Ухвала

від 15.07.2019 по справі 522/14202/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

15 липня 2019 року

м. Київ

справа № 522/14202/17

провадження № 61-11850ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину ,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі у розмірі 18 600,00 грн щомісячно до досягнення ним повноліття. Посилаючись на те, що батько дитини проживає окремо, участі у вихованні сина не бере, має постійний дохід, офіційно працює третім механіком Товариства з обмеженою відповідальністю Даніка Крюінг Сервіз , інших утриманців немає, стягнень за виконавчими документами не проводиться, інші неповнолітні діти у відповідача відсутні, однак утриманням та вихованням дитини він не цікавиться. Просила суд задовольнити позов.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі, що становить 3 800,00 грн, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 серпня 2017 року до досягнення дитиною повноліття.В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 06 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін .

26 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 травня 2019 року .

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 18 600,00 грн до досягнення нею повноліття . Сукупність цих платежів за шість місяців, складає 111 600,00 грн. Отже, ціна позову у зазначеній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом також ураховано, що судові рішення постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , тобто після 15 грудня 2017 року.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, судом не встановлено і на такі не посилається заявник.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, висловленими у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 травня 2019 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник