номер провадження справи 27/56/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2019 Справа № 908/763/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Негоциант Трейд» (50048 Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 28 О, ідентифікаційний код юридичної особи 40147402)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25, ком. 207, ідентифікаційний код юридичної особи 34604386)
про стягнення 1 423 033 грн. 77 коп.
за участю
представника позивача: ОСОБА_1 , ордер ДП № 2281/036 вsд 19.04.2019.
представник відповідача: Макотченко Л.М., дов. № 63/2019 від 11.06.2019.
вільний слухач: Лендзинский І ОСОБА_2 .
СУТЬ СПОРУ:
01.04.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Негоциант Трейд» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» 1355 660 грн. 77 коп. суми боргу (несплаченої вартості отриманого товару), 59 827 грн. 45 коп. неустойки (пені), 2 576 грн. 47 коп. суму інфляційних втрат, 4 969 грн. 08 коп. суму 3 % річних.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2019 р., матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 02.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/763/19, присвоєно справі номер провадження 27/56/19 та призначено підготовче засідання на 23.04.2019.
23.04.2019 у підготовчому засіданні, представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, мотивуючи тим, що до теперішнього часу ним не отримано від відповідача відзиву на позовну заяву, після ознайомлення з відзивом відповідача надасть свої письмові заперечення.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 23.04.2019 проти позову заперечив на підставах викладених у відзиві № 81 від 19.04.2019 р. (вх. № 08-08/8308/19 від 22.04.2019), просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, та вказав на те, що позивач не надав належних доказів поставки товару, а саме, - товарно-транспортних накладних, наданий акт звірки не є підтвердженням факту заборгованості, у наданих позивачем видаткових накладних не зазначено посаду та дані особи.
Ухвалою суду від 23.04.2019, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 29.05.2019.
14.05.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив № 19 від 10.05.2019 р. (вх. № 08-08/9822/19 від 14.05.2019), відповідно до якої зазначено, що дії відповідача свідчать про беззаперечність його обов`язку зі сплати коштів за поставлений товар згідно з Договором, оскільки відповідач не відмовлявся від приймання товару за накладними та жодних повернень товару не здійснював. Відповідач у своєму відзиві не навів жодних доказів необґрунтованості чи неправильності розрахунків позивача та не вказав на помилки в таких розрахунках. Стосовно недопустимості видаткових накладних як доказу позивач вказав на те, що відповідач не заперечував до моменту подання позовної заяви та не заперечував після її подання факту здійснення поставки товару позивачем та факту отримання товару відповідачем.
22.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Негоциант Трейд» звернулось до господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 27.05.2019 судом задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Негоциант Трейд» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечити проведення відеоконференції доручено Центрально-Міському районному суду м. Кривого Рогу.
29.05.2019 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив № 197 від 28.05.2019 р. (вх. № 08-08/11120/19 від 29.05.2019 р.), відповідно до якого відповідач вказав на те, що зобов`язання по поставці в повній мірі невиконані, оскільки покупцю не надано повний пакет належним чином оформлених товаросупровідних документів, згідно умов Договору. Наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних не містять дані про документ, що засвідчує особу одержувача.
Представник відповідача в судовому засіданні 29.05.2019 заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі та призначення лінгвістичної експертизи, в задоволенні якого суд відмовив.
Ухвалою суду від 29.05.2019, на підставі ст. 177 ГПК України, продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 19.06.2019.
14.06.2019 від відповідача надійшло клопотання № 224 від 11.06.2019 р.(вх. № 08-08/12356/19 від 14.06.2019) щодо призначення судової семантико - текстуальної експертизи писемного мовлення, в задоволенні якого судом було відмовлено ухвалою від 19.06.2019.
Ухвалою суду від 19.06.2019 підготовче провадження закрито. Призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 09.07.2019.
У судовому засіданні 09.07.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні 09.07.2019, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Акорд".
Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
09.07.2019 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги.
09.07.2019 представник відповідача в засіданні суду заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд в позові відмовити.
В засіданні суду 09.07.2019 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).
У судовому засіданні 09.07.2019, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.
Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю НЕГОЦИАНТ ТРЕЙД (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ (Покупець), був укладений Договір поставки № 27122016 від 27 грудня 2016 року (Договір) з протоколом розбіжностей.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язувався поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах цього Договору.
Найменування, асортимент та ціна поставленого товару вказується в Додатку № 1 Специфікація , яке є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).
Відповідно до приписів п. 2.1 Договору, товар постачається Постачальником окремими партіями у відповідності до замовлень на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від Покупця замовлення на поставку товару й здійснювати поставку товару за адресами, в кількості й на дату, зазначені в замовленні, своїми транспортними засобами й за свій рахунок.
Згідно п. 2.2 Договору, замовлення передаються Покупцем по електронному зв`язку. При використанні сторонами способу передачі замовлення шляхом передачі електронного повідомлення (ЕDІ-документа) через платформу електронної комерції, сторони підписують Додаток №2. Замовлення має містити інформацію, зазначену в Додатку №3.
Пунктом 2.6 Договору встановлено, що зобов`язання з постачання вважаються виконаними з моменту передачі товару і повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів Покупцеві, відповідно умовам цього договору і чинного законодавства України. Замовлення вважається виконаним, а Постачальник вважається таким, що виконав своїм зобов`язання з поставки, якщо він здійснив поставку товарів:
в узгоджений з покупцем день і час;
в асортименті і кількості, відповідно до замовлення;
за цінами, затвердженим сторонами в специфікації;
з повним пакетом вірно заповненої супровідної документації;
у повній відповідності з чинним законодавством України та умовами даного договору.
Відповідно до п. 6.5 Договору, вимоги щодо оплати товару вказуються в Додатку № 6 до цього договору.
Приписами п. 6.6 Договору сторони передбачили, що вимоги Постачальника по оплаті поставленого товару можуть бути припинені зарахуванням вимог Покупця по оплаті послуг, зазначених в Додатку №6 до цього Договору, вимог Покупця по оплаті штрафів, інших зустрічних вимог Покупця по цьому Договору та інших договорах, які укладені між сторонами.
Відповідно до п. 11.1 Договору вбачається, що він набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.12.2017 в разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії Договору жодна зі сторін в письмовій формі не заявить про розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.
Заяви про розірвання Договору поставки в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 13.1 Договору встановлено, що всі підписані додатки є невід`ємною частиною даного Договору.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору поставки останній здійснював систематичні поставки продукції ТОВ Український Рітейл , проте відповідач проводив оплату її вартості з порушенням встановлених Договором термінів та не у повному розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1355660 грн. 77 коп. основної заборгованості, на яку нараховано 59827 грн. 45 коп. пені, 2576 грн. 47 коп. інфляційних втрат, 4969 грн. 08 коп. - 3 % річних.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.
Згідно з умовами п. 3.1 Додатку № 6 до Договору, викладеними в Додатковій угоді № 1 від 09 березня 2017 року до Додатку № 6 до Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника по продукції наступного виробника ВАТ ЛЕСАФФР УКРАЇНА протягом 30 календарних днів з дня поставки товару.
Згідно з умовами п. 3.4 Додатку № 6 до Договору, викладеними в Додатковій угоді № 5 від 10 лютого 2018 року до Додатку № 6 до Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника по продукції наступного виробника ПрАТ Київський маргариновий завод протягом 21 календарного дня з дня поставки товару.
Відповідно до п. 3.3 Додатку № 6 до Договору, викладеними в Додатковій угоді № 6 від 01 березня 2018 року до Додатку № 6 до Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника по продукції наступного виробника ВАТ ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ протягом 30 календарних днів з дня поставки товару.
Відповідно до п. 3.5. Додатку № 6 до Договору, викладеними в Додатковій угоді № 7 від 14 червня 2018 року до Додатку № 6 до Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника по продукції наступного виробника ВАТ Тайфун-2000 протягом 21 календарного дня з дня поставки товару.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач оплачував товар частково, що вбачається з платіжного доручення № 1160 від 13.03.2019, відповідно до якого відповідач сплатив позивачу 500 000 грн. з призначенням платежу: Оплата за товар по договору поставки №27122016 от 27.12.2016г. .
У зв`язку з не зазначенням конкретної видаткової накладної (видаткових накладних) в призначенні платежу, за якою (якими) здійснюється оплата, позивач відніс частину платежу в якості оплати поставленого раніше та неоплаченого товару за видатковими накладними: № 25124 від 14.12.2018 на суму 36 921,24 грн., № 25123 від 14.12.2018 на суму 10 660,80 грн., № 25122 від 14.12.2018 на суму 46 956,80 грн., № 24828 від 10.12.2018 на суму 165 172,88 грн., № 24694 від 07.12.2018 на суму 58 089,28 грн., № 24693 від 07.12.2018 на суму 62 861,04 грн., № 24692 від 07.12.2018 на суму 9 151,20 грн., № 24573 від 05.12.2018 на суму 11 858,40 грн., № 24572 від 05.12.2018 на суму 14 908,32 грн., № 24377 від 03.12.2018 на суму 26 928,00 грн. та № 24376 від 03.12.2018 року на суму 90 731,72 грн., які таким чином оплачені повністю, а частину платежу - в якості оплати поставленого раніше та неоплаченого товару за видатковою накладною № 25302 від 17.12.2018 року на суму 12 954,00 грн., яка таким чином оплачена в частині 10 570,27 грн., що не заперечувалось відповідачем.
Відповідно до видаткових накладних, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, поставленого позивачем та не оплаченого відповідачем товару на суму 1355660 грн. 77 коп., а саме станом на 28 лютого 2019 року по взаємним розрахункам між позивачем та відповідачем існувала заборгованість ТОВ УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ перед ТОВ НЕГОЦИАНТ ТРЕЙД на суму 2 355 660,77 грн.
Вищезазначена сума боргу відображена та підтверджена в Акті звірки взаємних розрахунків між ТОВ УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ та ТОВ НЕГОЦИАНТ ТРЕЙД за період лютий 2019 року, складеному 28.02.2019 та підписаному обома сторонами.
Відповідачем вищевказана заборгованість була частково оплачена, згідно з платіжним дорученням № 1159 від 13.03.2019 в розмірі 500 000,00 грн. з призначенням платежу: Оплата за товар (тайфун) по договору поставки №27122016 от 27.12.2016г.в т.ч. ПДВ(20%) 83333-33 та згідно з платіжним дорученням № 1160 від 13.03.2019 в розмірі 500 000,00 грн. з призначенням платежу: Оплата за товар по договору поставки №27122016 от 27.12.2016г. .
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, станом на 20.03.2019 становить 1 355 660 грн. 77 коп.
За таких обставин, загальна сума боргу ТОВ Український Рітейл по оплаті за поставлений позивачем по Договору поставки становить 1355660 грн. 77 коп.
Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Більш того, ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідач доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми у повному обсязі не надав.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 1355660 грн. 77 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Приписами п. 3.3 Договору закріплено, якщо при передачі товару покупцеві буде виявлено невідповідність товару вимогам цього договору, покупець має право відмовитися від отримання даного товару, оформивши акт розбіжностей (в порядку п. 3.6. цього договору) та зробивши відповідну відмітку в накладній. Даний випадок трактується як невиконання зобов`язань з поставки товару у встановлений термін.
Пунктом 3.6 Договору встановлено, що у випадках, передбачених п. 3.3 та п. 3.5 цього договору, складається акт розбіжностей за участю представника покупця та особи, яка безпосередньо здійснює доставку (передачу) товару, в якому вказуються виявлені під час прийняття невідповідності.
Особа, яка здійснила безпосередню доставку (передачу) товару (водій, експедитор, перевізник і т.п.) має право відобразити свої заперечення при складанні акту розбіжностей.
Акт розбіжностей підписується представником покупця та особою, яка здійснила безпосередню доставку (передачу) товару (водій, експедитор, перевізник і т.п.), з зазначенням посади та розшифрування підпису. На видатковій накладній ставиться відмітка про складання акту розбіжностей.
Акти розбіжностей, які були складені до деяких видаткових накладних, враховані позивачем при подальших розрахунках сум поставленого товару.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять акту розбіжностей чи будь-яких інших документів, що свідчили б про невідповідність товару вимогам цього договору, або документів про непогодження відповідача з прийняттям такого товару.
Отже, факти не заперечувалися та не оспорювались відповідачем, жодних наслідків невиконання або неналежного виконання позивачем обов`язків з поставки товару відповідачем не застосовувалися, претензії не заявлялися, доказів невиконання або неналежного виконання не було надано, відповідач не відмовлявся від приймання товару за такими накладними та не заявляв про відсутність супровідних документів, або про їх невідповідність, або про їх неналежне оформлення.
Згідно п. 3.7 Договору встановлено, що разом з товаром постачальник зобов`язаний пред`явити наступні супровідні документи: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна; посвідчення якості товару; інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України.
Судом встановлено, що видаткові накладні свідчать про приймання-передачу визначеного товару, що містить найменування, кількість ціну, підписані сторонами без заперечень та без зауважень, та підписи скріплено печатками підприємств, що спростовує заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву щодо неналежного оформлення.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Позивачем заявлені вимоги за загальний період з 17.03.2019 по 20.03.2019 (по кожній накладній окремо) про стягнення 4969 грн. 08 коп. 3 % річних та 2576 грн. 47 коп. втрат від інфляції грошових коштів за період лютий - березень 2019 року.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» ).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» ).
Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунки 3% та втрат від інфляції грошових коштів виконані вірно, сума втрат від інфляції позивачем нараховано менше, ніж отримано судом, отже стягненню з відповідача за загальний період з 17.03.2019 по 20.03.2019 (по кожній накладній окремо) підлягає 4969 грн. 08 коп. 3 % річних та 2576 грн. 47 коп. втрат від інфляції грошових коштів за період лютий - березень 2019 року.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 59827 грн. 45 коп. пені. За загальний період з 17.01.2019 по 20.03.2019 (по кожній накладній окремо).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Представником позивача в судовому засіданні 09.07.2019 не підтримано вимогу про стягнення пені, крім того, представник позивача зазначив, що пеня не передбачена умовами Договору.
Однак, п. 8.13 Договору в редакції протоколу розбіжностей стягнення пені передбачено, за обставин, що Постачальник повідомляє Покупця про факт порушення строків оплати та нарахування пені, за 5 робочих днів до нарахування пені. Матеріали справи не містять такого повідомлення, в зв`язку з чим, суд відмовляє позивачу в задоволенні суми пені в розмірі 59827 грн. 45 коп.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
З урахуванням наведеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Негоциант Трейд» підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Негоциант Трейд» , м. Кривий ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , м. Запоріжжя задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімн. 207, ідентифікаційний код юридичної особи 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Негоциант Трейд» (50048 Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 28 О, ідентифікаційний код юридичної особи 40147402) 1355660 (один мільйон триста п`ятдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят) грн. 77 коп. основного боргу, 4969 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 08 коп. 3 % річних, 2576 (дві тисячі п`ятсот сімдесят шість) грн. 47 коп. інфляційних втрат, 20448 (двадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення оформлено та підписано 19.07.2019.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua .
Суддя С.С. Дроздова
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2019 |
Оприлюднено | 19.07.2019 |
Номер документу | 83115708 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Дроздова С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні