платник податків має право бути обізнаним про дату та місце перевірки, яка планується до проведення.

Обов`язок контролюючого органу своєчасно повідомляти платника податків про проведення перевірки кореспондується з правом платника бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України).

Таким чином, розпочати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки податковий орган має право за умови повідомлення платника податків про час та місце проведення такої перевірки, зокрема, шляхом надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

У свою чергу пунктом 42.2. статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заявлених вимог щодо неправомірності дій відповідача під час проведення перевірки, виходив з того, що контролюючим органом, до початку проведення перевірки, на адресу позивача було направлено рекомендованим листом з повідомленням копію наказу про призначення перевірки та письмове повідомлення, що підтверджується наданими доказами (а.с.83).

При цьому суд першої інстанції, надаючи оцінку аргументам позивача про неотримання таких документів, послався на положення п.42.4 ст.42 ПК України.

З висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача у спірних відносинах, суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке.

Так надані відповідачем докази (а.с.83), на які послався суд першої інстанції, можуть лише свідчити про те, що контролюючим органом на адресу позивача направлялися наказ про проведення перевірки та письмове повідомлення.

Але вказані докази не свідчать про те, чи було таке відправлення вручено позивачу або не було вручено та з яких причин.

В той же час, п.42.4 ст.42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже відправлені контролюючим органом на адресу платника податків документи засобами поштового зв`язку, можуть вважатися врученими лише за умови наявності поштового повідомлення, в якому зазначено про причини невручення. При цьому днем вручення документів є день зазначений поштовою службою в такому повідомленні.

У спірному випадку відповідачем розпочато та проведено перевірку за відсутності інформації про те, чи було поштове відправлення вручено позивачу або чи не було вручено та з яких причин, а саме за відсутності поштового повідомлення, яке б свідчило про вказані обставини.

Таким чином, відповідачем розпочато проведення перевірки без дотримання вимог п.78.4 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, якими визначено умови виникнення у контролюючого органу права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З цього приводу також слід зазначити те, що відповідачем а ні під час розгляду справи судом першої інстанції, а ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, не було надано доказів того, що до початку перевірки позивачу було вручено наказ про проведення перевірки та письмове повідомлення як фактично або на умовах, передбачених п.42.4 ст.42 ПК України.

З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про неправомірність дій відповідача під час проведення перевірки позивача.

Надаючи оцінку рішенням відповідача, які прийняті за результатами такої перевірки, суд апеляційної інстанції виходить з того, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Лише за умови дотримання підстав призначення та порядку проведення перевірки у контролюючого органу виникає легітимне право на прийняття рішень за результатами проведеної перевірки.

Оскільки у спірному випадку відповідачем не було виконано вимог п.78.4 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, то вказане призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже оскільки оскаржувані у цій справі податкові повідомлення прийнятті внаслідок проведення незаконної перевірки, то вказані податкові повідомлення-рішення не можливо визнати правомірними.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень неправомірними та їх скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.

З огляду на часткове задоволення позову на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 19943грн., із розрахунку: за подання позову 1921,0грн. - вимога немайнового характеру (визнання неправомірними дій відповідача); 2322,79грн. - вимога про скасування ППР від 24.07.2018 року №0018841422 (вимога майнового характеру); 2580,88грн. - вимога про скасування ППР від 24.07.2018 року №0018861422 (вимога майнового характеру), за подання апеляційної скарги - 13118,51грн.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українські системи енергомодернізації - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі №160/289/19 - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українські системи енергомодернізації» в період з 25.05.2018 року по 01.06.2018 року, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дінкарт» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 рок - визнати неправомірними.

Податкове повідомлення-рішення від 24.07.2018 року №0018841422, яке прийнято Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області - визнати неправомірним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення від 24.07.2018 року №0018861422, яке прийнято Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області - визнати неправомірним та скасувати.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українські системи енергомодернізації судові витрати у розмірі 19943,0грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 10.12.2019р.

Повне судове рішення складено 11.12.2019р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк