Рішення

від 17.07.2019 по справі 640/9189/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/9189/19

н/п 2/640/2069/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року Київський районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.,

за участі секретар судових засідань - Хомінської Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), подану його представником - адвокатом Шевцовим Олександром Анатолійовичем ( АДРЕСА_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Шевцов О.А. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за договором позики від 28 грудня 2017 року у розмірі 138 658,09 грн., а також стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28 грудня 2017 року між ним та Відповідачем було укладено договір позики, відповідно до умов якого Позивач передав, а Відповідач отримав грошові кошти в сумі 161 177,40 грн., зі строком повернення позики - до 10 березня 2018 року. На підтвердження факту отримання грошових коштів за договором позики, відповідачем була складена розписка від 28 грудня 2017 року. Відповідач частково погасив заборгованість за позикою, сплативши 26 березня 2018 року суму 10 000,00 грн., 04 вересня 2018 року суму 10 000,00 грн. та 02 листопада 2018 року суму 20 000,00 грн. Таким чином сума заборгованості за позикою на момент пред`явлення позову складає 121 177,40 грн., однак з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми складає сума заборгованості складає 138658,09 грн. Станом на дату подачі даного позову, в порушення умов вищезазначеного договору позики, Відповідач грошові кошти не повернув. У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Сторони у судове засідання 17.07.2019 року не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в своїй письмовій заяві позивач позов підтримав, відповідач позов визнав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в підготовче судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши доводи, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, приймаючи до уваги волевиявлення відповідача, викладене у формі письмової заяви про визнання позову, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв`язку вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28.12.2017 року було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 отримав грошові кошти в сумі 161 177,40 грн., зі строком повернення позики - до 10.03.2018 року. Вказані обставини підтверджено наявною в матеріалах справи розпискою ОСОБА_2 від 28.12.2017 року та не спростовуються сторонами у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 10.03.2018 року відповідачем частково виконано зобов`язання перед відповідачем, оскільки останнім після спливу строку виконання зобов`язання частково погашено заборгованість за позикою, 26 березня 2018 року сплачено позивачу суму - 10 000,00 грн., 04 вересня 2018 року сплачено суму - 10 000,00 грн. та 02 листопада 2018 року сплачено суму - 20 000,00 грн. Таким чином на момент пред`явлення позову загальна сума заборгованості за позикою складає 121 177,40 грн.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 статті 545 Цивільного кодексу України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника. Тобто за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Відповідно до ч.1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі встановлених обставин та наведених положень законодавства, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні зобов`язання, які випливають із договору позики.

Як встановлено ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, суд приходить до висновку, що строк виконання зобов`язання настав 10.03.2018 року, у зв`язку з чим відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання: з 11 березня по 26 березня 2018 року - в сумі 161 177,40 грн.; з 27 березня по 04 вересня 2018 року - в сумі 151 177,40 грн.; з 05 вересня по 02 листопада 2018 року - в сумі 141 177,40 грн.; з 03 листопада по 07 травня 2019 року - в сумі 121 177,40 грн.

Суд погоджується з розрахунком інфляційних витрат та трьох відсотків річних, визначених з урахуванням тривалістю та періодичністю здійснених платежів відповідачем на користь позивача, у зв`язку з чим у відповідності до положень статей 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягає стягнення на користь позивача сума інфляційних витрат в розмірі 12718,66 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми - 4762,03 грн.

Враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію пропорційності та розумності витрат на професійну правничу допомогу, їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, складності справи, поведінки сторін у справі. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що 02.05.2019 року позивачем укладено договір № 02-05/19 про надання правової допомоги з адвокатським бюро Олександра Шевцова , який містить детальний розрахунок вартості наданих послуг, кількості витрачених годин та дій, що вчинялися представником - адвокатом Шевцовим О.А. в інтересах позивача ОСОБА_1 для здійснення представництва його інтересів в суді, який становить 9450,00 грн., у зв' язку з чим, вказані витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч.1 статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову в повному обсязі до початку розгляду справи по суті, суд у відповідності до ч.1 статті 142 ЦПК України повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову в розмірі 693,3 грн., а інші 50 відсотків судового збору в розмірі 693,3 грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 12, 13,76, 78, 79, 80, 133, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, 526, 527, 553, 554, 1046, 1047, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Шевцовим Олександром Анатолійовичем до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 138 658,09 грн. (сто тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень 09 копійок), з яких: 121 177,40 грн. - основний борг; 12718,66 грн. - інфляційні витрати, 4762,03 грн. - три відсотки річних.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 693,3 грн.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого ним за звернення до суду з позовною заявою згідно квитанції №0.0.1365778778.1 від 27.05.2019 року на р/р 31219206020004, отримувач коштів: УК у Київському районі м. Харкова, Київський/22030101, код отримувача: 37999675, МФО отримувача: 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101, у сумі 693,3 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9450,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя М.Ю. Лях