Ухвала

від 22.07.2019 по справі 640/21071/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/21071/18

н/п 2/640/902/19

УХВАЛА

(про залишення позовної заяви без розгляду)

"22" липня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

при секретарі Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банку Меркурій до ОСОБА_1 , Міністерства юстиції України (Департаменту державної реєстрації), третя особа - ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочину , -

в с т а н о в и в :

12.11.2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк меркурій В.О. Єрмак звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить застосувати наслідки недійсності Договору іпотеки нерухомого майна від 19.03.2013 року, який посвідчений ПН ХМНО Харитоновою Я.М. та зареєстрований в реєстрі за №425, відновивши становище, яке існувало до укладення цього правочину, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з дати внесення, а саме з 19.03.2013р. та внесення (поновлення) запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ПАТ Банк Меркурій на нерухоме майно з дати реєстрації припинення права власності, а саме з 26.05.2017 року.

Ухвалою суду від 23.11.2018 року було прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.

Відповідачами було подано відзив на позовну заяву, в якому вони просили відмовити в задоволенні позову.

06.03.2019 року представником подано до суду уточнену позовну заяву, в якій позивач просить виключити з відповідачів - МУЮ, та з подальшим уточненням просить: визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Гамлета Аветіковича: індексний номер 35478291 від 01.06.2017р; та застосувати наслідки недійсності Договору іпотеки нерухомого майна від 19.03.2013р., який посвідчений ПН ХМНО Харитоновою Я.М. та зареєстрований в реєстрі за №425, відновивши становище, яке існувало до укладення цього правочину, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з дати внесення, а саме з 19.03.2013р.; та стягнути судові витрати.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, повідомлялись у встановленому законом порядку. Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Цимбалюка С.В. надійшла заява про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, так як майнові права на нерухоме майно, що є предметом спору у даній справі були продані іншій особі.

Згідно зі ст. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача в підготовчі судові засідання, призначені на 04.04.2019 року на 14.00 год., 21.05.2019 року на 15.00 год., 01.07.2019 року на 12.30 год., та 22.07.2019 року на 09.15 год. не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином та

своєчасно , не повідомив причину неявки у судові засідання, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При чому, процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. В матеріалах справи містяться зворотні повідомлення про належне сповіщення позивача про судові засідання.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain , заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова може , має право , за власної ініціативи та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.

Отже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнова проти України , заява № 36655/02).

Відтак суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Зважаючи на викладене та з огляду на положення Конвенції щодо обов`язку зацікавленої сторони цікавитися про рух справи, враховуючи вимоги цивільно-процесуального законодавства щодо розумності строків розгляду справи, та те, що справа перебуває в провадженні суду з листопада 2018 року, а також недобросовісність виконання представником позивача своїх процесуальних обов`язків, суд вважає, що вказана справа підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, що не позбавляє позивача в подальшому після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, права звернутись до суду повторно, а питання про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору за неявки позивача суд вирішити не в змозі, хоча дійсно позивачем надано до суду копію протоколу електронного аукціону №UA-EA-2019-02-25-000005-b про продаж майнових прав щодо предмету спору.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 200, 257, 260,353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банку Меркурій до ОСОБА_1 , Міністерства юстиції України (Департаменту державної реєстрації), третя особа - ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочину - залишити без розгляду.

Роз»яснити позивачеві його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Г.А. ЗУБ