Ухвала

від 17.07.2019 по справі 155/642/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 155/642/19 Провадження №11-сс/802/392/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Іваничівського районного суду від 09 липня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання щодо накладення арешту на майно (ЄРДР №12019030070000113),

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Іваничівського районного суду Волинської області від 09 липня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури, прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 про арешт майна: колісного трактора марки "John Deere" моделі 8335r днз 28692 АС заводський номер заводський номер НОМЕР_1 зелено-жовтого кольоруіз посівним комплексом марки «Partner uatech» червоного кольору, колісноготрактора «John Deere» моделі «7930» д.н.з. НОМЕР_2 заводський номер НОМЕР_3 зелено-жовтого кольору із культиватором-лущильником марки«Lemken karat» синього кольору та телескопічного навантажувача марки «JСВ» моделі «550-80» д.н.з. НОМЕР_4 заводський номер НОМЕР_5 жовто-чорного кольору, яке на праві власності належить ФГ «ГалСтеДан».

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що майно, на яке пропонується накласти заборону володіння, користування, розпорядження може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, а також не доведено мети арешту цього майна для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Непогоджуючись з ухвалою слідчого судді Іваничівського районного суду прокурор подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був задовольнити клопотання, оскільки не враховано те, що пропоноване для арешту майно ФГ «ГалСтеДан» відповідає вимогам ст. 98 КПК України, є речовим доказом у справі, про що винесена відповідна постанова, а також арешт майна зумовлений метою відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а тому на нього слід було накласти арешт.

У своїй апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та задовольнити клопотання про накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в них підстав, та просив скасувати ухвалу, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Аналіз матеріалівкримінального провадженнясвідчить,що слідчимне доведенояким чином пропонованедля арештумайно можебути використанеяк доказу кримінальномупровадженні,а томуклопотання проарешт цьогомайна вірновизнано слідчимсуддею безпідставним.

Разом із тим, передбачений ст. 356 КК України склад злочину є матеріальним, а тому доведенню у кримінальному провадженні підлягає самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, держави чи громадським інтересам або інтересам власника, відомостей про яку (шкоду), матеріали провадження з моменту початку досудового розслідування і на день розгляду клопотання слідчого, не містять.

Наведені представником потерпілого ОСОБА_8 у протоколі допиту його прокурором ОСОБА_7 (а.с.4-7) твердження, що ФГ «КомФор» внаслідок кримінального правопорушення було заподіяно матеріальну шкоду на суму 341000 грн. не підтверджені будь-якими іншими документами, а тому апеляційний суд вважає, що стверджувати про існування такої шкоди на даному етапі досудового розслідування за наданими органом досудового розслідування матеріалами необґрунтовано.

Посилання прокурора у своїй апеляційній скарзі, що незастосування ініційованого ним заходу забезпечення кримінального провадження призведе до втрати, зникнення, знищення чи перетворення речей, а також неможливості в подальшому відшкодування матеріальної шкоди не знаходять свого підтвердження у матеріалах кримінального провадження.

Інші доводи прокурора не заслуговують на увагу, оскільки в самому клопотанні про арешт майна належним чином не мотивовані підстави для його задоволення.

Тому з доводами, які викладені в ухвалі слідчого судді, повністю погоджується і апеляційний суд.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя розглянув клопотання з дотриманням вимог ст.ст. 170-173 КПК України та прийшов до правильного висновку про необхідність відмови в його задоволенні.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу заступника керівникаВолодимир-Волинськоїмісцевої прокуратури,прокурора укримінальному провадженні ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Іваничівського районного суду Волинської області від 09 липня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно - без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді