Рішення

від 09.07.2019 по справі 640/2898/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/2898/19

н/п 2/640/1461/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Харківського МНО Грішакова Оксана Вікторівна про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати недійсним укладений 18 жовтня 2013 року між відповідачами договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідчений ПН ХМНО Грішаковою О.В. за реєстр. №2181, та скасувати проведену на його підставі державну реєстрацію права власності на Ѕ частину цього будинку за ОСОБА_3 (номер запису про право власності:2954780) та державну реєстрацію права власності на Ѕ частину цього будинку за ОСОБА_4 (номер запису про право власності: 2954779); визнати недійсним укладений 18 жовтня 2013 року між відповідачами договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0624 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: НОМЕР_1 , посвідчений ПН ХМНО Грішаковою О.В. за реєстр. № 2178, та скасувати проведену на його підставі державну реєстрацію права власності на Ѕ частину цієї земельної ділянки за ОСОБА_3 (номер запису про право власності: 2954589) та державну реєстрацію права власності на Ѕ частину цієї земельної ділянки за ОСОБА_4 (номер запису про право власності: 2954588), та вирішити питання про питання розподіл судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 24 червня 2008 року відповідачем ОСОБА_2 позичені у позивача ОСОБА_1 кошти на суму 970000 грн., що на момент отримання коштів в борг складало еквівалент 200000 доларів США, які відповідач зобов`язався повернути позивачу не пізніше 24.12.2008 року. Вказаний договір позики було посвідчено ПН ХМНО Анохіною В.М. та зареєстр. в реєстрі за №2466. Оскільки відповідач грубо порушив взяті на себе зобов`язання, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики. Разом з позовом, позивачем подано заяву про забезпечення позову, та ухвалою суду накладено арешт на все майно відповідача ОСОБА_2 23.11.2010 року Київським районним судом м. Харкова ухвалено рішення, яке змінено апеляційним судом Харківської області, про стягнення суми боргу з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача в розмірі 363724 гр. 07 коп. та судових витрат. В подальшому позивач звертався до суду з позовами про стягнення з відповідача суми інфляційного збільшення боргу, та трьох процентів річних. На сьогодні рішеннями суду з ОСОБА_2 на користь позивача було стягнено грошові кошти в розмірі 3359574грн. 41 коп. Вказані рішення суду виконані не були, та за виконавчими листами відкриті виконавчі провадження. З метою забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором позики від 24.06.2008 року, 07.07.2008 року відповідачем ОСОБА_2 із позивачем укладено іпотечний договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого ОСОБА_2 передав позивачу в іпотеку житловий будинок в„–8 з крильцем літ. И-2 , житловою площею 220,7 кв.м., загальною площею 382,4 кв . м. та ворота з каліткою літ. З , що знаходиться по АДРЕСА_1 , та була накладена заборона відчуження до моменту припинення іпотечного договору. 14.06.2016 року позивач дізнався про те, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2013 року скасовано запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №7520305 від 07.07.2008 року, вчинений ПН ХМНО Анохіною В.М. В подальшому вказане рішення суду було скасовано, та в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено. Позивач звернувся до державного реєстратора із заявою про відновлення заборони відчуження на вказане майно, але йому було відмовлено, оскільки вказане майно за договорами купівлі-продажу вже було відчужено іншим особам, а саме сестрі та матері відповідача ОСОБА_2 . Тому позивач, звернувся до суду з вказаним позовом про визнання вказаних договорів недійсними, оскільки боржник ОСОБА_2

незаконно відчужив предмет іпотеки з єдиною метою уникнути відповідальності за неповернення позивачу боргу та утруднити або взагалі зробити неможливим звернення стягнення на іпотечне майно.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, повідомлялись у встановленому законом порядку. Від позивача та третьої особи ПН ХМНО Грішакова О.В. надійшли до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивач просив свої позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та за наявними в справі доказами.

07.02.2019 року вказана позовна заява надійшла до суду, та розподілена судді Зуб Г.А.

Ухвалою судді від 11.02.2019 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження, та витребувано за заявою позивача у ПН ХМНО Грішакової О.В. належним чином завірені копії нотаріальних справ стосовно укладення оспорюваних правочинів, та у Харківського міського ВДРАЦС ГТУЮ у Харківській області витяги з актового запису про народження ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2019 року за заявою позивача накладено заборону відчуження на оспорюване майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 04.06.2019 року закрито підготовче провадження по справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.06.2019 року визнано неправомірним та скасовано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 27 лютого 2019 року ст. державного виконавця Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Аршави І.Я. щодо виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2019 року у вказаній справі; визнано неправомірною бездіяльність ст. державного виконавця Київського ВДВС м. Харків Аршави І.Я. щодо не виконання вказаної ухвали суду, та зобов`язано державного виконавця прийняти до виконання вказану ухвалу суду, та вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Судом встановлено, що 24 червня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Анохіною В.М., р. № 2466, згідно якого останній отримав від позивача 970000 грн. зі строком їх повернення 24 грудня 2008 року.

У зв`язку з неналежним виконанням вказаного зобов`язання, позивач звертався до суду з позовом про стягнення боргу, та 23.11.2010 року Київським районним судом м. Харкова ухвалено рішення, яке змінено апеляційним судом Харківської області, про стягнення суми боргу в розмірі 363724 гр. 07 коп. та судових витрат. В подальшому позивач звертався до суду з позовами про стягнення з відповідача суми інфляційного збільшення боргу, та трьох процентів річних.

На сьогодні рішеннями суду з ОСОБА_2 на користь позивача було стягнено грошові кошти у значному розмірі. Позивачем були отримані виконавчі листи по вказаних справах, та пред`явлені їх до примусового виконання до Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області.

ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором позики виконав частково, виплативши 11 вересня 2008 року в рахунок повернення суми позики 139000 дол. США. Інших відомостей щодо погашення заборгованості матеріали справи не містять.

07 липня 2008 року на забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань за вказаним вище договором позики, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Анохіною В.М. за реєстровим № 2667, за умовами якого відповідач ОСОБА_2 передав позивачу в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 цього договору, у разі невиконання боржником зобов`язань за договором позики вчиняється відповідний виконавчий напис, після якого право власності на вказаний житловий будинок, переходить до іпотекодержателя, а вчинення виконавчого напису буде здійснюватися за рахунок іпотекодавця.

Пунктом 3 договору передбачено, що у забезпечення виконання зобов`язання, що викладено у п. 1 цього договору укладається договір іпотеки. Предмет іпотеки складає: житловий будинок з крильцем літ. И-2 житловою площею 220,7 кв.м, загальною площею 382, 4 кв.м., та ворота з каліткою літ. З , що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Під час знаходження під-вартою позивача в СІЗО №27, відповідач ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом про скасування реєстраційного запису та зобов`язання вчинити дії, за результатами якого було ухвалено заочне рішення суду від 16.08.2013 року, яким позов ОСОБА_2 задоволено, та скасовано запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №7520305 від 07.07.2008 року, вчинений ПН ХМНО Анохіною В,М., відповідно до якого було накладено заборону відчуження житлового будинку загальною площею 382,4 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1 , належного на праві власності ОСОБА_2 .

Вказане рішення суду було скасовано рішенням апеляційного суду Харківської області від 15.08.2017 року, яке залишено без змін постановою Верховного суду від 22.11.2018 року, та в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Позивач звернувся до державного реєстратора із заявою про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак рішенням від 18.12.2018 року йому було відмовлено у зв`язку з тим, що вказане домоволодіння на разі належить на праві власності іншим особам, а саме відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом для захисту свого порушено права, оскільки заборгованість за укладеним договором позики не погашена повністю, та відповідач ОСОБА_2 винен позивачу кошти у значному розмірі.

Разом з позовною заявою, позивачем були подані клопотання про витребування доказів для обгрунтування своїх заявлених позовних вимог, які задоволені судом частково, та при надходженні яких до суду позивач не ознайомився з ними, а звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за своєї відсутності, та просив позовні вимоги задовольнити.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є матір`ю відповідача ОСОБА_2 , відомості щодо відповідача ОСОБА_3 до суду не надано у зв`язку з відсутністю її дати народження.

За повідомленням третьої особи ПН ХМНО Грішакової О.В. від 28.02.2019 року (а.с. 143) суд повідомлено, що нею 18.10.2013 року були посвідчені договори дарування спірного майна за участю вищевказаних осіб, а договори купівлі-продажу вона не має можливості надати у зв`язку з їх відсутністю.

За вказаних обставин, судом встановлено, що спірне майно перейшло до відповідачів ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 від відповідача ОСОБА_2 за договорами дарування, а позивач в судовому порядку оскаржує договори купівлі-продажу щодо спірного майна.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків серед юридичних фактів, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою і шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.

Зважаючи на те, що позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, був обізнаний із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі й такий принцип як змагальність сторін, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; та диспозитивність цивільного судочинства, за яким суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; учасник справи розпоряджається своїми права щодо предмету спору на власний розсуд та знає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

А тому, за вказаних обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні даного позову, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про визнання договорів купівлі-продажу недійсними щодо спірного майна, а відповідно до наданої відповіді щодо спірного майна укладені договори дарування між тими ж самими особами 18.10.2013 року, що є різними правочинами за своєю суттю, а позивач своїм правами, передбаченими п.1 ч.1 ст. 43 ЦПК України та ч.3 ст. 49 ЦПК України не скористався, а самостійно суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, а доказів того, що в цей день і між тими самими особами також укладали договори купівлі-продажу до суду не надано, а надана до суду інформаційна довідка не є належним доказом, оскільки відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вносяться державними реєстраторами власноручно.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 76, 306, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Харківського МНО Грішакова Оксана Вікторівна про визнання договорів купівлі-продажу недійсними - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати компенсувати за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

ОСОБА_1 - позивач, адреса: АДРЕСА_9 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 - відповідач, адреса: АДРЕСА_6 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 - відповідач, остання відома адреса: АДРЕСА_10 , р.н.о.к.п.п. або серія та номер паспорта не відомі.

ОСОБА_4 - відповідач, остання відома адреса: АДРЕСА_6 , р.н.о.к.п.п. або серія та номер паспорта не відомі.

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Грішакова Оксана Вікторівна - третя особа, місцезнаходження, м. Харків, вул. О. Яроша, буд. 22, п. 2 , кім. 25,27,28.

Повний текст рішення виготовлено 19 липня 2019 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ