Постанова

від 17.07.2019 по справі 388/1864/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2019 року м. Кропивницький

справа № 388/1864/18

провадження № 22-ц/4809/1087/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Мурашка С. І.,

за участю секретаря судового засідання Деменко О. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області (суддя Степанов С. В.) від 03 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди за договором від 10 жовтня 2012 року, проведеної 12 серпня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Долинського РУЮ Проценком С. В., номер запису про інше речове право - 2090343.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 5,86 га на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. 10 жовтня 2012 року ОСОБА_3 , яка діяла від її мені на підставі скасованої довіреності, тобто без повноважень, уклала з ОСОБА_4 договорі оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 49 років. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 листопада 2018 року по цивільній справі ЄУН 388/556/18 в задоволенні її позову до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовлено, але з тих підстав, що договір не набрав чинності, а тому не може бути розірваний. Оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки здійсненна на підставі нечинного договору, вона підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2019 року позов задоволено. Суд скасував державну реєстрацію іншого речового права за договором оренди землі від 10 жовтня 2012 року, проведену 12 серпня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Проценком Сергієм Васильовичем, номер запису про інше речове право 2090343, а також стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесений нею судовий збір в розмірі 704,80 грн (с. 40 - 41).

Суд встановив, що на підставі договору оренди від 10 жовтня 2012 року, який не був зареєстрований у встановленому законом порядку та не набрав чинності, за відповідачем зареєстровано право оренди належної позивачці земельної ділянки, а тому у відповідача не виникло речове право на належне позивачці майно. На підставі встановленого суд дійшов висновку про безпідставність реєстрації за відповідачем права оренди земельної ділянки.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2019 року і зупинити провадження у справі до вирішення справи ЄУН 388/556/18 (с. 48 - 50).

Обґрунтовуючи свої вимоги відповідач зазначив про те, що суд безпідставно не задовольнив його клопотання, заявлене у відповідності до положення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, про зупинення провадження у справі. Тим самим суд порушив норми процесуального законодавства та права відповідача. Поза увагою суду лишилася та обставина, що рішення суду, яким позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги, оскаржене нею ж в касаційному порядку. Ухвалення рішення у цій справі до вирішення справи ЄУН 388/556/18 є передчасним. Оскільки факт укладення договору сторонами не оспорюється, то проведена на підставі нього державна реєстрація права оренди відповідає вимогам закону. Крім того, відповідач вказав на те, що суд не обґрунтував свій висновок посиланням на норми права.

Узагальнені доводи і заперечень інших учасників справи

Позивачка надіслала суду відзив на апеляційну скаргу (с. 59 - 62) у якому заперечила проти доводів і вимог апеляційної скарги відповідача. Вона зазначила, що відповідач подав суду клопотання про зупинення провадження з порушенням вимог ч. 3 ст. 210 ЦПК України . Суд мав достатньо доказів для ухвалення рішення.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки № НОМЕР_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,86 га на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку від 03 червня 2003 року серія НОМЕР_4 (с. 5).

10 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності № 1776 від 09 грудня 2009 року діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки строком на 49 років (с. 13-14).

Проте, на час укладення цього договору оренди довіреність, посвідчену 9 грудня 2009 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області, зареєстровану за № 1776, бланк ВМО 649418 на строк дії до 9 грудня 2029 року, припинено ОСОБА_1 17 серпня 2012 року (с. 8).

12 серпня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Проценком С. В. на підставі договору оренди землі б/н від 10 жовтня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_3 , і ОСОБА_6 , здійснено державну реєстрацію у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно іншого речового права - права оренди строком на 49 років земельної ділянки з кадастровим номером - НОМЕР_1 , площею 5,86 га на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (с. 6 - 7).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 листопада 2018 року в цивільній справі ЄУН 388/556/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі встановлено, що сторони спірного договору оренди землі б/н від 10 жовтня 2012 року не виконали передбачений ст. 18, ст. 20 Законом України Про оренду землі і п. 43 договору обов`язок щодо проведення державної реєстрації договору, а тому він не вважається таким, що набрав чинності. Проведення 12 серпня 2013 року державної реєстрації речового права, на підставі вказаного договору оренди земельної ділянки, не може підмінити державну реєстрацію самого договору оренди землі (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а отже і не може впливати на момент набрання чинності цим договором оренди землі. Правочин, який не набрав чинності не може бути розірваний.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом преамбули вказаного Закону він спрямований на забезпечення визнання та захисту державою прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Однією із засад державної реєстрації прав на нерухоме майно, передбаченою п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону № 1952-IV, являється внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV).

Згідно ч 3 ст. 3 цього Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом (ч. 5 ст. 12 Закону № 1952-IV).

За змістом ст. 640 ЦК України, ст. ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі та пунктів 1 і 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України (Закон № 1878-VІ), у редакціях які діяли на 10 жовтня 2012 року - дату укладення договору оренди, такий договір підлягав державній реєстрації територіальними органами державних ресурсів і лише з такого моменту набирав чинності, а право оренди земельної ділянки виникало з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відсутність державної реєстрації договору оренди землі від 10 жовтня 2012 року та його нечинність встановлена постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 листопада 2018 року по справі ЄУН 388/55618, яка, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України,має приюдиційне значення для розгляду цієї справи.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Приюдиційність судового рішення, передбачена ч. 4 ст. 82 ЦПК України, характеризується таким:

1)спільність у двох різних справах суб`єктного складу їх сторін;

2)спільністю обставин, які мають значення для цих справ;

3)набранням законної сили судовим рішенням у спорі між тими самими сторонами, яким встановлено спільні для обох справи обставини.

Відповідно до змісту ст. 384 ЦПК України, постанова Кропивницького апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у цивільній справі ЄУН 388/55618 є такою, що набрала законної силиі Верховний Суд не вирішував питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії.

У зв`язку з цим доводи апеляційної скарги про необґрунтоване відхилення місцевим судом клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до вирішення справи ЄУН 388/55618 є безпідставними. Суд обґрунтовано не задовольнив це клопотання позивача так, як законних підстав для зупинення провадження не існувало.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Встановивши, що договір оренди землі від 10 жовтня 212 року, на підставі якого у Дуржавному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване інше речове право відповідача - право оренди земельної ділянки, не був зареєстрований відповідно до закону, який діяв на час його укладення, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про неналежність відповідачу зареєстрованого права, а тому обґрунтовано задовольнив позов.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки. Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 без задоволення, а рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2019 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 липня 2019 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді С. М. Єгорова

С. І. Мурашко