Постанова

від 15.07.2019 по справі 804/14556/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2019 року

м. Київ

справа №804/14556/15

касаційне провадження №К/9901/28262/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 (головуючий суддя - Чумак С.Ю., судді: Гімон М.М., Юрко І.В.) у справі № 804/14556/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило: визнати для позивача узгодженим та досягнутим податковий компроміс з податку на прибуток щодо господарських операцій за перший квартал 2014 року на суму 483625,00 грн., заявлений у заяві від 14.04.2015 про застосування податкового компромісу згідно з доданим до неї уточнюючим розрахунком сум з податку на прибуток; у зв`язку із досягненням податкового компромісу вважати суму в розмірі 459442,00 грн., що складає 95 відсотків суми заниженого податкового зобов`язання з податку на прибуток, заявленого в заяві від 14.04.2015 про застосування податкового компромісу згідно з доданим до неї уточнюючим розрахунком сум з податку на прибуток, та донарахованого згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 02.07.2015 № 0002802203, погашеними, а штрафні санкції в розмірі 241826,00 грн., нараховані за цим актом індивідуальної дії, такими, що не підлягають застосуванню та сплаті.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 15.02.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовив з огляду на те, що уточнюючий розрахунок щодо застосування процедури податкового компромісу міг бути поданий платником лише щодо звітної податкової декларації за перший квартал 2014 року, а не щодо декларації за звітний календарний 2014 рік.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.09.2016 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 скасував. Адміністративний позов задовольнив. При цьому вийшов за межі позовних вимог: визнав протиправними дії відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.07.2015 № 0002802203; визнав протиправним і скасував зазначений акт індивідуальної дії; зобов`язав Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області скласти довідку, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов`язань в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія за 2014 рік.

Вирішуючи спір, суд виходив із того, що податковий компроміс застосовується саме до правовідносин, що виникли до 01.04.2014, а не до поданих декларацій за певні податкові періоди. Відтак, законодавцем не заборонено при ініціюванні процедури податкового компромісу уточнювати податкові зобов`язання з податку на прибуток щодо правовідносин за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 шляхом, зокрема, подання податкової декларації в цілому за 2014 рік та не встановлено жодних виключень, заборон чи спеціальних правил щодо уточнення показників із податку на прибуток за 2014 рік.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області оскаржила його в касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2016.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 69, 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).

При цьому зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.04.2015 позивачем подано до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заяву про застосування податкового компромісу. Разом із цією заявою Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія надано уточнюючі розрахунки з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) період - 2014 рік та з податку на прибуток підприємства за 2014 рік з позначкою податковий компроміс , а також перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації для застосування процедури досягнення податкового компромісу.

За результатами розгляду вказаної заяви органом доходів і зборів прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки, яке отримано товариством 28.04.2015.

Проте, незважаючи на зазначене рішення відповідача, 29.04.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія сплачено за платіжним дорученням від 29.04.2015 № 572 24183,00 грн. - 5 відсотків податку на прибуток підприємства для застосування податкового компромісу.

В свою чергу, в період з 11.06.2015 по 17.06.2015 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства в частині витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у межах процедури досягнення податкового компромісу при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Промбуд Маркет за січень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Лігос ЛТД за лютий 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Алгонкін ЛТД за березень 2014 року та Товариством з обмеженою відповідальністю КБГ Фудс Трейдінг за березень 2014 року, результати якої оформлено актом від 22.06.2015 № 1350/04-61-22-3/30394727.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого завищено витрати на загальну суму 2686957,00 грн. за 2014 рік за рахунок віднесення до їх складу сум витрат за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю Промбуд Маркет , Товариством з обмеженою відповідальністю Лігос ЛТД , Товариством з обмеженою відповідальністю Алгонкін ЛТД , Товариством з обмеженою відповідальністю КБГ Фудс Трейдінг, які не направлені на реальне настання правових наслідків.

На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2015 № 0002802203, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 483652,00 грн. за основним платежем та 241826,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

На випадки подання уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань відповідно до цього підрозділу не поширюються норми статті 50 цього Кодексу.

При складанні уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту з податку на додану вартість та/або витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, відображені в уточнюючих розрахунках, які одночасно відповідають таким умовам: 1) подані в порядку, встановленому статтею 50 цього Кодексу, після 1 квітня 2014 року; 2) уточнюють показники податкових декларацій за звітні (податкові) періоди, що передували 1 квітню 2014 року; 3) за результатами подання таких уточнюючих розрахунків було зменшено податкове зобов`язання (збільшено від`ємне значення) з податку на прибуток або податку на додану вартість за такі звітні (податкові) періоди.

У платника податків за результатами застосування податкового компромісу не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання.

За змістом пункту 3 підрозділу 9-2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

Подання платником податків уточнюючого розрахунку за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно з процедурою податкового компромісу.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку, контролюючий орган приймає рішення щодо необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків відповідно до статті 42 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, у межах процедури досягнення податкового компромісу.

Якщо контролюючий орган повідомив платника податків про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, сума задекларованих зобов`язань вважається узгодженою.

У разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки контролюючий орган проводить таку перевірку та за її результатами: 1) приймає податкове повідомлення-рішення у разі виявлення порушень платником податків вимог податкового законодавства, сплата грошового зобов`язання за яким здійснюється у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу; 2) складає довідку у разі відсутності таких порушень, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов`язань в уточнюючому розрахунку.

Платник податків сплачує податкові зобов`язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов`язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки (пункт 5 підрозділу 9-2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Системний аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що підставою для ініціювання процедури податкового компромісу є подання платником відповідного уточнюючого розрахунку, зокрема, податкових зобов`язань з податку на прибуток, в якому визначено суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за звітні (податкові) періоди, що передували 01.04.2014.

Утім, як з`ясовано судом першої інстанції, відповідного уточнюючого розрахунку позивачем подано не було, що останнім не заперечується.

Крім того, в розглядуваній ситуації контролюючим органом прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія згідно з процедурою податкового компромісу, а тому його доводи, підтримані судом апеляційної інстанції, про узгодженість та досягнення податкового компромісу лише з підстави сплати п`яти відсотків податку на прибуток за платіжним дорученням від 29.04.2015 № 572 є безпідставними.

Також, слід зазначити, що за правилами частин першої, другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Предметом доказування відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

При цьому частиною першою статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) передбачено, що позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У справі, що розглядається, Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія 28.09.2015 подано позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2015 № 0002802203, який мотивовано наявністю в нього права досягти податковий компроміс щодо податкових зобов`язань з податку на прибуток щодо правовідносин, які виникли до 01.04.2014, з урахуванням строків давності, який досягається шляхом подання уточнюючої декларації з податку на прибуток.

У судовому засіданні 18.12.2015 позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, в якій він просив: визнати для Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія узгодженим та досягнутим податковий компроміс з податку на прибуток щодо господарських операцій за перший квартал 2014 року на суму 483625,00 грн., заявлений у заяві від 14.04.2015 про застосування податкового компромісу згідно з доданим до неї уточнюючим розрахунком сум з податку на прибуток; у зв`язку із досягненням податкового компромісу вважати суму в розмірі 459442,00 грн., що складає 95 відсотків суми заниженого податкового зобов`язання з податку на прибуток, заявленого в заяві від 14.04.2015 про застосування податкового компромісу згідно з доданим до неї уточнюючим розрахунком сум з податку на прибуток, та донарахованого згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 02.07.2015 № 0002802203, погашеними, а штрафні санкції в розмірі 241826,00 грн., нараховані за цим актом індивідуальної дії такими, що не підлягають застосуванню та сплаті.

Відтак, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, приймаючи оскаржуване судове рішення, змінив предмет заявленого товариством позову, порушивши вимоги процесуального закону, який надає це право (прерогативу) виключно позивачу, без належного мотивування причин цього.

Крім того, зобов`язуючи Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області скласти довідку, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов`язань в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія за 2014 рік, суд апеляційної інстанції не врахував, що згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів.

Прийняття податкового повідомлення-рішення у разі виявлення порушень або складання довідки в разі відсутності таких порушень за наслідками проведення документальної позапланової перевірки в межах процедури застосування податкового компромісу входить до дискреційних повноваженнях органу доходів і зборів, а тому суд не може втрутитись у внутрішню компетенцію відповідача, зобов`язавши його прийняти відповідне рішення/скласти довідку.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2016, яка відповідає закону.

Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 у справі № 804/14556/15 скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 у справі № 804/14556/15 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк