Ухвала

від 17.07.2019 по справі 640/4215/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

18 липня 2019 року м. Київ№ 640/4215/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглядаючи в підготовчому провадженні адміністративну справу

за позовом Бориспільської районної державної адміністрації Київської областідоГоловного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони Українитреті особиСошниківська сільська рада Бориспільського району Київської області Головне управління Держгеокадастру у Київській області Головне управління ДФС у Київській областіпро визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:

- встановити фактичне місцезнаходження Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, за її фактичним місцем розташування на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області;

- визнати протиправними дії відповідачів щодо реєстрації Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, як суб`єкта господарської діяльності в с. Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області;

- зобов`язати відповідачів вчинити дії щодо перереєстрації Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, як суб`єкта господарської діяльності відповідно за її фактичним місцем розташування, а саме на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В підготовче судове засідання 04.07.2019 представник позивача не прибув та не повідомив суд про причини неприбуття; з заявами/клопотаннями про проведення підготовчого засідання / розгляду справи за його відсутності до суду не звертався, внаслідок чого суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи на 18.07.2019 з метою встановлення обставин поважності неприбуття позивача в судове засідання.

Під час розгляду справи в підготовчому судовому засіданні 18.07.2019 представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що 04.07.2019 уповноважені представники позивача перебували на лікарняному, а отже, не могли прибути до суду в цей день.

Однак, на підтвердження повідомлених обставин ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження достовірності повідомлених нею обставин щодо перебування уповноважених представників позивача на лікарняному 04.07.2019.

Посилання ОСОБА_1 на існування відповідних лікарняних листків судом відхиляються, адже станом на 18.07.2019 позивачем до суду оригіналів / належним чином засвідчених копій лікарняних листків надано не було.

До того ж, ОСОБА_1 не змогла надати суду пояснень та доказів на їх підтвердження щодо неможливості прибуття в судове засідання керівника (виконуючого обов`язки керівника) Бориспільської районної державної адміністрації Київської області - особи, яка за посадою уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами та яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

Одночасно ОСОБА_1 не було надано суду доказів відсутності у позивача керівника або особи яка виконує його обов`язки станом на 04.07.2019 року.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на конструкцію норм частини п`ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні:

- неявка позивача в судове засідання без поважних причин або

- неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.

Водночас комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закон дає підстави для таких висновків.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що неявка позивача в судове засідання 04.07.2019 перешкоджала розгляду справи, з урахуванням специфіки спірних правовідносин, особливостей доказування обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, як наслідок, неможливості всебічного і повного з`ясування всіх обставин по справі без заслуховування публічних виступів сторін.

Разом з тим, неявка позивача в підготовче судове засідання без подання доказів поважності причин такого неприбуття та не подання заяви про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача, розцінюється судом, як відсутність зацікавленості заявника в подальшому розгляді справи, що, в свою чергу, свідчить на користь необхідності залишення позову без розгляду з метою дотримання прав інших учасників спору на розгляд справи протягом розумного строку.

Представники відповідачів не наполягали на розгляді справи за відсутності позивача.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

Суд також звертає увагу, що перебіг строків судового розгляду в адміністративних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно прийняте не на користь особи або виконанням рішення, ухваленого на користь особи.

Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, рішення «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України», згідно яких суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумних строків розгляду адміністративної справи та уникнення затягування судового розгляду, а також з метою дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд вважає за необхідне, у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в підготовче судове засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, залишити позов без розгляду.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 240, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повну ухвалу складено 18.07.2019.

Суддя П.О. Григорович