Рішення

від 15.07.2019 по справі 906/572/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/572/19

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 25" (м. Житомир)

про стягнення 51999,82 грн

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали суду від 12.06.19р. справа за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 25" про стягнення 51999, 82 грн на підставі Договору №4197/16-ТЕ-10 постачання природного газу від 21.12.2015 року, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження.

Призначений ухвалою суду від 12.06.19р. розгляд справи по суті на 08.07.19р. було відкладено з наступних підстав.

Станом на дату судового засідання 08.07.19р. на електронну адресу суду надійшла не підписана ЕЦП заява представника позивача про розгляд справи без його участі.

24 червня 2019 року до суду повернулася без вручення відповідачу копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 12.06.2019р. з відміткою органу зв`язку про причини повернення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Окрім того, відповідач, як встановив суд за штрихкодовим ідентифікатором 0100109771397 на офіційному сайті Укрпошта в мережі Інтернет за посиланням http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku, не отримав копії позовної заяви з додатками.

Беручи до уваги приписи частини шостої статті 242 ГПК України, за відсутності доказів вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 12.06.19р. та копії позовної заяви з додатками, для забезпечення процесуальних прав сторони спору суд ухвалив відкласти розгляд справи на 11:00 год. 15.07.19р. та повідомив відповідача про необхідність виконання вимог ухвали суду від 12.06.19р. додатково на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Станом на дату судового засідання 15.07.19р. на електронну адресу суду надійшла не підписана ЕЦП заява представника позивача про розгляд справи без його участі. Від відповідача судом не отримано будь-яких процесуальних заяв, а також доказів вручення/невручення копії ухвали суду від 08.07.19р.

Враховуючи те, що неявка представників сторін, повідомлених належним чином в порядку статті 242 ГПК України, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. ст. 196, 202 ГПК України, суд ухвалив рішення суду від 15.07.19р. про часткове задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" просить стягнути з відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 25" 51999, 82 грн, з яких основний борг у сумі 30000,00грн, пеня у сумі 9991,84грн, три проценти річних у сумі 2200,79грн,інфляційні втрати у сумі 9807,19грн.

В обґрунтування фактичних підстав позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору №4197/16-ТЕ-10 постачання природного газу від 21.12.2015 року в редакції додаткової угоди №1 від 31.112.15р. та акти приймання-передачі природного газу від 31.01.16р. , 29.02.16р., 31.03.16р.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 258,509,525,526,549,610-612,625,629,655,692,712 ЦК України.

Відповідач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 25" правом участі у розгляді справи шляхом подання відзиву на позов не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

21 грудня 2015року між ПАТ "НАК "Нафтогаз" (надалі за текстом - Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 25" (надалі за текстом - Споживач) укладено Договір № 4197/16-ТЕ-10 постачання природного газу на підставі Закону України "Про ринок природного газу" , постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. № 758 "Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносин у перехідний період)", інших нормативних актів ( надалі за текстом - Договір № 4197/16-ТЕ-10).

За умовою п.1.1 Договору постачання природного газу Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу 2016році природний газ, а Споживач - прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

За умовою п.1.2 Договору № 4197/16-ТЕ-10 газ, що постачався за цим договором, підлягав використанню Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

За умовою п. 1.3 Договору № 4197/16-ТЕ-10 Споживачу постачався газ власного видобутку ( видобутий на території України), а у разі його нестачі , імпортований газ ( за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України).

Загальний обсяг природного газу за період з 01 січня по 31 березня 2016 року . як погодили Сторони у п.2.1 Договору № 4197/16-ТЕ-10 , мав становити 42,0 тис. куб. м, у тому числі у січні та лютому по 15,0 тис. куб.м, та у березні - 12,0 тис. куб.м.

Розподіл /транспортування природного газу за цим договором за умовою п.2.1.5 Договору № 4197/16-ТЕ-10, Споживачу здійснює (ють) Оператор ( и) ГРМ/ГТС , з яким (якими) Споживач укладає відповідний договір (договори), про що повідомляє Постачальника протягом 3(трьох днів) з дати їх укладання.

Порядок та умови передачі газу сторони погодили у розділі 3 Договору № 4197/16-ТЕ-10, згідно п. 3.5. якого Сторони визначили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Споживач зобов`язується надати Постачальнику підписані та скріплені печатками Споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути Споживачеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

За умовою п. 5.1 Договору № 4197/16-ТЕ-10 ціна природного газу - регульована та не враховує тарифи на послуги з транспортування та розподілу природного газу , а також податки та збори, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України, встановлена постановою КМУ від 01.10.2015 № 758 на період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) в сумі 1770,74грн за 1000 куб.м та з врахуванням збору у вигляді цільової надбавки в розмірі 2%, податку на додану вартість за ставкою 20% складає 2167,38грн.

За умовою п.5.3 Договору № 4197/16-ТЕ-10 реалізація газу Споживачу за визначеною у п. 5.2 ціною здійснюється за умови:

- наявності відповідної ліцензії на виробництво теплової енергії (у випадках передбачених чинним законодавством України);

- виконання Споживачем , на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", обов`язку щодо відкриття рахунку із спеціальним режимом використання.

У п. 6.1 Договору № 4197/16-ТЕ-10 сторони домовилися, що оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу та остаточний розрахунок - до 14 -го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За умовою п.6.2 Договору № 4197/16-ТЕ-10 Постачальник має право обмежити або припинити постачання газу Споживачу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору.

У п. п. 6.3.1 та 6.3.2 Договору № 4197/16-ТЕ-10 Сторони обумовили порядок здійснення оплати за природний газ залежно від статусу Споживача за змістом статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання"

Відповідальність сторін Сторони погодили в розділі 8 Договору № 4197/16-ТЕ-10 згідно п. 8.2. якого передбачено, що у разі невиконання Споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За умовами п. 10.3. Договору № 4197/16-ТЕ-10 Сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

Строк дії Договору № 4197/16-ТЕ-10, - до 31 березня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №1 від 31.12.2015р. до Договору № 4197/16-ТЕ-10 Сторони погодили в новій редакцій п.п. 1.3, 2.1.5, 3.1 , ст.4, п.5.1.5.2. та п.п. 2 п.7.2 ст.7 , і зокрема, домовились , що за цим договором постачатиметься імпортований газ ( за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), за ціною 1000 куб.м. - 2251,37 грн , з них 126,48грн - ПДВ в розмірі 20%.

Дана додаткова угода набула чинності з дати її підписання Сторонами і діє з 01 січня 2016року.

Додатковою угодою №2 від 29.01.2016р. до Договору № 4197/16-ТЕ-10 Сторони погодили в новій редакції п.п. 1.3, що за цим договором постачатиметься природний газ власного видобутку та/або імпортований газ ( за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України").

Дана додаткова угода набула чинності з дати її підписання Сторонами і діє з 01 січня 2016року.

За актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2016року Постачальником передано Споживачу у власність імпортований природний газ в обсязі 11,797 тис. куб. м на загальну суму 26559,38 грн, з них 4426,56грн; за актом приймання-передачі природного газу від 29.02.2016року передано у власність природний газ власного видобутку в обсязі 8,251 тис. куб. м на загальну суму 18576,05 грн, з них 3096,01 грн; за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2016року передано у власність природний газ власного видобутку в обсязі 7,635 тис. куб. м на загальну суму 17189,20 грн, з них 2864,87 грн.

Як доводить Постачальник, на виконання Договору № 4197/16-ТЕ-10 поставив Споживачу природний газ на загальну суму 62324,63грн та, як встановив суд, з них 10387,44грн ПДВ в розмірі 20%. Постачальник також доводить, що Споживач оплатив поставлений природний газ на суму 32324,63 грн , та не оплатив на суму 30000,00грн.

Окрім основного боргу в сумі 30000,00грн, Постачальник заявив до стягнення із Споживача вимоги за пенею, 3% річних та інфляційними втратами.

Згідно поданого розрахунку цих позовних вимог, Постачальник просить стягнути із Споживача зазначені платежі на загальну суму 21 999,82 грн за період січня 2016року - березня 2016року, посилаючись як на умови Договору № 4197/16-ТЕ-10, так і на норми законодавства ( ст.ст. 193, 218 ,30, 231 та 232 ГК України, ст. ст. 530, 549, 611, 625 ЦК України).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За нормою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Постачальник на виконання Договору № 4197/16-ТЕ-10 поставив Споживачу природний газ на загальну суму 62324,63 грн та визнає, що на суму 32324,63 грн отримав оплату, а на суму 30000,00грн - не отримав.

Судом також встановлено, що у п.11.6 Договору № 4197/16-ТЕ-10 передбачено, що Споживач не є платником податку на додану вартість та немає статусу платника податку на прибуток . Однак ціна за 1000 куб.м природного газу за цим договором в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016року включала податок на додану вартість у розмірі 20% (п. 5.2 ).

Водночас встановлена статтею 204 ЦК України презумпція правомірності правочину та частина 1 статті 632 ЦКУ про те, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, є тими правовими підставами, які враховуються судом при задоволенні позовної вимоги Постачальника про стягнення із Споживача основного боргу в розмірі 30000,00грн , до складу якого включено податок на додану вартість, платником якого Споживач не був.

Відповідно до ч. 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність та розумність належать також до загальних засад цивільного законодавства (п.6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 5 Господарського кодексу України основою правового господарського порядку в Україні є принцип верховенства права.

Суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

За умовою п.1.2 Договору № 4197/16-ТЕ-10 газ, що постачався за цим договором, підлягав використанню Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

У п.5.3 Договору № 4197/16-ТЕ-10 було передбачено, що реалізація газу Споживачу за визначеною у п. 5.2 ціною здійснюється за умови:

- наявності відповідної ліцензії на виробництво теплової енергії (у випадках передбачених чинним законодавством України);

- виконання Споживачем , на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", обов`язку щодо відкриття рахунку із спеціальним режимом використання.

Як встановив суд, основним та єдиним видом економічної діяльності Споживача за КВЕД 68.32 станом на дату укладення є Договору № 4197/16-ТЕ-10 - 21.12.15р. було Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. Тобто, Споживач не був виробником теплової енергії, не мав права отримати ліцензію на її виробництво та міг надавати послуги з опалення та постачання гарячої води мешканцям житлового будинку.

Стаття 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на яку здійснюється посилання у п. 6.3 Договору № 4197/16-ТЕ-10, не поширювалася на Споживача за цим договором, оскільки останній не мав статусу суб`єкта господарювання, що виробляв теплову енергію виключно для власних потреб з опалення приміщень, що належали йому на праві власності або на іншому речовому праві.

Попри це, у п. 6.3.2 Договору № 4197/16-ТЕ-10 Сторони домовились, що якщо Споживач не підпадає під дію статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання , оплата за газ здійснюється з поточного рахунку Споживача на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника та зараховуються як оплата за газ, поставлений Постачальником Споживачу в порядку, визначеному нормами чинного законодавства України.

Правовою підставою укладення Договору № 4197/16-ТЕ-10 станом на 21.12.15р. була постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. № 758 "Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносин у перехідний період)", відповідно до якої природний газ, придбаний відповідно до абзаців першого та третього пункту 5, мав використовуватися НАК «Нафтогаз України» виключно для потреб побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та виробників теплової енергії. НАК «Нафтогаз України» мала право проводити операції заміщення між імпортованим природним газом та природним газом, придбаним відповідно до абзаців першого та третього пункту 5 , з метою врахування сезонних розривів між використанням та видобутком природного газу.

За умовою п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. № 758 НАК «Нафтогаз України» до 31 березня 2016 р. (включно) придбавав природний газ відповідно до абзаців першого та третього пункту 5 цього Положення за ціною, визначеною на рівні 1590 гривень за 1000 куб. метрів (без урахування податку на додану вартість), що у відповідному випадку збільшена на тариф на послуги з транспортування природного газу у точці входу до газотранспортної системи.

Водночас , як встановив суд, якщо станом на дату укладення Договору № 4197/16-ТЕ-10 - 21 грудня 2015року ціна за 1000 куб.м зі всіма зборами та податками для Споживача складала 2167,38грн, то вже станом на дату укладення Додаткової угоди №1 від 31.12.2015р. до Договору № 4197/16-ТЕ-10 - 31.12.2015року - 2251,37 грн. Кінцева ціна для Споживача була визначена Постачальником з врахуванням податку на додану вартість , і це при тому, що за умовою п. 11.6 договору Споживач, як ОСББ , не є платником цього податку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

У п.7.4 Договору № 4197/16-ТЕ-10 Постачальник зобов`язався забезпечити Споживача прозорими та простими способами досудового вирішення спорів.

У п. п. 10.1 та 10.2 Договору № 4197/16-ТЕ-10 Постачальник зобов`язався у випадку виникнення спорів або розбіжностей вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій із Споживачем . Будь-яка із Сторін мала право ініціювати такі переговори, і лише у разі недосягнення згоди - спори (розбіжності) підлягали вирішенню у судовому порядку.

Однак Постачальник не звертався до Споживача з ініціативою врегулювати питання погашення боргу з оплати поставленого природного газу більше трьох років підряд від дати його виникнення у 2016 році, тоді як не тільки знав , про існування боргу, але й про фактичні обставини невикористання Споживачем придбаного природного газу у відповідності до п.1.2 Договору № 4197/16-ТЕ-10.

Ураховуючи те, що позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат заявлено на поновлення , як доводить Постачальник , порушеного цивільного права невиконанням Споживачем умов цивільно-правового договору , суд також враховує наступне.

Відповідно до статей 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Виходячи зі змісту статей 42, 44 ГК України при укладанні Договору № 4197/16-ТЕ-10 Постачальник шляхом вільного волевиявлення прийняв на себе ризик неналежного виконання Споживачем його умов, оскільки достовірно знав, що кінцевими платниками за договором були виключно фізичні особи співвласники багатоквартирного будинку , які свої правовідносини щодо споживання природного газу будували відповідно до укладених договорів розподілу природного газу з оператором ГРМ. Постачальник не переконався у тому, чи відключений багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 ОСББ " АДРЕСА_2 оселя АДРЕСА_3 ", від централізованого опалення та що виробництво теплової енергії для надання його мешканцям послуг з опалення та постачання гарячої води, забезпечує об`єднання як юридична особа.

У частині 2 статті 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. У спірних правовідносинах такими особами є фізичні особи співвласники багатоквартирного будинку, на яких суд не може покласти тягар сплати на користь Постачальника заявлених до стягнення у червні 2019року вимог з пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму 21999,82 грн за прострочення в оплаті поставленого природного газу у січні-березні 2016року, та на які, за відсутності умови п.10.3 Договору № 4197/16-ТЕ-10 , поширюється скорочена в один рік та загальна в три роки позовна давність (ст.ст. 257, 258 ЦКУ).

Відповідно ч.3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу. На підставі вищевикладеного, суд застосує при вирішенні справи в цій частині норму основного акту цивільного законодавства України - Цивільного кодексу України, та відмовляє у стягненні 9991,84 грн пені, 2200, 79 грн 3% річних, 9807,19 грн інфляційних втрат.

Щодо судового збору

За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторін спору пропорційно.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 25" (10001, м. Житомир, провулок 1-й Київський, будинок 25, код ЄДРПОУ 35169576) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720):

- 30 000 грн основного боргу;

- 1 108, 27 грн судового збору.

Видати наказ.

3. Відмовити у стягненні 9991,84 грн пені, 2200, 79 грн 3% річних, 9807,19 грн інфляційних втрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.07.19

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 - сторонам (рек. з пов.)