СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" липня 2019 р. Справа № 922/326/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О. , суддя Зубченко І.В. , суддя Чернота Л.Ф.
за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.
за участю представників сторін:
від позивача Бондарчук О.А. - адвокат, свідоцтво № 322 від 09.07.2010р.;
від відповідача не з`явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева (вх.№ 1786 Х/З) на рішення господарського суду Харківської області від 06.05.2019 (повний текст складено та підписано 14.05.2019р. у місті Харкові) по справі №922/326/19 (суддя Ольшанченко В.І.)
за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", м. Харків
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Груп", м. Харків
про стягнення 55377, 26 грн
ВСТАНОВИЛА:
05.02.2019 року позивач, Державне підприємство Завод імені В.О. Малишева , м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Технологія Груп , м. Харків, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Груп" на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" грошові кошти у розмірі 29987,53 грн, пеню у розмірі 18392,64 грн та штраф у розмірі 6997,09 грн. (а.с.4-10).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2019р. відкрито провадження по справі № 922/326/19, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с 2-3).
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.05.2019р. позовні вимоги задоволені частково (а.с. 120-125).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Груп" на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" попередню оплату за договором №245дп від 29.03.2017 у сумі 29987,53 грн. та судовий збір в сумі 1040,25 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
За висновком суду першої інстанції, договором поставки №245дп від 29.03.2017 не передбачені штрафні санкції за прострочення поставки товару чи повернення попередньої оплати. Тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1 відсотку від суми попередньої оплати за кожний день прострочення за період з 08.05.2017 по 08.11.2017 в сумі 18392,64 грн та штрафу у розмірі 7% від суми попередньої оплати за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів в сумі 6997,09 грн залишені без задоволення.
Позивач, Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Харківської області від 06.05.2019 року по справі №922/326/19 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Технологія Груп пені за період з 08.05.2017 по 08.11.2017 у сумі 18 392, 64 грн та штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів у сумі 6 997, 09 грн та в частині стягнення судового збору в сумі 1040, 25 грн.(а.с.132-138).
Скаржник вважає зазначене рішення суду в цій частині таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають наявним в матеріалах справи доказам та дійсним обставинам справи.
Скаржник зазначає, що позивачем було нараховано та заявлено до стягнення на підставі п 6.1 договору , а також на підставі статті 231 ГК України пеню у розмірі 0,1 % від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання та штраф у розмірі 7% вказаної вартості за порушення строку поставки товару відповідачем, оскільки ТОВ Технологія Груп мало поставити товар на склад ДП Завод імені В.О. Малишева до 07.05.2017 року.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції було помилково зазначено, що пеня у розмірі 0,1% вартості товарів та штраф у розмірі 7 % вказаної вартості на підставі ст. 231 ГК України, не застосовуються при порушенні зобов`язання щодо повернення передплати. Скаржник вказує на те, що не заявляв про стягнення штрафних санкцій за неповернення попередньої оплати, штрафні санкції були нараховані ним на підставі ст. 231 ГК України у зв`язку із простроченням виконання відповідачем обов`язку поставки товару, а не у зв`язку із неповерненням передплати.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2019р. по справі №922/326/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева на рішення господарського суду Харківської області від 06.05.2019 по справі №922/326/19, встановлено строк позивачу до 27.06.2019 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 130-131).
Відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю Технологія Груп , м. Харків до суду не надійшов.
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019 року, у зв`язку з перебуванням судді Стойка О.В. у відпустці, сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2019р. по справі №922/326/19 призначено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева на 17.07.2019р. о 10.15 год.
Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.
В судове засідання з`явився представник позивача, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ Технологія Груп пені за період з 08.05.2017 по 08.11.2017 у сумі 18 392, 64 грн та штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів у сумі 6 997, 09 грн. в частині стягнення судового збору в сумі 1040, 25 грн., та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ухвали суду від 01.07.2019 року про призначення судового засідання на 17.07.2019 року о 10.15 год., яка була направлена на адресу відповідача 02.07.2019 року. Відповідно до інформації про рух адресованого відповідачу поштового відправлення (згідно з штриховим ідентифікатором на поштовому конверті 6102228882592), 05.07.2019 року поштове відправлення доставлено на поштове відділення 05.07.2019р., тобто завчасно до дати судового засідання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вжив усіх заходів щодо своєчасного та належного повідомлення ТОВ Технологія Груп про час та дату судового засідання, з дотриманням вимог статей 120, 121 ГПК України, а несвоєчасне отримання заздалегідь направленого судом поштового відправлення є наслідком виключно бездіяльності відповідача, який не знайшов можливості своєчасно отримати ухвалу суду. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 11.07.2018р.у справі № 908/1490/18.
Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, вважала за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши позивача, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Позивач, Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629) юридична особа, є суб`єктом господарювання, який належить до державного сектора економіки відповідно до статуту та даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія Груп" (код ЄДРПОУ 39823229), є юридичною особою, відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
29.03.2017 року між позивачем Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (за договором - покупець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія Груп" ( за договором - постачальник) укладено договір поставки № 245 дп (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (товар), асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначаються сторонами окремо в специфікаціях або листах, що є невід`ємними частинами договору (а.с. 55).
Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару буде відбуватися партіями. Для погодження асортименту, комплектності, кількості та вартості кожної партії товару сторони складають та підписують окрему специфікацію або обмінюються листами, що мають в обов`язковому порядку містити посилання на цей договір та бути підписані уповноваженими представниками сторін. Покупець має право поставити на листі постачальника резолюцію про згоду із умовами, викладеними в ньому, в такому разі окремий лист покупцем не складається. За згодою сторін листи від імені покупця (резолюції на листах постачальника) мають юридичну силу додатків до цього договору лише у разі якщо вони підписані директором комерційним (виконуючим обов`язки директора комерційного).
Згідно з п. 1.4 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати покупцем вартості (в тому числі частково) товару або з моменту передачі товару покупцю, в залежності від того, яка з подій настане раніше.
Пунктом 2.1 зазначеного договору сторони визначили, що ціна договору дорівнює загальній вартості всього товару, поставленого за цим договором.
Відповідно до п. 2.2 договору вартість окремих одиниць та партії товару в цілому визначена сторонами в специфікації або листах щодо такої партії товару, які складаються в порядку, передбаченому в п. 1.2 цього договору та включає вартість тари, пакування, маркування та інші видатки постачальника.
Згідно з п. 2.4 договору покупець зобов`язується оплатити постачальнику вартість партії товару протягом 15 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до п. 4.5 договору, якщо інші умови та строк оплати на відповідну партію товару не визначені сторонами відповідно до п. 1.2 договору, але в будь-якому випадку не раніше отримання покупцем оригіналу рахунку на такий товар.
Пунктом 3.1 цього договору сторони узгодили, що постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю на умовах DDP - склад покупця, вул. Плеханівська, 126, м. Харків, згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010 протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту досягнення сторонами згоди щодо асортименту, комплектності, кількості та вартості партії товару відповідно до положень п. 1.2 договору, якщо інші умови та строк поставки не визначені сторонами в тому ж порядку.
Відповідно до п. 3.2 договору про готовність товару до поставки постачальник повідомляє покупця письмово не пізніше ніж за 3 календарних дні до дати поставки. Не повідомлення постачальником покупця про готовність товару до поставки прирівнюється до невиконання зобов`язання по поставці.
Згідно з п. 4.1 вказаного договору передача постачальником товару покупцю фіксується шляхом підписання двосторонньої видаткової накладної та/або акту приймання-передачі, товарно-транспортної накладної, у яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається постачальником покупцю. Обов`язок по складенню первинних документів покладений на постачальника.
Пунктом 6.1 договору зазначено, що за невиконання або неналежне виконання будь-якою із сторін своїх обов`язків за договором винна сторона відшкодовує збитки та сплачує штрафні санкції, передбачені договором та діючим законодавством України. Штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.
Пунктом 9.1 договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі їх наявності) і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов`язань - до повного виконання. Зобов`язання покупця за цим договором виникають з моменту оплати ним (в тому числі частково) вартості товару або приймання ним товару по якості відповідно до положень п. 4.5 цього договору, в залежності від того, яка з подій настане раніше.
Відповідно до п. 9.2 договору, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не заявить про небажання продовжувати дію договору, то договір вважається пролонгованим на один календарний рік, на тих же умовах. Пролонгація відбувається одноразово.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2017 між сторонами була укладена специфікація №2, що є додатком до договору, за якою відповідач зобов`язався поставити позивачу комплект стандартних зразків УГ0к-УГ9к в кількості однієї штуки по ціні без ПДВ - 83298,70 грн на суму з ПДВ - 99958,44 грн, в тому числі ПДВ - 16659,74 грн, на умовах 50% передплати, і 50% - по факту постачання. Умовами поставки у цій специфікації визначено, що товар постачається на склад покупця за адресою: вул. Плеханівська, 126, м. Харків, DDP, протягом 10 діб після передоплати 50% (а.с. 59 зворотній аркуш справи).
Відповідачем сформовано рахунок-фактуру №010704 від 10.04.2017 на постачання позивачу комплекту стандартних зразків УГ0к-УГ9к в кількості однієї штуки і вартістю 99958,44 грн, в тому числі ПДВ - 16659,74 грн.( а.с. 60).
27.04.2017 позивач, виходячи з пунктів специфікації №2 від 10.04.2017 до договору, перерахував відповідачу 50% передплати в сумі 49979,22 грн, що підтверджується копією банківської виписки з поточного рахунку позивача (а.с. 61).
Відповідач не поставив товар ані у строк, визначений у п. 3.1 договору, ані у строк, визначений у специфікації №2 від 10.04.2017.
Як свідчать матеріали справи, позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих. №901/33 від 21.02.2018 з проханням повернути грошові кошти, сплачені підприємством по рахунку-фактурі №010704 від 10.04.2017 у розмірі 49979,22 грн.(а.с.63).
04.04.2018 відповідач частково повернув кошти в сумі 19991,69 грн, що підтверджується копією банківської виписки з поточного рахунку позивача.(а.с. 62)
У зв`язку із поверненням не всієї суми попередньої оплати позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №2742/16 від 11.06.2018 з вимогою протягом семи днів з дня отримання претензії повернути залишок суми попередньої оплати в розмірі 29987,53 грн, яка відділенням поштового зв`язку була повернута позивачу за закінченням терміну зберігання (а. с. 64-66).
Листом №40/33 від 08.01.2019 позивач повідомив відповідача про небажання продовжувати дію договору на 2019 рік (а. с. 67).
За таких обставин позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача залишку передоплати у розмірі 29 987,53 грн., пені у розмірі 18 392,64 грн. та штрафу у розмірі 6 997,09 грн.
Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
29.03.2017 року на момент укладення договору у пункті 1.1 серед інших умов сторони погодили, що постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності. Товар, асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначається сторонами окремо в специфікаціях або листах, що є невід`ємними частинами договору. Також зазначено у п. 1.2, що поставка товару буде відбуватися партіями.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач свої зобов`язання за договором поставки по поставці товару не виконав, товар позивачу на суму 99958,44 грн. за специфікацією № 2 від 10.04.2017 у визначений п. 3.1 договору строк не поставив.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав сумму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача попередньої оплати за договором №245дп від 29.03.2017 в сумі 29987, 53 грн., які є обгрунтованими, доведеними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Проте, з висновком суду стосовно відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1 відсотку за порушення строків виконання зобов`язання за кожний день прострочення за період з 08.05.2017 по 08.11.2017 в сумі 18392,64 грн та штрафу у розмірі 7% за порушення строків виконання зобов`язання понад 30 днів в сумі 6997,09 грн., суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу судом було відмовлено з посиланням на те, що договором поставки № 245дп від 29.03.2017 не передбачені штрафні санкції за прострочення поставки товару чи повернення попередньої оплати.
За висновком суду, позивач на підставі абз.3 ч. 2 ст. 231 ГК України нарахував на суму неповернутої відповідачем попередньої оплати пеню у розмірі 0, 1 % за кожний день прострочення за період з 08.05.2017 по 08.11.2017 в сумі 18392, 64 грн., а також штраф у розмірі 7% за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів в сумі 6997,09 грн.
В обгрунтування цього висновку суд першої інстанції посилається на договір поставки №245дп та ст. 712 ЦК України, зазначає, що відповідач має перед позивачем лише зобов`язання по поставці товару і не має ніяких грошових зобов`язань, а відтак штрафні санкції були безпідставно нараховані позивачем.
Положеннями 611 ЦК України та статті 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання ( ч.1 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0, 1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи % вказаної вартості.
Згідно з п.1.1 Статуту Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева , затвердженого наказом Державного концерну Укроборонпром №25 від 29.01.2018р. Державне підприємство Завод ім. В.О. Малишева є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності та передане в управління Державному концерну Укроборонпром , тобто є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки.
Матеріалами справи підтверджується факт непоставки відповідачем товару, який був визначений специфікацією №2 та відповідно до якої сума товару складає 99 958, 44 грн.
При зверненні до суду позивач також заявляв до стягнення пеню в розмірі 18 392, 64 грн. та штраф в розмірі 6 997, 09 грн., які були нараховані не на суму попередньої оплати, як було зазначено в судовому рішенні, а на вартість товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В пункті 6.1 договору за невиконання або неналежне виконання будь-якою із сторін своїх обов`язків за договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані таким невиконанням збитки та сплачує штрафні санкції, передбачені договором та чинним законодавством України. Штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанцій вважає, що в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1 відсотку за порушення строків виконання зобов`язання за період з 08.05.2017р. по 08.11.2017р. у розмірі 18 392,64 грн. та штрафу у розмірі 7% від вартості товару за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів в сумі 6997,09 грн., судове рішення є таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, незастосуванням закону, який підлягає застосуванню, тому підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В іншій частині рішення суду повинно бути залишено без змін.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева на рішення господарського суду Харківської області від 06.05.2019 року у справі №922/326/19 задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 06.05.2019 року у справі № 922/326/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1 відсотку за порушення строків виконання зобов`язання за період з 08.05.2017 по 08.11.2017 в сумі 18392,64 грн та штрафу у розмірі 7% від вартості товару за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів в сумі 6997,09 грн. скасувати.
В цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Груп", м. Харків (61023, м. Харків, вул. Сумська, 128, кв. 63. Код ЄДРПОУ 39823229) пені у розмірі 0,1 відсотку за порушення строків виконання зобов`язання за період з 08.05.2017 по 08.11.2017 в сумі 18392,64 грн та штрафу у розмірі 7% від вартості товару за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів в сумі 6997,09 грн. на користь позивача Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Код ЄДРПОУ 14315629).
Абзац перший резолютивної частині рішення виключити, абзац другий вважати абзацом першим та викласти в наступній редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Груп", м. Харків (61023, м. Харків, вул. Сумська, 128, кв. 63. Код ЄДРПОУ 39823229) попередню оплату за договором № 245 ДП від 29.03.2017р. у сумі 29 987, 53 грн., пеню у розмірі 0,1 відсотку за порушення строків виконання зобов`язання за період з 08.05.2017 по 08.11.2017 в сумі 18392,64 грн., штраф у розмірі 7% від вартості товару за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів в сумі 6997,09 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1921, 00 грн на користь позивача Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Код ЄДРПОУ 14315629).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Груп", м. Харків (61023, м. Харків, вул. Сумська, 128, кв. 63. Код ЄДРПОУ 39823229) на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Код ЄДРПОУ 14315629) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2881, 50 грн.
В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 06.05.2019 року у справі № 922/326/19 залишити без змін.
Господарському суду Харківської області видати накази відповідно до Закону України Про виконавче провадження .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 22.07.2019 року.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя І.В. Зубченко
Суддя Л.Ф. Чернота
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2019 |
Оприлюднено | 23.07.2019 |
Номер документу | 83148766 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Радіонова Олена Олександрівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Радіонова Олена Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні