Рішення

від 16.07.2019 по справі 922/1846/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1846/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд.8, корпус А, ідентифікаційний код 25469838) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватне охоронне агентство "Тайфун" (61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд.12/1, ідентифікаційний код 38879244) про стягнення 136599,18 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - адвоката Казьонного Р.В. згідно ордеру серії ПТ №081006 від 11.07.2019р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватне охоронне агентство "Тайфун" про стягнення штрафу у розмірі 136599,18 грн. передбачений п.8.4 Договору № б/н від 07.09.2015 про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за договором поставки №18-084 від 17.03.2015р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно договору про відступлення прав вимоги № б/н від 07.09.2015, що був укладений між позивачем та відповідачем до останнього перейшло право вимоги заборгованості по договору поставки №18-084 від 17.03.2015р., що був укладений між позивачем та ТОВ "Северный ветер", проте відповідач не виконав обов`язку щодо оплати ціни договору про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань.

Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2019р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1846/19. Клопотання позивача про розгляд справи №922/1846/19 в порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Справу №922/1846/19 постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на "16" липня 2019 р. о 11:00.

12.07.2019р. до господарського суду Харківської області надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень проти позову зазначає проте, що позивачем не виставлено рахунку - фактури на сплату штрафу в розмірі 136 599,18 грн., а тому, на думку відповідача, відсутність такого рахунку-фактури звільняє його від обов`язку з оплати суми штрафу.

15.07.2019р. від позивача у справі надійшла відповідь на відзив за вх.№17095.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2019р. відповідь на відзив (вх. № 17095 від 15.07.2019) та додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" без розгляду.

Представник позивача у призначене судом на 15.07.2019р. судове засідання не з`явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 15.07.2019р. заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача за вх.№17098.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, з підстав викладених ним у відзиві на позов, що наданий до суду 12.07.2019р. за вх.№ 16914.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника позивача та задовольняє клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, вислухавши пояснення присутнього представника відповідача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.03.2015р. між Публічним акціонерним товариством Авіалінії Харкова , правонаступником якого є ТОВ Авіалінії Харкова (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Северный Ветер (Російська Федерація) було укладено Договір поставки №18-084. За умовами договору поставки Позивач зобов`язався поставити ТОВ Северный Ветер товари (авіаційні запчастини, інструмент, предмети інтер`єру, витратні матеріали, що використовуються в повітряних судах), у відповідності до Додатку № 1, а ТОВ Северный Ветер зобов`язалося прийняти та оплатити поставлений товар.

На виконання умов Договору поставки №18-084 позивач, протягом квітня-серпня 2015 року, поставив товари на суму 372 672,15 доларів США згідно митних декларацій, що надані до справи.

Як стверджує позивач 01.07.2015р., 03.09.2015р. ТОВ Северный Ветер сплачено на користь позивача 102 987,23 доларів США за поставлений товар по Договору поставки №18-084 від 17.03.2015р., після чого залишок заборгованості ТОВ Северный Ветер по договору поставки склав 269 684,92 доларів США.

07.09.2015р. між Позивачем та ТОВ Приватне охоронне агентство ТАЙФУН (надалі - Відповідач або Новий кредитор) був укладений Договір про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за Договором поставки №18-084 від 17.03.2015 року (надалі - Договір про відступлення прав вимоги ).

Згідно пункту 2.1 Договору про відступлення прав вимоги ПАТ Авіалінії Харкова (Первісний кредитор) відступило ТОВ Приватне охоронне агентство ТАЙФУН (Новий кредитор) своє Право вимоги заборгованості по договору поставки, а Новий кредитор набув Право вимоги та зобов`язався сплатити Первісному кредитору за відступлення Права вимоги за заборгованістю Ціну договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Право вимоги - право грошової вимоги Первісного кредитора до Боржника (ТОВ Северный Ветер ) за Договором поставки №18-084 від 17.03.2015р. сплати залишку заборгованості за Договором поставки (п. 1.1.1., п.1.1.3 Договору про відступлення вимоги).

Розмір заборгованості Боржника (ТОВ Северный Ветер ), відступленої за Договором поставки №18-084 від 17.03.2015 року, становить 269 684,92 доларів США (п.2.2 Договору).

Згідно п.3.1.3 Договору про відступлення прав вимоги право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого Новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до Боржника стосовно відступленої заборгованості по Договору поставки №18-084 від 17.03.15р. Разом з Правом вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ним права в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

07.09.2015р. між Позивачем та Відповідачем підписано Акт приймання-передачі права вимоги за Договором поставки №18-084 від 17.03.15р., а також акт приймання-передачі документації.

Відповідно до п.4.1 Договору про відступлення прав вимоги сторони домовилися, що Ціна договору становить 269 684,92 доларів США. Оплата Ціни договору має бути проведена Новим кредитором в гривнях за офіційним курсом Національного банку України гривні до долара США на день оплати.

При цьому, у відповідності до п.4.2. договору про відступлення прав вимоги відповідач зобов`язався сплатити позивачу ціну договору протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з моменту підписання цього Договору.

Отже, за умовами договору про відступлення прав вимоги відповідач зобов`язався сплатити позивачу ціну договору не пізніше 28.09.2015р.

За прострочення Новим кредитором сплати Ціни договору статтею 8 Договору про відступлення вимоги передбачена відповідальність, зокрема:

- за несвоєчасну сплату Новим кредитором Ціни договору останній сплачує Первісному кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу (п.8.3 Договору);

- у випадку прострочення сплати Новим кредитором Ціни договору більше 20 (двадцяти) робочих днів. Новий кредитор зобов`язаний сплатити також Первісному кредитору штраф в розмірі 2 (два) відсотки від простроченої суми (п.8.4 Договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 21.09.2015 до договору про відступлення прав вимоги).

Позивач зазначає, що у встановлений п.4.2 Договору про відступлення вимоги строк відповідач ціну договору не сплатив. У зв`язку з цим, позивачем було пред`явлено відповідачу претензію про сплату заборгованості від 20.10.2015р. №366. Проте, вказану претензію відповідач проігнорував та суму боргу позивачу не оплатив.

В подальшому, як стверджує позивач (09.11.2015р. та 09.03.2016р.) ТОВ Северный Ветер (боржник по Договору поставки №18-084 від 17.03.15р.) помилково перерахував суму заборгованості по Договору поставки №18-084 від 17.03.2015р. в розмірі 269 684,92 доларів США на рахунок позивача, про що повідомило останнього листом від 14.03.2016р.

Відповідачем, у зв`язку з перерахуванням боржником ТОВ Северный Ветер вказаної суми заборгованості по договору поставки №18-084 від 17.03.15р. на рахунок позивача, висунуто позивачу вимогу про сплату коштів №12 від 22.03.2016р.

Листом №28 від 15.04.2016р. позивачем відмовлено у задоволенні зазначеної вимоги відповідача.

За результатами досягнутих домовленостей 12.05.2016р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про взаєморозрахунки №32 (надалі - Договір про взаєморозрахунки).

Відповідно до п. 1.3. Договору про взаєморозрахунки, сторони маючи одна до одної зустрічні грошові вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про залік таких зустрічних однорідних вимог за грошовими зобов`язаннями, вказаних у п.1.1. та п.1.2. договору про взаєморозрахунки.

При цьому, в п.1.4 Договору про взаєморозрахунки сторони визначили, що підписанням цього Договору позивач підтвердив свою відмову від стягнення з відповідача пені, передбаченої п.8.3 Договору про відступлення прав вимоги від 07.09.2015р.

Згідно п.1.5 Договору про взаєморозрахунки відповідач підтвердив своє зобов`язання сплатити позивачу штраф, передбачений п.8.4 Договору від 07.09.2015 року про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за Договором поставки №18-084 від 17.03.2015 року, в розмірі 2 (два) відсотки від простроченої суми, що становить на момент підписання Договору про взаєморозрахунки 136 599,18 грн. Суму штрафу Відповідач зобов`язався сплатити Позивачу протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту підписання Договору про взаєморозрахунки.

Таким чином, за умовами Договору про взаєморозрахунки відповідач зобов`язався сплатити позивачу штраф, передбачений п.8.4 Договору від 07.09.2015 року про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за Договором поставки №18-084 від 17.03.2015 року в розмірі 136 599,18 грн. не пізніше 09.06.2016р.

Однак, позивач зазначає, що у вказаний строк штраф, передбачений п.8.4 Договору від 07.09.2015р. про відступлення прав вимоги, відповідачем не сплачено. Листом від 05.07.2016р. відповідач підтвердив обов`язок сплати вказаної суми штрафу та просив надати відтермінування його оплати до 01.12.2016р. Проте, й у вказаний строк заборгованість не оплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого сторони погодили перехід до відповідача право вимоги позивача до ТОВ "Северный ветер" (замовник за вказаним договором та далі по тексту - боржник) за Договором поставки, що був укладений між позивачем у справі та ТОВ "Северный ветер". Заборгованість замовника за договором поставки становила 269684,00 доларів США.

Відповідно до умов договору для переходу права вимоги до відповідача останній мав сплатити 269684,00 доларів США у строк не пізніше 28.09.2015р.

Проте, відповідачем умови договору про відступлення права вимоги не виконані та сума коштів не оплачена.

Боржник перерахував грошові кошти у розмірі 269684,92 доларів США на рахунок позивача.

В подальшому між позивачем та відповідачем укладено договір про взаєморозрахунки.

Згідно договору про взаєморозрахунки, що укладений між позивачем та відповідачем п.1.3. вказаного договору, позивач та відповідач, маючи одна до одної зустрічні грошові вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про залік таких зустрічних однорідних вимог за грошовими зобов`язаннями, вказаних в п.1.1. та п.1.2. договору.

Згідно п.1.1. договору про взаєморозрахунки, позивач (сторона-2) на підставі договору від 07.09.2015р. про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за договором поставки №18-084 від 17.03.2015р. відступила відповідачу (стороні-1) право вимоги за заборгованістю в розмірі 269684,92 доларів США.

Відповідач (сторона-1) своїх зобов`язань по оплаті ціни договору в розмірі 269684,92 доларів США не виконала. Розмір грошового зобов`язання відповідача (сторони -1) перед позивачем (стороною -2) становить 269684,92 доларів США, що на момент підписання цього договору складає 6 829 959,30 грн. за офіційним курсом Національного банку України в гривні до долара США.

Згідно п.1.2. договору про взаєморозрахунки, сторони погодили, що ТОВ "Северный Ветер" (боржник по договору поставки №18-084 від 17.03.2015р.) помилково перераховано позивачу (стороні-2) кошти в розмірі 269684,92 доларів США (сума заборгованості по договору поставки №18-084 від 17.03.2015р.).

Суд, не погоджується із доводами відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву стосовно того, що у нього не настав строк виконання зобов`язання щодо сплати штрафу з огляду на наступне.

Пунктом 8.4 договору від 07.09.2015 року про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за Договором поставки №18-084 від 17.03.2015 року визначено, що у випадку прострочення сплати Новим кредитором Ціни договору більше 20 (двадцяти) робочих днів, Новий кредитор зобов`язаний сплатити також Первісному кредитору штраф в розмірі 2 (два) відсотки від простроченої суми.

За умовами п.1.5. договору про взаєморозрахунки, що укладений між позивачем та відповідачем, відповідач, як сторона-1 за договором підтвердив своє зобов`язання сплатити стороні-2, що є позивачем у справі штраф, передбачений п. 8.4. договору від 07.09.2015р. про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за договором поставки №18-084 від 17.03.2015р., в розмірі 2 (два) відсотки від простроченої суми, що становить на момент підписання договору 136 599,18 грн.

Також, у п.1.5. договору про взаєморозрахунки сторони погодили строк сплати штрафу на протязі 20 робочих днів з моменту його підписання. Отже, відповідач мав сплатити позивачу штраф в строк не пізніше 09 червня 2016.

Проте вказаний обов`язок по оплаті перед позивачем не виконав.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 року у справі №910/13527/17 зазначає про наступне: "рахунок є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку оплати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах 23.01.2018 року у справі №910/9472/17, від 07.02.2018 року у справі №910/49/17, від 28.03.2018 року у справі №910/32579/15.

Враховуючи вищенаведене та те, що строк оплати штрафу у розмірі 136599,18 грн. був встановлений у п.1.5. договору відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання перед позивачем з 10.06.2016р.

Також, відповідачем визнано наявність обов`язку по оплаті штрафу у розмірі 136599,18грн. встановленого п.1.5. договору про взаєморозрахунки від 05.07.2016р. (арк. справи № 117), в якому останній просив відстрочити сплату штрафу до 01.12.2016р.

Згідно вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості встановленої сторонами у договорі про взаєморозрахунки, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 136599,18 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладаються на відповідача, а отже судові витрати: судовий збір у розмірі 2048,99 грн. суд покладає відповідача у справі.

Також, суд зазначає, що позивачем було надмірно сплачено судовий збір за подання даного позову до суду, а саме у розмірі 580,46 грн., отже суд роз`яснює позивачу про можливість звернення позивача до суду із клопотанням про повернення судового збору у вказаній частині згідно ст. 7 Закону України Про судовий збір .

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватне охоронне агентство "Тайфун" (61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд.12/1, ідентифікаційний код 38879244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд.8, корпус А, ідентифікаційний код 25469838) штраф у розмірі 136599,18 грн. передбачений п.8.4 Договору № б/н від 07.09.2015 про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за договором поставки №18-084 від 17.03.2015р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

3. Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2048,99 грн. покласти на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватне охоронне агентство "Тайфун" (61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд.12/1, ідентифікаційний код 38879244).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватне охоронне агентство "Тайфун" (61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд.12/1, ідентифікаційний код 38879244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд.8, корпус А, ідентифікаційний код 25469838) судовий збір у розмірі 2048,99 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд.8, корпус А, ідентифікаційний код 25469838).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватне охоронне агентство "Тайфун" (61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд.12/1, ідентифікаційний код 38879244).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "22" липня 2019 р.

Суддя І.О. Чистякова