Постанова

від 18.07.2019 по справі 915/214/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/214/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Наїдко Л.В., посвідчення адвоката України № 999 від 21.02.2018 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВЛ № 999 від 21.02.2018 року; ордер серія ВЛ №000,045729 від 22.01.2019 року;

від відповідача: Ніценко В.В., паспорт серія НОМЕР_1 від 24.11.1997р.; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.01.2019 року

вільний слухач: ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , дата видачі : 22.06.97;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04 квітня 2019 року, повний текст якого складений та підписаний 09 квітня 2019 року

у справі №915/214/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю РАПІД

про стягнення 412527,32 грн.

головуючий суддя - Смородінова О.Г.

місце прийняття рішення: Господарський суд Миколаївської області

В судовому засіданні 18.07.2019 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю РАПІД (далі по тексту - відповідач) про стягнення основної заборгованості в розмірі 275 000,00 грн, 98233,80 грн пені, 39293,52 грн 7% штрафу та судових витрат у розмірі 6187,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань щодо виконання робіт на об`єкті, у строки та терміни, визначені Договором субпідряду №8 від 30.07.2018 року, що є підставою для стягнення з товариства основної заборгованості та штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019 року у справі №915/214/19 (суддя Смородінова О.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем не доведено порушення відповідачем строків проведення робіт на об`єкті, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення основної заборгованості та застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені, передбачених умовами Договору субпідряду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ звернулось через місцевий господарський суд до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019р. у справі №915/214/19 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості (авансу) в розмірі 275 000 грн., 98 233,80 грн. пені та 39293,52 грн. 7% штрафу - скасувати частково. В цій частині постановити нове рішення, яким стягнути з ТОВ РАПІД на користь ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ основну заборгованість у розмірі 275 000 грн.

За твердженням апелянта, суд першої інстанції неправильно витлумачив п.8.8 Договору субпідряду №8 від 30.07.2018р., що призвело до ухвалення неправомірного висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення суми (авансу) попередньої оплати.

Скаржник зазначає, що відповідач отримавши попередню оплату за договором в сумі 275 000 грн., не здійснив належного виконання свого зобов`язання щодо виконання будівельних робіт, а отже є всі підстави для стягнення суми попередньої оплати в судовому порядку.

04.06.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ Рапід надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив залишити апеляційну скаргу ТОВ БК Квірту без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019р. по справі №915/214/19 без змін.

У судовому засіданні, 18.07.2019 року представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено господарським судом та підтверджено в ході апеляційного провадження, 30.07.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія КВІРТУ , як підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю РАПІД , як субпідрядником, був укладений договір субпідряду № 8 на виконання робіт, відповідно до умов якого субпідрядник зобов`язується за завданням Підрядника на свій ризик власними силами і засобами виконати відповідно до умов цього Договору Капітальний ремонт повітряно-збірної камери на ГТ-750-6 ст. №2 компресорної станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельні роботи та поточний ремонт) (далі - роботи) у повній відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, а Підрядник зобов`язується на умовах Договору прийняти виконанні роботи та оплатити їх вартість. Підрядник зобов`язується надати Субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівельних робіт, і при необхідності прийняти закінчений об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт. Місце виконання робіт: Лубенське ЛВУМГ: майдан Володимирський (вул. Кірова), буд. 22/2, м. Лубни, Полтавська область, 37500 (компресорна станція (далі - КС) Лубни Лубенського проммайданчику (вул. П`ятикопа, буд. 2а, с. Піски, Лубенського району, Полтавської області, 37551).

Ціна робіт за Договором визначається Договірною ціною (Додаток № 1) та складає 561336,00 з урахуванням ПДВ ( 20%) - 93 556,00 грн, яка визначена згідно з положеннями ДСТУ БД.1.-1:2013 (п. 2.1 Договору).

По узгодженню сторін можливе перерахування авансу у розмірі 30% на придбання матеріалів, обладнання, виробів та конструкцій (п. 2.5 Договору).

Підрядник проводить оплату Субпідряднику виконаних робіт по їх поетапному завершенні за прийнятими актами форми № КБ-2 та КБ-3 не пізніше 5 днів після прийому обсягу виконаних робіт (п. 2.6 Договору).

За умовами розділу 3 Договору:

- передбачені цим Договором роботи Субпідрядник виконує не пізніше 10 днів після підписання цього Договору із своїх матеріалів та власними силами (п. 3.1 Договору);

- субпідрядник завчасно і у письмовій формі інформує Підрядника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин. Підрядник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин (п. 3.11 Договору).

Розділом 5 Договору Порядок проведення розрахунків за виконання робіт , сторони узгодили, що:

- оплата за Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника за виконанні роботи протягом 5 календарних днів з дня підписання акту виконаних роботи за формою КБ-2в на підставі довідки КБ-3 (п. 5.1 Договору);

- остаточний розрахунок за Договором Підрядник здійснює протягом 30 календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками Сторін кінцевого акту виконаних робіт (п. 5.2 Договору);

- оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Субпідрядника, або іншими способами, не забороненими чинним законодавством України (п. 5.3 Договору).

Відповідно до Розділу 6 Права та обов`язки сторін , а саме п.п. 6.1.1 Договору, субпідрядник зобов`язаний виконати роботи якісно і в строк до 31 грудня 2018 року.

Водночас, як вже було зазначено вище, п. 3.1 Договору передбачає, що роботи Субпідрядник виконує не пізніше 10 днів після підписання цього Договору.

Розділом 8 сторони визначили, зокрема таке:

- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 8.1 Договору);

- за порушення строків виконання робіт Субпідрядник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів Субпідрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт з яких допущено порушення. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє Субпідрядника від виконання зобов`язання (п. 8.2 Договору).

Крім цього, розділом 11 Договору передбачено, що:

- Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2018 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце підчас дії Договору (п. 11.1 Договору);

- підрядник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання своїх зобов`язань Субпідрядником, повідомивши в письмовій формі про це у строк 20 календарних днів (п. 11.2 Договору).

Відповідно до п. 13.1 Договору, до цього договору додається: Додаток № 1 - Кошторисна документація; Додаток № 2 - Графік виконання робіт. Додатки до цього Договору є невід`ємними складовими її частинами.

Вищеназваний договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Крім того, відповідно до Додатку № 2 до Договору № 2 від 30.07.2018 Графік виконання робіт на об`єкті КС Лубни - ст. №2 Лубенського ЛВУМГ компресорної станції Лубни (Будівельно-монтажні роботи) , який підписано лише субпідрядником, термін виконання робіт складає з 01.10.2018 по 10.10.2018 (а.с.90)

На виконання умов вищенаведеного договору субпідряду, позивач перерахував відповідачу аванс (передоплату) в загальній сумі 275000,00 грн, що вбачається з банківських виписок клієнта: 100000,00 грн - 28.09.2018, 150000,00 грн - 12.11.2018 та 25000,00 грн - 30.11.2018.

Позивач зазначає, що в зв`язку з грубим порушенням субпідрядником строків і об`ємів виконання будівельних робіт на об`єкті, з метою досудового врегулювання спору позивачем направлена претензія на адресу ТОВ РАПІД , в якій, посилаючись на умови вказаного договору субпідряду, зокрема на пункти 3.1, 13.1, 8.8 та 8.2 Договору, з огляду на грубе порушення субпідрядником строків виконання робіт, вимагав від відповідача повернення авансу в сумі 275000,00 грн та повідомив останнього про застосування п. 8.8 Договору, в повному об`ємі, що передбачає розірвання договору.

Претензія була скерована 07.12.2018 на юридичну адресу відповідача, але вимоги позивача виконано не було.

За таких обставин, позивач був вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу, та просив суд стягнути з ТОВ РАПІД основну заборгованость в розмірі 275 000,00 грн, 98233,80 грн пені, 39293,52 грн 7% штрафу.

Предметом спору у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю РАПІД основної заборгованості в розмірі 275 000,00 грн, 98233,80 грн пені, 39293,52 грн 7% штрафу, внаслідок порушення відповідачем строків виконання будівельних робіт.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд послався на недоведеність позивачем порушення відповідачем строків проведення робіт на об`єкті, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення основної заборгованості та застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені, передбачених умовами Договору субпідряду.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами. Відповідно до частини 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору субпідряду (п.2.5), позивач перерахував відповідачу аванс (передоплату) в загальній сумі 275 000,00 грн, що вбачається з банківських виписок клієнта: 100000,00 грн - 28.09.2018, 150000,00 грн - 12.11.2018 та 25000,00 грн - 30.11.2018.

Згідно з п. 3.1 Договору субпідряду, передбачені цим Договором роботи Субпідрядник виконує не пізніше 10 днів після підписання цього Договору із своїх матеріалів та власними силами.

Згідно з графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (п. 13.1) підрядні роботи повинні були бути виконані субпідрядником до 10.10.2018. Проте, вказаний Додаток № 2 до Договору скріплений підписом та печаткою лише ТОВ Будівельна компанія КВІРТУ , а, отже, вказаний додаток сторонами не узгоджений.

Відповідно до п.п. 6.1.1 Договору, субпідрядник зобов`язаний виконати роботи якісно і в строк до 31.12.2018 року.

Згідно із п. 11.1 строк дії Договору встановлений до 31.12.2018.

У відповідності з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України та п.п. 6.1.1 та 11.1 Договору субпідряду від 30.07.2018 р., колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, дійшла висновку, що відповідач зобов`язаний був виконати роботи у строк до 31.12.2018 р.

Відповідно до статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до матеріалів справи надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2019р. , акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2019р. , підсумкову відомість ресурсів (лютий 2019р. ). Проте, вказані документи скріплені підписом та печаткою лише ТОВ РАПІД .

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що надана відповідачем документація не може бути належним доказом виконання ним субпідрядних робіт за Договором, оскільки вона була складена та надана позивачу лише у лютому 2019р. А отже, відповідачем не виконані зобов`язання за Договором у строк до 31.12.2018р.

Оскільки, позивач претензією №1 від 07.12.2018 відмовився від робіт по Договору в односторонньому порядку, повідомивши про це відповідача відповідно до п.8.8. Договору, а відповідач отримані за договором кошти не повернув, та продовжує їх утримувати без достатніх підстав, у останнього виник обов`язок повернути ці кошти на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду (ВС), є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВС, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених в п.17,18 постанови від 15 лютого 2019 року в аналогічній справі № 910/21154/17, встановлено:

у справі, яка розглядається, судами встановлено, що підрядник не приступив до виконання замовлення, разом з тим, замовником сплачено підряднику аванс.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актом цивільного законодавства.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Що стосується питання належності/неналежності обраного позивачем способу захисту свого права/інтересу слід виходити з наступного.

Статтею 16 ЦК, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, господарський суд при ухвалені судового рішення керується не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Крім цього, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання про те, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин приписи статті 1212 ЦК України та з наведених підстав скасувати рішення суду в частині стягнення 275 000,00 грн.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми пені, судова колегія зазначає, що скаржником рішення в цій частині не оскаржується.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що за змістом п. 3 ч. 1, ч.2 ст. 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково є невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, що мають значення для справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019 року у справі № 915/214/19 частковому скасуванню, із прийняттям нового рішення про часткове задоволенням позову в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 275 000,00 грн., в іншій частині рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача та скаржника по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, п.3 ч.1 ст.277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019 у справі №915/214/19 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РАПІД (56501, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Челюскінців, 8, кв.1, код ЄДРПОУ 13842077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 2/30, офіс 640, код ЄДРПОУ 35837814) основну заборгованість в розмірі 275 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 750 грн.

В решті позову відмовити. .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РАПІД (56501, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Челюскінців, 8, кв.1, код ЄДРПОУ 13842077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 2/30, офіс 640, код ЄДРПОУ 35837814) витрати по сплаті судового збору за апеляційну скаргу у розмірі 5 625 грн.

Видачу наказів на виконання даної постанови із зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Миколаївської області.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „22" липня 2019 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький