Постанова

від 17.09.2019 по справі 640/4215/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/4215/19 Суддя першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді- Степанюка А.Г.,

суддів- Епель О.В., Парінова А.Б.,

при секретарі- Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської районної державної адміністрації Київської області на проголошену о 11 годині 35 хвилин ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року, повний текст якої складено 18 липня 2019 року, у справі за адміністративним позовом Бориспільської районної державної адміністрації Київської області до Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Міністерства оборони України, треті особи Сошниківська сільська рада Бориспільського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Головне управління ДФС у Київській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2019 року Бориспільська районна державна адміністрація Київської області (далі Позивач, Бориспільска РДА) звернулася до Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (далі Відповідач-1, ГУ ОМП Генерального штабу), військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі Відповідач-2, в/ч НОМЕР_1 ), треті особи Сошниківська сільська рада Бориспільського району Київської області (далі Третя особа-1, Сошниківська сільрада), Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі Третя особа-2, ГУ Держгеокадастру у Київській області), Головне управління ДФС у Київській області (далі Третя особа-3, ГУ ДФС у Київській області), про:

- встановлення фактичного місцезнаходження в/ч НОМЕР_1 , за її фактичним місцем розташування на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області;

- визнання протиправними дії Відповідачів щодо реєстрації в/ч НОМЕР_1 , як суб`єкта господарської діяльності в с. Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області;

- зобов`язання Відповідачів вчинити дії щодо перереєстрації в/ч НОМЕР_1 , як суб`єкта господарської діяльності відповідно за її фактичним місцем розташування, а саме на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 року залучено до участі у справі Міністерство оборони України в якості співвідповідача (далі Відповідач-3, Міноборони України).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2019 року позовну заяву залишено без розгляду. При цьому суд першої інстанції виходив з того, у підготовче засідання 04.07.2019 року представники Бориспільської РДА не з`явилися, а під час підготовчого засідання 18.07.2019 року представником Позивача не було надано жодних доказів неможливості участі у попередньому судовому засіданні представника районної державної адміністрації. Викладене, на переконання суду першої інстанції з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, свідчить, що неявка Позивача у підготовче судове засідання без надання доказів поважності причин такої неявки свідчить про відсутність зацікавленості у подальшому розгляді справи, наслідком чого є залишення позову без розгляду. Крім того, суд підкреслив, що представники відповідачів не наполягали на розгляді справи за відсутності Позивача.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свою позицію обґрунтовує тим, що положеннями КАС України не передбачено можливість застосування до присутнього Позивача наслідків його неявки у попереднє судове засідання, судом не було з`ясовано причини неприбуття останнього, у той час як у наступне підготовче засідання 18.07.2019 року, Позивач, хоча і не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, прибув у судове засідання.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 року було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.09.2019 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ОМП Генерального штабу просить залишити її без задоволення, а ухвали суду без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив, що неявка Позивача у судове засідання 04.07.2019 року перешкоджала розгляду справи з урахуванням специфіки правовідносин, а тому останній вірно залишив позов без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

У судовому засіданні представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив її вимоги задовольнити повністю. Його аргументи підтримав і представник Третьої особи-1.

Представники Відповідача-1 і Третьої особи-3 наполягали на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, у підготовчих судових засіданнях 07.05.2019 року та 11.06.2019 року інтереси Бориспільської РДА представляла Кордонець К.О. Водночас, у підготовче судове засіданні 04.07.2019 року о 11:00 Позивач, будучи належним чином 11.06.2019 року (а.с. 98) повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув, причини неявки до суду не повідомив. У протоколі судового засіданні зафіксовано, що суд до оголошення відкладення розгляду справи зазначив, що питання поважності причин неприбуття буде вирішено у наступному судовому засіданні.

У зв`язку з неявкою Позивача розгляд справи було відкладено на 18.07.2019 року, про що Бориспільську РДА 06.07.2019 року було повідомлено (а.с. 117).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що у підготовчому судовому засіданні 18.07.2019 року представник Позивача Кордонець К.О. пояснила, що 04.07.2019 року уповноважені представники Бориспільської РДА перебували на лікарняному, однак належних і допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин не надала, як і не підтвердила неможливість прибуття у судове засіданні керівника районної державної адміністрації або іншої особи, яка уповноважена представляти інтереси останньої без довіреності. При цьому факт наявності у представника Позивача таких документів у судовому засіданні 18.07.2019 року не заперечувався представником Відповідача-1 у ході апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, який поряд з цим вказував на те, що копії згаданих вище документів не були засвідчені належним чином.

Відтак, на переконання суду першої інстанції, Позивачем не було підтверджено причини неявки у судове засідання, що, з огляду на неможливість розгляду справи за його відсутності, має своїм наслідком залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Приписи ч. 5 ст. 205 КАС України визначають, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З наведеного випливає, що постановлення ухвали про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: позивач повторно не прибув у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причини або не повідомив про причини неявки; позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи; позивачем не подано заяву про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача перешкоджає розгляду справи.

Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає залишення позову без розгляду.

Судовою колегією враховується, що застосування правових наслідків, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, може мати місце виключно у день, коли передбачені згаданою правовою нормою обставини мали місце. Процесуальний закон не передбачає можливості залишати позовну заяву без розгляду у зв`язку з неявкою позивача суб`єкта владних повноважень у минуле судове засідання.

Відтак, оскільки у послідуючому підготовчому судовому засіданні 18.07.2019 року представник Бориспільської РДА Кордонець К.О. брала участь, висновки суду першої інстанції про необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України саме 18.07.2019 року, не узгоджуються з положеннями приписів процесуального права.

Крім того, як було встановлено раніше, у підготовчих судових засіданнях, що відбувалися 07.05.2019 року та 11.06.2019 року представник Бориспільської РДА Кордонець К.О. брала участь, висновки суду першої інстанції про відсутність зацікавленості Позивача у подальшому розгляді справи, колегія суддів вважає помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Окремо суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що наданими до апеляційної скарги копіями листків непрацездатності, а також табелю обліку робочого часу за липень 2019 року підтверджується перебування на лікарняному або у відпустці станом на 04.07.2019 року всіх працівників юридичного відділу Бориспільської РДА, голови районної державної адміністрації та його заступника. Інший ж заступник Бориспільської РДА Білецький С.В., виконував обов`язки голови згідно розпорядження від 03.07.2019 року №32-к, а відтак, згідно пояснень Апелянта, не міг бути присутнім на засіданні з огляду на необхідність присутності на робочому місці.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства, а також встановлені вище обставини, свідчать, що оскаржувана ухвала, яка постановлена поза межами підготовчого засідання, в яке не прибув Позивач з поважних причин, що було встановлено у ході її апеляційного перегляду, свідчить про передчасність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Разом з тим, колегія суддів відхиляє аргумент Позивача про те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, яке відбулося 18.07.2019 року, оскільки, як було встановлено раніше, повістку про виклик на дане судове засідання отримано уповноваженою особою Бориспільської РДА 06.07.2019 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 117), а також результатами відстеження поштового відправлення №0105103997310.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведених обставин у сукупності, а також зважаючи на те, що залишенню позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України обов`язково повинна передувати перевірка поважності причин неявки особи у судове засідання, а прийняття такої ухвали можливе лише під час саме даного підготовчого засідання, судова колегія приходить до висновку про помилковість постановлення оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Що стосується вимоги Бориспільської РДА про стягнення на її користь судових витрат, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, за правилами процесуального закону, ухвалення рішення про скасування ухвали суду із направленням справи для продовження розгляду унеможливлює вирішення питання про зміну розподілу судових витрат, сплачених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, так і про розподіл судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції.

Аналогічний висновок щодо застосування даних норм права викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №756/6141/16-а, а також в ухвалах Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі №297/96/16-а, від 07.03.2018 року у справі №826/13401/15, від 02.05.2018 року у справі №826/8062/15.

Таким чином, оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги Бориспільської РДА на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2019 року про залишення позову без розгляду по суті спору Шостим апеляційним адміністративним судом не приймається, то вирішення таким судом питання про розподіл судових витрат за правилами ч. ч. 1, 6 ст. 139 КАС України неможливе.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Бориспільської районної державної адміністрації Київської області задовольнити повністю.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяА.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

А.Б. Парінов

Повний текст постанови складено « 18» вересня 2019 року.