Постанова

від 03.07.2019 по справі 280/4531/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4531/18 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі №280/4531/18 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Україна Карго до: про:Запорізької митниці ДФС визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови у митному оформленні

ВСТАНОВИВ:

29.10.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю Арго Україна Карго (далі- ТОВ Арго Україна Карго ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови у митному оформленні / а.с. 3-9/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі №280/4531/18 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 2/.

Позивач, посилаючись у позовній на те, що 25.04.2018р. ним з метою митного оформлення товару- дитячий набір для дівчаток з платтям у кількості 96 шт.; дитячий набір для хлопців зі штанами у кількості 285 шт.; жіночі блузки у кількості 200 шт.; піжами у кількості 97 шт.; шарфи у кількості 850 шт., який надійшов на митну територію України за зовнішньоекономічним контрактом № 1 від 02.04.2018р., який було укладено між позивачем та Компанією Argo dis ticaret tekstil turizm sanayi limited sirketi м. Стамбул, було надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію з довідковим номером 588, режим ІМ 40 ЕА, якій було присвоєно № UA 112010/2018/000124, у якій митна вартість задекларованого товару була визначена за ціною контракту, але у оформленні якої відповідачем було відмовлено та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 112010/2018/00002 від 25.04.2018р.. 26.04.2018р. до митного контролю та митного оформлення позивачем було надіслано МД з довідковим номером 604, режим ІМ 40 АА, якій було присвоєно № UA 112010/2018/000125 на вищезазначені товари, у оформленні якої відповідачем також відмовлено та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 112010/2018/00003 від 26.04.2018р.. Позивачем 27.04.2018р. до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40 АА, якій присвоєно № UA 112010/2018/000126 (довідковий номер 607) на вищезазначений товар та у графі 43 цієї МД декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною контракту (перший метод), передбачений статті 58 Митного кодексу України. Умови поставки (графа 20 МД №UA112010/2018/000126 від 27.04.2018) - CPT UA м. Запоріжжя, але митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості зробив висновок стосовно того, що подані позивачем для митного оформлення документи містять розбіжності, та засобами електронного зв`язку направив декларанту електронне повідомлення та запропоновано згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати, за наявності, додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, 27.04.2018р. позивачем було надано відповідачу додаткові документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товару - комерційну пропозицію № б/н від 14.03.2018р. та прайс-лист без дати б/н, за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112010/2018/000003/2 від 27.04.2018р., яким митна вартість задекларованого позивачем товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до ст.ст. 57,64 Митного кодексу України (далі- МК України), а також відповідачем було відмовлено у оформленні МД №UA112010/2018/000126 від 27.04.2018р. і складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112010/2018/00004 від 27.04.2018р., у якій причину у відмові зазначено прийняте митницею рішення про коригування митної вартості. Позивач вважає прийняте відповідачем рішення про визначення митної вартості та картку відмови необґрунтованими та безпідставними, оскільки ним як декларантом були надані усі необхідні документи для ідентифікації визначення вартісних показників товару та підтвердження розміру ціни, сплаченої за товар, для здійснення митної оцінки товару саме за методом №1, тобто за ціною контракту № 1 від 02.04.2018р. щодо ввезеного на митну територію України товару, а у митного органу навпаки були відсутні підстави для відмови позивачу в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного, тому вважає прийняті відповідачем рішення необґрунтованими та безпідставними і просив суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112010/2018/000003/2 від 27.04.2018р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UA112010/2018/00004 від 27.04.2018р.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2019р. у справі №280/4531/18 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано винесені Запорізькою митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №UA112010/2018/000003/2 від 27.04.2018р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UA112010/2018/00004 від 27.04.2018р./ а.с. 158-164 /.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 173-181/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції від 31.01.2019р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Адміністративна справа №280/4531/18, разом з матеріалами вищезазначеної апеляційної скарги відповідача, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 26.03.2019р. / а.с. 172/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019р. у справі №280/4531/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької митниці ДФС на рішення суду першої інстанції від 31.01.2019р. / а.с. 187/ та апеляційний розгляд справи у судовому засіданні призначено на 13 годин 30 хвилин 15.05.2019р. / а.с. 188/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строк було повідомлено учасників справи / а.с. 189-190/.

Через неявку представника позивача у судове засідання о 13 годин 30 хвилин 15.05.2019р. розгляд цієї адміністративної справи було відкладено на 14-00 годин 05.06.2019р. / а.с. 196/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строк було повідомлено учасників справи / а.с. 197,199,200,201/, з аналогічних причин судом у судовому засіданні 05.06.2019р. було оголошено перерву у розгляді цієї справи до 14-00 годин 03.07.2019р. / а.с. 204-205/, про що було повідомлено учасників справи у тому числі позивача / а.с. 206-210/.

Заслухавши у судовому засіданні 03.07.2019р. :

- представника відповідача, який підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 31.01.2019р. у цій справі скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі;

- представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об`єктивно та повно з`ясовано усі обставини справи, які мали значення для її вирішення, і прийнято у цій справі правильне рішення без порушень норм чинного законодавства, яким задоволено у повному обсязі заявлені позивачем позовні вимоги, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 31.01.2019р. у цій справі залишити без змін;

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що позивачем у даній справі було укладено зовнішньоекономічний контракт №1 від 02.04.2018р. з Компанією Argo dis ticaret tekstil turizm sanayi limited sirketi м. Стамбул (продавець) / а.с. 16-22/, в межах якого відповідно до специфікації №1, яка є невід`ємною частиною контракту / а.с. 23/, продавцем було здійснено поставку товару - дитячий набір для дівчаток з платтям у кількості 96 шт.; дитячий набір для хлопців зі штанами у кількості 285 шт.; жіночі блузки у кількості 200 шт.; піжами у кількості 97 шт.; шарфи у кількості 850 шт., та з метою митного оформлення товару було подано митну декларацію далі - МД) з довідковим номером 588, режим ІМ 40 ЕА, якій було присвоєно № UA 112010/2018/000124 / а.с. 72-73/, у якій митна вартість задекларованого товару була визначена за ціною контракту, але у оформленні цієї МД відповідачем було відмовлено та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 112010/2018/00002 від 25.04.2018р. / а.с. 74/

26.04.2018р. до митного контролю та митного оформлення позивачем було надіслано МД з довідковим номером 604, режим ІМ 40 АА, якій було присвоєно № UA 112010/2018/000125 на вищезазначені товари / а.с. 75-76/, у оформленні якої відповідачем також відмовлено та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 112010/2018/00003 від 26.04.2018р / а.с. 77/.

Позивачем 27.04.2018р. до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку МД в режимі ІМ 40 АА, якій присвоєно № UA 112010/2018/000126 (довідковий номер 607) на вищезазначений товар та у графі 43 цієї МД декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною контракту (перший метод), передбачений статтею 58 Митного кодексу України. Умови поставки (графа 20 МД №UA112010/2018/000126 від 27.04.2018) - CPT UA м. Запоріжжя / а.с.78-79/ При цьому необхідно зазначити, що позивачем разом з МД було надано митному органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару, - контракт № 1 від 02.04.2018р., - специфікацію № 1 від 02.04.2018р; - інвойс № 20151114 від 09.04.2018р.; -авіатранспортну накладну 62430544931; - акт № 1 від 13.04.2018р. про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування; - супровідний лист до рахунку фактури № 20151114 від 09.04.2018р.; - пакувальний лист / а.с. 16-30/.

Але митний орган, відповідач у справі, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості у вищезазначеній МД зробив висновок стосовно того, що подані позивачем для митного оформлення документи містять розбіжності, та засобами електронного зв`язку направив декларанту електронне повідомлення та запропоновано згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати, за наявності, додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення /а.с. 80-84/ та 27.04.2018р. декларантом було надано відповідачу додаткові документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а саме- комерційну пропозицію № б/н від 14.03.2018р. / а.с. 100/ та прайс-лист без дати б/н / а.с. 100/.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112010/2018/000003/2 від 27.04.2018р. / а.с. 103-105/, яким митна вартість задекларованого позивачем товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до ст.ст. 57,64 Митного кодексу України, а також відповідачем було відмовлено у оформленні МД №UA112010/2018/000126 від 27.04.2018р. про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112010/2018/00004 від 27.04.2018р. /а.с. 106/, у якій причину у відмові зазначено прийняте митницею рішення про коригування митної вартості.

Вищенаведені рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості, суб`єкта владних повноважень, є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

З наданої суду ксерокопії рішення про коригування митної вартості товарів №UA112010/2018/000003/2 від 27.04.2018р. / а.с. 103-105/, зокрема з графи 33 цього рішення, вбачається, що митна вартість товару, що імпортується, визначається митним органом (відповідачем у справі) із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ст. 64 МК України використана наявна інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку:

- для товару № 1 на рівні 19,17дол. США/кг (джерело - МД від 20.03.2018 № UA 500060/2018/8170;

- для товару № 2 на рівні 17,44дол. США/кг (джерело - МД від 27.12.2018 № UA 100110/2017/117096;

- для товару № 3 на рівні 14,78дол. США/кг (джерело - МД від 05.02.2018 № UA 100010/2018/122872;

- для товару № 4 на рівні 15,12 дол. США/кг (джерело - МД від 01.02.2018 № UA 100110/2018/302656;

- для товару № 5 на рівні 15,14дол. США/кг (джерело - МД від 03.02.2018 № UA 100110/2018/302696.

02.05.2019р. позивачем було подано митному органу нову МД №UA112010/2018/000133 від 02.05.2018р., у якій ціна вищезазначеного товару ним була зазначена відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів №UA112010/2018/000003/2 від 27.04.2018р. / а.с. 107-109/, яку прийнято до митного оформлення і задекларований позивачем товар випущено у вільний обіг без застосування фінансової гарантії відповідно до розділу Х МК України.

Спірні відносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі з приводу здійснення митного оформлення товарів, справляння митних платежів врегульовано нормами Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

При цьому необхідно зазначити, що під час розгляду справи відповідач наполягає ( у письмових запереченнях на адміністративний позов) на те, що під час здійснення митної оцінки товару на підставі доданих позивачем до ВМД документів було виявлено ряд розбіжностей та відсутність необхідних відомостей, щодо ціни задекларованого товару, яка була сплачена або підлягала сплаті, а також через ненадання декларантом певних документів- зокрема інвойсу, що унеможливлює проведення перевірки числових значень заявленої декларантом (позивачем) митної вартості.

Так ч. 1 ст. 246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За правилами ст. 248 цього ж Кодексу - митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Положеннями ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Аналіз положень ст. ст. 49, 50 МК України дає можливість зробити висновок про те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці, і міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - GAТТ).

Відповідно до ч. 2 статті VII GAТТ - оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Статтями 49-58 Митного кодексу України визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також у відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору. При цьому, митний орган має право відійти від наведених у даних нормах матеріального права законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України визначено в ст.57 Митного кодексу України, якою передбачено що:

1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 64 Митного кодексу України передбачено, що за резервним методом митна вартість визначається :

1. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

2. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

3. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

4. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Враховуючи, що судом під час розгляду цієї справи встановлено, що декларантом позивачем у справі, під час здійснення митного оформлення задекларованого ним за МД №UA112010/2018/000126 від 27.04.2018р. для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані всі документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, умовами контракту №1 від 02.04.2018р. у межах якого здійснено поставку задекларованого товару передбачено, що ціна на товар встановлюється у доларах США та може бути змінена у порядку виконання контракту, зміни цін, номенклатура та умови поставки фіксуються у специфікаціях та розрахунках (п.1 контракту) і ціна товару була узгоджена специфікацією №1 від 02.04.2018р., яка також була надана позивачем відповідачу під час здійснення митного оформлення товару, відповідачем у справі в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не було доведено існування розбіжностей, які викликали в нього сумніви у правильності визначення позивачем митної вартості задекларованого товару, з огляду на те, що оскільки відсутність в специфікації та в інвойсі умов на яких здійснюється оплата за товар не є свідченням заниження митної вартості товару, так як умови оплати товару визначені у п.4 контракту № 1 від 02.04.2018р., який було надано митному органу, оскільки основним джерелом інформації про вартість товару є контракт, тоді як специфікації та інвойси є додатковими документами і у даному випадку, при митному оформленні товарів позивачем був наданий митному органу інвойс, в якому міститься інформація щодо товару, який поставляється, одиниці виміру, ціни, а проформа-інвойс використовувався як проміжний документ, а відтак доводи щодо відсутності попереднього інвойсу є безпідставними та не свідчать про неможливість встановлення відповідності заявленої митної вартості товарів митній вартості товару за умовами договору.

Більш того, порядок оплати за товар жодним чином не впливають на розрахунок митної вартості. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

При цьому необхідно зазначити, що аналіз положень ч. 3 та ч. 4 ст. 53 МК України дає можливість зробити висновок про те, що право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 цієї статті МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість, але витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України, а ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування вищенаведених положень МК України викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019р. у справі №804/3411/18, від 28.05.2019р. у справі №160/7893/18, від 25.06.2019р. у справі №804/744/18.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом визначення митної вартості (методом №6) , із посилаючись на ненадання декларантом всіх документів, оскільки відповідачем, всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару, які, що було встановлено судом під час розгляду даної справи під час вивчення письмових доказів, підтверджують митну вартість товарів та відповідають характеру угоди, тому колегія суддів вважає, що відповідачем у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, в порушення вимог ст. 71 КАС України, під час розгляду даної справи не було доведено правомірності застосування обраного ним методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем за МД №UA112010/2018/000126 від 27.04.2018р. товару, що свідчить про те, що оскаржуване позивачем рішення Запорізької митниці ДФС про визначення митної вартості товарів №UA112010/2018/000003/2 від 27.04.2018р. прийнято митним органом безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства, і суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно обґрунтованості заявлених позивачем вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення Запорізької митниці ДФС №UA112010/2018/000003/2 від 27.04.2018р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA112010/2018/00004 від 27.04.2018р. і задовольнив такі позовні вимоги ТОВ Арго Україна Карго .

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об`єктивно, повно та всебічно з`ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблено правильний висновок про те, що заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, тому колегія суддів вважає необхідним постанову суду першої інстанції від 31.01.2019р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310,315,316,321,322 КАС України, суд,--

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення .

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2019р. у справі №280/4531/18 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано - 12.07.2019р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко