Постанова

від 07.07.2019 по справі 1.380.2019.000622

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5554/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Макарика В.Я.,

секретаря судового засідання Цар М.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Хома О.П.), ухвалене у порядку письмового провадження в м. Львів 19 квітня 2019 року у справі №1.380.2019.000622 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

07.02.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Управління), просив, враховуючи уточнену позовну заяву: визнати протиправною бездіяльність Управління щодо не встановлення та не нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком з дня подання відповідної заяви; зобов`язати Управління на підставі поданої заяви від 06.06.2016 року про призначення та виплату пенсії за віком як учаснику бойових дій встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховану та недовиплачену суму пенсії з 06.06.2016 року у розмірі 64 763 (шістдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) гривні 84 копійки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 будучи учасником бойових дій, 06.06.2016, звернувся до Управління з заявою про призначення дострокової пенсії за віком. На час звернення позивачу виповнилось 57 років. При зверненні до територіального органу позивач разом із заявою надав документи про наявність у нього необхідних 25 років страхового стажу, здобутого в Україні та в Португальській Республіці, що в сукупності зумовлювало право позивача на отримання дострокової пенсії за віком з дня звернення з відповідною заявою. Однак, таку пенсію відповідач призначив лише з 07.09.2018, після надходження у 2018 році від компетентного органу Португальської Республіки підтвердження про трудовий (страховий) стаж позивача станом на 06.06.2016, що взято до уваги при прийнятті 11.09.2018 рішення про призначення пенсії. Суд першої інстанції зазначив, що відповідач, отримавши відповідні документи від компетентного органу Португальської Республіки, повинен був без зволікань призначити ОСОБА_1 пенсію з 06.06.2016, однак цього не зробив. В свою чергу, призначення пенсії ОСОБА_1 всупереч вимог частини 1 статті 45 Закону №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не з 06.06.2016 (дати первинного звернення) свідчить про порушення відповідачем права позивача на своєчасне отримання дострокової пенсії за віком.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при поданні документів необхідних для призначення дострокової пенсії встановлено відсутність необхідного страхового стажу для призначення пенсії як учаснику бойових дій у відповідності п.п.4 п.1 ст.115 Закону № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки страховий стаж станом на день звернення становив 23 роки 11 місяців 8 днів при необхідному 25 років для чоловіків. Скаржник вказує, що у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу роботи ОСОБА_1 працівниками Управління Пенсійного фонду України у Жидачівському районі листом від 16.07.2016 №3334/03-12 скеровано до Управління формуляри PT/UA-8, PT/UA-10 та інші документи на підтвердження стажу роботи набутого на території Португальської Республіки. Скаржник вказує, що через відсутність відповіді від компетентних органів Португальської Республіки УПФ України у Жидачівському районі в Управління скеровано формуляри-нагадування і тільки після отримання листа з Управління про підтвердження стажу роботи від 03.07.2018 та на підставі заяви позивача від 07.09.2018 призначено та виплачується пенсія за віком. Вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з статтею 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.06.2016 звернувся в пенсійний орган із заявою щодо призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій, повідомивши, що з 2001 по 2007 роки пропрацював у Португальській Республіці.

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, при поданні документів, необхідних для призначення дострокової пенсії ОСОБА_1 встановлено відсутність необхідного стажу для призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж станом на день звернення становив 23 роки 11 місяців 8 днів при необхідному 25 років для чоловіків.

У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи ОСОБА_1 працівниками Управлінням Пенсійного фонду України в Жидачівському районі листом від 16.07.2016 №3334/03-12 скеровано в Управління іноземних пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області формуляри PT/UA-8, PT/UA-10 та інші документи для підтвердження стажу роботи набутого ОСОБА_1 на території Португальської Республіки, який необхідний для визначення права на призначення пенсії за віком (а.с.38).

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 10.08.2016 №7740/05-16 повідомило про скерування Пенсійним фондом України листом від 02.08.2016 №24675/02-31 до компетентних органів Португальської Республіки формулярів PT/UA-8, PT/UA-10 та інших документів для підтвердження стажу роботи набутого на території Португальської Республіки, який необхідний для визначення права на призначення пенсії за віком (а.с.39).

Листом від 04.01.2017 №43/03-12 Управлінням Пенсійного фонду України в Жидачівському районі скеровано в Управління іноземних пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області формуляри-нагадування PT/UA-10, в тому числі, на ОСОБА_1 щодо підтвердження стажу роботи набутого на території Португальської Республіки (а.с.40).

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 13.02.2017 №1493/05-16 повідомило про скерування Пенсійним фондом України до компетентних органів Португальської Республіки формулярів-нагадування PT/UA-10, зокрема, на ОСОБА_1 (а.с.41).

Листом від 22.02.2018 №73/03.15-10 Відділ з питань призначення та перерахунку пенсій №14 (Жидачівський район) скерував у Відділ виконання міжнародних договорів Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області формуляр-нагадування PT/UA-10 щодо підтвердження стажу роботи набутого на території Португальської Республіки ОСОБА_1 (а.с.42).

Відділ виконання міжнародних договорів Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 27.04.2018 №2669сл./03.32-07 повідомило про скерування Пенсійним фондом України листом від 18.04.2018 №13822/02-24 до компетентних органів Португальської Республіки формуляру PT/UA-10 (нагадування) на ОСОБА_1 , для розгляду питання призначення пенсії за страховий стаж, набутий на території Португальської Республіки (а.с.43).

Листом від 03.07.2018 №5020сл./03.32-07 Відділ виконання міжнародних договорів Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області направив у Жидачівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) лист Національного центру пенсій Португалії від 18.04.2018 №00021731 та формуляр з підтвердженням страхового стажу набутого ОСОБА_1 на території Португальської Республіки, до відома та врахування в роботі (а.с.44).

Після отримання вказаного листа, на підставі заяви про призначення пенсії від 07.09.2018, ОСОБА_1 призначено та виплачується пенсія за віком (а.с.45).

Вважаючи, що дії Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі щодо не встановлення та не нарахування пенсії за віком з дня подання заяви від 06.06.2016 протиправними, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пунктом 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частиною 3 статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-IV), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з абзацом 6 пункту 3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закон №1058-IV тимчасово, до прийняття відповідного закону військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

У цих випадках розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону і фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Аналогічні положення в подальшому закріплено статтею 115 Закону №1058-IV, в редакції чинній на час подання позивачем заяви від 07.09.2018.

Таким чином, для виникнення в позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», необхідними умовами є : досягнення віку 55 років та підтвердження наявності стажу роботи 25 років.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у віці 57 років звернувся із заявою від 06.06.2016 щодо призначення пенсії за віком, як учаснику бойових дій, подавши документи про підтвердження страхового стажу в Україні 23 роки 11 місяців 8 днів та документи про роботу в Португальській Республіці, що сторонами не заперечується.

Отже, позивач як учасник бойових дій та особа, що досягла віку 55 років, має право на призначення дострокової пенсії за наявності страхового стажу не менше 25 років.

В свою чергу, алгоритм дій органу, уповноваженого на розгляд заяв щодо призначення пенсії, встановлено положеннями Закону №1058-IV та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до положень підпунктів 2, 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 та документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях (при призначенні пенсії згідно з абзацом шостим пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону).

Пунктом 4.1 Порядку №22-1 передбачено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); 4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, реалізація права особи на отримання пенсії здійснюється шляхом подання заяви до компетентного органу із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. В свою чергу, працівник пенсійного органу під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів та відповідність оформлення таких вимогам законодавства та приймає одне із рішень, передбачених пунктом 4.3. Порядку №22-1.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що аргументи скаржника про те, що у позивача виникло право на пенсію лише після отримання листа Управління від 03.07.2018 №5020сл./03.32-07 про підтвердження страхового стажу, набутого ОСОБА_1 на території Португалії, є безпідставними з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що відсутність підтвердження стажу роботи позивача в Португальській Республіці унеможливила прийняття рішення про призначення пенсії на підставі заяви від 06.06.2016.

Так, статтею 4 Закону № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

07.07.2009 між Україною та Португальською Республікою укладена Угода про соціальне забезпечення (далі - Угода), яка набрала чинності для України з 01.03.2012 і застосовується для пенсії за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та пенсії за вислугу років згідно із законодавством про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 1 статті 15 Угоди передбачено, що якщо працівник безперервно чи з перервою підпадав під дію законодавства обох Договірних Держав, страховий стаж, набутий за законодавством кожної з Договірних Держав, ураховується, у разі необхідності, іншою Договірною Державою для набуття, збереження або відновлення права на пенсію, передбачену цією частиною, так, ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що вони не перекривають один одного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 у заяві від 06.06.2016 просив порушити клопотання про підтвердження стажу роботи в Португалії, який є необхідний для призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій (а.с.29).

З`ясування скаржником наявності у ОСОБА_1 трудового стажу у Португальській Республіці тривало з серпня 2016 року до липня 2018 року.

Суд апеляційної інстанції, аналізуючи обставини справи, чинне законодавство та висновки суду першої інстанції приходить до переконання, що при розгляді заяви від 06.06.2016 скаржником порушено порядок розгляду такої, який передбачений пунктом 4.3 Порядку 22-1, оскільки всупереч нормам, які передбачають процедуру розгляду заяви про призначення пенсії чи відмову у такому призначенні протягом 10 днів, Управління рішення щодо призначення пенсії чи відмови у такому призначенні не приймало, а тому висновки суду першої інстанції щодо протиправності дії Управління є вірними.

Після підтвердження наявності у позивача трудового стажу у Португальській Республіці, пенсію за віком ОСОБА_1 призначено і така виплачується на підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії від 07.09.2018 (дати повторного звернення), а не із 06.06.2016 (дати первинного звернення).

Однак, відповідно до частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення та виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

З врахуванням вказаного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, про те, що скаржник, отримавши відповідні документи від компетентного органу Португальської Республіки, повинен був без зволікань призначити ОСОБА_1 пенсію за віком як учаснику бойових дій з 06.06.2016, однак цього не зробив, а тому така бездіяльність відповідача є протиправною.

Згідно з статтею 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що документи, подані разом із заявою про призначення пенсії та долучені до матеріалів справи, містять дані на підтвердження факту наявності у позивача права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій відповідно до Закону № 1058-IV, а тому вірним є висновок суду першої інстанції, щодо зобов`язання Управління здійснити з 06.06.2016 до 06.09.2018 включно нарахування та виплату позивачу пенсії за віком у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Разом з тим, суд не вправі визначати конкретні суми таких виплат, як це вказано в позовній заяві, оскільки відповідно до законодавства обчислення таких сум, належить до компетенції органів відповідача, що позивачем не заперечується.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що в період з 06.06.2016 по 06.09.2018 Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, на ім`я начальника якого позивачем подано заяву від 06.06.2016, з 28.12.2016 реорганізовано шляхом злиття у Миколаївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області (Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988), яке, в свою чергу, в подальшому реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 №821), яке і є відповідачем у даній справі.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності відмови в призначенні пенсії позивачу на підставі заяви від 06.06.2016, та на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 229, 230, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року у справі № 1.380.2019.000622 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 18.07.2019