Рішення

від 19.07.2019 по справі 826/10911/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 липня 2019 року №826/10911/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., за участю секретаря судових засідань Огнивого Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ТТТ Плюс" доОфісу великих платників Державної фіскальної служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2017 №0005904202, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТТ Плюс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників Державної фіскальної служби, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2017 №0005904202.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, було прийнято з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема, вимог статті 126 Податкового кодексу України, а відтак, є протиправним та таким, що має бути скасовано. Просив суд розглядати справу за його відсутності. Так, позивач наголошує, що подання уточнюючого розрахунку не є способом сплати грошових зобов`язань або погашенням податкового боргу платника податків в розумінні норм Податкового кодексу України, при цьому, відповідачем було визначено уточнюючу декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "ТТТ Плюс", як джерело сплати грошового зобов`язання.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта камеральної перевірки від 30.05.2017 №1201/28-10-42-02/369388889 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 21.06.2017 №0005904202.

Позивачем було надано додаткові пояснення по суті спірних правовідносин, в яких докладно обґрунтовано свою позицію, викладену в позовній заяві разом з посиланням на практику Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 12.02.2018 суд ухвали здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Офісом великих платників Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ТТТ Плюс" з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання по податку на прибуток підприємств, задекларованого у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за звітній період 2016 рік.

Камеральною перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "ТТТ Плюс" вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання (з урахуванням переплати) по декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, поданої 09.02.2017, в сумі 255 290, 00 грн. (кількість затримки - два дні).

За наслідками перевірки Офісом великих платників Державної фіскальної служби складено акт від 30.05.2017 №1201/28-10-42-02/369388889 (далі - Акт перевірки) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.06.2017 №0005904202, яким позивача, за затримку сплати у два календарних дні грошового зобов`язання в розмірі 255 290, 00 грн., зобов`язано сплатити штрафні санкції в розмірі 10%, що дорівнює 25 529, 00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 21.06.2017 №0005904202, рішенням Державної фіскальної служби України від 15.08.2017 №17911/6/99-99-11-03-01-25 про результатами розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 21.06.2017 №0005904202 - залишено без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 21.06.2017 №0005904202, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом..

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, відповідно до пунктів 35.1, 35.2 статті 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Як вбачається з акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства, виходячи з того, що сума недоїмки (наявність якої відповідачем не доведено) була погашена шляхом подання 21.12.2017 товариством з обмеженою відповідальністю "ТТТ Плюс" уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, в якій було зменшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток на 255 290, 00 грн.

Матеріали справи свідчать, що 09.02.2017 товариством з обмеженою відповідальністю "ТТТ Плюс" було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, відповідно до якої підприємством задекларовано суму податку на прибуток, нарахованого за результатами звітного (податкового) періоду (р.19) у розмірі 965 290 грн.

Граничний термін сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток по декларації - 19.02.2017.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявна копія платіжного доручення від 28.12.2016 №2233, відповідно до якого позивачем було сплачено авансований внесок в сумі 255 319, 00 грн.

Згідно з пунктом 38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, Платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов`язань.

Відповідно до рядка 19 податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 09.02.2017 за результатами звітного податкового періоду товариству з обмеженою відповідальністю ТТТ Плюс було нараховано суму до сплати з податку на прибуток - 965 290,00 грн. Так, враховуючи сплату авансованого внеску в розмірі 255 319, 00 грн., остаточна сума до сплати податку на прибуток становила - 709 971, 00 грн.

В матеріалах справи наявна копія платіжного доручення від 16.02.2017 №2252 відповідно до якого позивачем було сплачено остаточну суму з податку на прибуток в розмірі 710 000, 00 грн.. Факт сплати позивачем податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 709 971, 00 грн. відповідачем не заперечується.

Разом з тим, 21.02.2017 товариством з обмеженою відповідальністю ТТТ Плюс у рядках 16 ЗП, 19 та 27 було уточнено нараховану суму податку на прибуток підприємств.

Так, від загальної суми нарахованого податку на прибуток (965 290, 00 грн.) була відрахована сума авансового внеску (255 319, 00 грн.) та зазначено суму податку на прибуток (709 971, 00 грн.).

Відповідно до приписів статті 87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 - 1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Отже, проаналізувавши наведені вище норми, суд зазначає, що подання платником податків контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань не визначено податковим законодавством, як джерело сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція з даного питання викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 по справі №826/1624/17.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивачем було своєчасно та в повному обсязі сплачено грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, зворотного відповідачем під час судового розгляду справи не доведено. При цьому, відзив відповідача містить загальні посилання на приписи Податкового кодексу України, без змістовної аргументації спірних правовідносин.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.06.2017 №0005904202, а тому позовні вимоги щодо визнання його протиправним та скасування підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 21.06.2017 №0005904202.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТТТ Плюс" (код ЄДРПОУ 36938889) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників Державної фіскальної служби.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.