Постанова

від 17.07.2019 по справі 320/5552/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5552/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВП Будсервіс до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 03 липня 2018 року №826370/40413630 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 листопада 2017 року №80 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати відповідача зареєструвати в ЄРПН зазначену податкову накладну.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 03 липня 2018 року №826370/40413630 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 листопада 2017 року №80 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14 листопада 2017 року №80, складену ТОВ ВП Будсервіс .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ГУ ДФС у Київській області, яке не було стороною у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуване ТОВ ВП Будсервіс рішення було прийнято не відповідачем, а комісією ГУ ДФС у Київській області, яке не було залучено до участі у справі у якості співвідповідача, а саме рішення є таким, що відповідає встановленим законодавством України вимогам, прийняте правомірно та не підлягає скасуванню, оскільки позивачем не було надано первинних документів, які підтверджують безпосереднє здійснення господарської операції на яку виписувалась податкова накладна від 14 листопада 2017 року №80.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні, зазначаючи, що апелянтом не наведено порушень норм процесуального права, які б вплинули на оцінку обставин справи, а подані позивачем документи не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій з МПП Агач стосовно відвантаження товарів і були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, в той же час, в оскаржуваному рішенні відсутні будь-які посилання на рівень комісії, яка його прийняла.

Відповідач - ДФС України відзив на апеляційну скаргу не подав. В суді першої інстанції свою позицію письмовими поясненнями не обґрунтовував, заяв про залучення співвідповідача або про заміну відповідача до суду не подавав.

В силу положень ст.311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ ВП Будсервіс зареєстроване з 08 квітня 2016 року як юридична особа, реєстраційний запис №13531020000007899, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.14).

Видами діяльності позивача за КВЕД є 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням .

За наслідками здійснення господарської діяльності позивачем було складено податкову накладну від 14 листопада 2017 року №80 (а.с.33) на загальну суму 24548,50 грн, в тому числі ПДВ - 4091,42 грн, відповідно до якої позивач (постачальник, продавець) здійснив поставку (продаж) товару до МПП Агач на підставі договору поставки №1 від 17 травня 2016 року, про що були складено видаткову накладну від 14 листопада 2017 року №2939 (а.с.35). Розрахунки між сторонами здійснювались на підставі платіжних доручень від 14 листопада 2017 року №1520 (а.с.37) на суму 140000,00 грн, в тому числі ПДВ - 23333,33 грн, та від 08 грудня 2017 року №1572 (а.с.38) на суму 45000,00 грн, в тому числі ПДВ - 7500,00 грн.

Відповідно до квитанції від 30 листопада 2017 року (а.с.34) податкова накладна від 14 листопада 2017 року №80 була прийнята, однак її реєстрацію було зупинено, оскільки виявлено помилки: відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена, ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 2523, 3214, 7019. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 та/або Таблицю даних платників податків, яка передбачена п.4 цього наказу.

На виконання вимог контролюючого органу, 26 червня 2018 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку направлено повідомлення про надання про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №79 (а.с.24), до якого було додано пояснення щодо походження поставленого товару та наявності підстав для реєстрації податкової накладної (а.с.25).

Рішенням від 03 липня 2018 року №826370/40413630 (а.с.23) позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 14 листопада 2017 року №80 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, що не спростовано відповідачем, у зв`язку з чим останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 вказаного Порядку передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених п.12 наведеного Порядку, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На момент зупинення реєстрації податкової накладної від 14 листопада 2017 року №80 був чинним був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, яким затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС, та позовні вимоги в цій частині заявлені до належного відповідача - Державної фіскальної служби України.

В той же час, на момент прийняття Комісією рішення від 03 липня 2018 року №826370/40413630 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 листопада 2017 року №80 в ЄРПН набрала чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (в редакціях, що були чинні на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.18-19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок зупинення №117) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктами 23, 24 Порядку зупинення №117 передбачено, що комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Отже, саме комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної і лише після отримання такого рішення, комісія центрального рівня набуває повноважень щодо прийняття зі свого боку іншого рішення.

З наведеного вбачається, що рішення від 03 липня 2018 року №826370/40413630 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 листопада 2017 року №80 в ЄРПН було прийнято не комісією Державної фіскальної служби України, яка являється комісією центрального рівня, а комісією регіонального рівня, а саме Комісією ГУ ДФС у Київській області.

Отже, Державна фіскальна служба України не є належним відповідачем в рамках даної справи в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії від 03 липня 2018 року №826370/40413630 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 листопада 2017 року №80 в ЄРПН. Натомість належним відповідачем в цій частині позовних вимог є саме ГУ ДФС у Київській області, комісією якого було прийнято оскаржуване рішення.

Відповідно до ч.ч.3-7 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями, щодо вирішення питань про залучення належного відповідача та/або співвідповідача у даній справі. Відтак, на вказаній стадії колегія суддів позбавлена процесуальної можливості усунути виявлені недоліки при розгляді справи в суді першої інстанції. Також, колегією суддів враховано, що суд апеляційної інстанції не наділений на вказаній стадії повноваженнями щодо направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо залучення належного відповідача та вирішення адміністративного позову відносно вказаного відповідача.

Водночас, колегія суддів зважає, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із відповідними позовними вимогами із залученням у якості співвідповідача ГУ ДФС у Київській області.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що Державна фіскальна служба України не є тим органом, комісія якого приймала рішення від 03 липня 2018 року №826370/40413630 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 листопада 2017 року №80 в ЄРПН, колегія суддів доходить висновку, що в задоволенні позовних вимог до Державної фіскальної служби України слід відмовити.

Твердження позивача про надання ним достатніх доказів, які виключають будь-які сумніви у реальності господарської операції та походженні поставленого товару і на відсутність будь-яких посилань на рівень комісії, яка прийняла оскаржуване рішення не спростовують наведених вище висновків суду.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 листопада 2017 року №80 в ЄРПН, позовні вимоги в частині зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14 листопада 2017 року №80, складену ТОВ ВП Будсервіс не підлягають задоволенню, як похідні, з огляду на чинність рішення комісії ГУ ДФС у Київській області від 03 липня 2018 року №826370/40413630.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ВП Будсервіс до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 17 липня 2019 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма