Рішення

від 18.07.2019 по справі 916/998/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2019 р. Справа № 916/998/19 Господарський суд Одеської області, м.Одеса у складі:

судді Малярчук І.А.

за участі секретаря судового засідання Мукієнко Д.С.

розглянувши справу №916/998/19 за позовом: Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта» (02081, м. Київ, вул.Здолбунівська, 7-Д) до Кодимської районної ради Одеської області (66000, Одеська область, м. Кодима, площа Перемоги, 1)

про визнання за ПАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта» права власності на нежитлове приміщення, частину адмінбудинку (на першому поверсі) - 2 кімнати - (24.8 кв.м. та 13,9 кв.м.) загальною площею 38,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: Лічман В.Л., згідно довіреності від 06.05.19 р.

від відповідача: Марковська І.В., згідно довіреності № 25 від 22.04.19 р.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальних дій суду:

Позивач заявлений позов підтримує, подав до суду відповідь на відзив відповідача від 21.05.19 р. за вх.№ 9896/19, пояснення від 03.07.19 р. за вх.№ 13193/19, зазначає, що позивач є правонаступником Укрдержстраху, державної комерційної організації, яка вела свою діяльність за тією ж адресою, що й Кодимське районне відділення Одеської обласної дирекції ПАТ „НАСК „Оранта» на сьогоднішній день. Позивач займав і продовжує займати частину першого поверху адмінбудинку, а саме 2 кімнати, загальною площею 38,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , не отримуючи від відповідача до грудня 2018 р. жодних вимог або зауважень (лист Кодимської районної ради № 04-06/504 від 10.12.18 р.) щодо незаконного перебування у будівлі, та добросовісно здійснюючи обслуговування даного приміщення за власний рахунок. Факт знаходження позивача у будівлі без договору оренди виявився влітку 2018 р., коли адміністративний будинок АДРЕСА_2 передавався з балансу відділу освіти молоді та спорту Кодимської районної держадміністрації на баланс комунальної установи „Кодимський районний центр фінансово-господарського обслуговування установ та закладів культури» Кодимської районної ради Одеської області. Позивач наголошує, що між ним та Кодимською райрадою ніколи не укладалось жодних договорів оренди приміщення.

Проаналізувавши положення ст.344 ЦК України та судову практику, викладену у постанові ВС від 05.06.18 р. у справі № 924/925/17, позивач зауважує та тому, що упродовж усього строку володіння майном був упевнений, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно на підставах, достатніх для набуття права власності на нього. Протягом усього строку володіння приміщенням позивач оплачує послуги з електропостачання, водопостачання, теплопостачання, проводить ремонтні роботи, тобто здійснював та здійснює володіння майном відкрито, надаючи у такий спосіб дійсному власнику можливість заявити свої права на майно, однак, власник майна упродовж тривалого часу не виявляє наміру визнати спірне майно своїм, тобто він погодився із його втратою, у зв`язку з чим спірне майно, на думку позивача, може бути визнано власністю фактичного добросовісного володільця.

Як обґрунтовує позивач, фактичне володіння може виникнути як на законній підставі, так і внаслідок протиправного заволодіння. Потрібні юридичні підстави такого фактичного володіння, його юридичний титул. Саме це дає привід законне володіння іменувати титульним володінням. Незаконне володіння не базується на правовій основі, тому його називають безтитульним. Незаконне володіння, у свою чергу, поділяється на добросовісне і недобросовісне. Добросовісне є таке володіння, за якого володілець не знає і не повинен знати про його незаконність. Різновидом добросовісного володіння є володіння давнісне. Володіння визнається давнішнім, коли особа, яка не є власником майна, добросовісно, відкрито і безперервно володіє ним як своїм власним протягом строку, що перевищує строк, встановлений законом. Саме на такому володінні займаним приміщенням наголошує позивач. Стосовно поданого технічного паспорту на займані приміщення, виготовленого у 2005 році, позивач зазначає, що технічний паспорт БТІ - це інформаційний документ, який містить вичерпну інформацію про об`єкт нерухомості. Технічний паспорт не відноситься до правовстановлюючих документів. Залежно від мети оформлення, технічний паспорт може видаватися, як для цілісної споруди, так і для окремого його приміщення. Наданий технічний паспорт є лише одним з підтверджуючих доказів довготривалості добросовісного володіння займаними приміщеннями.

Також стосовно посилань відповідача на застосування до спірних правовідносин ЦК України в редакції від 16.01.13 р., що набрав чинності з 01.01.04 р., позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ правила ст.344 ЦКУ про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, тобто з 2001 року, що зумовлює застосування позивачем даної норми до спірних правовідносин. При цьому зважаючи на довготривале користування позивачем приміщеннями, в яких розташоване Кодимське районне відділення, то з 2001 року до подання даної позовної заяви пройшло набагато більше часу, для того, щоб визнати право власності позивача на дані приміщення відповідно до ст.344 ЦКУ.

Посилання відповідача на судову практику, яку слід застосувати при розгляді даної справи, а саме на постанову Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 126/3733/15-ц, позивач вважає недоречними, так як в означеній справі обставини відрізняються від обставин даної господарської справи, в ній іде мова про отримання спірної частини нежитлової будівлі у власність на підставі договору купівлі-продажу, тобто титульного заволодіння майном, в той час як у даній справі №916/998/19 йде мова про безтитульне володіння позивачем займаними приміщеннями.

Відповідач, заявлений позивачем позов не визнає, подав до суду відзив на позовну заяву від 02.05.19 р. за вх.№ 8550/19, заперечення на відповідь на відзив від 19.06.19 р. за вх.№ 12237/19, в яких відзначає, що будівля в якій знаходяться спірні приміщення відповідно до рішення Кодимської районної ради від 15.01.99 р. № 39-XXIII „Про майно спільної власності територіальних громад, управління яким здійснює районна рада» та рішення Кодимської райради від 04.12.13 р. № 378-VI „Про майно спільної власності територіальних громад, сіл, селища, міста Кодимського району, управління яким здійснює Кодимська районна рада» (зі змінами), являється спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста району, управління якими здійснює Кодимська районна рада. У відповідача є виготовлені у встановленому законом порядку технічний паспорт та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс - адміністративний будинок АДРЕСА_3 . За наведеного, відповідач вважає, що спірні приміщення, які знаходяться в адміністративному будинку АДРЕСА_2 та в яких розміщено ПАТ НАСК „Оранта» належать Кодимській райраді на праві власності. Факт відсутності укладеного між сторонами договору оренди спірних приміщень було встановлено в ході передання з балансу відділу освіти молоді та спорт Кодимської райдержадміністрації на баланс комунальної установи „Кодимський районний центр фінансово-господарського обслуговування установ та закладів культури» Кодимської райради. Так, при з`ясуванні причин не укладення договору оренди майна, райрадою було отримано лист від позивача, в якому останній зазначив, що є власником майна та має правовстановлюючі документи щодо цього, а звернення ради не містить будь-яких обгрунтувань щодо правомочності витребування інформації та мети її використання, так як дана інформація є конфіденційною відповідно до внутрішніх розпорядчих документів позивача. Із відповіді КП „Кодимське районне бюро технічної інвентаризації» від 23.04.19 р. № 685 на запит ради щодо виготовлення ПАТ „НАСК „Оранта» технічного паспорту на спірні приміщення вбачається, що за даними КП „Кодимське РБТІ» архівної справи на ПАТ „НАСК „Оранта» за адресою: 66000, Кодимський район, м.Кодима, вул. Соборна, 88 не існує. Окрім цього, відповідач акцентує увагу суду на ту обставину, що в період з 2003 р. по 2011р. балансоутримувачем адмінбудівлі була Кодимська райдержадміністрація, яка укладала з НАСК „Оранта» 18.10.05 р. договір на надання послуг. Підсумовуючи наведене, посилаючись на судову практику, викладену в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 15.02.17 р. по справі № 126/3733/15-ц, відповідач доходить висновку про наявність підстав для відмови позивачу у задоволенні позову та зазначає, що набуття права власності на майно за набувальною давністю неможливе, коли існує титульне володіння, тобто особа володіє майном на певній правовій підставі, навіть оформленої не повністю правильно або за положенням вже не діючого законодавства, що виключає можливість застосування набувальної давності, а тому положення ст.344 ЦКУ, який набрав чинності з 01.01.04 р. до спірних відносин застосуванню не підлягають.

Ухвалою від 09.04.19 р. судом було відкрито провадження у справі № 916/998/19, визначено її розгляд в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 26.04.19 р.

В судовому засіданні 26.04.19 р. судом в порядку ч.4 ст.233 ГПК України було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 03.06.19 р. відповідно до чого суд ухвалою від 26.04.19 р. згідно ст. 120 ГПК України викликав ПАТ „НАК „Оранта» у судове засідання, яке відбудеться 03.06.19 р. о 10 год. 20 хв.

Ухвалою від 03.06.19 р. судом продовжено строк проведення підготовчого провадження до 10.07.19 р. включно, відкладено підготовче засідання суду на 19.06.19р. о 12 год. 40 хв.

Ухвалою від 19.06.19 р. судом закрито підготовче провадження в судовому засіданні 19.06.19 р. та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 18.07.19 р. о 12год.00хв.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

03.11.1977 р. Виконком Кодимської райради народних депутатів прийняв рішення №476 „Про прийняття інспекції Держстраху в дольову участь у добудові будівлі райвиконкому» відповідно до якого у зв`язку з тим, що інспекція Держстраху розміщується в приміщенні виконкому у трьох кімнатах, що ускладнює нормальну роботу інспекції із-за нестачі робочих місць та враховуючи, що апарат інспекції Держстраху в подальшому буде збільшуватись, виконком райради народних депутатів вирішив прийняти інспекцію Держстраху в дольову участь у добудові будівлі райвиконкому та виділити по закінченню будівництва одну кімнату площею 15 кв.м., прийняти від виконкому Держстраху 15,0тис.руб. для добудови приміщення райвиконкому.

27.11.1989 р. Виконком Кодимської районної ради народних депутатів розглянувши багато численні пропозиції колективів вчителів та жителів району про необхідність будівництва районного Будинку піонерів та школи мистецтв прийняв рішення № 265 „Про доповнення в дольовій участі підприємств, організацій по будівництву районної школи мистецтв та районного Будинку піонерів» відповідно до п.1, пп.3.7. п. 3 якого вирішив: провести реконструкцію учбового корпусу бувшої Кодимської СШ № 2 в районний Будинок піонерів та районну школу мистецтв із добудовою двох поверхового корпусу; провести реконструкцію учбового корпусу СШ № 2 в районний Будинок піонерів та районну школу мистецтв за рахунок коштів підприємств, організацій, колгоспів, установ району в наступних сумах: районна інспекція Держстраху - 15 тис.руб.

Позивач в підтвердження правонаступництва Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) подав до справи копію Статуту ПАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта» в новій редакції, затвердженій рішенням річних Загальних зборів акціонерів ПАТ „НАСК „ОРАНТА» протокол № 2/2016 від 22.04.16р. в п.1.1 якого відзначено, що відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 23.04.15 р., оформленого протокол № 1/2015 від 23.04.15 р. ПАТ „НАСК „ОРАНТА» продовжує свою діяльність в результаті зміни типу та найменування ВАТ НАСК „ОРАНТА» , що, в свою чергу, раніше здійснювало діяльність із найменуванням НАСК „ОРАНТА» , яка, в свою чергу, була заснована Фондом державного майна України шляхом перетворення Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) відповідно до Постанови КМУ № 709 від 07.09.1993 р. „Про створення НАСК „Оранта» у порядку і на умовах, передбачених Указом Президента України від 15.06.1993 р. „Про корпоратизацію підприємств» , та проведенням його діяльності у відповідності із вимогами чинного законодавства, зокрема ЗУ „Про акціонерні товариства» . Також, в підтвердження правонаступництва позивачем надано наказ Правління Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) від 29.12.1993 р. № 94 „Про реорганізацію Української державної страхової комерційної організації» .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.01.19 р. за № 1004912538 позивачем створено та проводять свою діяльність відокремлені підрозділи, зокрема Одеська обласна дирекція НАСК „Оранта» . Згідно до Положення про Кодимське районне відділення Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта» Кодимське районне відділення Одеської обласної дирекції НАСК „Оранта» є структурним підрозділом дирекції НАСК „Оранта» .

Наразі, підтверджуючи добросовісне, безтитульне володіння двома кімнатами, загальною площею 38,7 кв.м. частини адмінбудинку на першому поверсі, розташованому за адресою АДРЕСА_1 , позивач подав до матеріалів справи: технічний паспорт від 18,04.05 р. на нежитлові приміщення по АДРЕСА_4 , який не містить підписів особи, що його виготовила та печатки Кодимського районного бюро технічної інвентаризації; договір про надання консультаційних послуг № 01-КП від 01.03.06р., укладений між Кодимським відділенням НАСК „Оранта» та ОСОБА_1 про надання останньою консультаційних послуг з питань бухгалтерського та податкового обліку відділення, адресу якого в розділі реквізити вказано як АДРЕСА_1 Кодима АДРЕСА_5 вул АДРЕСА_6 Леніна АДРЕСА_4 ; поданий 10.02.06 р. до Кодимської держаної податкової інспекції відділенням Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в якому місцезнаходження відділення зазначено як м. Кодима, вул.Леніна, 88; направлення Кодимського районного центру зайнятості на працевлаштування №15130706130002001 від 15.06.07 р., № 15130601280029007 від 13.03.06 р., відповідно до яких ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було направлено для працевлаштування на вакантні робочі місця у Кодимському відділенні НАСК „Оранта» ; технічний паспорт 1-фазного розрахункового вимірювального комплексу № 004241 від 13.04.07 р., розміщеного в приміщенні по АДРЕСА_4 ; акт опломбування від 13.04.07 р. № 00369 приладу обліку електроенергії в приміщенні за адресою АДРЕСА_4 ; додаткова угода від 13.11.15 р. до договору на постачання електроенергії від 11.02.09 р. № Кд-92.

Кодимська райрада зверталась до ПАТ „НАСК „Оранта» з листами від 10.12.18 р. №08-06/504, від 01.02.19 р. № 04-04/26 щодо надання наявних правовстановлюючих документів та технічної документації на приміщення адмінбудівлі, загальною площею 38,7кв.м., розташованої в АДРЕСА_7 .Кодима, АДРЕСА_1 88, у відповідь на які, листом від 08.01.19р. № 08-04-16/64 позивач означив про безпідставність звернення з такими клопотаннями, оскільки інформація щодо правокористування приміщеннями не відноситься до публічної, а є конфіденційною, тому розголошенню не підлягає.

В обґрунтування правомочностей володіння спірними приміщеннями адмінбудівлі за адресою АДРЕСА_4 Кодимська АДРЕСА_8 подала до суду наступні докази.

Розпорядженням „Про порядок утворення адміністративних будівель по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 пл. Перемоги,1» від 14.10.1997 р. № 520 Кодимська райдержадміністрація визначила Кодимський міськвиконком розпорядником по управлінню майном загального користування, яке необхідне для нормального забезпечення функціонування адмінбудівлі за адресою АДРЕСА_4 та затвердила перелік майна і будівель, що передаються Кодимському міськвиконкому із взяттям на баланс по бухгалтерському обліку.

За рішенням Кодимської райради »Про майно спільної власності територіальних громад, управління якими здійснює районна рада» від 15.01.1999 р. № 39-ХХІІІ було затверджено перелік об`єктів спільної власності територіальних громад, управління якими здійснює районна рада, в тому числі тих, що раніше знаходились у власності районної ради, станом на 01.01.1999 р. згідно з додатком. Пунктом 1.1. Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад, управління якими здійснює районна рада, станом на 01.01.1999 р., що є додатком до рішення № 39-ХХІІІ, зазначено адміністративні будинки районної ради (пл. Перемоги, 1 та вул.Леніна,88) з майном, яке в повному обсязі забезпечує діяльність районної ради та районної державної адміністрації.

Балансоутримувачем адміністративного будинку АДРЕСА_2 , розташованого АДРЕСА_4 відповідно до рішення Кодимської райради „Про визначення балансоутримувача адміністративного будинку АДРЕСА_9 ) та будівлі по АДРЕСА_10 » від 12.06.03 р. № 108-ХХІV визначено Кодимську районну державну адміністрацію.

Нову редакцію Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Кодимського району, управління якими здійснює Кодимська районна рада, станом на 01.12.13 р., згідно з додатком 1, затверджено відповідно до рішення Кодимської районної ради № 378-VI від 04.12.13 р. „Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Кодимського району, управління яким здійснює Кодимська райрада» . Так, в пп.1.1. п.1 Переліку об`єктів зазначено цілісний майновий комплекс - адміністративний будинок АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 .

06.12.18 р. Кодимська районна рада своїм рішенням № 451-VIІ „Про внесення змін до рішення районної ради від 04.12.13 р. № 378-VI „Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Кодимського району, управління яким здійснює Кодимська районна рада» пп. 1.1 п.1 переліку об`єктів викладено в наступній редакції: майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста району, повноваження з управління якими делеговані районній державній адміністрації - адміністративно-господарські об`єкти та незавершений будівництвом об`єкт „Газифікація с.Лисогірка Кодимського району, газові мережі (Газопровід - відвід та ГРС смт. Слобідка): цілісний майновий комплекс - адміністративний будинок № 2 (66000, Одеська область, м.Кодима, вул. Соборна,88) (балансоутримувач - комунальна установа „Кодимський районний центр фінансово-господарського обслуговування установ та закладів культури» Кодимської районної ради Одеської області).

Рішенням Кодимської райради „Про визначення балансоутримувача цілісного майнового комплексу адміністративного будинку АДРЕСА_9 » від 29.12.11 р. № 159-VI з метою забезпечення ефективного використання цілісного майнового комплексу адмінбудинку № 2 райрада вирішила визначити відділ освіти Кодимської райдержадміністрації балансоутримувачем цілісного майнового комплексу адмінбудинку № 2, розташованого за адресою м. Кодима АДРЕСА_5 вул АДРЕСА_4 , зобов`язано начальника відділу освіти районної державної адміністрації Сільницьку Л.С ОСОБА_3 в місячний термін укласти з бюджетними установами, службові кабінети яких знаходяться у вищезазначеній будівлі, договори оренди комунального майна та договори про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна. Подалі рішенням від 09.08.18 р. № 409-VII „Про визначення балансоутримувача цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Кодимського району» балансоутримувачем цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку АДРЕСА_9 та належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Кодимського району та знаходиться на балансі відділу освіти, молоді та спорту Кодимської райдержадміністрації визначено комунальну установу „Кодимський районний центр фінансово-господарського обслуговування установ та закладів культури» , доручено керівнику комунальної установи забезпечити внесення змін до діючих договорів оренди нежитлових приміщень в цілісному майновому комплексі - адміністративному будинки № 2.

Також відповідачем подано до справи технічний паспорт на цілісний майновий комплекс - адміністративний будинок АДРЕСА_9 , виготовлений станом на 31.08.2016 р., що мітить підпис керівника КП „Кодимське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_4 та печатку даного підприємства, замовником технічної інвентаризації вказано Кодимську районну раду із розміром частки - 1 ціле.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності за індексним № 154057720, сформованим 28.01.19 р., цілісний майновий комплекс - адміністративний будинок № АДРЕСА_2 , загальною площею 1796 кв.м., який зазначений в технічному паспорті під літерою „А, Б, В» ; А -адміністративна будівля, а-прибудова, Б-гаражі, В-котельна, Г-вбиральня, Д, №1- бетонне вимощення, №2 -огорожа, №3 -асфальтове покриття за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер:1816639951225 належить на праві комунальної власності за розміром частки 1/1 за Кодимською районною радою.

Згідно наданої відповідачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №154057720 від 28.01.2019р. об`єкт нерухомості - нежиле приміщення, дві службових кімнати, загальною площею 29,4кв.м. - за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстрований на праві власності за Кодимським районним центром зайнятості.

Як факт договірного користування позивачем спірними приміщеннями, на думку відповідача, свідчить договір на надання послуг від 18.10.05 р., укладений між Кодимською районною державною адміністрацією та Кодимським відділом НАСК „Оранта» , в якому вказано про надання адміністрацією відділенню службового приміщення площею 45,8 кв.м., послуги по забезпеченню службового приміщення опаленням, охороною, вивезенням сміття, та інших послуг пов`язаних з підтриманням у належному стані адмінбудівлі, а останній зобов`язується прийняти послуги та оплатити їх.

У листі від 23.04.19 р. №685 КП „Кодимське БТІ» повідомляє, що за даними комунального підприємства архівної інвентаризаційної справи на ПАТ НАСК „Оранта» за адресою 66000, Кодимський район, м.Кодима, вул.Соборна,88 не існує.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, чи відмови в задоволенні позову, суд дійшов таких висновків з огляду на наступне законодавство та усталену судову практику:

Відповідно до ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи). Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ст.ст.15, 16 ЦК України).

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно грунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст.344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт, законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація). Набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом ст.2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава України, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння ним має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст.344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинств означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач, як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, не виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, не зважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном. Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давністного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію. Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давністного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомити інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому, втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абз.2 ч.3 ст.344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2 ст.344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі. Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Наразі, при вирішенні спорів, пов`язаних із набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння, при цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Незнання і неможливість особи знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності не є умовою набуття цією особою права власності за набувальною давністю. Поняття „Добросовісний набувач права власності на майно» і „особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном» у цивільному праві не є тотожним. У контексті ч.1 ст.344 ЦК України добросовісністю є не вчинення особою перешкод власнику майна у реалізації ним свого права власності на майно протягом строку, визначеного у цій нормі. На забезпечення можливості власника бути обізнаним про те, що інша особа володіє його майном, і реалізувати своє право власності, покликана умова про відкритість володіння.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, із наявних в матеріалах справи доказів вбачається участь у 1977 р., 1989р. правопопередника позивача у дольовій реконструкції адмінбудівлі в м.Кодима по вул.Леніна (нині Соборна),88, Будинку піонерів та районної школи мистецтв, користування останнім спірними приміщеннями, принаймні за поданих до справи позивачем договору про надання консультаційних послуг № 01-КП від 01.03.06 р., розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 10.02.06 р., направлень на працевлаштування №15130706130002001 від 15.06.07 р., № 15130601280029007 від 13.03.06р., технічного паспорту 1-фазного розрахункового вимірювального комплексу від 13.03.07 р. № 004241, акту про пломбування від 13.03.07 р. № 003969, додаткової угоди від 13.11.15 р. до договору про постачання електричної енергії від 11.02.09 р. № Кд-92, в яких відзначено адресу Кодимського відділення НАСК „Оранта» саме як м.Кодима, вул. Леніна, 88, тобто щонайменше із 2006 р., і як наголошує позивач відкритого володіння ним спірним майном, без будь-яких зауважень з цього приводу відповідача. З боку Кодимської райради, претензії у відношенні до спірних приміщень стали озвучуватись починаючи з грудня 2018р. з направленням відповідних листів від 10.12.18 р. № 08-06/504, від 01.02.19 р. № 04-04/26, у відповідь на які ПАТ „НАСК „Оранта» було направлено листа від 08.01.19 р. № 08-04-16/64 в якому викладено відмову у наданні інформації щодо існуючих правовстановлюючих документів. В існуванні означених обставин, позивач вбачає свою добросовісність набуття майна, його безтитульність та відкрите користування, а відповідно і наявність правових підстав згідно ст.344 ЦК України у визнанні в судовому порядку набуття права власності на спірні приміщення за набувальною давністю.

Між тим, із поданих відповідачем до матеріалів справи доказів, зокрема вище проаналізованих судом: рішень Виконкому Кодимської районної ради народних депутатів №476 від 03.11.1977 р., № 265 від 27.11.1989 р., рішень Кодимської райради від 15.01.1999р. № 39-ХХІІІ, від 04.12.13 р. № 378-VI, від 06.12.18 р. № 451-VIІ, від 12.06.03 р. № 108-ХХІV, від 29.12.11 р. № 159-VI, від 09.08.18 р. № 409-VIІ, розпорядження Кодимської районної державної адміністрації від 14.10.1997 р. № 520, вбачається прийняття радою низки розпорядчих актів протягом строку з 1999 р. по 2018 р. щодо утримання, розпорядження, користування, володіння відповідачем цілісним майновим комплексом адмінбудівлею, розташованою за адресою АДРЕСА_4 . Водночас, згідно наявного у справі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.04.19 р. за індексним номером витягу 164486847 за Кодимською районною радою на підставі рішення про внесення змін до рішень районної ради від 04.12.13р. №378-VI, від 06.12.18 р. № 451-VIІ, технічного паспорта від 31.08.16 р., виготовленого КП „Кодимське РБТІ» державним реєстратором Яворською О.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46590988 від 22.04.19 р. та внесено запис про реєстрацію на праві комунальної власності в розмірі часток 1/1 за реєстровим номером об`єкта нерухомого майна 1816639951225 на цілісний майновий комплекс - адміністративний будинок № АДРЕСА_2 , загальною площею 1796 кв.м., який зазначений в технічному паспорт під літ.»А, Б, В» ; А - адміністративна будівля, а - прибудова, Б - гаражі, В - котельня, Г - вбиральня, Д, № 1 - бетонне вимощення, № 2 - огорожа, № 3 -асфальтове покриття, розташовані за адресою АДРЕСА_4 . Доказів не включення до цілісного майнового комплексу - адмінбудівля № 2 спірних приміщень, матеріали справи не містять, як не містять і доказів оформленого правоволодіння ними позивачам.

За наведених обставин, державної реєстрації за Кодимською ранонною радою права власності на цілісний адміністративний комплекс - адмінбудівлю № 2, в тому числі і на спірні приміщення, які входять до складу адмінбудівлі, у суду відсутні правові підстави для визнання за ПАТ „НАСК» Оранта» права власності на нежитлове приміщення, частину адмінбудинку (на першому поверсі) - 2 кімнати - (24,8 кв.м. та 13,9 кв.м.), загальною площею 38,7 кв.м., у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні заявлених позивачем позовних вимог. При цьому, проаналізувавши рішення Виконкому Кодимської районної ради народних депутатів від 03.11.1977 р. № 476, від 27.11.1989 р. № 265, суд дійшов висновку, що дані акти не визначають факту добросовісного набуття позивачем частини адмінбудинку (на першому поверсі) - 2 кімнати - (24,8 кв.м. та 13,9 кв.м.), оскільки рішення № 476 містить інформацію про розміщення Держстраху у трьох кімнатах будівлі виконкому, можливість виділення правопопереднику позивача саме після закінчення добудови адмінбудинку однієї кімнати площею 15 кв.м., отримання від останнього грошових коштів для проведення добудови, що не підтверджує факту наявності права власності на три кімнати в будівлі, передачі кімнати площею 15 кв.м., та не співвідноситься із площею приміщень наведених у позовних вимогах. Рішення № 265 сповіщає про надання вказівки виконкомом по проведенню реконструкції Кодимської середньої школи № 2 у Будинок піонерів та районну школу мистецтв, можливе прийняття від Держстраху та інших підприємств, організацій, колгоспів, установ району грошових коштів для здійснення реконструкції школи, однак ніяким чином не свідчить про набуття на цій підставі права власності на приміщення зовсім іншого об`єкту нерухомості - адмінбудівлі. Отже, рішення виконкому райради №№ 476, 265 не дають можливим дійти висновку, що на їх підставі позивач заволодів спірним майном, частиною адмінбудинку (на першому поверсі) - 2 кімнати - (24,8 кв.м. та 13,9 кв.м.) у м. АДРЕСА_10 , АДРЕСА_1 і таке володіння мало правовий характер який в подальшому відпав, наступне володіння позивачем таким майном було безтитульним, тобто таким володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Звідси, позивач не може вважатися володільцем, який добросовісно заволодів спірним майном, а відсутність добросовісності у позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені ст.344 ЦК України. Водночас, з огляду на наявну державну реєстрацію за Кодимською районною радою права комунальної власності на адмінбудівлю №2, в склад якої входять спірні приміщення, є підстави вважати наявним титульне володіння, що також виключає можливість визнання права власності на об`єкт за набувальною давністю.

Відповідно обґрунтування позивачем відкритості перебування у спірних приміщеннях щонайменш з 2006р., з врахуванням встановлення судом відсутності добросовісності заволодіння ним майном, титульності володіння ним відповідачем, дана обставина не є підставою для задоволення судом позовних вимог позивача.

Дані висновки суду узгоджуються із судовою практикою, зокрема викладеною у постанові Великої Палати ВС від 14.05.19 р. у справі № 910/17274/17.

Окремо слід відмітити про те, що визначаючи площу спірних приміщень позивач брав до уваги дані технічного паспорта, виготовленого у 2005 р., однак, неоформленого належним чином, що за таких обставин є неналежним доказом технічних характеристик, ще й з врахуванням того, що із технічного паспорту від 31.08.2016р., виготовленого КП Кодимське РБТІ та оформленого належним чином, не вбачається наявність в адмінбудівлі №2 на її 1 поверсі кімнат площею 24,8кв.м. та 13,9кв.м.

Враховуючи вище викладене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги про визнання за ПАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта» право власності на нежитлове приміщення, частину адмінбудинку (на першому поверсі) - 2 кімнати - (24.8км.м. та 13,9 кв.м.) загальною площею 38,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим, відмовляє у їх задоволенні у повній мірі.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача судом не задоволено, сплачений ним судовий збір в сумі 2 205 грн., відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст.129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта» (02081, м. Київ, вул.Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) до Кодимської районної ради Одеської області (66000, Одеська область, м. Кодима, площа Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 20949048) про визнання права власності.

2. Витрати Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта» (02081, м. Київ, вул.Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) по оплаті судового збору в сумі 2 205 (дві тисячі двісті п`ять) грн. покладаються на платника.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 липня 2019 р.

Суддя І.А. Малярчук