Рішення

від 11.07.2019 по справі 910/12391/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2019Справа № 910/12391/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Берліт-СК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Івік"

про стягнення 240849,35 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від позивача - Хлівнюк М.М.

від відповідача - Гонтарчук Г.В.

вільні слухачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

В судовому засіданні 11.07.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Берліт-СК" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Івік" про стягнення 240849,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за укладеними між сторонами договором субпідряду №5111 від 11.11.2016 неналежним чином виконав свої грошові зобов"язання, в зв"яку з чим утворилась заборгованість у розмірі 186133,14 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 27589,26 грн, 3% річних 5710,00 грн, втрати від інфляції у розмірі 21416,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.11.2018.

Через канцелярію суду 09.11.2018 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на неналежне виконання позивачем своїх договірних зобов`язань та використання відповідачем права на притримання коштів згідно умов договору.

Ухвалою суду від 26.11.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 910/10611/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "ІВІК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берліт-СК" про стягнення 193928,17 грн.

Ухвалою суду від 07.05.2019 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 27.05.2019.

Ухвалою суду від 27.05.2019 відкладено підготовче засідання на 24.06.2019.

04.06.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримав позовні вимоги, оскільки, відповідачем безпідставно утримувалась сума коштів за виконану позивачем роботу. А оскільки, відповідач не розраховувався з позивачем, це ускладнило виконання робіт та призвело до їх затримки.

Ухвалою суду від 24.06.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 11.07.2019.

В судовому засіданні 11.07.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в заявах по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, визначених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

11.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інженерно-технічний центр ІВІК (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Берліт СК (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №5111 на виконання робіт з влаштування системи опалення, водопостачання та каналізації (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник доручає та оплачує, а субпідрядник зобов`язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, будівельних матеріалів, обладнання та будівельної машинної техніки та підіймальних механізмів, у відповідності до даного договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати при будівництві об`єкту (житловий будинок проектний № 2 у складі будівництва об`єкту: Комплексна забудова території кварталу по вул. Червоноармійській (вул. Великій Васильківській), 137 , 139 у складі будівництва об`єктів житлового та громадського призначення з паркінгами (І черга будівництва) у Печерському районі м.Києва, будівництво якого здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:065:0004 у Печерському районі м.Києва) комплекс підрядних робіт з влаштування системи опалення, водопостачання та каналізації згідно з додатком №1 до договору Договірна ціна , що включають в себе:

- забезпечення (доставка) всіх необхідних для виконання робіт матеріальних ресурсів та обладнання, будівельної машинної техніки, підіймальних механізмів, витратних та допоміжних матеріалів тощо;

- монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

Згідно з п. 1.2 Договору за даним договором роботи виконуються в обсягах, визначених проектною документацією. Остаточний обсяг робіт визначається згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних та витрати по формі №КБ-3.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору на момент укладення даного договору, ціна робіт, виходячи з обсягу виконуваних робіт згідно з проектною документацією, визначена сторонами у додатку №1 до даного договору Договірна ціна та складає 1165740,89 грн, податок на додану вартість складає 233148,18 грн, всього разом з ПДВ, 1398889,07 грн (ціна Договору). Ціна договору є твердою.

Згідно з п. 4.5 Договору оплата ціни договору здійснюється підрядником на користь субпідрядника у наступному порядку. Після підписання даного договору підрядник з метою організації будівельного процесу, залучення будівельної машинної техніки та закупівлі матеріалів та обладнання підрядник може сплатити субпідряднику аванс у розмірі та у строки, окремо обумовлені сторонами. Решту готівкових коштів за виконані роботи, за винятком сплаченого авансу, підрядник сплачує на підставі актів №КБ-2в та довідки №КБ-3, які підписуються уповноваженими представниками щомісячно. Акт №КБ-2в та довідку №КБ-3 субпідрядник передає підряднику не пізніше 20 числа звітного місяця. Підрядник до 14 числа місяця, наступного за звітним, перевіряє його реальність та підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) в розмірі 90 % від суми акту. За рахунок недоплачених 10% таким чином коштів (резервне утримання) підрядник вправі покривати витрати на усунення недоліків в роботах (виявлених навіть після прийняття робіт підрядником), які не усунені субпідрядником у встановлені строки, а також компенсувати збитки, понесені з вини субпідрядника. Залишкові 10% резервного утримання сплачуються субпідряднику протягом 90 днів після підписання кінцевого Акту приймання-передачі виконаних робіт. Сума резервного утримання встановлюється сторонами за правилами ст.ст. 594-597 Цивільного кодексу України . Притримання резервного утримання підрядником не є порушенням умов розрахунків за цим договором та не призводить до застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 4.6 Договору за даним договором розрахунки між сторонами щодо оплати ціни договору здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування підрядником відповідних сум на банківський рахунок субпідрядника.

Згідно з п. 8.17 Договору сторони домовились, що підрядник вправі здійснювати погашення сум неустойок (пені, штрафу), збитків, що передбачені даним договором за порушення субпідрядником своїх обов`язків, а також компенсацій (відшкодувань), погоджених сторонами згідно з умовами даного договору, шляхом відповідного зменшення належних до сплати платежів за роботи (зняття з акту №КБ-2в) або із суми резервного утримання, притриманої згідно п. 4.5.2 цього Договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, в тому числі гарантійних зобов`язань субпідрядника згідно глави 6 даного договору (п. 12.1 договору).

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За змістом ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До матеріалів справи долучено акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року на суму 25001,22 грн; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 на суму 292698,40 грн.

До матеріалів справи долучено: вимогу (претензію) ТОВ "Берліт-СК" про сплату заборгованості, в якій просив відповідача сплатити борг у розмірі 186133,14 грн (докази направлення вимоги суду не надані). Також позивач долучив претензію, адресовану відповідачу на суму 186133,14 грн від 04.07.2018 (докази направлення не долучені до позовної заяви).

До матеріалів справи долучено платіжні доручення на підтвердження суми, коштів, які були перераховані відповідачем позивачу за виконані роботи: № 1909 від 11.11.2016 на суму 45000,00 грн, № 5 від 01.02.2017 на суму 40000,00 грн, № 25 від 03.03.2017 на суму 45000,00 грн, № 2390 від 11.04.2017 на суму 40000,00 грн, № 2399 від 13.04.2017 на суму 40000,00 грн, № 2523 від 19.05.2017 на суму 78000,00 грн, № 2682 від 29.06.2017 на суму 50000,00 грн, № 61 від 17.07.2017 на суму 100000,00 грн, № 2839 від 04.08.2017 на суму 58341,39 грн, № 76 від 10.08.2017 на суму 60000,00 грн, № 175 від 05.10.2017 на суму 101714,26 грн. Загальна сума сплачених згідно вказаних платіжних доручень коштів становить 658055,65 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі № 910/10611/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "ІВІК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берліт-СК" про стягнення 193928,17 грн, яке набрало законної сили постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019, встановлено, що за період з березня по серпень (включно) 2017 року відповідачем були виконані роботи на загальну суму 844188,79 грн. Факт виконання робіт підтверджується підписаними представниками обох сторін актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3. Будь-яких зауважень щодо обсягу та якості робіт, визначених в актах, позивачем не наведено. Оскільки останній акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) був підписаний сторонами 31.08.2018, то в силу положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п.п. 4.5.2 Договору станом на 15.09.2017 позивачем мало бути сплачено на користь відповідача не менше 90% від загальної суми актів, тобто 759769,91 грн. Проте, з матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інженерно-технічний центр ІВІК зобов`язань щодо оплати виконаних відповідачем робіт належним чином виконано не було та із належних до сплати 759769,91 грн сплачено лише 658055,65 грн (з яких: 556341,39 грн сплачено в період з 11.11.2016 по 10.08.2017, а 101714,26 грн - 05.10.2017). З 15.09.2017 року у позивача перед відповідачем утворилась заборгованість з оплати виконаних підрядних робіт у розмірі 287847,40 грн. В подальшому, 10.05.2017 в рахунок оплати виконаних робіт позивачем перераховано відповідачу ще 101714,26 грн. Доказів погашення решти заборгованості - у розмірі 101714,26 грн матеріали справи не містять. Позивачем (як замовником) було порушено зобов`язання за договором в частині оплати виконаних робіт, та станом на 15.09.2018 в останнього перед відповідачем існувала заборгованість. Тому суд погоджується з твердженням відповідача про те, що в силу положень ч. 3 ст.320 Господарського кодексу України та п.п. 2.4.5 Договору відповідачем було правомірно зупинено виконання робіт.

За таких обставин, підстави вважати відповідача таким, що прострочив терміни виконання робіт, передбачені п. 3.1 Договору, відсутні.

Крім того, в постанові Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 № 910/10611/18 встановлено, що згідно з п. 8.17. договору підрядник вправі здійснювати погашення сум неустойок (пені, штрафу), збитків, що передбачені даним договором за порушення субпідрядником своїх обов`язків, а також компенсацій (відшкодувань), погоджених сторонами згідно з умовами даного договору, шляхом відповідного зменшення належних до сплати платежів за роботи (зняття з акту №КБ-2в) або із суми резервного утримання, притриманої згідно п. 4.5.2 цього Договору. Отже, зменшення належних до сплати платежів за роботи можливе за наявності порушень субпідрядником своїх зобов`язань, а враховуючи те, що позивач перший допустився порушення в частині оплати за виконані роботи за серпень 2017р., відсутні підстави для утримання 186133,14 грн. на підставі п. 8.17. договору.

Також в Верховним Судом в постанові від 05.07.2019 № 910/10611/18 встановлено, що оскільки Центр має прострочення платежу за виконані Товариством роботи за серпень 2017 року, то Товариство, у свою чергу, правомірно зупинило виконання робіт, оскільки Центр безпідставно утримав 101 714, 26 грн., а тому підстави для нарахування пені відсутні. Центр неправомірно тримав суму 186 133, 14 грн. з посиланням на пункт 8.17 Договору, тому що зменшення належних до сплати платежів за цим договором за роботи можливе лише за наявності порушення субпідрядником своїх зобов`язань, а Центр першим припустився порушення Договору в частині сплати за виконані роботи за серпень 2017 року, і, отже, відсутні були підстави для утримання суми 186 133, 14 грн. з посиланням на пункт 8.17Договору. Крім того, станом на 15.09.2017 борг за Центром рахувався.

Отже судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено, що ТОВ "ІТЦ "ІВІК" безпідставно утримував кошти у розмірі 186133,14 грн, оскільки, станом на 15.09.2019 за ним обліковувалась заборгованість.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищезазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 186133,14 грн є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 27589,26 грн за період з 15.09.2017 по 15.03.2018, втрати від інфляції у розмірі 21416,95 грн за період з 15.09.2017 по 15.03.2018 та 3% річних у розмірі 5710,00 грн за період з 15.09.2017 по 15.03.2018.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перерахунок 3% річних та вбачає, що розрахунок позивача є арифметично невірним, а тому сума 3% річних за період з 15.09.2017 по 15.03.2018 становить 2951,55 грн і підлягає стягненню з відповідача.

Щодо втрат від інфляції, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України , не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Зазначене помилково не враховано позивачем при здійсненні розрахунку, як і те, що для нарахування інфляційних втрат необхідно, щоб прострочення виконання зобов`язання у місяці, в якому діє відповідний індекс інфляції, мало місце.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 № 904/7401/16.

Таким чином, встановивши, що термін прострочення відповідача виконання зобов`язання з оплати отриманого товару за кожен період, окремо становить менше одного місяця, суд здійснив перерахунок втрат від інфляції, в зв`язку з чим обґрунтованою є сума у розмірі 10462,54 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 8.5 договору у випадку порушення підрядником строків сплати грошових коштів за виконані роботи, а також строків повернення резервного утримання, він зобов`язаний сплатити на користь субпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої (неоплаченої) суми, за кожен день прострочення.

Згідно перерахунку суду сума пені (за заявлені періоди) є більшою, ніж та, що визначена позивачем до стягнення. Відповідно до частини 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. З огляду на вищезазначене сума пені підлягає стягненню у розмірі, заявленому позивачем до стягнення - 27589,26 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "ІВІК" (код ЄДРПОУ 39507458, 03115, м. Київ, вул. Крамського/Котельникова, 14/34) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берліт-СК" (код ЄДРПОУ 33999074, 03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 42, к. 346 А) суму боргу у розмірі 186133 (сто вісімдесят шість тисяч сто тридцять три) грн. 14 коп. пеню у розмірі 27589 (двадцять сім тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 2951 (від тисячі дев`ятсот п`ятдесят одна) грн 55 коп., втрати від інфляції у розмірі 10462 (десять тисяч чотириста шістдесят дві) грн 54 коп., судовий збір у розмірі 3407 (три тисячі чотириста сім) грн 05 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "ІВІК" (код ЄДРПОУ 39507458, 03115, м. Київ, вул. Крамського/Котельникова, 14/34) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берліт-СК" (код ЄДРПОУ 33999074, 03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 42, к. 346 А) 3% річних у розмірі 2758,45 грн та втрат від інфляції у розмірі 10954,41 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 19.07.2019

Суддя І.В.Усатенко