Постанова

від 16.07.2019 по справі 815/968/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2019 року

Київ

справа №815/968/15

адміністративне провадження №К/9901/7253/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Віолла" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 (суддя Стефанов С.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 (головуючий Романішин В.Л., судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі №815/968/15 за позовом Приватного підприємства "Віолла" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Віолла" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, у якому просило скасувати рішення від 25.12.2014 №64808 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6800,00грн. за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Приватне підприємство "Віолла" оскаржило їх у касаційному порядку.

В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції винесені з порушенням вимог матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що судами не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору та неповно досліджено докази. Позивач посилається на те, що суди не звернули увагу на відсутність в матеріалах адміністративної справи будь-яких доказів, які б підтверджували факт реалізації тютюнового виробу неповнолітній особі. Зокрема, відсутні дані про вік ОСОБА_1 (копії його паспорта або свідоцтва про народження). Як вважає позивач, правові підстави для застосування штрафних санкцій до Приватного підприємства "Віолла" на підставі протоколу про адміністративне правопорушення у Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відсутні. Крім того, Приватне підприємство "Віолла" зауважує, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 18.06.2015 у справі №522/3812/15а позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені, а постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності скасовано.

У свою чергу, відповідач правом подання заперечення на касаційне скарження не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.08.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Віолла" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 у справі №815/968/15.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №815/968/15 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.

Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019 суд визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи №815/968/15 у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначив розгляд справи у порядку письмового провадження на 16.07.2019.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, перевіркою стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у Приватному підприємстві "Віолла", на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 10.09.2014 серії ОД №0002702, встановлено порушення позивачем вимог статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95, внаслідок чого в.о. начальника Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області винесено рішення від 25.12.2014 №64808 про застосування фінансових санкцій до Приватного підприємства "Віолла" у вигляді штрафу у розмірі 6800,00грн.

Згідно з матеріалами перевірки співробітниками ВКМСД ГУ МВС України в Одеській області магазину "Віолла", який належить позивачу, встановлено факт продажу неповнолітній особі тютюнового виробу, а саме пачки цигарок "Ротманс".

За результатами перевірки складено протокол від 10.09.2014 ОД №0002702 про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) відносно ОСОБА_2 (продавець магазину "Віолла"). Вказаним протоколом встановлено, що 10.09.2014 о 19 год. 45 хв., знаходячись на своєму робочому місці в магазині "Віолла", розташованому по вул. Б.Хмельницького, 62 у місті Одесі, продавець ОСОБА_2 реалізувала пачку цигарок "Ротманс" неповнолітньому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт реалізації 10.09.2014 особі, яка не досягала 18 років пачки цигарок "Ротманс" у магазині, де здійснює господарську діяльність Приватне підприємство "Віолла", зокрема, поясненнями неповнолітнього ОСОБА_1 , протоколом про адміністративне правопорушення та показами свідків.

Спірні правовідносини у справі регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР, положення якого визначають основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

За правилами статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з частиною четвертою цієї статті продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Відповідно до положень абзацу 9 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі Порядок № 790).

Пунктом 5 Порядку №790 визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Частиною першою статті 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Співробітниками ВКМСД ГУ МВС України в Одеській області складено протокол від 10.09.2014 ОД №0002702 про адміністративне правопорушення, згідно якого 10.09.2014 о 19 год. 45 хв., знаходячись на своєму робочому місці в магазині "Віолла", розташованому по вул. Б.Хмельницького, 62 у місті Одесі, продавець ОСОБА_2 реалізувала пачку цигарок "Ротманс" неповнолітньому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини 2 статті 218 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 156 цього Кодексу віднесено до компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах сільських, селищних рад. Розгляд даної категорії справ про адміністративні правопорушення здійснюється відповідно до Положення про адміністративні комісії Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 09.03.1988 №5540-XI.

Адміністративною комісією виконавчого комітету Одеської міської ради прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення від 10.11.2014 №865, якою при розгляді матеріалів справи встановлені ознаки правопорушення передбачені частиною другою статті 156 КУпАП та накладено на громадянку ОСОБА_2 штраф у розмірі 1700,00грн.

Як вбачається з судових рішень, судами попередніх інстанцій відхилено доводи позивача щодо протиправності рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій до Приватного підприємства "Віолла", оскільки факт реалізації тютюнового виробу неповнолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продавцем ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 10.09.2014, письмовими поясненнями громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 10.09.2014.

Проте, суд касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу від 10.09.2014 серії ОД №0002702 неповнолітньому ОСОБА_1 на час складання протоколу виповнилось 16 років, однак в протоколі відсутні паспортні данні неповнолітньої особи, адреса місця його проживання (перебування) та будь-які інші дані, які б підтверджували вік даної особи. Позивач на підтвердження своєї позиції посилався на те, що в матеріалах адміністративної справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення відсутні документи які б підтверджували або спростовували факт скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, що полягає у продажу неповнолітній особі тютюнового виробу (паспортні дані неповнолітньої особи), тобто будь-яких доказів, які б підтверджували факт реалізації тютюнового виробу особі, яка не досягла 18 років.

Суд касаційної інстанції наголошує, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами КАС України, відповідно до змісту яких суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору та неповно досліджено докази. Судами не здійснено передбачених КАС України заходів щодо витребування документів, допиту свідків, які мають значення для вирішення спору по суті. Судами в порушення принципу пропорційності та змагальності, проігноровано доводи позивача щодо необхідності підтвердження належними доказами віку особи, якій, на думку податкового органу, продано тютюнові вироби. У спірних правовідносинах саме встановлення віку особи, що була покупцем пачки цигарок, має вирішальне значення, адже правова норма не обмежує продаж тютюнових виробів, а саме встановлює заборону такого продажу особам, які не досягли 18 років.

Таким чином, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не вірно встановлено про достатність доказів, які підтверджують факт продажу тютюнового виробу особі, яка не досягла 18 років.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанції передчасно підтримано доводи контролюючого органу про правомірність прийняття оскаржуваного рішення. У касаційного суду відсутні підстави вважати, що судами з`ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Виходячи з положень частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 340, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Віолла" задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 скасувати.

Передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду