Ухвала

від 18.07.2019 по справі 640/9653/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/363

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

18 липня 2019 року м. Київ№ 640/9653/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом

до Міністерства юстиції України,

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

товариство з обмеженою відповідальністю Амістад ,

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Губерська Наталія Леонідівна,

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна,

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна,

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юніна Аліна Анатоліївна,

державний реєстратор комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду Житло-Сервіс Подоляка Іван Павлович

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом (надалі - позивач), адреса: 01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63 до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю Амістад (надалі - третя особа 1), адреса: 01054, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 34г, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Губерська Наталія Леонідівна (надалі - третя особа 2), адреса: 01021, місто Київ, вулиця Липська, будинок 9а, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна (надалі - третя особа 3), адреса: 02000, місто Київ, вулиця Андрія Малишка, будинок 1, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна (надалі - третя особа 4), адреса: 03058, місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана, будинок 36, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юніна Аліна Анатоліївна (надалі - третя особа 5), адреса: 03164, місто Київ, вулиця Академіка Єфремова, будинок 8а, державний реєстратор комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду Житло-Сервіс Подоляка Іван Павлович (надалі - третя особа 6), адреса: 02081, місто Київ, вулиця Дніпровська Набережна, будинок 25б, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства юстиції України, оформлене у формі наказу Міністерства юстиції України №940/7 від 19 березня 2019 року Про відмову у задоволенні скарг товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом від 28 січня 2019 року №1901-28/1-СК , а також висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14 березня 2019 року за результатами розгляду скарг товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом від 28 січня 2019 року №1901-28/1-СК, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №№2732-33-19, 3259-33-19 відповідно;

- зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо прийняття до розгляду та розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом від 28 січня 2019 року №1901-28/1-СК по суті заявлених в неї вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 січня 2019 року товариство звернулось зі скаргою №1901-28/1-СК до постійно діючої комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України з вимогами про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав по громадському (виробничому) будинку (приміщенню), загальною площею 291 кв.м за адресою: місто Київ

, проспект Комарова Космонавта, будинок 40б, а саме,

1) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32095725 від 28 жовтня 2016 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Губерською Наталією Леонідівною, як державним реєстратором щодо реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю КП-Ремонтник ;

2) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32634598 від 30 листопада 2016 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко Оленою Володимирівною, як державним реєстратором щодо реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю Конус Прайд ;

3) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35667754 від 14 червня 2017 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною, як державним реєстратором, про реєстрацію змін розділу: громадський будинок в житловому будинку, об'єкт житлової нерухомості: Ні змінено на громадський (виробничий) будинок (приміщення), об'єкт житлової нерухомості: Ні;

4) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35677373 від 14 червня 2017 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною, як державним реєстратором, про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю Ріал Старз ;

5) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43009486 від 14 вересня 2018 року, прийняте державним реєстратором комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду Житло-Сервіс Подолякою Іваном Павловичем про реєстрацію змін розділу: додання земельної ділянки місця розташування, кадастровий номер:8000000000:69:113:0018;

6) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:43086149 від 19 вересня 2018 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною Аліною Анатоліївною про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю Амістад .

Підставами оскарження, як зазначено у позовній заяві, стали незаконність вказаних вище рішень, що призвело до скасування права власності товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (літера Б), загальною площею 246,4 кв.м, за адресою: місто Київ, бульвар Гавела Вацлавва, будинок 57/38 та виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом .

Крім того, позивач вказує, що відповідно до висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14 березня 2019 року, за результатами розгляду скарги комісією встановлено відсутність порушень оскаржуваними рішеннями прав товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом щодо громадського (виробничого) будинку (приміщення) за адресою: місто Київ, проспект Комарова Космонавта, будинок 40б, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю не є власником нежитлової будівлі (літера Б) за адресою: місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, 57/38.

На підставі цього висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14 березня 2019 року Міністерством юстиції України прийнято наказ Про відмову у задоволенні скарг товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом від 28 січня 2019 року №1901-28/1-СК №940/7від 19 березня 2019 року, яким у задоволенні скарг позивача відмовлено, у зв'язку з тим, що скарги оформлені без дотримання вимог, визначених частиною 5 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки скарги на рішення про державну реєстрацію прав подані особою, яка не підтверджує порушення своїх прав у результаті прийняття таких рішень.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що 29 січня 2019 року та 31 січня 2019 року до Міністерства юстиції України надійшли скарги товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом стосовно оскарження реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна - громадського (виробничого) будинку (приміщення), розташованого за адресою: місто Київ, проспект Комарова Космонавта, будинок 40б, в яких скаржник просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 жовтня 2016 року №32095725, прийнятого приватним нотаріусом Губерською Н.В., від 30 листопада 2016 року №32634598, прийнятого приватним нотаріусом Стрельченко О.В., від 14 червня 2017 року №35667754, прийнятого приватним нотаріусом Секістовою Т.І., від 14 червня 2017 року №35677373, прийнятого приватним нотаріусом Секістовою Т.І., від 14 вересня 2018 року №43009486, прийнятого державним реєстратором Подолякою І.П., від 19 вересня 2018 року №43086149, прийнятого приватним нотаріусом Юніною А.А.

Свої вимоги скаржник обгрунтував тим, що він є власником об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі (літера Б), розташованої за адресою: місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 57/38 та стверджує, що товариство з обмеженою відповідальністю Амістад заволодів вказаним об'єктом нерухомого майна шляхом реєстрації права власності на громадський (виробничий) будинок (приміщення), розташований за адресою: місто Київ, проспект Комарова Космонавта, 40б.

За наслідками розгляду вказаних вище скарг комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації дійшла висновку про те, що скарги є такими, що не підлягають задоволенню та рекомендувала відмовити у їх задоволенні, у зв'язку з тим, що товариством з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом не є власником об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі (літера Б), розташованої за адресою: місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 57/38 згідно відомостей державного реєстру прав, а також виходячи з того, що товариство не підтвердило порушення своїх прав в результаті прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єкта нерухомого майна - громадський (виробничий) будинок (приміщення), розташований за адресою: місто Київ, проспект Комарова Космонавта, 40б, підстав для задоволення скарги не було.

Наказом Міністерства юстиції України від 19 березня 2019 року №940/7 відмовлено у задоволенні скарг позивача.

На підставі викладеного представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Треті особи письмових пояснень на позовну заяву не надали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В той же час, представником позивача через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви представник відповідача послався на те, що дана адміністративна справа не є справою незначної складності, має велике значення для сторін, а спірні правовідносини є достатньо складними. Також представник відповідача послався на кількість сторін у справі.

Розглянувши заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність , за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Тобто, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею у позовній заяві, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, як і не зумовлює призначення до розгляду справи за правилами загального провадження кількість залучених до участі в ній третіх осіб.

За таких підстав, враховуючи, що будь - яких достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження представником відповідача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та розгляду справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Так, у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Суд зазначає, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Виникнення спірних правовідносин у даній адміністративній справі зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України №940/7 від 19 березня 2019 року Про відмову у задоволенні скарг товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом від 28 січня 2019 року №1901-28/1-СК , а також з висновком комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14 березня 2019 року за результатами розгляду скарг товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом від 28 січня 2019 року №1901-28/1-СК.

Обгрунтовуючи скаргу представник товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом посилається на порушення права власності товариства на об'єкт нерухомого майна, а саме, нежитлової будівлі (літера Б), розташованої за адресою: місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 57/38, тобто, позивач фактично оспорює припинення його права власності на вказаний вище об'єкт нерухомого майна, вважаючи себе власником цього майна.

Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Враховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із відносин права власності, тобто, володіння, розпорядження та користування майном.

Пунктами 6, 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, за твердженнями позивача, права власності на спірну нежитлову будівлю.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових прав особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція Великої Палати Верховного Суду, яка є обов'язковою для суду викладена у постанові від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17 Великої Палати Верховного Суду.

В той же час, суд зауважує, що сам по собі висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14 березня 2019 року за результатами розгляду скарг товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом від 28 січня 2019 року №1901-28/1-СК не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не створює жодних обов'язків для позивача та безпосередньо не порушує його права, що унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання його протиправним та скасування, відтак вказані позовні вимоги не можуть бути розглянути у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

Крім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, а суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.

За таких підстав та з урахуванням того, що спір між сторонами у справі виник не у зв'язку з виконанням або невиконанням відповідачем публічно - владних управлінських функцій та не віднесений до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що останній має право звернутися з вказаним позовом до відповідного господарського суду.

Керуючись частиною 2 статті 19, пунктом 1 частини 1 статті 238, статтями 239, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження в адміністративній справі № 640/9653/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом до Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю Амістад , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Губерська Наталія Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юніна Аліна Анатоліївна, державний реєстратор комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду Житло-Сервіс Подоляка Іван Павлович про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.

2. Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом його право на звернення з вказаними позовними вимогами до відповідного господарського суду.

3. Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю Фортіс Хом , що повторне звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова