Рішення

від 12.07.2019 по справі 540/741/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/741/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників

позивача - Білого С.А.

відповідача - Козлова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

09 квітня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.03.2019 р. № 0015461304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 45387,17 грн. основного платежу та застосовані штрафні санкції на суму 11 346,79 грн.

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.03.2019 р. № 0015481304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 3 782,26 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 945,56 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між ОСОБА_1 ( позичальником) та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) договору про часткове прощення боргу від 28.04.2016 р. за кредитним договором № 010/04-02/2288 від 04.07.2008 р., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" здійснено часткове анулювання (прощення) боргу позивача, зокрема, на основну суму боргу (неповернутого кредиту) - 10 000 доларів США, що складає еквівалент 252 150,94 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору. За результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ОСОБА_1 податковим органом встановлено порушення приписів п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України у частині не включення до загального річного оподаткування доходу і не декларування суми доходу, отриманого у вигляді додаткового блага у розмірі 252 150,94 грн., що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 45387,17 грн. та військового збору в сумі 3 782,26 грн. за оскаржуваними податковими - повідомленнями рішеннями. Позивач не погоджується з вказаним рішенням відповідача, оскільки вважає, що при визначені спірної суми податкового зобов`язання з ПДФО відповідач не врахував приписи п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 07.05.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 05 червня 2019 р.

31.05.2019 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки перевіркою достовірності відомостей щодо доходу, отриманого у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором, встановлено, що в періоді з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. платник податків ОСОБА_1 отримала доходи від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) у сумі 252 150,94 грн., з яких не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб. Отже, на порушення вимог пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України платником податку не включена до загального річного оподаткованого доходу і не задекларована сума доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 252 150,94 грн., що призвело до нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 45 387,17 грн. Вказане порушення є суміжним при визначені правильності оподаткування доходів військовим збором, у зв`язку з чим позивачу нараховано податкове зобов`язання по військовому бору в сумі 3 782,26 грн.

Протокольною ухвалою суду від 05.06.2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 08.07.2019 року.

Судове засідання, призначене на 08.07.2019 року, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні, призначено наступне судове засідання на 11.07.2019 р.

В судовому засіданні 12 липня 2019 р. проголошено вступну і резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у січні 2019 року посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., в ході якої встановлено порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп.1.2, пп. 1.4 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України внаслідок не включення платником податку до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 252 150,94 грн., що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 45 387,17 грн., і як наслідок не нарахування та несплата військового збору за 2016 рік в сумі 3 782,26 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 18.03.2019 року :

- № 0015461304 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування" на загальну суму 56 733,96 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням на суму 45 387,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 11 346,79 грн.;

- № 0015481304 рол збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на загальну суму 4 727,82 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням на суму 3 782,26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 945,56 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI. ( далі - ПК України)

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 ПК України. Зокрема, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. (п. 78.4 ст. 78 ПК України)

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 ПК України.

Зокрема, відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної невиїзної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). (п. 86.4 ст. 86 ПК України)

Як встановлено судом, предметом документальної невиїзної перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є перевірка платника податків ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 р.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

За приписами п. 163.1 ст. 163 ПК України є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. (п. 164.1 ст. 164 ПК України)

Відповідно до абзацу "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, серед іншого, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. (п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України)

При цьому, відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. (п. 179.7 ст. 179 ПК України).

Аналіз змісту вказаних приписів законодавства дає суду підстави вважати, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, є доходом такого платника. При цьому, визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. Кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку. Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку.

Як встановлено судом, з 14.02.2011 року ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою - підприємцем, 18.01.2017 року припинила підприємницьку діяльність, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 05.06.2019 р.

28.04.2016 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . (позичальником) та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) укладений договір про часткове прощення боргу за кредитним договором № 010/04-02/2288 від 04.07.2008 р., за яким сторони визначили і підтвердили, що розмір непогашеної позичальником заборгованості за кредитним договором станом на день укладання цього договору становить 69 571,74 доларів США, що складає еквівалент 1 754 257,97 грн. за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору, в тому числі: основна сума боргу (неповернутого кредиту) 35 000,00 доларів США, що складає еквівалент 882 528,29 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору; проценти, нараховані за користування кредитом - 15 844,54 доларів США, що складає еквівалент 399 521,57 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору; розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 18 727,20 доларів США, що складає еквівалент 472 208,11 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору.

У зв`язку із погашенням позичальником до підписання цього договору частини заборгованості за кредитним договором в розмірі 15 000,00 доларів США, що складає еквівалент 378 226,41 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору, сторони домовились, що з дати укладання цього договору кредитор здійснює часткове анулювання (прощення) боргу позичальника у розмірі 28 727,20 доларів США, що складає еквівалент 724 359,05 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору, у тому числі: основну суму боргу (неповернутого кредиту) - 10 000 доларів США, що складає еквівалент 252 150,94 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору; проценти, нараховані за користування кредитом - 0,00 доларів США; розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості 18 727,20 доларів США, що складає еквівалент 472 208,11 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору. (пункт 2 договору)

Пунктом 6 вказаного договору передбачено, що з підписанням цього договору позичальник вважається повідомлений, відповідно до підпункту 164.2.17 "д" пункту 164.2 статті 164 ПК України про часткове анулювання (прощення) боргу в сумі, зазначеній в п. 2 договору, та про те, що сума анульованого (прощеного) боргу буде включена кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь позивальника за підсумками звітного періоду, в якому борг було анульовано (прощено).

Позичальнику повідомлено, що про часткове анулювання (прощення) його боргу кредитором буде повідомлено органам Міністерства доходів і зборів України шляхом включення суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь позивальника за підсумками звітного періоду, в якому борг було анульовано (прощено).

При цьому, на позивальника, відповідно до ПК України, покладається обов`язок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) боргу та відображення суми отриманого доходу у вигляді анульованого (прощеного) боргу у річній податковій декларації.

22.09.2017 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на запит контролюючого органу листом № Д2-RБФ/9-720 повідомив Новокаховську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області про те, що банком громадянину ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) у другому кварталі 2016 року було нараховано дохід у вигляді анулювання (прощення, припинення) заборгованості за кредитом в сумі 252 150,94 грн. Зазначене прощення здійснювалося шляхом укладання договору про часткове прощення боргу за кредитним договором (копія додається).

Згідно відомостей, отриманих податковим органом з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, ОСОБА_1 ) рнокпп НОМЕР_1 ) в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 р. отримала дохід в сумі 252 150,94 грн. за ознакою доходу 126 (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, сума боргу платника податку анульованого кредитором за його самостійним рішенням).

17.11.2017 року позивачем до Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, у рядку 10 розділу ІІ якої зазначено, що загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, становить 79 900,00 грн. При цьому, сума податку на доходи фізичних осіб та сума військового збору, що підлягають сплаті самостійно, позивачем не відображені.

З огляду на встановлені обставини та приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно дійшов висновку про заниження платником податків ОСОБА_1 у 2016 році суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті за результатами річного декларування, у зв`язку з неповним відображенням у податковій декларації доходу, отриманого як додаткове благо від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до приписів п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПК України ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у розмірі 18 відсотків від бази оподаткування.

За приписами пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1,54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності визначення податковим органом позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту) в сумі 45 387,17 грн. (18% від 252 150,94 грн.) та застосування штрафних санкцій в сумі 11 346,79 грн. (25% від 45 387,17 грн.), та, як наслідок, відсутності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.03.2019 р. № 0015461304.

Щодо доводу позивача про наявність підстав для застосування положень пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України до кредитного договору № 010/04-02/2288 від 04.07.2008 року у зв`язку з його не погашенням до 1 січня 2014 р., то суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань" №321-VIII від 09 квітня 2015 року, положення якого набрали чинності 07 травня 2015 року, підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктом 8, у відповідності з яким не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, слід розглядати окремо.

За змістом наведених положень у разі, якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Як вище встановлено судом, згідно умов договору про часткове прощення боргу за кредитним договором № 010/04-02/2288 від 04.07.2008 року, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було здійснено анулювання (прощення) позичальнику ОСОБА_1 основної суми боргу (кредиту) в сумі 10 000,00 долів США, що станом на дату укладання цього договору становило 252 150,94 грн.

Таким чином, сума прощеної позивачу основної заборгованості за кредитом у розмірі 10 000 доларів США, що становило 252 150,94 грн. за курсом НБУ станом на 28.04.2016 р., є доходом платника податку в повному обсязі та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо зміни валюти кредитного договору № 010/04-02/2288 від 04.07.2008 року, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 , а відтак відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 року по справі № 821/707/17.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі № 0015481304 від 18.03.2019 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на загальну суму 4 727,82 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 3782,26 грн., за штрафними санкціями в сумі 945,56 грн., то суд вказує наступне.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відтак, за встановлених обставин отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага, правильними є й доводи відповідача щодо правомірності визначення позивачу грошового зобов`язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень від 18.03.2019 р. № 0015461304 та №0015481304, а позивачем не надано доказів на їх спростування, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головне управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259, e-mail ks.zagvid@sfs.gov.ua) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17 липня 2019 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 111030200