Ухвала

від 15.08.2019 по справі 761/27214/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 15 серпня 2019 року апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32018100000000202, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 212 КК України, а саме: на комп`ютерну техніку, документи, печатки які було вилучено протоколом обшуку від 09 липня 2019 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується ОСОБА_7 .

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив про недоведеність необхідності накладення арешту, зокрема, тому що, вилучені документи, не містять даних щодо періоду їх винесення, про обставини, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, такі обставини не доведені і слідчим в суді. Також не доведено, що за змістом вилучені документи мають значення та відповідають критеріямст. 98 КПК Українидля кримінального провадження, зміст цих доказів, дата складання документа - відсутні, при тому, що досудове розслідування здійснюється стосовно періоду з грудня 2017 по квітень 2018 року. Також, слідчий суддя зазначив, що доступ до електронної техніки володільцем не обмежувався, експертиза не призначена, і дані про те, що стосовно підприємств, печатки яких вилучено, здійснюється досудове розслідування за фактом фіктивного підприємництва - відсутні.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на вилучене майно, за результатами обшуку 09 липня 2019 року, у кримінальному провадженні № 32018100000000202.

Зокрема, автор апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею при ухвалені рішення не враховано, що вилучене під час обшуків майно визнано на підставі постанови слідчого речовим доказом, а також не прийнято до уваги призначення комп`ютерно-технічної експертизи, по вилученій під час обшуків комп`ютерній техніці, висновки якої мали б значення для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.

Також, на переконання прокурора слідчий суддя, приймаючи оскаржуване рішення, належним чином не оцінив ступінь порушення цінностей у кримінальному провадженні, не співставив існуючі ризики, характер кримінального правопорушення, його тяжкість, та не надав оцінку матеріалам кримінального провадження, що стали підставою для надання дозволу на проведення обшуку.

Учасники провадження у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце судового засідання були завчасно проінформовані, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів провадження, Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 25 жовтня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32018100000000202, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ "Техлісресурс" (код ЄДРПОУ 39714584) в період з грудня 2017 року по квітень 2018 року відображали взаємовідносини з ТОВ "Протек Агро Буд" (код ЄДРПОУ 41324751), ТОВ "Теко Плюс Груп" (код ЄДРПОУ 41380569), ТОВ "Сфера Нова" (код ЄДРПОУ 41391971), ТОВ "Лендер Консалт" (код ЄДРПОУ 41381186), ТОВ "Даксизбуд" (код ЄДРПОУ 41684271), ТОВ "Евклея" (код ЄДРПОУ 41577744), ТОВ "Голд-Стандарт Лтд" (код ЄДРПОУ 41581614), ТОВ "Кобар ЛТД" (код ЄДРПОУ 41206400), ТОВ "Глос Компані" (код ЄДРПОУ 41839054), ТОВ "Олдстрой" (код ЄДРПОУ 41626508), ТОВ "Сілларі Форм" (код ЄДРПОУ 41776063) з приводу придбання лісоматеріалів, техсировини, або надання послуг з навантаження, які не відповідали фактичним обставинам господарської діяльності, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 4761567 грн.

11 липня 2019 року старший слідчий з ОВС СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на комп`ютерну техніку, документи, печатки які було вилучено протоколом обшуку від 09 липня 2019 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2019 року у задоволенні згаданого клопотання слідчого було відмовлено, оскільки прокурором не доведено необхідність накладення арешту на майно, зокрема, через невідповідність згаданого майна критеріям ст. 98 КПК України.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Так, згідно з вимогами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, а саме забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів судового провадження, та правильно встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не доведено, що майно яке вилучено, та на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а також не враховано розумність, співрозмірність, та наслідки накладення арешту на майно.

Не спростовують такий висновок і доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора.

Доводи прокурора про те, що слідчим суддею під час прийняття рішення не враховано, що вилучене під час обшуків майно визнано на підставі постанови слідчого речовим доказом, та призначення комп`ютерно-технічної експертизи, по вилученій під час обшуків комп`ютерній техніці, є надуманими, зважаючи на відсутність в матеріалах доданих до клопотання слідчого відповідних підтверджуючих документів.

Крім того, колегія судді звертає увагу на те, що зі змісту ст. 64-2 КПК України вбачається, що з клопотанням про арешт майна третьої особи у кримінальному провадженні може звернутись лише прокурор у цьому провадженні, а також те, що копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання про арешт майна, повинні бути належним чином завіренні, що випливає зі змісту ст. 171 КПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту, а тому доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, - без задоволення.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32018100000000202, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 212 КК України, а саме: на комп`ютерну техніку, документи, печатки які було вилучено протоколом обшуку від 09 липня 2019 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується ОСОБА_7 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/4411/2019 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1