Ухвала

від 19.07.2019 по справі 910/9419/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.07.2019Справа № 910/9419/19

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мандри (04215, місто

Київ, проспект Свободи, будинок 28, літ. А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сафрекс (04116, місто

Київ, вулиця Маршала Рибалка, будинок 10)

про стягнення 14 768, 76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мандри (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сафрекс (далі - відповідач) про стягнення боргу по відшкодуванню оплати комунальних та інших послуг (електро-, водопостачання та водовідведення) згідно Договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2018 року в сумі 14 768, 76 грн.

Розглянувши вищевказану позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

В даному випадку, подана Товариством з обмеженою відповідальністю Мандри позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Положеннями частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, в порушення вищевказаних положень позовна заява не містить ідентифікаційного коду позивача та відповідача, що зазначені в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Також, дослідивши зміст позовної заяви судом встановлено, що вона не містить відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін. При цьому не зауважено, що такі відомості щодо відповідачів позивачу невідомі.

Крім того, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасниками справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Вказані положення процесуального законодавства мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з пунктом 2 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положеннями частини 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Комплексний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок саме позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою позовною заявою та надати відзив на неї відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо відповідач забажає скористатися таким правом на подання відзиву, йому кореспондується аналогічний відповідний обов`язок надіслати всім іншим учасникам судового розгляду копії відзиву (пункт 2 частини 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України) з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення в даному випадку рівності процесуальних прав та обов`язків сторін та інших учасників справи.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Згідно з пунктом 61 Правил поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи із вищевказаних положень чинного законодавства належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії позовної заяви з доданими до неї документами може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

На підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером 0408001084426, який сам по собі, за відсутності опису вкладення, не може вважатись належним доказом направлення позивачем копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача, оскільки він підтверджує лише факт пересилання та отримання кореспонденції, а з його змісту неможливо встановити, які саме документи були надіслані в означеному поштовому відправленні.

Крім того, стаття 164 Господарського процесуального кодексу України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, частиною 2 якої передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з цим, як вбачається з додатків до позову, в якості доказів заявником до позову додано ксерокопії документів, які не містять всіх належних відміток про засвідчення копій, передбачених п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, а саме: слів "Згідно з оригіналом", П.І . Б . та назви посади особи, яка засвідчила копії, а також дати засвідчення копії.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Мандри строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Мандри спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- належних доказів (опис вкладення , фіскальний чек тощо) направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на юридичну адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- подання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- подання до суду заяви із зазначенням коду ЄДРПОУ всіх сторін, а також відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів, або заяви про те, що такі відомості щодо відповідача позивачу невідомі; докази направлення цієї заяви на адресу відповідача;

- подання до суду письмової заяви із зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, з доказами направлення цієї заяви відповідачу;

- подання підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- подання документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003 р).

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Мандри , що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://ki.arbitr.gov.ua.

Суддя В.С. Ломака