Рішення

від 10.07.2019 по справі 200/6767/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 р. Справа№200/6767/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Дяченка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНЗА до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,-

за участю представників сторін:

від позивача - Зайцева Г.С., ордер

від відповідача - Тернинко С.М., довіреність

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНЗА звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення, яке оформлено протоколом від 28.09.2018 №164 Комісії ГУ ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНЗА до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНЗА з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНЗА (код ЄДРПОУ 40004592) судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.04.2019 року ТОВ ТРАНЗА засобами електронного зв`язку в електронній формі було подано до контролюючого органу податкову накладну №303 від 26.03.2019 року, з метою її реєстрації, як того вимагають норми чинного податкового законодавства України.

Після направлення до податкової засобами телекомунікаційного зв`язку вищевказаної податкової накладної, ТОВ ТРАНЗА було отримано квитанцію №1 від 16.04.2019 року про зупинення реєстрації такої податкової накладної.

В якості підстав для зупинення реєстрації податкової накладної №303 від 26.03.2019 року, контролюючим органом вказано наступне: ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано підприємству надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, контролюючим органом не зазначено у квитанції конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної №303 від 26.03.2019 року.

На думку позивача визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після отримання квитанції №1 з інформацією про зупинення реєстрації податкової накладної, в інтересах TOB ТРАНЗА було направлено адвокатський запит до Головного управління ДФС у Донецькій області №22/04 від 22.04.2019 року щодо надання інформації про критерії ризиковості платника податку, яким відповідає ТОВ ТРАНЗА , та документального підтвердження такої відповідності даному критерію.

За результатами розгляду вказаного вище запиту, листом від 02.05.2019 року №35177/10/05-99- 07-04-18 Про розгляд запиту , ГУ ДФС у Донецькій області повідомило позивача про те, що питання щодо, встановлення ризиковості платника податків ТОВ ТРАНЗА (код за ЄДРПОУ 40004592) - розглянуто на засіданні комісії 28.09.2018, за результатами якого складено протокол від 28.09.2018 №164. Зокрема, в протоколі засідання комісії від 28.09.2018 №164 зазначено, що Шляхом відкритого голосування комісією остаточно прийнято рішення про включення... суб`єкта господарювання ТОВ ТРАНЗА до Переліку ризикових платників за критерієм наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . При цьому, зазначено, що надати матеріали розгляду комісії немає можливості, у зв`язку із вилученням 28.11.2018 управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва по справі №757/58426/18-к (протокол обшуку від 29.11.2018 року).

Між цим, позивач відзначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ ТРАНЗА до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку відповідачем не наведено.

Позивач наголошує, що пп.1.6 п.1 Критеріїв містить 7 окремих ознак ризиковості, але в квитанціях про зупинення міститься лише загальне посилання на даний підпункт без вказівки на конкретну ознаку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 року відкрито провадження у справі № 200/6767/19-а за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.06.2019 року о 13 год. 30 хв.

18.06.2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з твердженням відповідача викладеним у відзиві на позовну заяву про те, що протокол від 28.09.2018 №164 не є індивідуальним актом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, не впливає на права та інтереси ТОВ ТРАНЗА .

Позивач зазначає, що фактично, зазначеним вище протокольним рішенням визначено суб`єкт господарювання ТОВ ТРАНЗА таким, що відповідає п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

На думку позивача, протокол від 28.09.2018 року №164 засідання комісії ГУ ДФС у Донецькій області є формою рішення суб`єкта владних повноважень.

У судовому засіданні 18.06.2019 року оголошено перерву до 10.07.2019 року на 14 год. 00 хв.

21.06.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДФС в Донецькій області просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, відповідач зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. При цьому, відповідач зазначає, що протокол яким позивача внесено до переліку платників податків із ознакою ризиковості не є індивідуальним актом в розумінні КАСУ тому, що він не впливає на права та інтереси визначеної в акті особи. Також зазначає, що прийняття відповідачем рішення є результатом вчинення ряду дій з дотриманням певної процедури. Враховуючи наведене в правовому регулюванні бере участь саме рішення суб`єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень за результатам яких прийнято рішення, у даному випадку протокол комісії.

02.07.2019 року від відповідача до суду надійшли пояснення, в яких на виконання вимог суду надано суду витяг з протоколу від 28.09.2018 № 164 та додаток до нього.

03.07.2019 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення по справі з посиланням на судову практику.

Протокольною ухвалою суду від 10.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, судом встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНЗА (код ЄДРПОУ 40004592) зареєстровано як юридична особа за адресою: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 9, офіс 12. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: код КВЕД 46.43 оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення ля приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

Згідно витягу № 1805814500125 від 27.06.2018 року про реєстрацію платником податку на додану вартість, ТОВ ТРАНЗА зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.06.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем було подано до контролюючого податкового органу: податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (звітна за 2018 рік), що підтверджується квитанцією № 2 від 16.05.2019 року № 9311614539; фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ТОВ ТРАНЗА за 2018 рік та квитанцію № 2 від 27.02.2019 року № 900433814 про прийняття звіту; податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019, квитанцію № 2 від 19.02.2019 року реєстраційний № 9025638862; податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2019 рік, квитанцію № 2 від 18.03.2019 року реєстраційний номер № 9048970133; податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2019 року, квитанцію № 2 від 17.04.2019 року реєстраційний № 9076232395; податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2019 року, квитанцію № 2 від 16.05.2019 року реєстраційний № 9101813809.

Відповідно довідки від 22.05.2019 року № 468/08 ПАТ MTБ БАНК повідомлено, що у ТОВ ТРАНЗА (код ЄДРПОУ 40004592) відкрито поточний рахунок в національній валюті № НОМЕР_1 у ПАТ MTБ БАНК .

15.04.2019 року до контролюючого органу ТОВ ТРАНЗА було подано податкову накладну № 303 від 26.03.2019 року з метою її реєстрації. Разом з цим, згідно квитанції № 1 від 16.04.2019 року реєстраційний номер 9074666936 реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відправник: Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФС, версія 2.3.2.9.

22.04.2019 року позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області із адвокатським запитом в порядку ст.ст. 20, 24 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність про надання інформації про критерії ризиковості платника податку, яким відповідає ТОВ ТРАНЗА та документального підтвердження такої відповідності даному критерію.

Листом від 02.05.2019 № 35177/10/05-99-07-04-18 Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області повідомило позивача, що згідно з підпунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, доведених ДФС України 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, зокрема, якщо наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. У свою чергу підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, зокрема, якщо наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Питання щодо встановлення ризиковості платника податків ТОВ ТРАНЗА розглянуто на засіданні комісії 28.09.2018 року, за результатами якого складено протокол від 28.09.2018 № 164. Зокрема, в протоколі засідання комісії від 28.09.2018 №м 164 зазначено, що Шляхом відкритого голосування комісією остаточно прийнято рішення про включення … суб`єкта господарювання ТОВ ТРАНЗА до Переліку ризикових операцій платником .

Між цим, надати матеріали розгляду комісії немає можливості, у зв`язку із вилученням 28.11.2018 року управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва по справі № 757/58426/18-к (протокол обшуку від 29.11.2018 року).

Податкова накладна від 26.03.2019 № 303, що була подана підприємством ТОВ ТРАНЗА на реєстрацію була призупинена, про що надіслано квитанцію № 1 від 15.04.2019 року у зв`язку із наступною невідповідністю: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Станом на поточну дату відповіді пояснення та копії документів від ТОВ ТРАНЗА на розгляд комісії не надходили.

ТОВ ТРАНЗА внесено до переліку ризикових платників податків згідно із протокольним рішенням засідання Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлено протоколом від 28.09.2018 № 164

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не було надіслано позивачу рішення, оформлене протоколом від 28.09.2018 № 164 Комісії ГУ ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до Витягу з протоколу № 164 від 28.09.2018 року засідання Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за результатами обговорення питання порядку денного "Розгляд пропозицій структурних підрозділів ГУ ДФС у Донецькій області стосовно суб`єктів господарювання, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, що визначені у пункті 1.6 визначено, що ТОВ ТРАНЗА підпадає під п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117. Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

За положеннями пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 ДФС України 21.03.2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Наказ № 144).

Так, Наказом № 144 передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України. Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

Відповідно до п. 1.6 Критеріїв комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не було надано ТОВ ТРАНЗА копії протокольного рішення Комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНЗА до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 28.09.2018 року № 164.

Верховний Суд України у справі №09/236 зазначив, що, вирішуючи спір щодо встановлення незаконності акту суб`єкта владних повноважень слід з`ясувати юридичну природу цього акта управління, визначитися щодо належності його до нормативно-правових актів чи до правових актів індивідуальної дії та навести у своєму рішенні відповідні доводи.

У цьому рішенні Верховний Суд України зазначив наступне.

Юридична наука визначає, що нормативно-правові акти це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

З`ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені .

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.

Відповідач визнав той факт, що зазначене рішення стосується інтересів та прав Позивача, а також інших суб`єктів господарювання.

ГУ ДФС у Донецькій області, при прийнятті рішення про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНЗА до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформленого протоколом від 28.09.2018 року № 164, не дотримано одного з обов`язкових складових принципу верховенства - правової визначеності, оскільки у відповіді контролюючий орган не навів чітких ознак ризикової діяльності платника податку, не довів наявність таких ознак у діях платника, не було зазначено жодних відомостей про виявлені факти за наслідком опрацьованої податковим органом податкової інформації, вказівок на виявлені недостовірні дані, на конкретну декларацію, в якій виявлена така недостовірність, не вказано який вплив має отримана контролюючим органом податкова інформація на достовірність даних, які містяться у податкових деклараціях платника, що свідчить про можливе здійснення позивачем ризикових операцій.

Крім того, на думку суду, відповідачем прийнято оскаржуване протокольне рішення з недотриманням п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, тобто без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Протилежного відповідачем не доведено.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання виключити ТОВ ТРАНЗА з переліку ризикових суб`єктів господарювання суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Зміст адміністративного позову, визначений положеннями ст.5 КАС України.

Суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджено з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п.10 Порядку №117.

Згідно з доказами, які міститься в матеріалах справи, а саме: витягу з протоколу засідання Комісії щодо внесення платників до Журналу ризикових платників від 28.09.2018 року № 164, саме ГУ ДФС в Донецькій області вносила відомості щодо ТОВ ТРАНЗА до Журналу ризикових платників .

Водночас, суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 протокольне рішення ГУ ДФС не містить.

Інших матеріалів, в тому числі актів перевірки, які свідчать про наявність конкретних критеріїв, передбачених пп.1.6.п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі яких позивача віднесено до ризикових платників податків, що розглядались Комісією, не надано.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що до позивача не може застосовуватись п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Разом з цим, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що реєстрація податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняється і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій.

Таким чином, суд вважає за необхідне, зобов`язати Головне управління ДФС в Донецькій області виключити ТОВ ТРАНЗА з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

З викладеного слідує, що саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладено обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення. При цьому відповідач повинен надати докази на підтвердження правомірності рішення разом з відзивом на позовну заяву, а в разі неможливості надання доказів з об`єктивних причин - повинен письмово повідомити про це суд.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 21.05.2019 року було сплачено судовий збір у 3842,00 грн. за подання до суду адміністративного позову про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, судовий збір у розмірі 3842,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань належного відповідача на користь ОСОБА_1 .

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд виходить з такого.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 14 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

Частиною 7статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених Позивачем витрат на правничу допомогу до позову було надано договір про надання правової допомоги від 31.05.2019 року № б/н, укладений між Адвокатом Зайцевою Ганною Сергіївною та ТОВ ТРАНЗА .

В позовній заяві зазначено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Зайцевою Г.С. надано орієнтований розрахунок, який становить 20 000,00 грн.: вступ до справи до справи (робота з матеріалами справи, наявними у клієнта, формування попередньої правової позиції), аналіз та збирання доказової бази, підготовка (складання) та подання позову до суду (згідно рахунку №10 від 12.03.2019 року) - 10 000,00грн; участь адвоката у судовому засіданні (орієнтовно 4 судові засідання по 2000,00грн. за кожне) - 8 000,00грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд України у постанові від 01.10.2002 № 36/63 визначив умови, за яких стороні сплачуться судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, а саме: кошти сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались; їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

При цьому, суд зазначає, що до матеріалів справи не додані докази сплати позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги, а тому вказані витрати позивачем не доведено, у тому числі рахунок № 10 від 12.03.2019 року на який позивач посилається у позовній заяві.

Інших доказів в підтвердження реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд вважає, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру, тобто, фактичного та обґрунтованого понесення витрат.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04, п. 269).

Враховуючи викладене та те, що позивачем не надані належні докази реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності, розумності їхнього розміру, тобто, фактичного та обґрунтованого понесення витрат, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про розподіл судових витрат в частині витрат на послуги адвоката.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНЗА (вул. Італійська, буд. 9, офіс 12, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, Код ЄДРПОУ 40004592) до Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНЗА до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 28.09.2018 №164.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНЗА (код ЄДРПОУ 40004592) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНЗА (вул. Італійська, буд. 9, офіс 12, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, Код ЄДРПОУ 40004592) судові витраті по сплаті судового збору у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 10 липня 2019 року в присутності представників сторін.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19 липня 2019 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.В. Кочанова