Ухвала

від 18.07.2019 по справі 0740/777/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 липня 2019 року

Київ

справа №0740/777/18

адміністративне провадження №К/9901/19606/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Білоуса О.В., Гусака М.Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №0740/777/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будмат-Гурт до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №0740/777/18 про повернення апеляційної скарги за скаргою відповідача на рішення суду першої інстанції.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, для надання документу про сплату судового збору у визначеному судом розмірі.

На виконання умов вищезазначеної ухвали, скаржником сплачено судовий збір в розмірі 5286 гривень, що є меншим від розміру, вказаного в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки розмір судового збору за подання апеляційної скарги має розраховуватися в розмірі 150 % судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Порядок сплати та розмір судового збору, в тому числі й його ставки, під час подання апеляційної скарги з вимогами немайнового характеру було викладено в ухвалі від 27.05.2019 про залишення апеляційної скарги без руху.

Здійснюючи розрахунок суми судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що предметом спору у даній справі є десять вимог немайнового характеру, тому за подання апеляційної скарги ставка судового збору становить 26 430 гривень ((1762 грн.*10) *150%).

Зазначені висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам частини першої та підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, оскільки ставка судового збору за подання апеляційної скарги у 150 % вираховується виходячи із суми, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Отже, скаржнику потрібно було сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги 26 430 гривень, проте, було сплачено лише 5 286 гривень, недоплата становить 21 144 гривень.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про повернення апеляційної скарги відповідача, оскільки встановлений судом строк для усунення недоліків апеляційної скарги, виявлені судом недоліки скаржником не усунуто.

Частиною п`ятою статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, враховуючи те, що скаржником не виконані обґрунтовані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору в повному обсязі, ним не було усунуто у встановлений судом строк виявлені недоліки, тому апеляційний суд прийняв правильне рішення про повернення апеляційної скарги заявнику.

Слід зазначити, що відповідач у касаційній скарзі не заперечує обґрунтованість вимог суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, про сплату судового збору виходячи із того, що предметом спору у даній справі є десять вимог немайнового характеру. Проте, посилаючись на порушення принципу рівності учасників справи, зауважував на тому, що при поданні позову позивачем фактично було сплачено судовий збір як за дві вимоги немайнового характеру, отже суд апеляційної інстанції не мав підстав переглядати розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позову, на стадії апеляційного перегляду.

На думку колегії суддів суду касаційної інстанції такі аргументи скаржника є безпідставними, оскільки частина друга статті 4 Закону України Про судовий збір , яка встановлює розміри ставок судового збору, передбачає, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду вона складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Словосполучення ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви вказує на те, що базою для обрахунку судового збору за подання апеляційної скарги є розмір судового збору, сплата якого встановлена законом, а не яка була фактично сплачена позивачем при поданні позову. Отже, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визначив розмір судового збору на підставі приписів закону, а не фактичного розміру сплаченого при поданні позову судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи касаційної скарги не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 132, 169, 296, 298, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №0740/777/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

О.В. Білоус

М.Б. Гусак,

Судді Верховного Суду