Рішення

від 08.07.2019 по справі 908/440/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/43/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2019 Справа № 908/440/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства «Урожай» (80752, Львівська область, Золочівський район, м. Красносільці, вул. Дубрівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23960122)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна врожаю» (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 41318905)

про стягнення заборгованості у розмірі 722 462,74 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/440/19 за позовом Приватного підприємства «Урожай» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна врожаю» про стягнення заборгованості у розмірі 722 462,74 грн.

25.02.2019р. автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 26.02.2019р. позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 22.03.2019р. після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/440/19 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження - 5/43/19. Підготовче засідання призначено на 22.04.2019р. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою. Ухвалою суду від 22.04.2019р. №908/440/19 відкладено розгляд справи у підготовчому провадженні до 20.05.2019р. Ухвалою суду від 20.05.2019р. №908/440/19 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 20.06.2019р., закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.06.2019р. Ухвалою суду від 29.05.2019р. №908/440/19 задоволено клопотання Приватного підприємства «Урожай» про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції та доручено Господарському суду Львівської області забезпечити проведення відеоконференції. Ухвалою суду від 13.06.2019р. №908/440/19 оголошено перерву у судовому засіданні до 08.07.2019р. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Судом підписано вступну та резолютивну частину рішення в судовому засіданні 08.07.2019р.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Позивач в судове засідання 08.07.2019р. не з`явився, проте підтримав позовні вимоги у попередніх судових засіданнях. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на наступне: Приватним підприємством «Урожай» заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки гречіхи №41 у розмірі 722 462,74 грн. В обґрунтування позовних вимог ПП «Урожай» посилається на умови договору поставки гречіхи № 41, ст. ст. 526, 530, 549, 611, 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 231, 265 ГК України. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи запропоновані ухвалою суду не надіслав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.03.2019р. №908/440/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у позовній заяві, а саме: 72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 2-а.

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача Король В.Л. 17.04.2019р. ухвали Господарського суду Запорізької області від 22.03.2019р. про відкриття провадження у справі №908/440/19.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Суд враховує, що відповідач у строк, встановлений частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватного підприємства «Урожай» (далі - Постачальник) та ТОВ «КРАЇНА ВРОЖАЮ» (далі - Покупець) було укладено договір поставки гречіхи №41 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти і оплатити, гречку врожаю 2017 року. Загальна кількість Товару становить 400 тонн+/-%. Кількість Товару визначається відповідно до складських документів на Товар, виданих Зерновим складом. Термін поставки: 24 січня 2018 року по 24 лютого 2018 року. (п.1.1.-1.4. Договору).

Відповідно до п. 3.1.-3.2. Договору закріплено, що ціна Товару згідно даного Договору становить 13 000 гривень за 1 тонну, із ПДВ. Загальна вартість Товару, що постачається становить 5 200 000гривень з ПДВ.

Покупець здійснює оплату вартості Товару на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання Товару та після реєстрації податкової накладної згідно Договору. Постачальник зобов`язується, протягом 2 (двох) робочих днів з дня здійснення поставки Товару, надати Покупцю оригінали видаткових накладних на Товар на повну суму його вартості. Обов`язки Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними в момент надходження від Покупця грошових коштів у розмірі вартості Товару на поточний рахунок Постачальника. Завезення на територію елеватора проводиться за товарно-транспортними накладними покупця в який заповнено пункт розвантаження Партизанський елеватор , та на картку покупця. Оплата проводиться за безготівковим розрахунком з ПДВ після виходу реєстру. Всі витрати з приймання, підбірці, розвантаження, очищення та інших операцій бере на себе покупець (п. 4.1.- 4.4. Договору).

Згідно п. 5.1. - 5.3 Договору, Постачальник передає Товар Покупцю у власність на елеваторі згідно Договору. Передача Товару по кількості та якості відбувається на елеваторі, що засвідчується підписаними Сторонами видатковими накладними на Товар/Актами передачі-приймання. Товар переходить у власність Покупця з моменту його фактичної передачі Постачальником та засвідчується оригіналом належним чином складених складських документів на Товар в повному обсязі, виданими на ім`я Покупця Зерновим складом.

У п.п. 6.2.2. Договору встановлено, що Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику вартість отриманого Товару.

Постачальник має право вимагати у Покупця оплати ним вартості прийнятого Товару (п.п. 6.3.1. Договору).

Відповідно до п. 7.3. Договору, в разі прострочки Покупцем термінів оплати Постачальнику вартості Товару Покупець оплачує Постачальнику неустойку у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару за кожен день прострочки, але не більше 3% від загальної вартості Товару, визначеної у розділі 3 даного Договору.

Пунктами 10.2. - 10.3. Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками. Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по договору.

Судом враховано, що станом на час подання позовної заяви договір є чинним, підписаний керівниками та скріплений печатками обох підприємств. Доказів розірвання договору чи додаткових угод або визнання недійсними суду не надано.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору поставки ним було виконано взяті на себе зобов`язання, а саме передано у власність товар - гречіху врожаю 2017 року у кількості 51 тонна на суму 636 999,80грн., що підтверджується Товарно-транспортними накладними №10 та №11 від 27.01.2018р. (а.с. 14-15), які скріплені підписом та печаткою уповноваженої особи відповідача, про що свідчить довіреність СТ №74 від 29.01.2018р. (а.с. 16), яка видана на ім`я ОСОБА_1 , вказане свідчить, що товар перейшов у власність відповідача.

Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором поставки не виконав та не здійснив у повному обсязі оплату позивачу за поставлений товар, зазначений у видаткових накладних.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов`язкову силу для сторін. Будучи пов`язаними взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №9 на сплату за поставлений товар суми у розмірі 636 999,80 грн.

Факт поставки товару позивачем відповідачу також підтверджується і платіжними дорученнями на загальну суму 6 500,00 грн., де у призначенні платежу відповідачем зазначено, кошти перераховані на підставі рахунку-фактури №9 від 10.04.2018р. (а.с. 18-22).

Позивач направляв на адресу відповідача претензії з вимогою негайно сплатити заборгованість, яка виникла у зв`язку з невиконанням умов Договору поставки. Проте відповіді на претензію позивачем отримано не було.

Відповідач доказів виконання свого зобов`язання за договором у повному обсязі суду не надав, а також не заперечив проти наявної заборгованості перед позивачем за договором.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів сплати суми боргу в повному обсязі або частково відповідачем суду також не надано.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 630 499,80 грн. Вказана сума підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь штрафні санкції, а саме: пеню у розмірі 19 109,99 грн., інфляційні втрати у розмірі 56 114,48 грн. та 3% річних у розмірі 16 738,47 грн.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 1 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.3. Договору, в разі прострочки Покупцем термінів оплати Постачальнику вартості Товару Покупець оплачує Постачальнику неустойку у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару за кожен день прострочки, але не більше 3% від загальної вартості Товару, визначеної у розділі 3 даного Договору.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивач не надав суду детального розрахунку суми нарахування штрафних санкцій, що унеможливлює встановлення періодів нарахування позивачем штрафних санкцій відповідачу.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 19 109,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 56 114,48 грн. та 3% річних у розмірі 16 738,47 грн.

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.

Згідно із ст.ст. 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 630 499,80 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 9 547,50 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна врожаю» (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 41318905, р/р НОМЕР_1 банк ПАТ "МетаБанк", МФО 313582, ІПН 413189008321) на користь Приватного підприємства «Урожай» (80752, Львівська область, Золочівський район, м. Красносільці, вул. Дубрівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23960122, р/р НОМЕР_2 в АТ "Ощадбанк" м. Львів, МФО 325796, ІПН. 239601213190) суму основного боргу у розмірі 630 499 (шістсот тридцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 80 коп. та сплаченого судового збору у розмірі 9 457 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн. 50 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков

Повне рішення складено: 18.07.2019р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.