Постанова

від 17.07.2019 по справі 905/116/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2019 р. Справа № 905/116/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О. , суддя Зубченко І.В. , суддя Чернота Л.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.

Від позивача Зучек Є.Н., представник за довіреністю №18 від 02.07.2019

Від відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, м.Слов`янськ, Донецька область (вх.№1782 Д/З) на рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2019 (повний текст складено та підписано 11.05.2019 року у місті Харкові) по справі №905/116/19 (суддя Матюхін В.І.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків

до відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, м. Слов`янськ, Донецька область

про стягнення 35 141, 83 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2018 року позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, м. Слов`янськ, Донецька область про стягнення 35 141, 83 грн., з яких основна заборгованість з орендної плати в розмірі 31 130,53 грн, пені в розмірі 898, 25 грн та штрафу в розмірі 3 113, 05 грн (а.с.2-8).

Справа №905/116/19 була розглянута за правилами загального позовного провадження згідно ухвали господарського суд Донецької області від 29.01.2019р. ( а.с.60).

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.05.2019 року по справі №905/116/19 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, м. Слов`янськ, Донецька область про стягнення 35 141, 83 грн., з яких основна заборгованість з орендної плати в розмірі 31 130,53 грн., пені в розмірі 898, 25 грн, штрафу 3 113, 05 грн та судового збору в розмірі 1762 грн. задоволені повністю.

Суд першої інстанції встановив, що відповідачем не доведений факт зміни умов договору оренди №6185/2015 від 20.08.2019 щодо звільнення його від обов`язку орендної плати у спірний період, а відтак посилання відповідача на відсутність обов`язку сплачувати орендні платежі у зв`язку зі скасуванням позивачем орендної плати на час проведення антитерористичної операції не узгоджується з приписами ст. ст. 653, 654 ЦК України.

Суд встановив, що статтею 7 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції скасовано орендну плату за користування державним та комунальним майном на період проведення антитерористичної операції саме суб`єктам господарювання, проте відповідач не є суб`єктом господарювання та як наслідок дія цього Закону на нього не поширюється.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив наявну заборгованість в розмірі 31 130, 53 грн, штраф в розмірі 10% від суми основної заборгованості, що складає 3 113, 05 грн та пеню в розмірі 898, 25 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами наявними в матеріалах справи, а саме умовами укладеного договору оренди №6185/2015 від 20.08.2015, довідкою позивача про стан надходження орендної плати та листами, якими позивач повідомляв відповідача про наявну заборгованість.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, м. Слов`янськ, Донецька область звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2019 року по справі №905/116/19, в якій просить суд скасувати рішення про задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник посилається на укладений між сторонами договір №3 від 25.04.2018 про розірвання з 05.01.2019 договору оренди №6185/2016 від 20.08.2015, яким припинено нарахування орендної плати з 04.01.2018 року. Також станом на 11 травня 2018 року зайва сума орендної плати складала 14 338, 56 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків орендної плати по договору оренди №6185/2016 від 20.08.2015, який підписаний обома сторонами без зауважень, а відтак скаржник вважає, що заборгованість відсутня, оскільки наявна переплата.

Також апелянт посилається на те, що він є суб`єктом господарювання і до відносин, які виникли між сторонами має бути застосована ст.7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", оскільки відповідач хоча і не проводить діяльність, направлену на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, з метою одержання прибутку, враховуючи положення ч.ч.3,4 ст. 3 ГК України його діяльність, як негосподарюючого суб`єкта, спрямована та створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов функціонування, що є господарчим забезпеченням, а відтак відповідач є суб`єктом господарювання.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Стойка О.В., суддя Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2019р. у справі №905/116/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, м.Слов`янськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2019р. у справі №905/116/19 та надано строк позивачу до 27.06.2019р. надати відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі.

27.06.2019. через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд залишити рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2019р. у даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019, у зв`язку з перебуванням судді Стойка О.В. у відпустці, сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Зубченко І.В., суддя Чернота Л.Ф.

Згідно ухвали Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2019р. розгляд апеляційної скарги призначено на 17.07.2019р. о 09-45 год.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення без змін, також надав докази надсилання відзиву, витребуванні ухвалою суду від 01.07.2019 по даній справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав клопотання, в якому просив суд розглянути справу без участі його представника (а.с. 214-215).

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, вважала за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши позивача, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків юридична особа (ідентифікаційний код 13511245), що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( а.с.24-26).

Відповідач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, м. Слов`янськ, Донецька область (ідентифікаційний код 41325231), що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.30-40).

Видом діяльності, є діяльність у сфері обов`язкового соціального страхування (основний) (84.30).

20.08.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) в особі першого заступника начальника регіонального відділення та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар`їнському районі Донецької області, код ЄДРПОУ 25968398 (орендар) в особі начальника відділення, правонаступником якого (відділення) є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, б.5, код ЄДРПОУ 41325231) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6185/2015. (а.с. 41-44).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - адміністративну будівлю (основна споруда А-1) загальною площею 183,9 кв.м. (реєстровий номер - 08596860.14.ЖЖАИКУ772), яка розташована за адресою: Донецька область, м.Мар`їнка, вул. Леніна, 37, що знаходиться на балансі Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на "31" березня 2015 року і становить за незалежною оцінкою 217 800,00 грн.

Пунктом 1 договору № 2 від 07.09.2017 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 6185/2015 від 20.08.2015р. було змінено найменування орендаря за договором, викладено його в наступній редакції: "Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області" (далі - управління, відповідач, орендар).

Як зазначено в п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно ч.1 ст.797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди № 6185/2015 від 20.08.2015р. орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2015р. - 3 184,40 грн.

Як зазначено в п.3.3 договору (в редакції договору №1 від 18.02.2016р.) орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний бюджетний рік. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Орендар, у відповідності до п.5.4 договору зобов`язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що цей договір укладено строком на 2 роки і 11 місяців, що діє з 20.08.2015р. до 19.07.2018р. включно.

Пунктом 10.2 договору (в редакції договору №1 від 18.02.2016р.) сторони домовились, що умови договору зберігають силу протягом усього строку договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлені правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

Згідно акту приймання-передачі від 04 січня 2018 року орендар передав, а балансоутримувач прийняв адміністративну будівлю (основна споруда А-1) загальною площею 183,9 кв.м, яка розташована за адресою: Донецька область, м.Мар`їнка, вулиця Леніна, 37 (а.с. 13).

Між сторонами був укладений договір №3 від 25 квітня 2018 року про розірвання з 05 січня 2018 року договору оренди № 6185/2015 від 20.08.2015 року, відповідно до умов якого договір оренди від 20.08.2019 №6185/2015 вважається розірваним з 05.01.2018, та договір №3 набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, є невід`ємною частиною договору (а.с. 12).

В матеріалах справи міститься лист від 04.07.2018р. №11-05-03077, яким Регіональне відділення повідомляло Управління про наявну у орендаря заборгованість з орендної плати перед державним бюджетом та пропонувало її сплатити, а саме: станом на 04.07.2018р. заборгованість з орендної плати 28 544,84 грн. (а.с. 15-16).

Також листом від 27.11.2018р. №11-05-05378 Регіональне відділення повідомило Управління, що заборгованість з орендної плати у відповідача складає 31 130,53 грн., а також про нараховану пеню у розмірі 898,25 грн. та штраф у розмірі 3 113,05 грн. (а.с. 18).

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати на суму 31130, 53 грн., пені в сумі 898, 25 грн. та штрафу в розмірі 3113, 05 грн.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

На відносини, пов`язані із орендою державного майна поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII.

Як зазначалося вище, між сторонами було укладено договір №3 від 25 квітня 2018 року про розірвання з 05 січня 2018 року договору оренди № 6185/2015 від 20.08.2015 року, відповідно до п.1 договору №3, договір оренди від 20.08.2015р. №6185/2015 розірвано з 05.01.2018 року (а.с.12).

Частиною 3 ст. 26 Закону України №2269 визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань і за інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

В силу приписів частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

За загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Скаржник зазначає, що не отримував від орендодавця рахунків-фактур з сумою заборгованості, які потребують оплати до 27.11.2018 року, відповідно позивач не наводить доказів щодо невиконання зобов`язань орендаря за договором.

Проте, пунктом 3.6 договору оренди № 6185/2015 від 20.08.2015р. встановлено, що орендна плата перераховується до Державного бюджету та підприємству у співвідношенні 70 % та 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відтак, враховуючи погодженні сторонами умови договору зі сплати орендної плати, апеляційний суд робить висновок, що позивач не повинен був виставляти рахунки-фактури.

Також апелянт посилається на відсутність боргу та вказує про наявну переплату в розмірі 14 338, 56 грн, про що свідчить акт взаєморозрахунків орендної плати по договору оренди від 20.08.2015 №6185/2015.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду державного та комунального майна , розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчий актами України.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди № 6185/2015 від 20.08.2015р. орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2015р. - 3 184,40 грн.

З акту звіряння взаєморозрахунків орендної плати по договору оренди від 20.08.2015 №6185/2015, укладеного РВ ФДМУ по Донецькій області станом на 11.05.2018 вбачається, що останній платіж у розмірі 2715, 85 грн., який відповідачем було сплачено 24.10.2016 року, був зарахований позивачем за листопад 2016 року в розмірі 1940,61 грн та грудень 2016 року в розмірі 775,24 грн. (а.с. 71).

Як вбачається з позовної заяви, позивачем було нараховано орендну плату з 20.12.2016 по 04.01.2018 в розмірі 31130, 53 грн.

Проте, відповідно виписки про стан надходження орендної плати по договору оренди від 20.08.2015 №6185/2015 укладеним РВ ФДМУ по Донецькій області станом на 05.12.2018 нараховано відповідачу було 95 288, 59 грн., з яких до бюджету 66 702,07 грн. за період дії договору з 15.09.2015 по 15.02.2018, що з урахуванням часткової оплати в розмірі 35571,54 грн. складає заборгованість в розмірі 31 130, 53 грн, тобто має місце нарахування орендної плати поза межами дії договору (а.с. 19).

В судовому засіданні позивач посилався на розрахунок суми заборгованості, в якому зазначено період нарахування з 20.12.2016р. по 04.01.2018р., де сума основної заборгованості складає 31 130, 53 грн, що і у виписці про стан надходження орендної плати по договору оренди від 20.08.2015 №6185/2015, в якій сума також складає 31 130,53 грн., але період нарахування заборгованості поза межами дії договору з 20.12.2016р. по 15.02.2018р.

В матеріалах справи відсутні пояснення, чому при зміні періоду, за який нарахована заборгованість з орендної плати, сума в обох розрахунках з різними періодами однакова.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що періодом нарахування заборгованості орендної плати, з урахуванням дати закінчення дії договору оренди - 05.01.2018 року, слід вважати період з 20.12.2016р. по 04.01.2018р. включно, розмір якої за даними позивача складає 28 900 грн. 03 коп.

Позовні вимоги в цій частині є доведеними та обгрунтованими, тому є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно п. 3.7. договору оренди № 6185/2015 від 20.08.2015р. за період з 16.12.2017р. по 15.08.2018р. включно позивачем була нарахована пеня у загальній сумі 898,25 грн.

Суд апеляційної інстанції перевіривши розрахунок пені, вважає, що оскільки сума основної заборгованості стала меншою, відтак сума пені до стягнення складає 833 грн. 99 коп.

Також позивачем було нараховано відповідачу штраф у розмірі 3 113,05 грн. у відповідності до п. 3.8. договору оренди № 6185/2015 від 20.08.2015р. але враховуючи, що сума заборгованості з орендної плати складає 28 900 грн. 03 коп., штраф в розмірі 10% становить 2 890 грн.

Щодо твердження скаржника про переплату в розмірі 14 338, 56 грн, то воно не находить свого підтвердження, виходячи з арифметичного розрахунку суми заборгованості, а також відсутності в матеріалах справи доказів звернення відповідача до позивача про зазначення наявної переплати з метою зменшення суми заборгованості.

Скаржник посилається на те, що в нього є статус суб`єкта господарювання, а відтак до спірних правовідносин застосовується Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , щодо цього суд апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII від 02.09.2014 цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

За приписами ст. 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (в редакції до 08.06.2016) було скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Згідно зі ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Статтею 3 ГК України передбачено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб`єкта господарювання, та відносини суб`єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхування від нещасних випадків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків (некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням). Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням.

Статтею 16 зазначеного Закону передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

За приписами ст. 18 Закону виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснює матеріально-технічне забезпечення роботи наглядової ради та правління Фонду.

Статтею 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов`язані з цією діяльністю. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України. Бюджет Фонду затверджує Кабінет Міністрів України. Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, символіку, яка затверджується його правлінням. Фонд набуває прав юридичної особи з дня державної реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Згідно зі ст.5 Закону безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Приписами ст. 8 Закону унормовано, що виконавча дирекція Фонду згідно із ст. 8 Закону є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Крім того, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області є страхування у сфері обов`язкового соціального страхування, що не є за своїм змістом господарською діяльністю та не має на меті отримання прибутку, оскільки фінансується з державного бюджету, відтак відповідач не є суб`єктом господарювання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" вірним та таким, що узгоджується з нормами чинного законодавства, оскільки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не є суб`єктом господарювання.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню, проте рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2019р. у даній справі повинно бути змінено в частині стягнення суми орендної плати, штрафу та пені.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись статями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, м. Слов`янськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2019 року у справі №905/116/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2019 року у справі №905/116/19 - змінити.

Абзац перший резолютивної частини рішення виключити, абзац другий резолютивної частини рішення вважати абзацом першим та викласти в наступній редакції: Позов задовольнити частково. Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, б.5, код ЄДРЮОФОПГФ 41325231) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31116094005293, код бюджетної класифікації: 22080300, отримувач: Мар`їнське УК/Мар`їнський р-н/220802300, код отримувача: 38028736, банк отримувача: казначейство України (ел.адм.податків), МФО 899998) суму орендної плати в розмірі 28 900 грн. 03 коп., штраф в розмірі 2 890 грн., пені в розмірі 833 грн. 89 коп.

Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРЮОФОПГФ 13511245).

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, б.5,, код ЄДРЮОФОПГФ 41325231) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРЮОФОПГФ 13511245) 1635 грн. 75 коп. на відшкодування витрат по оплаті судового збору за подання позову

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22.07.2019 року.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя І.В. Зубченко

Суддя Л.Ф. Чернота