Ухвала

від 12.07.2019 по справі 761/27214/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27214/19

Провадження № 1-кс/761/18814/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого з ОВС СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32018100000000202 від 25.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32018100000000202 від 25.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а саме: на комп`ютерну техніку, документи, печатки які було вилучено в ході обшуку від 09.07.2019 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується ОСОБА_4 .

Проведеними заходами встановлено, 09.07.2019 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яка використовується ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено: комп`ютери, чекові книжки, накладні, акти передачі, довіреність, печатки підприємств.

Так, було оглянуто робочий комп`ютер марки «ASUS» ОСОБА_4 , де було виявлено фінансово-господарську документацію ТОВ «Техлісресурс» (код ЄДРПОУ 39714584) з підприємствами з ознаками «фіктивності», а саме: ТОВ «Протек Агро Буд» (41324751), ТОВ «Теко Плюс Груп» (41380569), ТОВ «Сфєра Нова» (41391971), ТОВ «ЛендерКонсалт» (41381186), ТОВ «Даксизбуд» (41684271), ТОВ «Евклея» (41577744), ТОВ «Голд-Стандарт Лтд» (41581641), ТОВ «Кобар Лтд» (41206400), ТОВ «Глос Компані» (41839054), ТОВ «Олдстрой» (41626508), ТОВ «Сілларі Форм» (41776063) в електронному вигляді.

Таким чином, щодо вилучених 09.07.2019під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , комп`ютерної техніки, документів, печаток є підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, розслідуваного у кримінальному провадженні і можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто містять ознаки, зазначені в ст. 98 КПК України як речові докази.

10.07.2019 у відповідності до ст.ст. 223, 237 КПК України, вилучені під час обшуку квартири за адресою АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить та використовується ОСОБА_4 комп`ютерної техніки, документів, печаток визнані речовими доказами.

Таким чином, з метою запобігання ризикам приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів, виникла необхідність на час досудового розслідування накласти арешт на майно, яке було вилучено протоколом обшуку від 09.07.2019 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, вилучене необхідне для проведення ряду судових експертиз в яких виникне необхідність під час досудового розслідування, що дозволить надати належну кримінально-правову оцінку діянням суб`єктів злочинів з урахуванням встановлених кількісних та якісних характеристик майна, достовірності їх відображення у фінансово-господарській документації, визначити розмір шкоди внаслідок вчинення кримінальних правопорушень та вирішити інші пов`язані кримінально-процесуальні питання.

Таким чином, для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна, до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Викладені факти, вказують на те, що в разі повернення вищевказаних предметів, документів і флеш накопичувачів, вони можуть не залишитися неушкодженими та є підстави вважати, що є загроза зміни або знищення виявлених предметів, речей (цінностей), що мають значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні слідчий просив клопотання задовольнити, накласти арешт з метою збереження речових доказів, проведення експертизи в подальшому.

Власник майна ОСОБА_4 та її представник заперечували з приводу задоволення клопотання, вказали що вилучені речі не мають жодного відношення до вказаного кримінального правопорушення, вказали, що слідчий мав можливість скопіювати збережені на комп`ютері файли, доступ до яких було надано, однак в супереч ч. 2 ст. 168 КПУ України цього не зробив.

Вивчивши доводи клопотання, матеріали, надані в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Так,в клопотанніслідчий наводитьпідставу застосуванняарешту відповідність вилученогомайна зазначенихпідприємств критеріям,визначеним ст.98КПК України,щодо речовихдоказів. Необхідність накладення арешту пов`язується з метою збереження вилученого майна як речових доказів.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до даних, внесених до ЄРДР, відомості внесені до реєстру з приводу факту подій, які мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, які відбулися в період з грудня 2017 року по квітень 2018 року.

При цьому вилучені документи, не містять даних щодо періоду їх винесення, про обставини, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, такі обставини не доведені слідчим в суді. Також не доведено, що за змістом вилучені документи мають значення та відповідають критеріям ст. 98 КПК України для кримінального провадження, зміст цих доказів, дата складання документа відсутні, при тому, що досудове розслідування здійснюється стосовно періоду з грудня 2017 по квітень 2018 року. Такі відомості не наведені також слідчим в суді, відповідно до відомостей, внесених до ЄРДР, злочин розслідується у зв`язку з обставинами правовідносин з певним зазначеним переліком підприємств.

Також слідчий посилається на те, що комп`ютер, чорнові записи, накладні, довіреності відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, проте такі обставини переконливо не доведені в суді, за якими саме конкретними ознаками комп`ютер віднесений до речових доказів. Постанова слідчого про визнання вилученого майна речовими доказами не виносилася, в суді не надана.

Крім тоговідповідно доч.2ст.168КПК Українизабороняється тимчасовевилучення електроннихінформаційних системабо їхчастин,мобільних терміналівсистем зв`язку,крім випадків,коли їхнадання разомз інформацією,що наних міститься,є необхідноюумовою проведенняекспертного дослідження,або якщотакі об`єктиотримані врезультаті вчиненнякримінального правопорушеннячи єзасобом абознаряддям йоговчинення,а такожякщо доступдо нихобмежується їхвласником,володільцем абоутримувачем чипов`язаний зподоланням системилогічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Як встановлено в судовому засіданні доступ до електронної техніки володільцем не обмежувався, експертиза не призначена. Дані про те, що стосовно підприємств, печатки яких вилучено, здійснюється досудове розслідування за фактом фіктивного підприємництва відсутні.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має також обов`язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином,доводи вклопотанні,що вилученемайно,відповідає критеріям,визначеним ст.98КК України,у кримінальномупровадженні,в якомуведеться досудоверозслідування,-ґрунтуються наприпущеннях.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту у співрозмірності такого виду забезпечення завданням кримінального провадження суд з наданих матеріалів клопотання не має можливості пересвідчитися.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32018100000000202 від 25.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а саме: на комп`ютерну техніку, документи, печатки які було вилучено протоколом обшуку від 09.07.2019 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується ОСОБА_4 .

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1