Рішення

від 17.07.2019 по справі 824/1000/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1000/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Бонус Актив» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові ( з урахуванням уточнених позовних вимог) Приватне підприємство «Бонус Актив» (позивач) просить суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області щодо не реєстрації податкової накладної № 1 від 30.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої приватним підприємством «Бонус Актив» ;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.07.2018 року подану Приватним підприємством «Бонус актив» ;

- стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області на користь Приватного підприємства «Бонус Актив» суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 4333,33 грн. (а.с. 66).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відмовлено в реєстрації податкової накладної. Вважає вказане рішення не обґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, оскільки в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації накладної.

21.11.2018 року до суду надійшов відзив Головного управління ДФС України у Чернівецькій області, відповідно до якого зазначив, що рішенням комісії державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.08.2018 року № 876894/41738887 Приватному підприємству «Бонус Актив» відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.07.2018 року по причині «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. При відкритті файлів: розрахунок та акт приймання-передачі нежитлового приміщення № 1 від 25.07.18. pdf, ВН №2 від 30.07.18р. ПП Anepo. pdf, ТТН № 3992 від 27.07.18р. ФОП Кокшаров.pdf, Платіжне доручення №448 від 01.08.18р. ПП Anepo.pdf, Декларація виробника на цукор №737 від 04.05.18.pdf, Сертифікат відповідності на цукор-pdf_ відсутні будь-які дані для перегляду» .

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.

Приватне підприємство Бонус Актив , згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване, як юридична особа, за адресою 58000, Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Гагаріна Юрія, 13, код ЄДРПОУ 41738887, види діяльності: 46.36 оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами. (а. с. 13).

Відповідно витягу № 1824124500020 з реєстру платників податку на додаткову вартість позивач з 01.01.2018 року зареєстрований як платник податку на додану вартість. (а. с. 15).

01.07.2018 року між позивачем та Приватним підприємством АПЕРО укладено договір поставки № 4/БА, згідно якого, ПП Бонус Актив зобов`язується у встановлений договором строк передати товар у власність ПП АПЕРО , а ПП АПЕРО зобов`язується прийняти товар та сплати за нього плату на умовах договору. (а. с. 23, 93).

30.07.2018 року позивач склав видаткову накладну № 2 до договору. Відповідно до якої вартість ПП АПЕРО отримало від ПП Бонус Актив цукор ваговий (2000 кг). Вартість 21666,67 грн., сума ПДВ 4333,33 грн., всього із ПДВ 26000,00 грн. (а. с. 24).

30.07.2018 року позивачем оформлено податкову накладну № 1 на суму 26000,00 грн., в тому числі ПДВ - 4333,33 грн., та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а. с. 26).

01.08.2018 року між позивачем та Приватним підприємством АПЕРО складено акт звіряння, який підписано сторонами та посвідчено печатками. Із змісту акта видно, що позивачем станом на 01.08.2018 року перед Приватним підприємством АПЕРО заборгованість відсутня. (а. с. 28).

08.08.2018 року ДФС України створено квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9164513040. Із змісту вказаної квитанції видно, що за результатами обробки документ доставлено до ДФС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 30.07.2018 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Додатково повідомляємо: показник D = 0, Р =0.(а. с. 29).

08.08.2018 року позивач надав повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена. (а. с. 92).

09.08.2018 року позивач отримав від відповідача квитанцію № 1 про те, що повідомлення про надання пояснень, копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено доставлено до Державної фіскальної служби України. Документ збережено на центральному рівні. Граничний термін подання 31.08.2018 року. (а. с. 132).

09.08.2018 року позивач отримав від відповідача квитанцію № 2 про те, що повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК доставлено до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області. Документ прийнято до розгляду 09.08.2018 року о 11:58:19 год. Дочекайтесь результату розгляду. (а. с. 133).

09.08.2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення № 876894/41738887 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних по причині «Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. При відкритті файлів: розрахунок та акт приймання-передачі нежитлового приміщення № 1 від 25.07.18. pdf, ВН №2 від 30.07.18р. ПП Anepo. pdf, ТТН № 3992 від 27.07.18р. ФОП Кокшаров.pdf, Платіжне доручення №448 від 01.08.18р. ПП Anepo.pdf, Декларація виробника на цукор №737 від 04.05.18.pdf, Сертифікат відповідності на цукор-pdf_ відсутні будь-які дані для перегляду» . (а. с. 30, 98, 134-135, 137-138).

23.08.2018 року позивач подав скаргу-пояснення на рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 09.08.2018р. № 876894/41738887 із додатком копій документів, які стосуються здійснених операцій - первинних бухгалтерських документів. (а. с. 123-125).

Позивач отримав від відповідача квитанцію № 1 про те, що скарга на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних доставлено до Державної фіскальної служби України. Документ збережено на центральному рівні. Граничний термін подання 31.08.2018 року. (а. с. 136).

20.08.2018 року рішенням комісії з питань розгляду скарг № 25622/41738887/2 залишено скаргу позивача без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. (а. с. 31, 99, 139).

30.08.2018 року позивач подав вимогу-пояснення до Чернівецької ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області, із зазначенням обставин про розблокування податкових накладних згідно рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 09.08.2018 року № 876881/41738887, № 876894/41738887 із додатком документів первинного бухгалтерського обліку. Вказане пояснення отримано ГУ ДФС у Чернівецькій області 31.08.2018 року. (а. с. 32-33, 100-101).

Рішенням Головного управління ДФС у Чернівецькій області вимогу позивача про розблокування податкових накладних згідно рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 09.08.2018 року №876881/41738887, № 876894/41738887 залишено без розгляду. (а. с. 102-103).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

В силу частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. «а» , «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 88.1 статті 188 ПК України).

Пунктами 201.1-201.2,201.10, 201.14-201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , « ;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 визначено, що, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно п. 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

08.08.2018 року ДФС України створено квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9164513040. Із змісту вказаної квитанції видно, що за результатами обробки документ доставлено до ДФС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 30.07.2018 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник D = 0, Р =0.(а. с. 29).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок N 177), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку N 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку N 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

5.5. Вимоги п. 6 та п. 7 Порядку N 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних) через те, що податкова накладна відповідає вимогам п. п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем застосовано загальне формулювання.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з неоднозначних підстав.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку N 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п. 10 Порядку N 117Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом N 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

Згідно Листа Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 р. N 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та абзацу першого пункту 49.2і пункту49.18статті49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та пункту46.2статті46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. п. 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку N 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку N 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з п. 15 Порядку N 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку N 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п. п. 18-20 Порядку N 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У відповідності до пунктів 18-20 Порядку N 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку N 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п. 22 Порядку N 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку N 117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Аналіз вище зазначених норм законодавства дає підстави вважати, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Із змісту Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9164513040 від 08.08.2018 року по податковій накладній № 1 від 30.07.2018 року видно, що за результатами обробки документ доставлено до ДФС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 30.07.2018 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Додатково повідомляємо: показник D = 0, Р =0.(а. с. 29).

Судом встановлено, що у Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9164513040 від 08.08.2018 року по податковій накладній № 1 від 30.07.2018 року фіскальним органом, в порушення п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не вказано конкретного переліку документів, перелік яких встановлений п. 14 Порядку № 117.

08.08.2018 року позивач надав повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена з додатком копій документів, на підтвердження викладених в заяві обставин.

Дослідження вказаного повідомлення судом встановлено, що позивача надав наступні пояснення (мовою оригіналу): ПП Бонус Актив є новоствореним підпр-м, яке почало займатися реаз-ю продуктів харч-ня згідно реєстрації у держ. реєстрі юр. осіб та ФОП від 15.11.2017р. № 1 0381020000011218 (код КВЕД 46.36) 27.07.18р. ПП Бонус Актив вперше замовело та отримало 10т. цукру згідно договору з постачальником. ПН від поста-ка № 62 від 27.07.18р. була зареєстр-на в ЕРПН вчасно, а вже 30.07.18 на ПП Перо було вперше продано 2т. цукру, але реєстр. ПН чомусь заблокували! Де логіка? Будь-ласка розблокуйте до 15.08. поки є час. (а. с. 92).

З урахуванням дослідження письмових доказів, судом встановлено, що позивачу згідно квитанції № 1 від 30.07.2018 року встановлений граничний термін 31.08.2018 року подання пояснень та копій щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Позивачем на адресу ДФС 23.08.2018 року подано скаргу-пояснення, щодо обставин здійснення господарських операцій по спірній податковій накладній з додатком порядковий номер 1-18 - документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджуються здійснення господарської діяльності, які отримані ДФС.

31.08.2018 року позивачем подано до Чернівецької ОДПІ вимогу - пояснення, щодо обставин здійснення господарських операцій по спірній податковій накладній х додатком порядковий номер 1-18 - документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджуються здійснення господарської діяльності, яку отримано та в цей же день 31.08.2018 року передано до ГУ ДФС у Чернівецькій області.

Вказані обставини вказують на те, що позивач дотримався строку визначеного ДФС щодо подачі документів первинного бухгалтерського обліку відповідачу по спірній податковій накладній, які б дали можливість відповідачу ідентифікувати учасників господарських операцій та чи відноситься вказана господарська операція до ризикових операцій.

Однак, відповідач отримавши скаргу-пояснення від 23.08.2018 року з додатками документів первинного бухгалтерського обліку, а також вимогу-пояснення з документами первинного бухгалтерського обліку, належної оцінки - документом первинного бухгалтерського обліку не надав, не визнав їх такими, які не відповідали вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також не вчинив дії щоб їх ідентифікувати.

Крім того, відповідач отримавши документи первинного бухгалтерського обліку по спірному рішенні, рішення про проведення документальної позапланової перевірки покупця та продавця не прийняв, для з`ясування достовірності та повноти нарахування зобов`язань з податку за даною операцією, як передбачено ст. 201 ПК України.

У ході судового розгляду справи відповідач не подав суду належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, як передбачено ст. ст. 72-76 КАС України, які б вказували на невідповідність документів первинного бухгалтерського обліку, які стосуються здійснення господарської діяльності з придбання-продажі товарів та видачі спірної податкової накладної № 1 від 30.07.2018 року, позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем надано перелік документів, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

Щодо рішення комісії державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 876894/41738887 від 09.08.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

09.08.2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення № 876894/41738887 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних по причині «Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. При відкритті файлів: розрахунок та акт приймання-передачі нежитлового приміщення № 1 від 25.07.18. pdf, ВН №2 від 30.07.18р. ПП Anepo. pdf, ТТН № 3992 від 27.07.18р. ФОП Кокшаров.pdf, Платіжне доручення №448 від 01.08.18р. ПП Anepo.pdf, Декларація виробника на цукор №737 від 04.05.18.pdf, Сертифікат відповідності на цукор-pdf_ відсутні будь-які дані для перегляду» . (а. с. 30, 98, 134-135, 137-138).

Вказане рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: « Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства » . Проте, в рішенні не зазначено, які саме бухгалтерські документи, документи податкової звітності складені з порушенням законодавства, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку N 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

На думку суду, факт зупинення і відмови в реєстрації податкової накладної не спростовує, а ні факту здійснення платником податків господарської операції, а ні факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та Приватним підприємством АПЕРО , відповідач не мав правових підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, а відтак суд дійшов до висновку, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН прийняті не у спосіб визначений законом, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Проаналізувавши наведене вище, суд зазначає що, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Крім того, відповідачем у ході розгляду справи не надано суду доказів про те, що повідомлення від 08.08.2018 року щодо здійснення операції не відповідає обставинам справи, а додані письмові докази не відповідають вимогам закону, якого саме.

З огляду на викладене, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки позивачем надано перелік бухгалтерських документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій за податковою накладною ПН № 1 від 30.07.2018 року, в реєстрації якої відмовлено.

Крім того, представник відповідача звертав увагу суду на те, що, письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. Повідомлення формується окремо по кожній ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН. До Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F) 1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 МБ). Відповідач звертає увагу, на те, що за винятком тексту пояснення усі докази та додатки надіслані у неналежний спосіб у форматі, який унеможливлював розгляд.

Однак, суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на наступне.

Відповідно ч. 3 ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року № 852-IV (далі - Закон № 852-IV) електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ст. 3 Закону № 852-IV електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частиною 2 ст. 4 Закону № 852-IV передбачено, що електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Відповідно п. 1 розділу 2 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, який затверджений наказом Міністерства фінансів України № 557 від 06.06.2017 року (далі - Порядок № 557) електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Згідно п. 8 розділу 2 Порядку № 557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Відповідно п. 10 розділу 2 Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору.

Згідно п. 11 розділу 2 Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Розділом 3 Порядку № 557 передбачено, що фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.

Автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов`язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору.

Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього - електронна печатка.

Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9 - 11 розділу II цього Порядку.

Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до пункту 5 цього розділу) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.

Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання автора до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).

Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу.

До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору). На сформоване Повідомлення першими накладаються ЕЦП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них - ЕЦП підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) і останньою - електронна печатка (за наявності).

Процедура розгляду Повідомлення та інформування автора Заяви про приєднання до Договору про обробку Повідомлення здійснюється аналогічно до порядку, визначеного для процедури обробки Заяви про приєднання до Договору.

Судом встановлено, що між ПП Бонус актив та Чернівецькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області укладено договір про визнання електронних договорі № 2412001 від 29.11.2017 року. (а. с. 151-152).

Дослідженням вказаного договору судом встановлено наступне.

Пунктом 1 Розділу 1 Договору зазначено, що предметом договору є визнання електронних документів, поданих автором у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з дотриманням вимог щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством, засобами телекомунікаційного зв`язку.

Пунктом 1 Розділу 2 Договору передбачено, автор зобов`язаний надсилати контролюючому органу електронні документи у форматі (стандарті), затвердженому у встановленому порядку, з дотриманням вимог щодо реєстрації ЕЦП; для накладення УЦП на електронні документи при їх передачі до контролюючого органу використовувати особистий ключ, посилений сертифікат відкритого ключа якого надано автором до контролюючого органу разом із заявою про приєднання до договору або повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП.

Згідно пункту 2 Розділу 2 Договору автор має право подавати електронні документи до контролюючих органів згідно з порядку, визначеним законодавством для подання таких документів; повторно передавати електронні документи засобами телекомунікаційного зв`язку у разі неотримання першої квитанції від контролюючого органу або у разі надходження другої квитанції про неприйняття електронних документів; не надавати електронний документ (якщо інше не передбачено законодавством) до контролюючого органу у паперовому вигляді, якщо його було надіслано в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку та прийнято контролюючим органом, про що відповідну квитанцію було отримано автором.

Пунктом 3 Розділу 3 Договору передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний: забезпечувати приймання електронних документів автора у строки, визначені законодавством, та їх обробку; забезпечувати відправлення квитанцій на електронну адресу автора; забезпечувати зберігання і конфіденційність отриманих в електронному вигляді документів.

19.01.2018 року позивач надав заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 29.11.2017 року № 2412001. (а. с. 153).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки автоматизована перевірка електронного документа включає перевірку відповідності електронного документа затвердженого формату (стандарту), та у випадку, якщо документ не відповідає затвердженому формату (стандарту) відповідач забов`язаний направити позивачу першу квитанцію, в якій вказати про невідповідність формату (стандарту) електронного документа, однак позивач отримав першу квитанцію, про те, що повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК доставлено до Державної фіскальної служби України, а таким чином пройшли автоматизовану перевірку.

Таким чином, позивач виконав всі вимоги законодавчих актів, які регулюють електронний документообіг, а існування першої квитанції (а. с. 132), спростовує твердження відповідача про, те що електронні документи надіслані позивачем у неналежний спосіб, та у форматі, який унеможливив розгляд.

Суд звертає увагу, що рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 876894/41738887 від 09.08.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2018 року в ЄРПН є актом індивідуальної дії.

В Інформаційному листі № 781/11/13-10 від 01.06.2010 року Вищий Адміністративний Суд України зазначає, що правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що рішення № 876894/41738887 від 09.08.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2018 року в ЄРПН прийняте не у спосіб визначений законом, а відтак, є протиправним.

Згідно ч. 2 ст . 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та скасувати рішення № 876894/41738887 від 09.08.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2018 року в ЄРПН, як таке, що прийняте не у спосіб визначений законом.

Що стосується вимоги позивача - зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби України в Чернівецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.07.2018 року подану Приватним підприємством «Бонус актив» , суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 23 Порядку N 117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Як судом встановлено, позивачем подано скаргу - пояснення від 23.08.2018 року, а 31.08.2018 року подано до Чернівецької ОДПІ вимогу - пояснення, щодо обставин здійснення господарських операцій по спірній податковій накладній з додатком порядковий номер 1-18 - документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджуються здійснення господарської діяльності, яку отримано та в цей же день 31.08.2018 року передано до ГУ ДФС у Чернівецькій області.

Вказані обставини вказують на те, що позивач дотримався строку визначеного ДФС щодо подачі документів первинного бухгалтерського обліку відповідачу по спірній податковій накладній, які б дали можливість відповідачу ідентифікувати учасників господарських операцій та чи відноситься вказана господарська операція до ризикових операцій.

Однак, відповідач отримавши скаргу - пояснення з додатками документів первинного бухгалтерського обліку, а також вимогу-пояснення з документами первинного бухгалтерського обліку, належної оцінки - документом первинного бухгалтерського обліку не надав, не визнав їх такими, які не відповідали вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також не вчинив дії щоб їх ідентифікувати покупця, продавця, а також визначити чи відповідала вказана операція критеріям ризиковості.

Крім того, відповідач отримавши документи первинного бухгалтерського обліку по спірному рішенні, рішення про проведення документальної позапланової перевірки покупця та продавця не прийняв, для з`ясування достовірності та повноти нарахування зобов`язань з податку за даною операцією, як передбачено ст. 201 ПК України.

У ході судового розгляду справи відповідач не подав суду належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, як передбачено ст. ст. 72-76 КАС України, які б вказували на невідповідність документів первинного бухгалтерського обліку, які стосуються здійснення господарської діяльності з придбання-продажі товарів та видачі спірної податкової накладної № 1 від 30.07.2018 року, позивачем.

Таким чином позивачем надано перелік документів, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

Аналізуючи дані положення КАС України, ПК України, Порядку N 117, письмові докази суд приходить висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

З огляду на протиправність оскаржуваного рішення № 876894/41738887 від 09.08.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2018 року в ЄРПН, яким порушено права позивача, оскільки відповідачем не визнано документи первинного бухгалтерського обліку, такими які не відповідають закону та які свідчать про ризиковість операції, а також те, що позивачем надано перелік документів, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено вказана вимога також підлягає задоволенню.

Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання рішення № 876894/41738887 від 09.08.2018 року протиправними, а позовні вимоги до задоволення.

Щодо позовної вимоги позивача стягнення на користь Приватного підприємства «Бонус Актив» суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 4333,33 грн., суд зазначає наступне.

01.07.2018 року між позивачем та Приватним підприємством АПЕРО укладено договір поставки № 4/БА, згідно якого, ПП Бонус Актив зобов`язується у встановлений договором строк передати товар у власність ПП АПЕРО , а ПП АПЕРО зобов`язується прийняти товар та сплати за нього плату на умовах договору. (а. с. 23, 93).

01.07.2018 року між позивачем та Приватним підприємством АПЕРО укладено додаткову угоду до договору поставки № 4/БА від 01.08.2018 року, згідно пункту 2 якого у випадку прийняття Комісією державної фіскальної служби рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних Постачальник зобов`язаний впродовж 10 днів з дня отримання Вимоги від Покупця сплатити Покупцю штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від вартості (ціни) Товару, зазначеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. (а. с. 37).

01.10.2018 року ПП АПЕРО направило вимогу № 1 позивачу, відповідно до якої у зв`язку з тим, що податкову накладну № 1 від 30.07.2018 року заблоковано рішенням ДФС, вимагає сплатити штраф у розмірі 20% від отриманого товару по видатковій накладній № 2 від 30 липня 2018 року в сумі 4333,33 грн. (а. с. 38).

Позивачем на підтвердження сплати штрафу надано платіжне доручення № 40 від 05.10.2018 року на суму 4333,33 грн. (а. с. 39).

Відповідно п. п. 17.1.11 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що штраф у розмірі 20% від отриманого товару по видатковій накладній № 2 від 30 липня 2018 року в сумі 4333,33 грн. позивач сплатив ПП АПЕРО у зв`язку з невиконанням договору поставки № 4/БА від 01.07.2018 року.

Крім того, позивачем, як доказ про понесення витрат в розмірі 4333,33 грн., надано платіжне доручення № 40 від 05.10.2018 року.

Вказане доручення не містить будь-яких відміток чи печаток банку, що підтверджували б отримання коштів ПП АПЕРО .

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не надав належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, як передбачено ст. ст. 72-76 КАС України, які б вказували на понесені витрати позивачем, а саме сплату штраф у розмірі 20% від отриманого товару по видатковій накладній № 2 від 30 липня 2018 року в сумі 4333,33 грн.

Враховуючи вищевикладена, суд приходить до висновку про відсутність підстав в задоволенні вказаної позовної вимоги.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5286,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 38 від 08.10.2018 року (а. с. 6) та № 45 від 22.10.2018 року. (а. с. 48).

Оскільки, позов задоволено частково, а саме дві вимоги із трьох, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) в сумі 3522,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 876894/41738887 від 09.08.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним підприємством «Бонус Актив.

3. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.07.2018 року подану Приватним підприємством «Бонус Актив» .

4. Стягнути на користь Приватного підприємства «Бонус Актив» (58000, м. Чернівці, вул. Ю. Гагаріна, 13, код ЄДРПОУ 41738887) судовий збір у сумі 3522,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 45 від 22.10.2018 року за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - Приватне підприємство «Бонус Актив» (58000, м. Чернівці, вул. Ю. Гагаріна, 13, код ЄДРПОУ 41738887)

Відповідач: - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200а, код ЄДРПОУ 39392513).

Суддя Дембіцький П.Д.