Постанова

від 18.07.2019 по справі 703/3595/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 703/3595/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, суддя Опалинська О.П.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Ремпобутсервіс , комунальне підприємство ВодГео , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якому просив:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Смілянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до ст. ЗУ Про пенсійне забезпечення ;

- зобов`язати Смілянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ст. 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення , ст. ст. 40, 45 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування виходячи із заробітку вказаному в індивідуальних відомостях Пенсійного фонду України про застраховану особу ОСОБА_1 , починаючи з 04 травня 2017 року.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Смілянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області № 1423 від 11 липня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 04 травня 2017 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 640 (шістсот сорок) гривень. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що уточнюючі довідки, видані позивачу ТОВ Ремпобутсервіс та КП Водгео для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах по списку № 2 не відповідають первинним документам, крім того роботодавцями позивача їх визнано недійсними, при цьому, судом не досліджувався даний факт та не надавалась правова оцінка первинним документам роботодавців позивача, які підтверджують відсутність у ОСОБА_1 права на призначення та виплату пенсії на пільгових умовах, а тому, управлінням правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачем подано відзив на апеляційну скаргу з доказами направлення такого іншим учасникам справи.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку позивача, думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", подавши одночасно трудову книжку, військовий квиток та інші документи.

23 серпня 2017 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю документів, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а також з тих підстав, що стаж роботи на пільгових умовах по списку № 2 у позивача становить 5 років 1 місяць 10 днів, що не дає йому права на пенсію.

Позивач, вважаючи протиправними дії та бездіяльність Смілянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про відмову йому в призначенні пенсії відповідно до ст. ЗУ Про пенсійне забезпечення , звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач дійсно на час звернення до відповідача досягнув необхідного віку (55 років), мав загальний страховий стаж понад 28 років (за умови необхідного - 25 років 6 місяців), з яких стаж роботи газоелектрозварювальника складає понад 18 років (за умови необхідного - 12 років 6 місяців), і за таких обставин відповідач не міг прийняти іншого рішення, ніж призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення із заявою до нього 04 травня 2017 року відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 :

- з 27.07.1977 по 21.07.1978 працював слюсарем-ремонтником 3 розряду в заготівельному цеху (на Смілянському машинобудівному заводі);

- з 03.08.1978 по 26.10.1978 працював слюсарем-ремонтником 3 розряду (на Смілянській меблевій фабриці).

- з 16.11.1978 (наказ № 670-к 16 листопада 1978 року) по 28.04.1979 (28 квітня 1979 року звільнений із займаної посади в зв`язку з призовом в ряди Радянської армії) працював газорізальником ІІ розряду в котельно-зварювальному цеху (на Смілянському машинобудівному заводі);

- з 06.05.1979 по 04.05.1981 - служба в Радянській армії;

- з 16.06.1981 (наказ № 455-к від 17 червня 1981 року) по 13.02.1984 (наказ № 175-к від 15 січня 1984 року переведений перекваліфікантом оператора проекційної апаратури і газорізальних робіт в заготівельно-пресовому цеху) працював газорізальником ІІ розряду в заготівельно-пресовому цеху (на Смілянському машинобудівному заводі);

- з 12.05.1984 (наказ №495-к від 11.05.21984) по 17.10.1985 (наказ №1226-к від 23.10.1985 звільнений за власним бажанням) згідно протоколу кваліфікаційної комісії заводу, у зв`язку з складанням проби та екзамену допущений до самостійної роботи оператором проекційної апаратури і газорізальних машин 2 розряду заготівельно-пресового цеху (на Смілянському машинобудівному заводі);

- з 18.03.1986 (наказ №117 від 17.03.1986) по 08.05.1986 (наказ №283 від 10.07.1986 звільнений по п. 4 ст. 40 КЗпП УССР за прогули без поважних причин) працював газоелектрозварником 3 розряду в Строительно-мотажный поезд №527 Треста Одестрансстрой ;

- з 05.01.1987 (наказ №1 від 05.01.1987) по 27.11.1990 прийнятий машиністом КШК, та наказом № 12 від 18 лютого 1987 року переведений (сантехніком) 4 розряду газоелектрозварником та звільнений із займаної посади за власним бажанням наказом від 27 листопада 1990 року (по 27.11.1990);

- з 16.01.1991 (наказ №25 від 16.01.1991) по 11.06.1991 (наказ №36 від 11.06.1991) прийнятий на роботу в фірму Експрес електрогазозварником 4 розряду та звільнений за власним бажанням;

- з 17.06.1991 (наказ №5 від 17.06.1991) по 07.11.1991 (наказ №11 від 05.11.1991) прийнятий електрозварником 4 розряду (в кооператив МІЗ ) та звільнений за власним бажанням ;

- з 21.11.1991 (наказ №2 к від 21.11.1992) по 18.06.1992 (наказ №5к від 18.06.1992) прийнятий газоелектрозварником 4 розряду (в Смілянське МПП Агрос ) та звільнений за власним бажанням;

- з 19.06.1992 (наказ №1-к від 24.07.1992) по 12.05.1994 (наказ №42 від 23.05.1994) прийнятий газоелектрозварником 4 розряду (в сельськохозяйственно-продовольственное машиностроение Опытно-экспериментальный завод )та звільнений за власним бажанням;

- з 19.07.1995 (наказ №28-к від 19.07.1995) по 17.08.1998 (наказ №54 від 17.08.1998) прийнятий електрогазозварником 4 розряду на дільницю водопроводу (в Смілянське виробниче підприємство Водоканал ) та звільнений за власним бажанням;

- з 02.11.1998 (наказ №70 від 27.10.1998) по 31.01.2001 (наказ №6 від 31.01.2001) зарахований газоелектрозварювальником 4 розряду в цех водопостачання (в ВП Водоканал м. Сміла), звільнений по переведенню у КП Водгео ;

- з 01.02.2001 (наказ №1 від 01.02.2001) по 31.12.2002 (наказ №129-к від 31.12.2002) зарахований по переводу електрогазозварювальником 5 розряду у водопостачання та 01 грудня 2001 року (наказ №17 від 01.12.2001) переведений слюсарем АВР 5 розряду цеху водопостачання та 31.12.2002 звільнений по переводу на КП Джерело ;

- з 01.01.2003 (наказ №1-к від 01.01.2003) по 01.06.2003 (наказ №6 від 04.06.2003) зарахований слюсарем АВР 5 розряду (КП Джерело ) та звільнений за власним бажанням;

- з 16.04.2004 (наказ №12 від 16.04.2004) по 16.06.2004 (наказ №19 від 16.06.2004) прийнятий тимчасово вальщиком лісу (Черкаське військове лісництво) та звільнений у зв`язку із закінченням договору;

- з 10.01.2005 (наказ №1 від 10.01.2005) по 10.03.2005 (наказ №5 від 10.03.2005) прийнятий тимчасово бензопильщиком (Черкаське військове лісництво) та звільнений у зв`язку із закінченням терміну договору;

- з 12.03.2005 (наказ №7 від 11.03.2005) по 12.07.2005 (наказ №32 від 11.07.2005) прийнятий тимчасово на роботу вальшиком лісу (Черкаське військове лісництво) та звільнений у зв`язку із закінченням терміну договору;

- з 28.09.2005 (наказ №42 від 28.09.2005) п 28.11.2005 (наказ №50 від 28.11.2005) прийнятий тимчасово на роботу вальшиком лісу (Черкаське військове лісництво) та звільнений у зв`язку із закінченням терміну договору;

- з 03.02.2006 (наказ №5 від 30.01.2006) по 18.05.2006 (наказ №24 від 15.05.2006) прийнятий на роботу сторожем (Черкаське військове лісництво) та звільнений за власним бажанням;

- з 19.09.2006 (наказ №32 від 19.09.2006) по 26.12.2006 (наказ №44 від 26.12.2006) прийнятий на роботу тимчасово бензопильщиком (Черкаське військове лісництво) та звільнений у зв`язку із закінченням терміну договору;

- з 17.01.2007 (наказ №2 від 17.01.2007) по 17.03.2007 (наказ №6 від 16.03.2007) прийнятий тимчасово бензопильщиком по уч. ЛЗД (Черкаське військове лісництво) та звільнений у зв`язку із закінченням терміну договору;

- з 02.04.2007 (наказ №7 від 02.04.2007) по 02.06.2007 (наказ №15 від 01.06.2007) прийнятий тимчасово бензопильщиком (Черкаське військове лісництво) та звільнений у зв`язку із закінченням терміну договору;

- з 26.09.2007 (наказ №24 від 26.09.2007) по 26.12.2007 (наказ №31 від 25.12.2007) прийнятий тимчасово бензопильщиком (Черкаське військове лісництво) та звільнений у зв`язку із закінченням терміну договору;

- з 28.01.2008 (наказ №3 від 28.01.2008) по 28.03.2008 (наказ №7 від 28.03.2008) прийнятий тимчасово бензопильщиком (Черкаське військове лісництво) та звільнений у зв`язку із закінченням терміну договору.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 5 від 27 лютого 2017 року ОСОБА_1 працював повний робочий день у Смілянській міжрайонній ремонтно - будівельній дільниці за період з 17 березня 1987 року (наказ № 19 від 16 березня 1987 року), переведений електрогазозварювальником 3 розряду з оплатою згідно нарядно-преміальної системи праці, про що в трудовій книжці не вказано, але згідно наказу особового складу за 1987 рік. З 27 листопада 1990 року (наказ № 195-к від 27 листопада 1990 року) звільнений з роботи за власним бажанням згідно трудової книжки, але не має підтверджуючого документа (підстава) накази особового складу № 19 від 16 березня 1987 року, № 195-к від 27 листопада 1990 року, розрахункові відомості за 1987 - 1990 року. За період з 17 березня 1987 року по 27 листопада 1990 року його загальний трудовий стаж становить 2 роки 8 місяців 12 днів (а.с. 36).

З довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13 квітня 2017 року № 01-10/454 вбачається, що ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2001 року по 01 грудня 2001 року працював у виробничому об`єднанні Водгео і його загальний трудовий стаж становить 10 місяців (а.с. 37).

Як вбачається із довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ТОВ Ремпобутсервіс від 16 червня 2015 року ОСОБА_1 працював у Смілянській міжрайонній ремонтно-будівельній дільниці за період з 05 січня 1987 року (наказ № 1-к від 04 січня 1987 року) помічником машиніста КШК-30 з відрядною оплатою праці. З 17 березня 1987 року (наказ № 19 від 16 березня 1987 року) переведений газоелектрозварювальником 3 розряду з оплатою згідно нарядно-преміальної системи праці, про що в трудовій книжці не вказано, з 27 листопада 1990 року (наказ № 195-к від 27 листопада 1990) звільнений з роботи за власним бажанням згідно трудової книжки, але не має підтверджуючого документа (а.с. 38).

Із довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 лютого 2017 року № 5 вбачається, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у Смілянському міжрайонному ремонтно-будівельному підприємстві за період з 17 березня 1987 року по 27 листопада 1990 року загальний трудовий стаж 2 роки (а.с. 39).

Із довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії № 1095 КП ВодГео вбачається, що ОСОБА_1 працював у Смілянському підприємстві Водоканал з 19 липня 1995 року по 01 грудня 2001 року електрогазозварником, всього за період роботи його загальний трудовий стаж становить 2 роки 11 місяців 1 день (а.с. 40).

Як вбачається із довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 15 грудня 2014 року № 55 вбачається, що ОСОБА_1 працював в Смілянському машинобудівному заводі за період з 16 листопада 1978 року (наказ № 670 -к від 15 листопада 1978 року) по 28 квітня 1979 року (наказ № 252-к від 28 квітня 1979 року) газозварювальником другого розряду котельно - зварювального цеху. З 16 червня 1981 року (наказ № 455-к від 17 червня 1981 року) по 13 лютого 1984 року (наказ № 175-к від 15 лютого 1984 року) газорізальником другого розряду заготівельно-пресового цеху (а.с. 42).

Окрім того, згідно довідки про обґрунтованість (відповідність) довідок, поданих для призначення (перерахунку) пенсії № 253 від 30 червня 2017 року вбачається, що при перевірці первинних бухгалтерських документів ТОВ Ремпобутсервіс ОСОБА_1 була видана довідки від 27 лютого 2017 року № 5 за період його роботи із 17 березня 1987 року до 27 листопада 1990 року. Наказом від 16 березня 1987 року № 19 ОСОБА_1 переведений на посаду з посади помічника машиніста КПК на посаду газоелектрозварювальника 3 розряду з 17 березня 1987 року. Наказ про звільнення ОСОБА_1 в підшивках наказів відсутній (а.с. 50).

Згідно акту від 01.06.2017 № 157 та довідки від 30.06.2017 № 253 проведених звірок достовірності наданих для призначення пенсії документів, було встановлено, що уточнюючі довідки, видані ТОВ Ремпобутсервіс та КП Водгео для підтвердження стажу роботи - пільгових умовах по списку № 2 не відповідають первинним документам.

Листами від 07.07.2017 № 9 ТОВ Ремпобутсервіс та від 10.07.2017 № 01-10/654 ЬГ Водгео довідки від 27.02.2017 № 5 та від 13.04.2017 № 01-10/454 визнані недійсними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. б ч. 1 ст. 13 Закону України № 1788-XII від 05.11.1991 Про пенсійне забезпечення (далі - Закон України Про пенсійне забезпечення ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 р. № 1058-IV визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 вищевказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 зазначеного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України Про пенсійне забезпечення має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №164/1993/14-а (2-а/164/2/2015).

Пунктом 2 Порядку № 383 встановлено, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено раніше Верховним Судом України, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2016 року (справа 21-6501а15), постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року (справа № 308/3135/17) та постанові Верховного Суду від 07 лютого 2019 року (справа №356/41/17).

Згідно діючого законодавства атестація робочих місць проводиться в Україні з 21.08.1992 року.

Відтак, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списку за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року і за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14.

Таким чином підставою для зарахування періоду роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є передусім наявність професії та виробництва в зазначених Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, за умовами зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менше як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва.

Так, на підтвердження трудового стажу позивачем надані відповідачу:

- трудову книжку від 10.08.1977;

- копію атестату про навчання за період з 01.09.1975 по 20.07.1977;

- копію військового квитка від 06.05.1979 НОМЕР_3 про період служби в армії з 06.05.1979 по 04.05.1981;

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 15.12.2014 № 55, видану ПАТ Смілянський машинобудівний завод за період роботи газорізальником з 16.11.1978 по 28.04.1979, таз 16.06.1981 по 13.02.1984 року;

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.02.2017 № 5, видану ТОВ Ремпобутсервіс за період роботи електрогазозварником з 17.03.1987 по 27.11.1990 року;

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.04.2017 № 01-10/454, видану" КП Водгео за період роботи електрогазозварником з 01.02.2001 по 01.12.2001, копію наказу на атестацію робочого місця від 31.12.2003 року № 133, копію висновку державної експертизи умов праці від 04.03.2004 № 32.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування орган, що призначає пенсію, перевіряє зміст та належне оформленню наданих документів, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осі: до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Разом з тим, листами від 07.07.2017 № 9 ТОВ Ремпобутсервіс та від 10.07.2017 № 01-10/654 КП Водгео довідки від 27.02.2017 № 5 та від 13.04.2017 № 01-10/454 визнані недійсними .

Однак, при цьому колегія суддів зазначає, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідач зазначив у листі №6871/03 від 23 серпня 2017 року з тих підстав, що стаж роботи на пільгових умовах по списку № 2 у позивача становить 5 років 1 місяць 10 днів, що не дає йому права на пенсію, однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в такому листі наведені тільки загальні міркування суб`єкта владних повноважень, і не зазначено, з чого саме відповідач обраховував 5 років 1 місяць 10 днів стажу роботи позивача на пільгових умовах по списку № 2 (які саме періоди зараховані відповідачем до такого стажу, а які - не зараховані, та з яких саме причин по періодах трудової діяльності позивача).

У листі №6871/03 від 23 серпня 2017 року відповідачем зазначено, що у зв`язку з вищенаведеним прийнято рішення (протокол №1423 від 11.07.2017) про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , однак, колегія суддів зазначає, що таке рішення (протокол №1423 від 11.07.2017) у матеріалах справи відсутнє, крім того, відсутні докази направлення такого рішення позивачу, таким чином, неможливо встановити, з чого саме виходив орган пенсійного забезпечення, зазначаючи, що стаж роботи на пільгових умовах по списку № 2 у позивача становить 5 років 1 місяць 10 днів.

Крім того, щодо періоду роботи позивача з 21.08.1992 (в сельськохозяйственно-продовольственном машиностроении Опытно-экспериментальный завод ) по 01.06.2003 (в КП Джерело ), колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Також, суд апеляційної інстанції наголошує, що в первинних документах, довідках та трудовій книжці є істотні розбіжності та неточності щодо дат (періодів роботи позивача) та реквізитів відповідних наказів (зазначених в трудовій книжці, які різняться за змістом та реквізитами з наказами, які містяться в уточнюючих довідках).

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що ОСОБА_1 має бути призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 04 травня 2017 року, адже факт роботи позивача в шкідливих умовах праці на роботах за списком № 2 сукупно протягом 12 років та 6 місяців не підтверджено первинними документами, та, зокрема, трудовою книжкою і уточнюючими довідками підприємств, а наявні в матеріалах справи докази (документи), крім іншого, містять істотні розбіжності.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що відповідачем рішення № 1423 від 11 липня 2017 року про відмову у призначенні пенсії прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, та з листа від 23.08.2017 №6871/03 неможливо встановити, які саме періоди роботи позивача не враховано відповідачем, і підстави такого не врахування по періодах трудової діяльності позивача, до стажу роботи на пільгових умовах по списку № 2, та які включено до сукупного спеціального стажу в 5 років 1 місяць 10 днів, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Разом з тим, обрахунок загального страхового стажу та стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 (який може бути зараховано позивачу до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах) є дискрецією Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, а тому, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ст. 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення , ст. ст. 40, 45 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування задоволенню не підлягають, оскільки, в даному випадку, відсутні підстави стверджувати, що сукупний стаж роботи позивача на відповідних роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах становить не менше 12 років 6 місяців.

Крім того, зобов`язання у судовому порядку суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, в обхід встановленого законом порядку, не відповідає меті адміністративного судочинства та фактично свідчитиме про перебирання на себе судом функцій уповноваженого суб`єкта владних повноважень.

Зважаючи на вищевикладене, з`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, колегія суддів приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту виключно шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, колегія суддів такі доводи відхиляє, оскільки адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 не відноситься до справ, зазначених у ч.4 ст.257 КАС України, а тому може бути розглянута в скороченому провадженні.

Згідно ч.2 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотань від учасників справу про проведення судового засідання з повідомленнями (викликом) сторін до суду першої інстанції не надходило.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а тому, суд першої інстанції правомірно розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Отже, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, однак, при цьому, спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, призвели до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити частково.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Смілянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області № 1423 від 11 липня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови складено 18 липня 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов