Ухвала

від 15.07.2019 по справі 911/1642/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"15" липня 2019 р. м. Київ Справа№ 911/1642/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018

у справі № 911/1642/18 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості

до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про стягнення 11 548,18 грн. виплаченої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі №911/1642/18 позов задоволено.

Стягнуто з Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості 11548, 18 грн. виплаченої допомоги по безробіттю безробітному ОСОБА_1 та 1 762, 00 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 06.12.2018 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2018 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України з огляду на неподання належних доказів надсилання копії апеляційної скарги інший стороні у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 апеляційну скаргу повернуто відповідачу без розгляду у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

06.06.2019 представник відповідача повторно звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскаржуване рішення прийнято судом 11.10.2018, отже, останнім днем подання апеляційної скарги є 31.10.2018 включно.

Тобто, звернувшись до суду повторно 06.06.2019 з апеляційною скаргою, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на поштовому конверті, апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Одночасно в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання скаржником зазначено, що відповідачу стало відомо про наявність судового рішення 29.11.2018 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

17.12.2018 відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Підставою для повернення вищезазначеної апеляційної скарги стала відсутність доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками позивачу листом з описом вкладення та доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідач зазначає, що підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 є подання останнім доказів направлення апеляційної скарги з описом вкладення позивачу та платіжного доручення про сплату судового збору.

Розглянувши вищезазначене клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018, колегією суддів з підстави, вказаної в заяві, запропоновано апелянту надати відповідні докази або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі №911/1642/18 повторно подану апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, з огляду на подання апеляційної скарги після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та визнання необґрунтованими підстав, вказаних скаржником в клопотанні про поновлення такого строку.

Надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Попереджено апелянта, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

08.07.2019 відповідачем подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги у даній справі відповідачем зазначено, що відповідачу про оприлюднення оскаржуваного рішення в Єдиному державному реєстрі судовий рішень стало відомо 29.11.2018.

06.12.2018 відповідач вперше подав апеляційну скаргу.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 67) вбачається, що уповноважений представник відповідача 18.10.2018 отримав копію оскаржуваного рішення у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що визначений п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України строк, який законодавець пов`язує з правом учасника справи на поновлення пропущеного строку, сплив 07.11.2018 (включно), в той час як апеляційна скарга вперше була подана 06.12.2018.

Посилання скаржника на те, що копія оскаржуваного рішення станом на 29.11.2018 не була вручена відповідачу спростовуються матеріалами справи.

Розглянувши подане скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018, колегія суддів не вбачає вказані скаржником обставини поважними та не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач як перший раз звернувся з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду, так і повторно звернувся лише 06.06.2019, тобто після спливу майже півроку, після винесення ухвали про повернення апеляційної скарги, яка була надіслана на адресу відповідача 25.01.2019 (згідно відбитку штампу Північного апеляційного господарського суду на зворотному боці аркушу ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 про повернення апеляційної скарги, а.с. 107, зворот).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію зазначеної ухвали уповноважений представник відповідача отримав 29.01.2019, тобто з 29.01.2019 відповідач був обізнаний про повернення первісно поданої апеляційної скарги.

Крім того, про наявність недоліків апеляційної скарги представнику відповідача було відомо ще з ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2018 про залишення апеляційної скарги відповідача без руху, яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 105) отримана скаржником 28.12.2018, тобто перебіг строку, встановленого судом для усунення недоліків розпочався з 29.12.2018 та закінчився 08.01.2019, включно з урахування вихідних днів.

За вказаних обставин, враховуючи наявність в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення оскаржуваного рішення уповноваженому представнику відповідача 18.10.2018, посилання апелянта на подання останнім суду в червні 2019 доказів направлення апеляційної скарги з описом вкладення позивачу та платіжного доручення про сплату судового збору не може бути визнано поважними підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 11.10.2018 у даній справі.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовуються у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

У рішенні від 30 травня 2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Пономарьов проти України" (заява N 3236/03) від 3 квітня 2008 року 1608 зазначає (п. 41), що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та у пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін ? одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також ЄСПЛ у своєму рішенні, вказуючи на порушення Україною п. 1 ст. 6 Конвенції, виходив з того, що національне законодавство України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації, оскільки загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу.

Так, у п. 36 рішення у цій справі ЄСПЛ звернув увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять одну зі сторін у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення у справах "Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів" та "Авотіньш проти Латвії"). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії").

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі №911/1642/18.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з доданими до скарги матеріалами, іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Матеріали справи №911/1642/18 повернути до Господарського суду Київської області.

4. Копію ухвали надіслати учасникам апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська