ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/829/19 10 год. 00 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Підлатюк О.О.,
за участю:
представника позивача - Юріної А.Р.,
представника відповідача - Гордієнко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест 7" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харвест 7" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.04.2019 року: № 0001141422, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 200988,75 грн. та № 00011514122, яким нарахована сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 57542,00 грн.
Ухвалою від 24.04.2019 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 13.05.2019 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи, судове засідання призначене на 06.06.2019 року о 9:30 год.
06.06.2019 року судове засідання відкладене на 14.06.2019 року у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відрядженні на підставі наказу голови суду від 27.05.2019 року № 05-07/22.
14.06.2019 року протокольною ухвалою у судовому засіданні оголошена перерва для надання відповідачем додаткових доказів по справі до 09.07.2019 року об 11:00 год.
09.07.2019 року судове засідання відкладене на 11.07.2019 року о 16:00 год. у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відрядженні на підставі наказу голови суду від 02.07.2019 року № 05-07/25.
12.07.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки податковий орган встановив завищення в березні 2016 року податкового кредиту на загальну суму ПДВ 218333,00 грн., що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 160791 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 57542,00 гривень. У зв`язку з виявленням вказаних порушень відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 05.04.2019 року №0001141422 та № 00011514122, якими ТОВ "Харвест 7" збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 200988,75 грн. та нарахована сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 57542,00 грн., відповідно. Позивач вважає винесені ППР протиправними, відтак просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що оскаржувані ППР прийняті відповідно до вимог чинного законодавства. 21.03.2019 року податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Харвест 7" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Сайд Компані" за березень 2016 року, подальшого використання придбаних у контрагента-постачальника ТМЦ, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності. За результатами перевірки, на підставі наданих платником первинних документів, аналізу податкової звітності постачальника, фактичної можливості постачання товарів встановлено факти, які доводять нереальність проведення господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ "Сайд Компані" з огляду на наступне. Так, непідтвердження факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Сайд Компані" та ТОВ "Харвест 7" відповідач обґрунтовує: відсутністю у постачальника ТОВ "Сайд Компані" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності через недостатню кількість управлінського або технічного персоналу; відсутністю основних засобів (фондів), складських приміщень, транспортних засобів; відсутностю законного джерела походження та не підтведження транспортування товарів, реалізацію яких було задокументовано на адресу ТОВ "Харвест 7"; наявністю кримінального провадження за фактом скоєння контрагентом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України; невідповідністю документів наданих до перевірки вимогам складання первинного документу. Відповідач зазначив, що сама по собі наявність первинних документів, в тому числі податкової накладної, не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій, та факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій. Також, податковий орган вважає, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, яка уклала відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагента покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харвест 7", код ЄДРПОУ 38523458 зареєстроване 19.12.2012 року № 14971020000002624 та розташоване за адресою: 75123, Херсонська область, Олешківський район, сел. Щасливе, вул. Центральна, 46. Товариство взяте на облік, як платник податків Олешківською ДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 24.12.2012 року за № 19178.
Видами діяльності ТОВ "Харвест 7" є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур - основний (01.11), допоміжна діяльність у рослинництві (01.61), післяурожайна діяльність (01.63), оброблення насіння для відтворення (01.64), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21), оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (46.61), надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування (77.31), оптова торгівля іншими проміжними продуктами (46.76), неспеціалізована оптова торгівля (46.90).
20.03.2019 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області на підставі наказу від 07.03.2019 року № 338 про проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки від 07.03.2019 року № 141/21-22-14-06, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Харвест 7" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ "Сайд Копані" (код 40098146) за березень 2016 року, подальшого використання придбаних у контрагента-постачальника товарно-матеріальних цінностей, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.
За наслідками перевірки 21.03.2019 року складений акт № 40/21-22-14-06/38523458 (далі - Акт № 40), яким встановлені порушення ТОВ "Харвест 7" п. 44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, а саме: в березні 2016 року завищений податковий кредит на загальну суму ПДВ 218333,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 160791,00 грн. та завищені суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 57542,00 грн.
На підставі висновків податкового органу, викладених в Акті № 40, 05.04.2019 року податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення № 0001141422, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 200988,75 грн. та № 0001151422, яким позивачу зменшений розмір від`ємного значення суми ПДВ на загальну суму 57542,00 грн.
Позивач вважає прийняті ППР такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив їх, звернувшись із позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на наступне.
Висновки відповідача про завищення податкового кредиту та відповідне заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету ґрунтуються на визнанні контролюючим органом господарських операцій, здійснених позивачем з контрагентами ТОВ "Сайл Компані" нереальними.
01.03.2016 року між ТОВ "Сайл Компані" (Постачальник) та ТОВ "Харвест 7" (Покупець) укладено договір поставки № СК-01.03.2016, предметом якого є відпуск покупцю товару - сільськогосподарської техніки на загальну суму 1310000,00 грн. з ПДВ, а саме: культиватор КРН-5, 6 у кількості 5 шт., зерномет - 2 шт., зчіпка для борін 21 м - 2 шт., ємність 16 куб. м - 1 шт. Строк дії договору - з 01.03.2016 року д о 31.12.2016 року.
Відповідно до п.п. 3.1, 4.1, 4.2 договору від 01.03.2016 року відвантаження товарів здійснюється на підставі накладної, доставка товару здійснюється за рахунок продавця за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, с. Щасливе; форма розрахунку за відвантаженй товар - безготівкова.
Позивачем на підтвердження здійснення вказаної господарської операції надано суду наступні документи:
- податкова накладна від 18.03.2016 року № 11, відповідно до якої ТОВ "Сайд Компані" продало ТОВ "Харвест 7" товар: культиватор КРН-5, 6 у кількості 5 шт., зерномет - 2 шт., зчіпка для борін 21 м - 2 шт., ємність 16 куб. м - 1 шт. на загальну суму 1310000,00 грн., в т.ч. 218333,33 грн. ПДВ. Відповідно до квитанції про реєстрацію ПН/РК кількісних і вартісних показників до ПН в ЄРПН від 21.03.2016 року, вказана ПН зареєстрована в ЄРПН за № 9039781210;
- прибуткова накладна від 18.03.2016 року № 6 на вказаний у договорі поставки товар на суму 1310000,00 грн.;
- товарно-транспортна накладна від 18.03.2016 року № 06, відповідно до якої замовник, вантажовідправник та автомобільний перевізник - ТОВ "Сайд Компані" з пункту навантаження: 87513, м. Маріуполь, здійснив перевезення вантажу, зазначеного у ВН від 18.03.2016 року № 6, до місця розвантаження: 75123, Херсонська область, Цюрупинський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 46,
- акт приймання-передачі, відповідно до якого Постачальник - ТОВ "Сайд Компані" передав, а Покупець - ТОВ "Харвест 7" прийняв, товар, вказаний в договорі поставки від 01.03.2016 року;
- картка рахунок № 631 за березень 2016 року - грудень 2018 року, оборотно-сальдова відомість за рахунком № 631 за період з 01.01.2016 року до 15.03.2019 року, оборотно-сальдова відомість за рахунком № 104 за 2016 рік, оборотно-сальдова відомість за рахунком № 106 за 2016 рік, оборотно-сальдова відомість за рахунком № 644 за період з 01.01.2016 року до 15.03.2019 року, відповідно до яких товар оприбуткований та взятий на баланс ТОВ "Харвест 7" ;
- наказ ТОВ "Харвест 7" від 18.03.2016 року № 1, яким товар, придбаний позивачем відповідно до договору від 01.03.2016 року, введений в експлуатацію об`єктів основних засобів з метою забезпечення господарської діяльності підприємства;
-платіжне доручення від 22.03.2016 року № 34 , відповідно до якого ТОВ "Харвест 7" здійснило часткову плату ТОВ "Сайд Компані" у сумі 150650,00 грн., в т.ч. 25108,33 грн. ПДВ за основні засоби згідно договору від 01.03.2016 року № СК-01.03.2016;
- акт звіряння взаємних розрахунків за період 18.03.2016 року - 30.06.2016 року між ТОВ "Харвест 7" та ТОВ "Сайд Компані", відповідно до якого 22.03.2016 року позивач здійснив оплату у розмірі 150650,00 грн., станом на 30.06.2016 року заборгованість на користь ТОВ "Сайд Компані" складала 1159350,00 грн..
Крім того, позивачем наданий договір оренди землі від 02.03.2016 року відповідно до якого орендодавець - Щасливська сільська рада надала орендарю - ТОВ "Харвест 7" в строкове (49 років) платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення під розміщення господарського комплексу, автогаража із земель запасу Щасливської сільської ради, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 область, Цюрупинський АДРЕСА_2 на підставі рішень Щасливської сільради від 27.08.2015 року № 531 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "Харвест 7" та від 10.02.2016 року № 55 "Про встановлення розміру орендної плати". Земельна ділянка передана позивачу 02.03.2016 року відповідно до акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі.
Відповідно до п.п. 2, 3 договору оренди в оренду надана земельна ділянка загальною площею 4,1779 га, з них: сільськогосподарські землі - 4,1779 га - під сільськогосподарськими будівлями і дворами, кадастровий № НОМЕР_1 ; будівлі та споруди на вказінй земельній ділянці є власністю ТОВ "Хавест 7" згідно документу купівлі-продажу від 25.07.2013 року № 884.
Також позивач надав суду прийняту податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року, відповідно до якої позивач задекларував податковий кредит на суму 218333,33 грн. та суму від`ємного значення звітного періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) період на суму 57542,00 грн.
Суд встановив, що відповідно до Акту № 40 під час перевірки податковий орган прийшов до висновку про нереальність господарської операції позивача з контрагентом ТОВ "Сайд Компані" у зв`язку з наступним.
Так, на стор. 6-7 Акту № 40 зазначені наступні порушення: "….Проведеним аналізом даних ЄРПН встановлено що, ТОВ "Сайд Компані" не залучало сторонні організації до надання послуг опалення, водо-, теплопостачання, зв`язку, оренди офісу, транспортних перевезень, які необхідні для ведення господарської діяльності та здійснення реальних операцій. Також слід звернути увагу на те, що для приймання, навантаження, розвантаження та перевалки вантажів необхідні складські приміщення та промислові території. Однак, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ "Сайд Компані" відсутнє власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки. В порушення пп. 16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України ТОВ "Сайд Компані" не надавав до контролюючого органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1 -ДФ) за І квартал 2016 року, згідно повідомлення про прийняття працівника на роботу від 28.01.2016 - на роботу прийнята 1 особа (директор ОСОБА_1 ). Вказане свідчить про недостатність трудових ресурсів на підприємстві у перевіряємий період та відсутність залучення фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців до здійснення господарських операцій. Крім того, згідно баз даних ІС "Податковий блок" інформація про основні засоби ТОВ "Сайд Компані" відсутня, у зв`язку з неподанням декларації з податку на прибуток за 2016 рік та фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік всупереч п.п.16.1.3. п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України. За даними ЄРПН, постачальник ТОВ "Сайд Компані" 18.03.2016 реєструє податкову накладну на реалізацію сільськогосподарської техніки (зернометів, зчіпок для борін, культиваторів КРН-5,6 та ємність 16м) на адресу ТОВ "Харвест 7", при цьому придбання техніки з відповідною датою податкових накладних, а також з моменту реєстрації підприємства не встановлено. При детальному аналізі ланцюга постачання встановлено, що ТОВ "Сайд Компані" документує взаємовідносини з постачальником ТОВ "Алтер Его Сістем" (код 39936051) з придбання сільськогосподарської техніки за зазначеною номенклатурою 21.03.2016 року, що свідчить про неможливість реалізації її 18.03.2016 на адресу ТОВ "Харвест 7"….. Отже, перевіркою не встановлено законного джерела походження товару (зернометів, зчіпок для борін, культиваторів КРН-5,6 та ємність 16м), реалізацію якого ТОВ "Сайд Компані" було задокументовано на адресу покупця ТОВ "Харвест 7" …. Згідно наданої до перевірки товарно-транспортної накладної від 18.03.2016 року № 06 автомобільним перевізником, замовником та вантажовідправником є постачальник - ТОВ "Сайд Компания" м. Київ. Проте, за інформацією РСЦ МВС у Херсонській області автомобіль, який зазначено в товарно-транспортній накладній (держномер ВН 8821 НОМЕР_2 ) з 01.12.2016 року належить ТОВ "Вікінг Транс" (код 34443603), в якості первинної реєстрації ТЗ придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону, статус номерного знаку - видано новий. Інформація щодо власника причепа НОМЕР_3 ОА, вказаного в ТТН, взагалі відсутня. За даними ЄРПН встановлено, що ТОВ "Вікінг Транс" придбає автомобіль … держномер якого вказано у наданій до перевірки ТТН, у ТОВ "Норд Вест" (код 34325699) - 29.11.2016 року. … Згідно даних ЄРПН взаємовідносини ТОВ "Сайд Компані" і ТОВ "Альтер Его Сістем" з власниками автомобілів відсутні. Відповідно до баз даних ЄРПН, ТОВ "Сайд Компані" та ТОВ "Альтер Его Сістем" не отримували послуги з оренди автотранспорту та не документували послуги з перевезення від постачальників та неплатників ПДВ".
Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.
Так, у Акті № 40 податковий орган відмічає, що надані для перевірки товарно-транспортні накладні не підтверджують переміщення товарів від ТОВ "Сайд Компані" до ТОВ "Харвест 7" у зв`язку з відображенням недостовірної інформації щодо належності автомобіля-перевізника ТОВ "Сайд Компані".
Суд дослідив товарно-транспортну накладну від 18.03.2016 року № 06, з приводу чого зазначає наступне.
Абзацом 9 частини 2 статті 9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV передбачено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Варто зазначити, що на підтвердження недостовірності відомостей зазначених в ТТН від 18.03.2016 року № 06, відповідач надав суду відповідь ТОВ "Вікінг-Трасн" на запит №2/04/01-2019, відповідно до якої транспортний засіб ВН88-21НЕ, що знаходиться на балансі Товариства був наданий в оренду ТОВ "Галеон Форвардінг" згідно з договором від 01.12.2016 року № 34/01/16, відносини з ТОВ "Харвест 7" - відсутні.
Отже, ТТН № 06 виписана 18.03.2016 року, однак контролюючий орган посилається на інформацію про передання 01.12.2016 року автомобіля в оренду ТОВ "Галеон Форвардінг", не дослідивши при цьому його приналежність на час укладення договору та поставки товару. А інформація з аналітичної бази "НАІС ДДАІ" МВС України не містить жодних доказів того, що первинна реєстрація автомобіля була здійснена після поставки придбаного товару.
Суд зауважує, що первинні документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.
Позивачем в ході перевірки надано відповідачу всі первинні документи, якими підтверджується виконання господарських операцій по спірній угоді, зокрема договір, податкову та прибуткову накладні, які мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов`язковість яких встановлена ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 року.
За таких обставин суд вважає, що наявність порушень в заповненні ТТН не може бути підставою для невключення до складу витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей та невключення до податкового кредиту сум ПДВ відповідно до господарських операцій, які відбулись. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку податкового кредиту платника податків. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Відповідно, ненадання платником податку (покупцем) до перевірки товарно-транспортних накладних, або не заповнення у них всіх граф не може бути самостійною підставою для висновків про не підтвердження господарських операцій з поставки товару між позивачем та його контрагентами, якщо при цьому іншими документами підтверджується протилежне.
Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 р. по справі № 820/6069/16 (адміністративне провадження № К/9901/40550/18), від 02.04.2019 р. по справі № 821/3770/14 (адміністративне провадження № К/9901/9368/18), від 26.02.2019 р. по справі № 804/12901/14 (адміністративне провадження № К/9901/7329/18), від 06.02.2018 р. по справі № 804/4940/14 (адміністративне провадження № К/9901/6704/14), від 06.02.2018 р. по справі № 816/166/15-а (адміністративне провадження № К/9901/8403/18).
Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а тому вона не може слугувати підставою для нарахування (не нарахування) податків за товар, який перевозиться.
Щодо доводів податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сайд Компані" через відсутність у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через недостатню кількість управлінського або технічного персоналу, відсутність основних засобів (фондів), складських приміщень, транспортних засобів, за відсутності законного джерела походження та не підтвердження транспортування товарів, суд звертає увагу на те, що в постанові від 12.04.2018 року у справі № 805/4710/16-а Верховний Суд вказав, що відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і документів, що підтверджують забезпечення підприємницької, економічної діяльності, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом України у постанові від 22 вересня 2015 року у справі № 21-1359а15.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження своїх доводів, викладених в акті перевірки щодо нереальності господарської операції, що відбулась між позивачем та контрагентом ТОВ "Сайд Компані", натомість позивачем надана первинна документація з якої вбачається, що вищезазначена господарська операція мала реальний характер.
Окремо, суд звертає увагу на пояснення представника відповідача, яка в судовому засіданні пояснила, що господарська діяльність контрагента позивача не перевірялась, зустрічні перевірки проведені не були, усі викладені в акті доводи стосовно ТОВ "Сайд Компані" були сформовані за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та АС Податковий блок.
Таким чином, судом встановлено, що факт придбання позивачем товару - сільськогосподарської техніки та часткової оплати його вартості підтверджується документально та господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності.
За статтею 1 та частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Ці документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій; вони фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
Стосовно доводів контролюючого органу про те, що контрагент позивача декларує придбання товару на три дні пізніше, ніж продає його ТОВ "Харвест 7", внаслідок поставка має ознаки нереальності, суд зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов`язували б платника податків контролювати дотримання контрагентами норм законодавства.
Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів. Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 08.04.2019 р. по справі № 810/4559/18 (адміністративне провадження № К/9901/39576/18), від 12.06.2018 р. по справі № 802/1155/17-а (адміністративне провадження № К/9901/4402/17), від 23.05.2018 р. по справі № 804/2552/13-а (адміністративне провадження № К/9901/4607/18), від 07.03.2018 р. по справі № 804/3420/16 (адміністративне провадження № К/9901/4030/17), Верховного Суду України в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік. заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03).
Так, у рішенні по справі "Булвес"АД проти Болгарії" Європейського суду з прав людини зазначено, що Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
Приписами Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 визначено: акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З дослідженого акту перевірки позивача вбачається, що посадові особи податкового органу факти надання позивачу контрагентом товару у дійсності не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб`єктивні думки посадових осіб інших податкових органів щодо контрагента позивача.
Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов`язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб`єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.
Судом також встановлено, що придбана позивачем сільськогосподарська техніка пов`язана з основною діяльністю позивача Товариства.
З приводу завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 202 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з : постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 ПК України).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов`язкові реквізити).
При вирішенні даної справи суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері. У зв`язку із цим презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди у спосіб повернення (заліку) або відшкодування податку з бюджету, є економічно виправданими, якщо таким платником податків під час декларування власних податкових зобов`язань перед бюджетом дотримано вимоги податкового законодавства України.
За недоведеності відповідачем факту відсутності господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом з приводу придбання товару висновки податкового органу є безпідставними.
Крім того, суд зазначає, що з метою з`ясування відомостей, вказаних на стор. 9 Акту № 40, а саме: стосовно наявності кримінального провадження за фактом скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, зобов`язано відповідача надати інформацію, шодо зазначеного кримінального провадження та стану його розгляду.
Так, відповідачем повідомлено про передання матеріалів кримінального провадження № 12015000000000474, відомості про яке внесені до ЄРДР 07.08.2015 року, до Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України для здійснення подальшого досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами факту безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської операції з ТОВ "Сайд Компані", а тому позовні вимоги ТОВ "Харвест 7" про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2019 року № 0001141422 та № 0001151422 є обґрунтованими.
За таких обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
вирішив :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 року № 0001141422 про збільшення ТОВ "Харвест 7" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 200988,75 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 року № 0001151422 про визначення ТОВ "Харвест 7" суми завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 57542,00 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест 7" (код ЄДРПОУ 38523458, 75123, Херсонська область, Олешківський район, сел. Щасливе, вул. Центральна, 46) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17 липня 2019 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 111030300
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2019 |
Оприлюднено | 21.07.2019 |
Номер документу | 83137843 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Кисильова О.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні