Ухвала

від 16.07.2019 по справі 1640/2587/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 липня 2019 року

м. Київ

справа №1640/2587/18

касаційне провадження №К/9901/19612/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №1640/2587/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-ЛТД-Плюс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Полтавській області 10.07.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

Як вбачається з оскарженої постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 (повний текст виготовлено 28.03.2019), вказане судове рішення набрало законної сили з дати прийняття.

Згідно з частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, останнім днем подання касаційної скарги в межах встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку був день із датою 02.05.2019.

Касаційну скаргу податковим органом подано 10.07.2019, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019, утім ухвалою Верховного Суду від 20.05.2019 вперше подану касаційну скаргу повернуто, у зв`язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про доплату судового збору).

Податковий орган звернувшись вдруге з касаційною скаргою вказав, що не мав можливості усунути недоліки касаційної скарги через проведення безспірного списання коштів на підставі виконавчих документів. А також зазначив, що судовий збір по справі буде сплачено після поновлення строку на касаційне оскарження, за умови фінансування.

Наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги буз руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.

Відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у податкового органу об`єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою разом з документом про сплату судового збору, у передбачений процесуальним законом строк.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Натомість, у касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції керується наступним.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Сттатею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови, перелік суб`єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, касаційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Так, відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги, передбачений підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі. Посилання податкового органу на скрутне майнове становище не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом - липень 2018 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" ).

У відповідності до абзацу 6 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - липень 2018 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову, виходячи з цієї ціни позову, складає 1762грн.

Отже, судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1762грн. х 200% = 3524грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Символ звітності банку: 207.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом;

документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись частиною другою статті 169, частинами другою та третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Полтавській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №1640/2587/18.

2.Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №1640/2587/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-ЛТД-Плюс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту и підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

Л.І.Бившева

В.В.Хохуляк