Рішення

від 19.07.2019 по справі 240/5902/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/5902/19

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Традиція" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення від 02.04.2018 року № 396,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Традиція" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №396 від 02.04.2018 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Традиція" з реєстру платників податку;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Житомирській області поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи 01.04.2018.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач дійшов помилкового висновку про наявність у Товариства податкового боргу протягом двох послідовних кварталів. Вважає, що рішення є безпідставним, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 позовну заяву залишено без руху.

Копію ухвали позивач отримав 02.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

До суду 14.05.2019, на виконання вимог ухвали від 19.04.2019 надійшла заява з додатками.

Ухвалою від 20 травня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 03.06.2019.

Для надання часу представнику відповідача для надання відзиву, розгляд справи відкладено на 20 червня 2019 року.

Відділом документального забезпечення суду 18.06.2019 за вх. №14719/19 зареєстровано відзив на позовну заяву у якому відповідач вказує, що згідно інформації з Автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" (далі - АІС Податковий блок ) платником самостійно задекларовано та подано декларацію №9011709884 від 08.02.2017 (термін сплати - 08.09.2017) з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості. Відповідно даних АІС "Податковий блок" по рахунку за кодом класифікації бюджету 18010100 (податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості) за ТОВ "Традиція" станом на 08.02.2017 рахується недоїмка в сумі 18763,93 грн. А оскільки ТОВ "Традиція" було допущено наявність податкового боргу, на кожне перше число місяця, протягом двох послідовних кварталів з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 18763,93 грн відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу підприємству анульовано реєстрацію платника єдиного податку та виключено з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відповідно до рішення від 02.04.2018 за №396 "Про виключення з реєстру платників єдиного податку". Просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

Суд відмічає, що оскільки відповідачем не спростовано, що про наявність оскаржуваного рішення Товариству стало відомо у березні 2019 року, суд вважає, що строк, визначений у ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем фактично не пропущено.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, а також зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, та наявність заяв представників сторін про розгляд справи у письмовому провадженні, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, в строки, передбачені ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

До суду 16 липня 2019 року надійшла відповідь на відзив у якій представник позивача вказує, що викладені в рішенні та в акті камеральної перевірки доводи про наявність у позивача заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 180763,93 грн. не відповідають дійсності, оскільки позивач станом на 01.04.2018 року не мав жодної заборгованості перед бюджетом з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Вказує, що бухгалтером Товариства про оформленні звітності від 08.02.2016 помилково в графі 2 декларації було вказано тип об`єкту нерухомості - 3 (житлова нерухомість) замість 5 (нежитлова нерухомість). На підставі допущеної помилки в декларації щодо типу об`єкта нерухомості, відповідачем було заведено новий розділ щодо позивача в частині платника податку на житлову нерухомість та відповідно 01.12.2017 відображено у вказаному розділі недоїмку в суму 18761,93 грн. по рахунку 18010100. Проте, позивачем за період 2016 року на рахунок у казначействі за кодом класифікатора 18010400 було сплачено податок на нерухомість за 2016 рік, тобто податок було сплачено вірно, як за нежитлову нерухомість, що підтверджується виписками з банку (12.04.2016 - 4690,48 грн. - за 1 квартал 2016 р.; 06.07.2016 - 4690,48 грн. - за 2 квартал 2016 р., 03.10.2016- за 3 квартал 2016 р., та 13.01.2017 - за 4 квартал 2016 р.) Вказане свідчить про те, що будь якої заборгованості протягом 2016 року у позивача не виникло, оскільки податок на нерухоме майно було сплачено своєчасно на відповідні реквізити. Аналогічно позивачем було подано податкову декларацію за 2017 р. В дані декларації відображено, що позивач є власником нерухомого майна загальною площею 1814,5 кв.м. та визначено щоквартальний розмір нарахованого податку на 2017 р., який складає 5516,08 грн. на квартал та 22064,32 грн. на рік. При цьому в декларації за 2017 рік позивачем вірно було відображено, що позивач є платником податку саме на нежитлову нерухомість, тобто в графі 2 декларації вказано код класифікатора 5 та нараховано податок в розмірі 22064,32 грн. Податок на нерухомість за 2017 рік в розмірі 22064,32 грн. було сплачено в повному розмірі, що також підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку.

Суд, розглянувши позовну заяву та відзив, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Традиція" (далі - ТОВ "Традиція", Товариство) перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Житомирській області та застосовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності третьої групи.

З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2018 посадовими особами Головного управління ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Традиція" щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

За результатом перевірки Товариства, складено Акт №817/06-30-12-04-15 від 02.04.2018 у якому зафіксовано порушення платником податків умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України та п. 299.10 ст. 299 ПК України в сумі 18763,93 грн - податку на нерухоме майно. (а.с. 15-16)

Рішенням Головного управлінні ДФС у Житомирській області №396 від 02.04.2018 про виключення з реєстру платників податку. Підставою для анулювання реєстрація платника єдиного податку є несплата протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим Кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України та абзацу третього п. 299.10 ст. 299 ПК України (а.с. 13-14)

Вважаючи таке рішення необґрунтованим та протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України; платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України).

Приписами підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 по справі №813/1465/17.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, Товариством подано до контролюючого органу податкову декларацію №9011709884 від 08.02.2016 у графі 2: тип об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості зазначено код "3" (інший об`єкт житлової нерухомості), загальна площа об`єкта - 1814,5, ставка податку 10,34, річна сума податку на нерухоме майно, яке підлягає сплаті за даними платника - 18762,93грн, І квартал - 4690,48 грн, ІІ квартал - 4690,48 грн, ІІІ квартал - 4690,48 грн, ІV квартал - квартал - 4690,49 грн, (а.с. 86).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на підставі поданої Товариством податкової декларації було заведено новий розділ щодо позивача в частині платника податку на житлову нерухомість та відповідно 01.12.2017 року відображено у вказаному розділі недоїмку в суму 18761,93 грн. по рахунку 18010100.

Згідно інтегрованої картки платника податку: код класифікації доходів бюджету 18010100, за Товариством рахується податковий борг зі несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості ( опис операції - податкова декларація №9011709884 від 08.02.2016 (а.с. 51)

У відповіді на відзив представник позивача вказала, що бухгалтером Товариства помилково в графі 2 декларації було вказано тип об`єкту нерухомості - 3 (житлова нерухомість) замість 5 (нежитлова нерухомість). Додатком до податкової декларації є відомості про наявні об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості у яких зазначено: тип об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості - 3, документ про підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності - Свідоцтво на право власності б/н, виданий 02.12.2011, інв. номер 17660821, загальна площа 1814,5 (а.с. 87).

До матеріалів адміністративної справи представником позивача додано копію Свідоцтва про право власності від 02.12.2011 та копію витягу про державну реєстрацію.

Судом досліджено надані документи та встановлено, що вони підтверджують право приватної власності ТОВ "Традиція " на майновий комплекс офісно-торгівельної будівлі зі складом, площею 1814,50 кв.м.

Вказана інформація підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 84-85)

Отже, Товариство є власником нежитлової нерухомості площею 1814,50 кв.м.

Згідно інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на квітень 2018 року іншого нерухомого майна позивач на праві власності не має та не мав протягом 2016 - 2018 років.

Отже, має місце описка у графі 2 декларації (тип об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості ), яка була допущена платником податку.

У матеріалах адміністративної справи містяться виписки по рахунку ТОВ "Традиція" з яких вбачається, що у квітні 2016 року Товариством сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за І квартал у сумі 4690,48 грн (а.с. 97); у липні 2016 року - за ІІ квартал 2016 року у сумі 4690,48 (а.с. 98), у жовтні 2016 року - за ІІІ квартал 2016 року у сумі 4690, 48 грн (а.с. 99), а 13.01.2017 за ІV квартал - квартал - 4690,49 грн (а.с. 100)

Згідно інформації, яка міститься в інтегрованій картці платника податку: код класифікації доходів - 18010400 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості), за Товариством станом на 31.12.2016 рахується переплата в сумі 14071,44 грн, а 13.01.2017 збільшено переплату на суму 4690,49 грн. Станом на 31.01.2017 переплата Товариства з (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості становить 18761,93 грн (а.с. 54).

Отже, сплата ТОВ "Традиція" податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2016 рік у повному обсязі підтверджується належними доказами.

Як зазначає представник позивача у позові та у відповіді на відзив, про наявність податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками житлової нерухомості Товариству стало відомо у 2019 році у зв`язку з чим у березні 2019 року Товариством було подано декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за типом - уточнююча за 2017 рік, де було відкореговано здійснений позивачем платіж в сумі 18761,93 грн. з житлової нерухомості на нежитлову нерухомість. Вказує, що подати уточнюючу декларацію за звітний 2016 рік було неможливим у зв`язку із закінченням строку для такого уточнення, тому уточнення було подано за 2017 рік. Докази сплати Товариством податкового зобов`язання, визначеного у Декларації за 2017 рік підтверджується належними доказами. (а.с. 101, 102, 103)

Суд відмічає, що належними доказами, які міститься в матеріалах адміністративної справи підтверджуються вказані Товариством обставини (а.с. 88-96).

Отже, відсутня обов`язкова умова виключення з реєстру платників єдиного податку, - наявність протягом двох послідовних кварталів податкового боргу у ТОВ "Традиція".

Окрім того, представник позивача зауважив, що податковим органом не було винесено та направлено позивачу податкової вимоги із зазначенням податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості.

Разом з тим, суд відмічає, що відповідачем не було надано до суду належних доказів вчасного направлення Товариству копії Акту камеральної перевірки та Рішення №396 від 02.04.2018. Копія конверту, яка надана позивачем та була надіслана відповідачем на адресу Товариства не є належним доказом направлення вказаних вище документів, оскільки неможливо встановити адресу, на яку надсилались документи та дату такого надсилання (а.с. 18).

Враховуючи викладене та беручи до уваги відсутність у 2016 році у власності ТОВ "Традиція" нерухомого майна житлової нерухомості, а також беручи до уваги сплату у повному обсязі визначених у податковій декларації за 2016 рік сум податку, подачу уточненої декларації з нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки суд вважає, що рішення відповідача №396 від 02.04.2019 підлягає скасуванню.

За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що у контролюючого органу були відсутні підстави для прийняття 02.04.2018 рішення про анулювання реєстрації та виключення ТОВ "Традиція" з Реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне відновити порушене право позивача у спосіб зобов`язання Головне управління ДФС у Житомирській області прийняти рішення про поновлення реєстрації ТОВ "Традиція" як платника єдиного податку з дати анулювання реєстрації, а саме, - з 02.04.2018

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №543 від 12.04.2019 (а.с.4).

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №396 від 02.04.2018 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Традиція" з реєстру платників податку;

Зобов`язати Головне управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 39459195) поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Традиція" (вул. Домбровського, 3- а,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 32265256) як платника єдиного податку третьої групи 02.04.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 39459195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Традиція" (вул. Домбровського, 3-а, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 32265256) документально підтверджені судові витрати у сумі 1921 ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено у повному обсязі: 19 липня 2019 року.

Суддя О.В. Лавренчук