Постанова

від 22.07.2019 по справі 633/168/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

22 липня 2019 року

м. Харків

справа № 633/168/19

провадження № 22-ц/818/3303/19

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Кругової С.С., Маміної О.В.

Позивач - ОСОБА_1 ,

Відповідач - ТОВ Концертна агенція Рок гвардія України

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Концертна агенція Рок гвардія України про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печенізького районного суду Харківської області від 20 травня 2019 року, постановлену суддею Смирновим В.А.,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Концертна агенція Рок гвардія України про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді Печенізького районного суду Харківської області від 08 травня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки не відповідає ст. 175, 177 ЦПК України.

Крім того в ухвалі судді зазначено, що позивача звільнено від сплати судового збору за позовом про захист прав споживачів, згідно ст.. 22 ЗУ Про захист прав споживачів , однак в частині відшкодування моральної шкоди вказаний закон пільг не передбачає та посилався на роз`яснення в постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року № 761/11472/15-ц.

20.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про усунення недоліків та вказав, що ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів ніяких обмежень щодо звільнення від сплати судового збору за вимогами про відшкодування моральної шкоди не містить.

Ухвалою від 20.05.2019 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута заявнику з підстав несплати судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції..

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує на те, що ніяких обмежень по звільненню від сплати судового збору в частині відшкодування моральної шкоди ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів не містить. Зазначає, що оскаржувана ухвала судді із вказаними приписами не узгоджується, а тому підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтями 55 , 124 Конституції України та частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону України Про захист прав споживачів споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Частиною 1 статті 5 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Пунктом 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами вказано, що оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року № 226/94-ВР Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду , статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ Про захист прав споживачів .

Зі змісту постанови Верховного Суду від 21 березня 2018 року № 14-57цс18 вбачається, що у статті 5 Закону України Про судовий збір визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22Закону України Про захист прав споживачів дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України Про судовий збір , не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що стаття 5 Закону України Про судовий збір не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст.22 Закону України Про захист прав споживачів ).

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав як споживач, тому на правовідносини між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Концертна агенція Рок гвардія України , як надавачем таких послуг, поширюється дія положень Закону України Про захист прав споживачів .

Оскільки спричинення шкоди, про відшкодування якої позивається ОСОБА_1 , він пов`язує із порушенням відповідачем його прав споживача, то помилковими є висновки суду про відсутність у позивача пільги щодо сплати судового збору за подання позову із зазначеними вимогами.

Враховуючи, що ухвалу судді постановлено з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, як постановлена помилково.

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , п.6 ч.1 ст. 374 , ст. 379 , ст.ст. 381-384 , 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Печенізького районного суду Харківської області від 20 травня 2019 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - С.С. Кругова

О.В. Маміна