Рішення

від 17.07.2019 по справі 902/378/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2019 р. м. Вінниця Cправа № 902/378/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції справу

за позовом : Національного антикорупційного бюро України, вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 03035, код 39751280

до : Споживчого товариства "Кооператор", вул. Василя Липківського, 57, м. Липовець, Липовецький район, Вінницька область, 22500, код 25845497

про стягнення штрафних санкцій на суму 19 078,94 грн.

за участю представників:

позивача, Терпелюк Тетяна Олександрівна, довіреність № 152 від 18.12.2018.

відповідача, не з`явився.

В С Т А Н О В И В :

13.05.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 01-230/14620 від 02.05.2019 Національного антикорупційного бюро України до Споживчого товариства "Кооператор" про стягнення штрафних санкцій на суму 19 078,94 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2019 відкрито провадження у справі № 902/378/19 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 05.06.2019.

В судовому засіданні 05.06.2019 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у розгляді справи до 17.07.2019, на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України, яка занесена до протоколу судового засідання від 05.06.2019. Про дату, час та місце наступного судового засідання сторони були повідомлені шляхом їх виклику ухвалою від 05.06.2019.

15.07.2019 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи № 102-230/22563 від 10.07.2019.

На визначену судом дату з`явилась представник позивача, яка підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, витребуваних доказів не подав, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином ухвалою від 05.06.2019, яка була направлена за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, обізнаність відповідача про дату, час та місце судового засідання підтверджується поштовим повідомленням № 2250000961292, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зважає, що копія ухвали від 05.06.2019 була надіслана відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та положень ГПК України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті процесуального документу.

Ст. 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/378/19 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач не був позбавлений права та можливості з ними ознайомитись.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом, встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви, позивач в якості підстави позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 352 від 14.09.2018 в частині поставки товару у визначені строки.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору про закупівлю товарів за державні кошти № 352 від 14.09.2018 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій на суму 19 078,94 грн. з яких 6 479,64 пені та 12 599,30 грн. штрафу.

Матеріали справи не містять відзиву з долученням відповідних доказів, в яких би відповідач вказав власну процесуальну позицію щодо поданого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 14.09.2018 між Національним антикорупційним бюро України (Покупець) та Споживчим товариством "Кооператив" (Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 352 (а.с. 14-16, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар за кодом за ДК 021:2015-44220000-8 (двері алюмінієві та вікна металопластикові), KEKВ 2210 (товар), а Покупець - прийняти товар та сплатити Постачальнику вартість товару у строки та на умовах встановлених даним договором.

Згідно п. 1.2 повне найменування (номенклатура, асортимент), кількість та інші індивідуально визначені відомості товару вказуються у специфікації (додаток № 1) та технічних вимогах (додаток № 2), на підставі яких здійснюється передача товару від Постачальника до Покупця і які є невід`ємною частиною договору.

Сторони погодили, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені Покупцем, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Покупця, відповідно до показників постійного (тимчасового) кошторису. Про зміну обсягу закупівлі товару Покупець повідомляє Постачальника шляхом надсилання на його адресу або вручення уповноваженому представнику Постачальника відповідного письмового повідомлення (п. 1.3 Договору).

Ціна за одиницю товару за даним договором визначена у специфікації (додаток № 1). Загальна ціна товару за договором становить 214 990,00 грн. без ПДВ. Ціна за одиницю товару та загальна ціна товару за договором, визначені з урахуванням витрат Постачальника на пакування, маркування, доставку товару (завантаження, розвантаження, занесення, демонтаж старих дверей та вікон, монтаж нових дверей та вікон, ремонт підкосів дверних та віконних прорізів), сплату митних тарифів, транспортних витрат до місця поставки, податків і зборів, та інших витрат, які понесе Постачальник у зв`язку із виконанням Договору (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 2.2 ціна договору становить 214 990,00 грн. без ПДВ.

За змістом п. 3.1 Договору Покупець проводить оплату вартості товару, поставленого на підставі видаткових накладних, акту встановлення та рахунків Постачальника, в строк протягом 10 робочих днів з моменту поставки товару Покупцю, за умови надходження бюджетного фінансування відповідних видатків на рахунок Покупця у 2018 році.

Строк (термін) поставки та встановлення товару становить не більше 60 календарних днів з моменту укладання договору (п. 5.1 Договору).

Поставка Товару здійснюється транспортом Постачальника партіями, в асортименті та в кількості узгодженими сторонами у специфікаціях і товаророзпорядчих документах. Дата та час поставки Товару повідомляється Постачальником Покупцю не менш ніж за 3 робочі дні до дати поставки (п. 5.2 Договору).

Прийняття-передавання товару проводиться за кількістю згідно специфікації, товаророзпорядчих документів, за якістю - згідно із документами якості та іншою технічною документацією (п. 5.6 Договору).

За умовами п. 7.1 договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 28.12.2018, а в частині виконання зобов`язань Постачальником - до повного їх виконання.

Згідно п. 8.3 Договору сторони погодили, що не є підставою для нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) порушення грошових зобов`язань Покупцем, яке сталось внаслідок ненадходження чи не своєчасного надходження бюджетних коштів на рахунок Покупця або зміни обсягів бюджетного фінансування видатків Покупця.

За порушення умов зобов`язань за Договором щодо якості (комплектності) Товару Постачальник зобов`язаний сплатити на користь Покупця штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості неякісного (некомплектного) товару (п. 8.4 Договору).

За порушення строків поставки товару чи поставки товару у неповному обсязі Постачальник зобов`язаний сплатити на користь Покупця пеню у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості (п. 8.5 Договору).

На виконання умов вищевказаного договору між сторонами підписано специфікацію, в якій погоджено найменування, кількість, одиницю виміру товару, та ціну товару. Загальна вартість товару що визначена у специфікації становить 214 990,00 грн.

13.12.2018 до договору № 352 від 14.09.2018 про закупівлю товарів за державні кошти між сторонами підписано додатковий договір 1/547, відповідно до умов якого сторони внесли зміни до п.п. 2.1 та 2.2 Договору, та виклали їх у новій редакції, а саме:.

Згідно п. 2.1. ціна за одиницю товару за даним договором визначена у специфікації (Додаток № 1). Загальна ціна товару за договором становить 179 990,00 грн. без ПДВ. Ціна за одиницю товару та загальна ціна товару за договором, визначені з урахуванням витрат Постачальника на пакування, маркування, доставку товару (завантаження, розвантаження, занесення, демонтаж старих дверей та вікон, монтаж нових дверей та вікон, ремонт відкосів дверних та віконних прорізів), сплату митних тарифів, транспортних витрат до місця поставки, податків і зборів, та інших витрат, які понесе Постачальник у зв`язку із виконанням Договору (а.с. 17, т. 1).

Ціна договору становить 179 990,00 грн. без ПДВ (п. 2.2 Договору).

10.12.2018 Постачальником виставлено рахунок на оплату № 177 товару на загальну суму 179 990,00 грн (а.с. 19, т. 1).

19.12.2018 на підставі видаткової накладної № 177, відповідачем поставлено позивачу товар (двері алюмінієві Стекло, вікна металопластикові Стекло) в кількості 22 шт., на загальну суму 179 990,00 грн., (а.с. 18, т. 1).

В підтвердження отримання товару позивачем до матеріалів справи додано акт встановлення дверей та вікон від 19.12.2018 (а.с. 20, т. 1).

Позивачем проведено розрахунок за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 3279 від 22.12.2019 та № 3292 від 22.12.2019 (а.с. 21-22, т. 1).

22.12.2018 на адресу відповідача надіслано вимогу № 03/2-142/47189 про сплату штрафних санкцій в сумі 19 078,94 грн. з яких 6 479,64 грн. та 12 599,30 грн. за порушення зобов`язань за договором № 352 від 14.09.2018 в частині поставки товару у визначені строки, так як п. 6.3.1 Договору визначено обов`язок Постачальника забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором. Однак такий обов`язок Споживчим товариством "Кооператор" не було виконано, що призвело до порушення Постачальником своїх зобов`язань за договором. (а.с. 24-25, т. 1).

У відповідь відповідачем надіслано лист вих. № 407 від 21.01.2019, в якій останній зазначає, що завантаження, розвантаження, занесення, демонтаж старих дверей та вікон, монтаж нових дверей та вікон, ремонт відкосів дверних та віконних прорізів, були виконані 12.12.2018, про що було повідомлено та 13.12.2018 було укладено додаткову угоду № 1/547 про зменшення об`ємів та вартості робіт, а видаткова накладна № 177 була підписана лише 19.12.2018 після виконання додаткових робіт. Порушення строків поставки товару та виконання робіт вплинуло і те, що була відсутня можливість вільного доступу до кабінетів. В зв`язку з чим останній просить зарахувати кінцевим днем поставки товару 12.12.2018 та перерахувати кількість прострочених днів та нарахування штрафних санкцій.

Відсутність оплати відповідачем нарахованих штрафних санкцій за прострочення поставки товару в добровільному порядку слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами по справі є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 264, ч. 1, 2 ст. 265 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище, 19.12.2018 на виконання умов договору відповідачем на підставі виставленого рахунку на оплату від 10.12.2018 № 177, видаткової накладної від 19.12.2018 № 177 поставлено позивачу товар на загальну суму 179 990,00 грн.

Датою виконання Постачальником зобов`язань за договором є дата підписання сторонами без заперечень акта встановлення дверей та вікон від 19.12.2018.

В свою чергу, відповідно до положень п. 5.1 Договору строк поставки та встановлення товару становить не більше 60-и календарних днів з моменту укладення договору .

Згідно з п. 5.3 Договору завантаження, розвантаження, занесення та встановлення Товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника.

Прийняття-передавання товару проводиться за кількістю згідно специфікації, товаророзпорядчих документів, за якістю - згідно із документами якості та іншою технічною документацією (п. 5.6 Договору).

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що відповідачем в порушення умов договору та вимог вище перелічених норм чинного законодавства не виконано взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару протягом строку визначеного п. 5.1 Договору (до 13.11.2018 ) у кількості найменувань визначених сторонами у Специфікації до договору, яка є невід`ємною частиною договору.

Натомість товар поставлено позивачу у кількості найменувань визначених Специфікацією до договору - 19.12.2018, про що свідчить видаткова накладна № 177 від 19.12.2018 та акт встановлення дверей та вікон від 19.12.2018, яка згідно із п. 5.9 договору засвідчує момент (дату) виконання виконавцем зобов`язання щодо поставки товару.

Суд критично оцінює доводи відповідача стосовно завершення робіт 12.12.2018ь року, оскільки дана обставина не узгоджується з наявними письмовими доказами у матеріалах справи.

Крім того, строк виконання Договору включає не лише фактичну поставку товару, але також його занесення та встановлення (п. п. 5.1., 5.3. Договору).

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що доступ до приміщень державного органу забезпечувався з 13.11.2018 по 23.11.2018 р.р. та 12.12.2018 по 22.12.2018 р.р.

При цьому, у суду відсутні докази щодо неможливості отримання доступу до приміщень у 60 денний строк з моменту укладення договору (п. 5.1.), або наявність інших обставин, які перешкоджали б своєчасно завершити роботи за Договором.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

У зв`язку з простроченням відповідачем поставки товару позивачем заявлено до стягнення з останнього 19 078,94 грн. штрафних санкцій , з яких 6 479,64 грн. пені за період з 14.11.2018 по 19.12.2018 та 12 599,30 грн. штрафу , з урахуванням чого суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 217 ГК України одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу частини 1 статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання.

Згідно із ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором , у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим кодексом.

Сторони можуть домовитися про збільшення або зменшення встановленого законом розміру пені, зазначивши про це в договорі, за винятком випадків, коли згідно із законом зміна розміру штрафних санкцій за погодженням сторін не допускається (абзац третій частини другої статті 551 ЦК України, частина перша статті 231 ГК України) про що також наголошено у п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Таким чином в даному випадку слід керуватися нормами господарського права та ч. 1 ст.549 ЦК України, що передбачають можливість стягнення пені за прострочку виконання не грошового договірного зобов`язання в розмірі, обумовленому сторонами в договорі згідно норм ст.627 Цивільного кодексу України, яка передбачає свободу договору, а тому заявлені позивачем вимоги про стягнення пені в є правомірними та обґрунтованими.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовами п. 8.5 Договору за порушення строків поставки товару чи поставки товару у неповному обсязі Постачальник зобов`язаний сплатити на користь Покупця пеню у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Таким чином заявлені позивачем вимоги про стягнення 6 479,64 грн. пені за період з 14.11.2018 по 19.12.2018 та 12 599,30 грн. штрафу , є правомірними та обґрунтованими, таким що відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства України.

Перевіркою за допомогою калькулятора штрафних санкцій інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" правильності розрахунку штрафу судом не виявлено помилок, в зв`язку з чим позовні вимоги Служби зовнішньої розвідки України в цій частині вимог є правомірними.

Поряд з цим, досліджуючи наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено що при здійснені обрахунку пені у період прострочення включено день виконання відповідачем зобов`язання з поставки продукції.

Так, нараховано пеню за період з 14.11.2018 по 19.12.2018, тоді як з урахуванням дати виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару (19.12.2018), який є датою виконання зобов`язання та днем припинення прострочення його виконання, позивач вправі був нараховувати останню з 14.11.2018 по 18.12.2018.

Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунок пені у правильному позивачем періоді, судом отримано її в сумі 6 299,65 грн. , яка є меншою ніж та, що заявлена позивачем ( 6 479,64 грн. ). Вказана сума пені є правомірною та обґрунтованою.

Решта заявленої до стягнення пені в сумі 179,99 грн. задоволенню судом не підлягає як така, що заявлена безпідставно.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення пені та штрафу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) чи відсутності вини в допущеному ним порушенні зобов`язання.

Враховуючи викладене заявлений Національним антикорупційним бюро України позов підлягає задоволенню судом частково, із врахуванням відмови в задоволенні позову в частині стягнення 179,99 грн. пені.

В силу ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки, підставою звернення до суду стало прострочення виконання зобовязань зі сторони відповідача, то витрати зі сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Споживчого товариства "Кооператор" (вул. Василя Липківського, 57, м. Липовець, Липовецький район, Вінницька область, 22500, код ЄДРПОУ 25845497) на користь Національного антикорупційного бюро України (вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 39751280) - 6 299,65 пені, 12 599,30 грн. штрафу, нарахованих за порушення строків виконання Договору про закупівлю товарів за державні кошти №352 від 14.09.2018 року, та 1 921,00 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Національного антикорупційного бюро України (вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 39751280) в частині стягнення з Споживчого товариства "Кооператор" (вул. Василя Липківського, 57, м. Липовець, Липовецький район, Вінницька область, 22500, код ЄДРПОУ 25845497) пені в сумі - 179,99 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 19 липня 2019 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 03035)

3 - відповідачу (вул. Василя Липківського, 57, м. Липовець, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22500)