Рішення

від 16.07.2019 по справі 909/553/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/553/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Тернопільський завод ЗБК"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні автоматизовані технології"

про стягнення заборгованості в сумі 104651 грн 16 к.

за участю:

від позивача: Лега Оксана Василівна,

від відповідача: представник не з`явився.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Тернопільський завод ЗБК" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні автоматизовані технології" про стягнення заборгованості в сумі 104651 грн 16 к.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

04.06.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання у справі на 16.07.2019.

Відповідач у судове засідання не з`явився, конституційним правом на захист своїх прав не скористався, причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав. Ухвала суду направлялася відповідачеві, відповідно до ст.120 ГПК України, рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.07.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення своїх договірних зобов`язань, згідно з умовами укладеного між сторонами договору №24 від 10 липня 2018 року, відповідач не оплатив поставлений товар, в результаті чого виникла заборгованість. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Заперечення відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

10.07.2018 сторони спору уклали договір поставки №24, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов"язався протягом строку дії договору поставляти покупцю товар, а покупець зобов"язався прийняти і сплатити поставлений товар.

Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, умови та термін постачання визначаються сторонами у специфікаціях та/або рахунках, що складаються на підставі конкретних заявок покупця та є невід"ємними частинами договору (п.1.2. договору).

За змістом п. 2.1 договору загальна вартість цього договору складається із вартості всього товару (відповідно до специфікацій та/або рахунків), що поставляється за весь період дії цього договору.

Покупець зобов"язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника передоплату у розмірі 30% від суми рахунку, виставленого постачальником і оплатити рахунок повністю протягом 20 банківських днів з дня отримання товару (п.4.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року, але не раніше ніж до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за цим договором ( п.12.01. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 104651 грн 16 к., що підтверджується долученими до матеріалів справи накладними, довіреностями та актами здачі - приймання робіт (надання послуг), які підписані сторонами та скріплені печатками товариств, копії яких долучено до матеріалів справи.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, отриманий товар не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 104651 грн 16 к.

З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачу претензію № 16/4-1391 від 06.12.2018 з вимогою оплатити поставлений товар, докази направлення знаходяться в матеріалах справи, яка залишена без відповіді та задоволення, у зв"язку із чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Висновки суду.

Суд встановив, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку з оплати отриманого товару не виконав; доказів виконання зобов`язання не надав, доводи позивача не спростував, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 104651 грн 16 к. обґрунтована та належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5695 від 17 травня 2019 року.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, відповідно до ст.124, ст.129 Конституції України, керуючись ст. 42, 129, 178, 202, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з додатковою відповідальністю "Тернопільський завод ЗБК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні автоматизовані технології" про стягнення заборгованості в сумі 104651 грн 16 к. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні автоматизовані технології", вул. Коновальця, 4, м. Галич, Івано-Франківська область, 77100 (код 38230297) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Тернопільський завод ЗБК", вул. Текстильна, 1, м. Тернопіль, 46016 (код 00130688) 104651 (сто чотири тисячі шістсот п"ятдесят одну гривню) 16 к. заборгованості, а також 1921 (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну гривню) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.07.2019

Суддя Максимів Т. В.