Ухвала

від 09.07.2019 по справі 757/35107/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35107/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання заступник начальника відділу організації процесуального керівництва у перейнятих кримінальних провадженнях, спільних слідчих груп управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, -

В С Т А Н О В И В :

08.07.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступник начальника відділу організації процесуального керівництва у перейнятих кримінальних провадженнях, спільних слідчих груп управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про арешту на тимчасово вилучене майно, яке вилучене в ході проведення обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

09 липня 2019 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, слідчим було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, слідчим у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вважає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2017 під № 12017100100008734 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 258-5 КК України, за фактами шахрайського заволодіння грошовими коштами Посольства Азербайджанської Республіки в Україні під час проведення ремонтних робіт, самовільного зайняття земельної ділянки Посольства та фінансування іноземними громадянами у співучасті з громадянами України діяльності терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР».

Процесуальне керівництво досудовим розслідування у вказаному провадженні здійснюється групою прокурорів Генеральної прокуратури України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни Азербайджанської Республіки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та громадянка України ОСОБА_7 займаються підприємницькою діяльністю та володіють ТОВ «АЗУД» (код ЄДРПОУ 37217469), яка діє під торговельною маркою «Царская династия» і зареєстрована та функціонує на непідконтрольній території України, а саме на територіях, які контролюють терористичні організації «ДНР» та «ЛНР» за адресою: Донецька обл., місто Донецьк, вул. Петровського, будинок 101-В.

Вказані особи, використовуючи торгівельну марку, займаються виробництвом та збутом ковбасних, м`ясних та інших продуктових виробів, що реалізуються на території, яка підконтрольна так званим «ДНР» та «ЛНР», сплачують податки та відповідні відрахування до терористичних організацій.

Таким чином, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що громадяни Азербайджанської Республіки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та громадянка України ОСОБА_7 отримують від діяльності ТОВ «АЗУД» та реалізації продукції торговельної марки «Царская династия» грошові кошти, які сплачують до «органів влади» терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», у вигляді «податків» та «зборів», чим фактично здійснюють фінансування діяльності цих терористичних організацій.

За таких обставин є достатні підстави вважати, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення можуть бути причетні громадяни Азербайджанської Республіки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та громадянка України ОСОБА_7 .

В ході розслідування слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва 18.06.2019 ухвалено рішення, яким прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні надано дозвіл на проведення обшуку приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому 03.07.2019 прокурорами групи прокурорів та працівниками Департаменту контррозвідки СБУ, які діяли на підставі відповідного доручення, проведено обшук вказаних приміщень, в яких здійснюють свою діяльність ТОВ «Укрсхідінвес» та ТОВ «Султан Агро», та які на праві власності належать підприємству ТОВ «Укрсхідінвес», в ході якого, серед іншого, виявлено комп`ютер марки «LENOVO» (моноблок) серійний номер СІ02352917 і шнур живлення до комп`ютера. Під час огляду вказаного комп`ютера на місці проведення ошуку, шляхом його увімкнення та введення ключових слів у пошуковій системі виявлено електронні версії документів фінансово господарської діяльності ТОВ «Укрсхідінвест», зокрема бухгалтерські звіти, податкові накладні тощо.

Крім того, в ході обшуку виявлено ноут-бук марки «ASUS» серійний номер QCWB335, оглянути який на місці проведення обшуку не виявилось можливим оскільки не вдалось його увімкнути. Вказану комп`ютерну техніку було вилучено.

Разом з цим, слід зазначити, що ухвалою слідчого судді від 18.06.2019 серед іншого надано дозвіл лише на вилучення електронних носіїв інформації (жорстких дисків, флеш-накопичувачів, дисків тощо), в частині вилучення комп`ютерів відмовлено.

Однак, зважаючи на специфіку технічних характеристик вилучених комп`ютерів (комп`ютер марки «LENOVO» - моноблок, а жорсткий диск ноут-бука марки «ASUS» вмонтовано в корпус), вилучити під час обшуку жорсткі диски з комп`ютерів не виявилось можливим.

Враховуючи, що вилучені під час проведення обшуку комп`ютери (їх жорсткі диски, які вмонтовані у корпуси) можуть зберігати сліди та відомості про вчинені кримінальні правопорушення, зокрема електронні версії документів щодо фінансово-господарської діяльності та взаємовідносин між суб`єктами господарювання ТОВ «АЗУД», торгівельної марки «Царская династія», ТОВ «Феракс», ТОВ «А.С.В.», ТОВ «Р.І.К. Люкс» і ТОВ «Укрсхідінвест», з метою збереження речових доказів, а також подальшого проведення огляду жорстких дисків за участі спеціаліста, а також призначення експертизи комп`ютерної техніки, виникла необхідність у накладенні арешту на комп`ютери, які виявлено та вилучено в ході проведення обшуку.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на комп`ютери, які було виявлено та вилучено 03.07.2019 під час проведення обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що постановою заступника начальника відділу організації процесуального керівництва у перейнятих кримінальних провадженнях, спільних слідчих груп управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 04.07.2019 вилучене в ході приміщень за адресою: АДРЕСА_1 речовим доказом.

Слідчим доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання заступник начальника відділу організації процесуального керівництва у перейнятих кримінальних провадженнях, спільних слідчих груп управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучене в ході проведення обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: комп`ютер марки «LENOVO» (моноблок) серійний номер СІ02352917, шнур живлення до комп`ютера «LENOVO» та ноут-бук марки «ASUS» серійний номер QCWB335.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1