Ухвала

від 19.07.2019 по справі 160/6611/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 липня 2019 року Справа 160/6611/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а; код ЄДРПОУ 39394856) до дочірнього підприємства "Ровенькиантрацит сервіс" ТОВ "Крістіна" (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр.-т Гагаріна, буд. 4; код ЄДРПОУ 33728392) про стягнення податкового боргу у розмірі 940479,70 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2019 року головне управління ДФС у Дніпропетровській області до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до дочірнього підприємства "Ровенькиантрацит сервіс" ТОВ "Крістіна", в якій просить:

- стягнути податковий борг у розмірі 940479,70 грн. з дочірнього підприємства "Ровенькиантрацит сервіс" ТОВ "Крістіна", код ЄДРПОУ 33728392 на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зробив висновок, що позов подано з порушенням вимог закону.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.3 ст.161 КАС УКраїни).

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

За подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.

Судом встановлено, що предметом позову є одна вимога майнового характеру на суму 940479,70 грн. Тобто, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 14107,20 грн.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № R (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем надано не завірену належним чином копію платіжного доручення №1631 від 05 липня 2019 року про сплату судового збору за подання даного позову у розмірі 14107,20 грн. Проте, в переліку додатків до позовної заяви представник позивача вказує, що додає оригінал платіжного доручення щодо сплати судового збору, тому, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до канцелярії суду оригіналу доказу сплати судового збору.

Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки дана позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а; код ЄДРПОУ 39394856) до дочірнього підприємства "Ровенькиантрацит сервіс" ТОВ "Крістіна" (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр.-т Гагаріна, буд. 4; код ЄДРПОУ 33728392) про стягнення податкового боргу у розмірі 940479,70 грн. - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме надати до суду:

- оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 14107,20 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечелівському районі міста Дніпра; Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог статтей 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук