Постанова

від 20.07.2019 по справі 640/13051/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13051/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_1 до кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_4 про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ :

Кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_1 звернуся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_4 , в якому з урахуванням уточнення до позову просив визнати протиправними дії кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_4 щодо надання безкоштовно послуг, товарів з метою спонукання виборців голосувати за кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_4 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.07.2019 ОСОБА_5 , який відповідно до посвідчення № ДО-1004 від 26.06.2019 є довіреною особою кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_1 , разом з двома виборцями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зафіксував у відповідному акті факт надання виборцям за адресою: АДРЕСА_1 безоплатно послуги з перевірки зору, вимірювання рівня цукру в крові, надання безоплатно окулярів для корекції зору, надання безоплатно медичних препаратів з метою спонукання виборців голосувати за кандидата ОСОБА_4 . Крім того, позивач зазначив, що підвальне приміщення під`їзду за вказаною адресою, де надавались безкоштовно послуги і товари з метою спонукання виборців голосувати за відповідача, було надано керівником ЖБК "АЕЛІТА" ОСОБА_8 за зверненням ОСОБА_4 , саме як кандидату в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218. На думку позивача, дані обставини підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 14.07.2019, актом від 14.07.2019 про виявлене порушення вимог Закону України "Про вибори народних депутатів України" в одномандатному виборчому окрузі № 218 з доданими до нього фотоматеріалами, матеріалами (скріншот) з соціальної мережі "Facebook" в Інтернеті. За наведених мотивів позивач дійшов висновку, що кандидат ОСОБА_4 вчиняє дії, що заборонені ч. 14 ст. 74 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_1 до кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №218 ОСОБА_4 про визнання дій протиправними - відмовлено, через неналежність та недопустимість поданих позивачем доказів.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, позивачем зауважено на безпідставність неприйняття до уваги судом ключових доказів у справі - акту про порушення від 14.07.2019 року, пояснення свідка від 17.07.2019 року із додатками та пояснення ОСОБА_5 на адресу органів поліції від 14.07.2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивачем висловлено незгоду із висновками першої інстанції про необхідність нотаріального посвідчення пояснень свідка ОСОБА_7 та зауважено, що вимоги закону не передбачають того, що свідки за актом про виявлення порушення від 14.07.2019 року мають бути виборцями у окрузі № 218.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач подав до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого подані позивачем докази вважає недостатніми, недостовірними, а висновки про наявність порушень ОСОБА_4 порядку передвиборної агітації - безпідставними припущеннями. Факт звернення до суду відповідач вважає зловживанням правами та намаганням скомпрометувати кандидата у народні депутати в очах виборців округу.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Центральної виборчої комісії від 22.06.2019 № 1139 "Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року", було зареєстровано ОСОБА_4 кандидатом у народні депутати України, яка балотується в одномандатному виборчому окрузі № 218 у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019 року.

Постановою Центральної виборчої комісії від 22.06.2019 № 1141 "Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих політичною партією "Громадянський рух "Хвиля", в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року", було зареєстровано ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України, висунутим політичною партією "Громадянський рух "Хвиля", в одномандатному виборчому окрузі № 218 на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019.

Водночас, позивач стверджує, що кандидат ОСОБА_4 вчиняє дії щодо надання виборцям вказаного одномандатного виборчого округу безоплатно послуг з перевірки зору, вимірювання рівня цукру в крові та надання безоплатно товарів (окулярів для корекції зору, медичних препаратів), спонукаючи при цьому виборців до голосування за неї, як кандидата у народні депутати України.

На підтвердження своїх тверджень позивач надав низку документів, а саме:

- копію акта про виявлене порушення вимог Закону України "Про вибори народних депутатів України" в одномандатному виборчому окрузі № 218, складеного та підписаного 14.07.2019 довіреною особою кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (повноваження якого підтверджуються наявною у матеріалах справи копією посвідчення № ДО-1004 від 26.06.2019) та двома фізичними особами - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які ідентифіковані згідно цього акта від 14.07.2019 як виборці. За змістом цього акта було зазначено, що "…у місті Києві, в приміщеннях житлового будинку (ЖБК "АЕЛІТА", ідентифікаційний код 23697179), розташованому за адресою: вул. Академіка Туполєва, 5, а саме у підвальному приміщенні, вхід до якого здійснюється через двері першого парадного входу (під`їзду) зазначеного будинку (нумерація під`їздів - з ліва на право по зростаючій), безоплатно надавались медичні послуги населенню (перевірка зору, вимірювання рівня цукру в крові, тощо) та безкоштовно розповсюджувались медичні препарати, лікарські засоби, окуляри населенню з метою спонукання виборців голосувати за кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 на позачергових виборах народних депутатів 21.07.2019 ОСОБА_4 . Зазначене приміщення надане уповноваженою особою (керівником) ЖБК "АЕЛІТА" ОСОБА_8 за зверненням за кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_4 для безоплатного надання медичних послуг населенню та безкоштовного розповсюдження медичних препаратів, лікарських засобів, окулярів населенню з метою спонукання виборців голосувати за вказаного кандидата. Більш того, поряд з входом у зазначене приміщення ЖБК "АЕЛІТА" розташований намет з агітаційною символікою кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_4 ";

- роздруківки фотозображень, як додатків до акта від 14.07.2019, на яких відсутні відмітки про дату, час і місце фіксування зображень;

- копію письмових пояснень ОСОБА_5 від 14.07.2019 щодо здійснення кандидатом ОСОБА_4 вказаних вище дій, яке адресоване начальнику Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві, - без відмітки про прийняття таких пояснень працівником правоохоронного органу чи установою;

- роздруківку скріншоту з невідомого носія, на якому, на думку представника позивача, наведене листування мешканців по вул. Академіка Туполєва з питання надання кандидатом ОСОБА_4 безкоштовних послуг і товарів;

В тексті акта від 14.07.2019 ОСОБА_5 навів висновок про те, що кандидатом ОСОБА_4 здійснюються дії, що підпадають під заборону, визначену ч. 14 ст. 74 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Вважаючи такі дії кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_4 такими, що порушують виборче законодавство, а саме названу частину ст. 74 Закону України "Про вибори народних депутатів України", позивач звернувся до суду із цим позовом.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України Про вибори народних депутатів України .

Відповідно до ч.3 ст.77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

Спеціальним законом, який регламентує порядок проведення виборів народних депутатів України, у тому числі порядок і порядок здійснення передвиборної агітації, є Закон України Про вибори народних депутатів України (далі - Закон).

За приписами ч. 1, 2 ст. 6 Закону вибори депутатів є вільними. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону суб`єктом виборчого процесу є, зокрема, кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону виборчий процес позачергових виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування Указу Президента України, зазначеного у частині третій цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 68 зазначеного Закону передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію - суб`єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Частиною 2 ст. 68 цього ж Закону встановлені форми передвиборної агітації. А саме, передвиборна агітація може проводитися у таких формах:

1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями;

2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів;

3) проведення публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності партій - суб`єктів виборчого процесу чи політичної діяльності кандидатів у депутати;

4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв`ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень;

5) розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації;

6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами;

7) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії - суб`єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати, а також оприлюднення інформації про таку підтримку;

8) публічні заклики голосувати за або не голосувати за партію - суб`єкта виборчого процесу, кандидата у депутати або публічні оцінки діяльності цих партій чи кандидатів у депутати;

9) встановлення агітаційних наметів;

10) в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.

Зі змісту зазначених положень вбачається, що передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію - суб`єкта виборчого процесу, ініційована, проведена безпосередньо кандидатом або його довіреною особою.

Відповідно до ст. 70 Закону, кандидати у депутати мають право розпочати свою передвиборну агітацію з дня, наступного за днем прийняття виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів у депутати.

Статтею 74 Закону встановлені певні обмеження щодо ведення передвиборної агітації. Так, зокрема, ч. 14 ст. 74 цього Закону забороняється проводити передвиборну агітацію , що супроводжується наданням виборцям , закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати), послуг , робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей . Така передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутати або згадуванням назви партії чи імені кандидата, є непрямим підкупом виборців.

Таким чином, для встановлення в діях кандидата ознак непрямого підкупу виборців має бути виконано обов`язкові умови: наявність факту передачі виборцям, закладам, установам, організаціям матеріальних цінностей (товарів), вартість яких перевищує 3% розміру мінімальної заробітної плати; здійснення такої передачі з дати початку передвиборної агітації відповідача; супроводження такої передачі товарів (надання послуг) безкоштовно або на пільгових умовах закликами, пропозиціями голосувати за відповідача або партію, яка його висунула, чи згадуванням партії чи імені відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

При цьому, згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом п. 13 ст. 76 Закону кандидат у депутати, його довірена особа мають права уповноваженої особи партії , передбачені пунктами 1, 4, 5 частини чотирнадцятої статті 75 цього Закону.

Відповідно до п.5 ч.14 ст. 75 уповноважена особа партії має права офіційного спостерігача від партії , передбачені частиною дев`ятою статті 78 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ч. 9 ст. 78 Закону, офіційний спостерігач від партії , кандидата у депутати, громадської організації має право, зокрема, складати акт про виявлення порушення цього Закону, що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення , із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду.

Як вже зазначалося вище, на обґрунтування своїх тверджень стосовно порушення відповідачем норм виборчого законодавства у вигляді непрямого підкупу виборців, позивачем було надано акт про виявлене порушення вимог Закону України "Про вибори народних депутатів України" в одномандатному виборчому окрузі № 218, складеного та підписаного 14.07.2019 довіреною особою кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (повноваження якого підтверджуються наявною у матеріалах справи копією посвідчення № ДО-1004 від 26.06.2019) та двома фізичними особами - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Аналізуючи зміст означеного акту, судова колегія дійшла висновку, що останній не містить переконливих відомостей про порядок та спосіб здійснення заклику (спонукання) виборців одномандатного виборчого округу №218 до голосування за кандидата ОСОБА_4 у зв`язку з отриманням безкоштовних/пільгових товарів чи послуг, не ідентифіковано жодної із фізичних осіб - виборців відповідного округу, які за твердженням позивача отримали вказані безоплатні товари чи послуги, а також не ідентифіковано жодну особу (юридичну та/або фізичну), які безпосередньо забезпечували надання описаних вище послуг і товарів за адресою: м. Київ, вул. академіка Туполєва, 5, та фізичних осіб, які спонукали виборців до голосування за конкретного кандидата у народні депутати України у зв`язку з наданням безкоштовних послуг і товарів.

Судова колегія вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не повинні обов`язково бути виборцями саме у виборчому окрузі 218, разом з тим, доказове значення акту про виявлені порушення від 14.07.2019 року, складеного ОСОБА_5 у присутності двох належних свідків (а.с.55-56) - спростовується змістом самого цього акту, в якому наводяться лише власні припущення осіб, які його склали, без належного доказового підтвердження вказаних в ньому порушень. Додані до акту від 14.07.2019 року фотоматеріали на 11 аркушах (а.с.57-67) не ідентифіковані за датою, місцем складання та суб`єктом виготовлення, а також не жодним чином не відображають суті наведених в акті порушень. Вказаний акт від 14.07.2019 року свідчить, що окрім 11 фотографій, жодних додатків цей акт не має , тому судова колегія позбавлена можливості вважати подані позивачем та іншими особами письмові пояснення та додаткові фотографії від 17 та 18 липня 2019 року (а.с.104-112) як такі, що мають будь-яке відношення до акту про виявлені порушення від 14.07.2019 року, складеного ОСОБА_5 .

Водночас, позивачем, окрім акту про виявлене порушення, було надано пояснення довіреної особи кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_1 - ОСОБА_5 від 14.07.2019, адресоване полковнику поліції ОСОБА_9 (а.с.68). Втім, означені письмові пояснення суд не бере до уваги в якості доказу підкупу виборців, адже за змістом цих пояснень виявлені факти порушень є лише припущенням ОСОБА_5 (…мені стало відомо що здійснюються дії по безкоштовному наданню послуг…ймовірно з метою спонукання голосувати за кандидата у народні депутати… ОСОБА_4 ). До того ж, належним та допустимим доказом вчинення порушень у сфері виборчого законодавства за приписами Закону України Про вибори народних депутатів є лише відповідний акт про виявлення порушень, складений суб`єктом виборчого процесу та двома свідками . Письмові пояснення на адресу поліції подібного доказового значення при розгляді виборчих спорів позбавлені.

Суд критично ставиться до юридичного доказового значення письмових пояснень громадянина ОСОБА_7 , датованих 17.07.2019, з незасвідченими ксерокопіями паспорту громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера названої особи, адже означені пояснення не є додатком до акту про виявлене порушення , який в свою чергу повинен засвідчувати факт порушення норм Закону України "Про вибори народних депутатів України". Суд звертає увагу, що акт про виявлене порушення вимог виборчого законодавства в одномандатному виборчому окрузі № 218 був складений та підписаний 14.07.2019, в той час як пояснення ОСОБА_7 датовані 17.07.2019, з огляду на що, означені пояснення не є належними та допустимими доказами в розумінні Закону України "Про вибори народних депутатів України". Нотаріальне посвідчення пояснень громадянина ОСОБА_7 , на обов`язковість якого звертав увагу суд першої інстанції, за висновком апеляційного суду не є достатньою умовою для визнання такого доказу належним та допустимим, оскільки, як зазначено вище, актування факту вчинення порушення виборчого законодавства передбачає складання єдиного документу (акту) суб`єктом виборчого процесу разом з двома свідками, а не одноособово єдиним свідком ОСОБА_7 , як у досліджуваній ситуації.

Надаючи оцінку наданим суду ксерокопіям фотозображень (та електронних копій таких зображень) суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що останні не можуть вважатися належними та допустимими доказами факту вчинення відповідачем непрямого підкупу виборців, оскільки особи, зображені на них, не були жодним чином встановлені, ідентифіковані та опитані, окрім того, не встановлено зв`язку між діями цих фізичних осіб, які зображені на фото, та діяльністю відповідача як кандидата у народні депутати України.

Крім того, суд з урахуванням аналізу інших наданих позивачем матеріалів у сукупності, приходить до висновку, що фотозображення не дають підстави для висновків про надання саме відповідачем, як суб`єктом виборчого процесу, безкоштовних послуг і товарів виборцям (в т.ч. опосередковано через третіх осіб), та що при цьому було здійснено спонукання виборців голосувати за відповідача або намагання іншим чином вплинути на свободу волевиявлення на позачергових виборах народних депутатів 21.07.2019 року.

Також суд не бере до уваги посилання позивача на скріншот із соціальної мережі Facebook (а.с.69), зроблений з неідентифікованого пристрою, оскільки за даними останнього неможливо ідентифікувати ані конкретних фізичних осіб, які залишали інформаційні повідомлення, ані дату та час створення зазначених текстових повідомлень, ані верифікувати достовірність наведених у зазначених повідомленнях даних.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Частина 2 статті 99 КАС України передбачає, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом , прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис . Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Судом досліджено подані позивачем електронні докази, розміщені на флеш-носії Transcend 4 GB (а.с.103), внаслідок чого виявлено, що вказані електронні документи не засвідчені у встановленому порядку електронним цифровим підписом, у зв`язку з чим останні не можуть вважатися допустимими доказами з точки зору положень ст.ст. 74, 99 КАС України. Аналогічної позиції щодо належності та допустимості електронних доказів притримується і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у постанові від 26.03.2019 року у справі 855/90/19.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність належних та допустимих доказових підстав для задоволення адміністративного позову кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Окремі невірні оцінки суду першої інстнації не впливають на правильність вирішення заявленого позову, тому рішення суду залишається без змін за мотивувань, наведених судом апеляційної інстанції.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. Посилання позивача в апеляційній скарзі на судову практику 2012-2013 років - не створює для суду у справі № 640/13051/19 обов`язкової для застосування преюдиції в силу статті 78 КАС України, з огляду на розбіжності у суб`єктному складі у вказаних справах і на те, що позивач посилається не на встановлені судом факти, а на правові оцінки юридичних подій та доказів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи відмову у задоволенні апеляційної скарги, суд покладає на позивача понесені останнім судові витрати.

Керуючись статтями 272, 273, 276, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 218 ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку