Постанова

від 17.07.2019 по справі 825/2023/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2019 року

Київ

справа № 825/2023/16

провадження № К/9901/29481/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду, прийняту 12 січня 2017 року у складі головуючого судді Бородавкіної С. В., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, постановлену 10 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Коротких А. Ю. (головуючий), Ганечко О. М., Літвіна Н. М.

І. Обставини справи

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі також - ГУ Національної поліції в Чернігівській області), Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі також - Куликівський РВ МВС України в Чернігівській області, Куликівський РВ), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

зобов`язати відповідачів обчислити та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації за червень 2009 року, відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати .

2. Свої вимоги мотивував тим, що він проходив службу в УМВС України в Чернігівській області та в червні 2009 року був звільнений зі служби за власним бажанням. Однак, в день звільнення йому не було виплачено індексацію грошового забезпечення за червень 2009 року. Вказаний платіж Куликівським РВ було позивачу перераховано в жовтні 2016 року у виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2016 року. Така тривала невиплата індексації сталася через вину роботодавця, а тому він має право на компенсацію, передбачену Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати .

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_2 проходив службу в УМВС України в Чернігівській області і наказом начальника Управління від 11 червня 2009 року № 103 о/с був звільнений з органів МВС в запас Збройних Сил України за п. 64 ж (за власним бажанням).

4. В день звільнення відповідачем не було нараховано та виплачено ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за червень 2009 року, у зв`язку із чим ОСОБА_2 звернувся до суду.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного позову від 09 серпня 2016 року по справі № 825/1866/15-а адміністративний позов ОСОБА_2 було задоволено частково та стягнуто з Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на його користь індексацію грошового забезпечення за червень 2009 року в розмірі 63 грн. 53 коп.

6 . Вищевказані кошти були нараховані та виплачені ОСОБА_2 25 жовтня 2016 року, що підтверджується меморіальним ордером № 9.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 12 січня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, позов задовольнив.

7.1. Зобов`язав Куликівський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за червень 2009 року, відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати .

7.2. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Куликівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на користь ОСОБА_2 витрати на надання правової допомоги у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що у зв`язку із виплатою Куликівським районним відділом управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2 індексації за червень 2009 року у жовтні 2016 року, позивач втратив частину отриманого доходу, а тому відповідно до статті 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ОСОБА_2 має право на отримання передбаченої Законом компенсації.

9. Крім того, Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 квітня 2017 року, у зв`язку зі смертю позивача, допустив заміну позивача ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 .

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

10. Представник відповідача - Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області оскаржив указані рішення в касаційному порядку.

11. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження.

12. 27 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах у порядку підпункту 4 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який ухвалою від 28 лютого 2018 року прийняв її до провадження.

13. Відповідач у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

14. У скарзі відповідач просить рішення судів першої й апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

15. Позивач заперечення на касаційну скаргу не подавав.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - Закон № 2050-ІІІ).

18. Відповідно до статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

19. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

20. Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

21. Відповідно до статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

22. Аналогічні вимоги містяться в Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

23. З аналізу вищенаведеного вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

24. Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 № 1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі Закон № 1282-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) згідно із нормами статей 1 та 2 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг. Об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

25. Абзацом 1 статті 19 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ Про міліцію (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

26. Відповідно до частини першої постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07 листопада 2000 року № 1294, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

27. Частиною 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

28. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 частини 4 вищевказаного Порядку).

29. Згідно зі статтею 3 чинної редакції КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

30. Частиною першою статті 341 вказаного Кодексу обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Приписами підпункту 4 пункту 1 розділу VII Перехідні положення цього ж Кодексу обумовлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

VI. Позиція Верховного Суду

32. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову вважає вірними.

33. Суми індексації заробітної плати та компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати є складовими частинами заробітної плати (додатковою заробітною платою).

34. Суди встановили, що з Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області стягнуто на користь ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення в сумі 63 гривень 53 копійки, яку роботодавець в силу вимог закону повинен був нарахувати та виплатити в червні 2009 року, але цього не зробив.

34.1. Фактична виплата відповідачем зазначених коштів відбулась 25 жовтня 2016 року, що свідчить про порушення строків здійснення такої виплати, не зважаючи на те, що нарахування та виплата відбулися згідно із судовими рішеннями.

35. Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

36. Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 07 листопада 2012 року у справі № 6-131цс12 та у постанові від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14.

37. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення органів МВС України в Чернігівській області (в тому числі Куликівського РВ) не внесений, вказаний відповідач в силу вимог статті 107 Цивільного кодексу України як юридична особа ще не припинився, а тому саме з нього, а не з ГУНП в Чернігівській області має бути стягнуто на користь позивача вищевказану грошову компенсацію.

38. У касаційній скарзі відповідач зазначав про те, що оскільки на момент ухвалення рішення судом першої інстанції позивач - ОСОБА_2 помер, провадження у справі підлягало закриттю, однак судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні такого клопотання та допущено заміну позивача його правонаступником.

39. Верховний Суд, відхиляє такі доводи касатора та зазначає наступне.

40. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 157 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) безумовною підставою закриття провадження у справі є смерть або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

41. Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

42. Відповідно до статті 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

43. Аналіз вищезазначених норм дає підставу зробити висновок що суд апеляційної інстанції правомірно допустив правонаступництво в даних правовідносинах.

44. З урахуванням зазначеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

45. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

46. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі № 825/2023/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич